Постанова

від 26.01.2012 по справі 7/553-10-5426

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/553-10-5426

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"26" січня 2012 р. Справа № 7/553-10-5426

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:                                                                       Лашина В.В.

Судді                                                                                                     Єрмілова Г.А.

                                                                                                    Воронюка О.Л.

При секретарі:                                                                                Хом'як О.С.

за участю представників учасників процесу:

від ДПІ у Приморському районі м. Одеси: не з'явився

ліквідатор банкрута Коропок М.В.: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

на постанову  господарського суду Одеської області про визнання банкрутом

від 20.01.2011 р.

по справі № 7/553-10-5426

за заявою боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кадистонн”

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24 грудня 2010 року за заявою боржника –Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадистонн»(далі –ТОВ «Кадистонн») було порушено провадження у справі про банкрутство останнього за процедурою, передбаченою статтею 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(в подальшому –Закон України про банкрутство).

20 січня 2011 року постановою господарського суду Одеської області ТОВ «Кадистонн»визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії ТОВ «Кадистонн»Коропка М.В., якого зобов'язано здійснити ліквідаційні заходи відповідно до вимог Закону про банкрутство, а також у 5-денний термін подати до офіційного друкованого органу оголошення про банкрутство цієї юридичної особи.

Не погоджуючись з цією постановою, Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси в апеляційній скарзі просить її скасувати та поновити провадження у справі, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, оскільки ТОВ «Кадистонн»не було дотримано процедури добровільної ліквідації, передбаченої ст. ст. 6, 51 Закону про банкрутство, ч. 4 ст. 105, ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 111 ЦК України, а також ст. ст. 60, 61 ГК України.

Усі учасники цього процесу були належним чином повідомлені про час, дату і місце судового розгляду, однак останні своїми процесуальними правами не скористалися, своїх представників у судове засідання апеляційної інстанції не направили.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України про банкрутство, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Частиною 1 статті 51 Закону України про банкрутство встановлено, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, що передбачена вказаною вище нормою права, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами, а тому необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства.

Згідно зі ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи. З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Також, у відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»інформація про проведення державної реєстрації про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Згідно до ст. 1 цього Закону спеціалізований друкований засіб масової інформації - видання спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому відповідно до цього Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру.

Частиною 1 ст. 7 згаданого Закону спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації визначений центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.

Таким органом визначений Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (п. 1 Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 р. № 667).

Листом від 10.10.2007 р. № 7687 Держкомпідприємництво повідомило, що спеціалізованим друкованим засобом масової інформації  є «Бюлетень державної реєстрації».

За приписами ч.1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виходячи з ч. 5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію.

Частиною 3 ст. 60 ГК України встановлений обов'язок ліквідаційної комісії або  іншого органу, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, повідомлення явних (відомих) кредиторів, до яких відносяться, зокрема, органи податкової служби.

При цьому, зазначеною нормою встановлені лише загальні вимоги такого повідомлення, тоді як конкретизація цього положення знаходиться вже у спеціальному податковому законодавстві, що визначає порядок обліку платників податків і зборів, зокрема, таке повідомлення про припинення платника податків подається за ф. № 8-ОПП.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Кадистонн»не було дотримано порядку добровільної ліквідації: не здійснено публікації у визначному законодавством друкованому засобі масової інформації та не здійснено публікації у відповідності до ч. 3 ст. 60 ГК України, а відтак не дотриманий строк, передбачений ст. 105 ЦК України, та не виконано вимоги щодо визначення активу й пасиву боржника; відсутнє повідомлення органу податкової служби та інших кредиторів, не міститься доказів перевірки ліквідаційного балансу на предмет його достовірності та повноти у відповідності до ч. 5 ст. 60 ГК України; не містять матеріали справи й витягу чи довідки з Єдиного державного реєстру щодо публікації про прийняття засновниками рішення про припинення юридичної особи.

При цьому, судова колегія відмічає, що вказані документи, що обґрунтовують заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство, повинні бути подані разом із такою заявою.

Не надано судом першої інстанції належної оцінки дотримання ТОВ «Кадістонн»при поданні заяви про порушення провадження у справі вимоги, передбаченої ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство щодо того, що розмір вимог повинен складати не менш 300 мінімальних заробітних плат.

Так, ТОВ «Кадистонн»стверджує про наявність заборгованості перед ТОВ «ТД Еталон Ойл»на суму 10 000 грн., тоді як на момент подачі відповідної заяви 300 мінімальних заробітних плат становило 276 600 грн. (922 грн. * 300).

Обставини недотримання ТОВ «Кадистонн»процедури ліквідації у відповідності з вимогами цивільного і господарського законодавства також були надані Одеським апеляційним господарським судом при скасуванні ухвали господарського суду Одеської області від 03.03.2011 р., якою затверджено звіт та ліквідаційний баланс ТОВ «Кадистонн»та було припинено провадження по цій справі.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виносячи оскаржувану постанову, невірно встановив обставини справи, а тому надав вищезазначеним обставинам помилкову юридичну оцінку, безпідставно прийнявши заяву ТОВ «Кадістонн»до розгляду.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Колегія суддів також відмічає, що у зв'язку з припиненням провадження у даній справі про банкрутство, місцевому господарському суду необхідно вирішити питання про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців відповідного запису про постановлення судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство юридичної особи –  ТОВ «Кадистонн»згідно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців».

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана постанова господарського суду Одеської області не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню з припиненням провадження по даній справі.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси задовольнити, а постанову господарського суду Одеської області від 20.01.2011 р. по справі № 7/553-10-5426 – скасувати.

Провадження у справі № 7/553-10-5426 припинити.

Головуючий суддя                                                                      В.В. Лашин

Суддя                                                                                Г.А. Єрмілов

Суддя                                                                                О.Л. Воронюк

Повна постанова складена 27.01.2012 р.