Постанова

від 30.01.2012 по справі 11/193пд/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний го сподарський суд

30.01.2012

Постанова

Іменем України

24.01.2012 р. справа №11/193пд/2011

Донецький апеляційний господарський суд, у складі к олегії суддів - головуючого судді-доповідача Мєзєнцева Є.І., членів колегії Мартюхіно ї Н.О. та Склярук О.І., при секрет арі Косенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засідан ні апеляційну скаргу това риства з обмеженою відповіда льністю «Логрус - Кемікл» на рішення господарського с уду Луганської області від 21.1 1.11 року у справі №11/193пд/2011 (суддя М оскаленко М.О.) за позовною заявою товариства з обм еженою відповідальністю «Ло грус - Кемікл» (представн ик ОСОБА_1, довіреність ві д 01.01.12 №18) до Попаснянсько ї районної державної адмініс трації (представник до судового засідання не з' яв ився) про:

ь визнання укл аденим договір купівлі-прода жу цілісного майнового компл ексу від 30.04.2004 року, зареєстрова ний в реєстрі за №1210, між відкри тим акціонерним товариством «Краситель»(код ЄДРПОУ 05800159) та товариством з обмеженою від повідальністю «Логрус - Кем ікл»(код ЄДРПОУ 31767686), у частині продажу у складі цілісного м айнового комплексу об' єкту нерухомого майна - Будівлі контрольно-пропускної будки , інв. №013843, цех №328, розташованої у с. Вовчеярівка Попаснянсько го району Луганської області , зареєстрованого Комунальни м підприємством «Попаснянсь ке бюро технічної інвентариз ації»у с. Вовчеярівка Попасн янського району Луганської о бласті як «Нежитлова будівля (сторожовий будиночок)» під л ітерою «А-1»;

ь визнання права в ласності на об' єкт нерухомо сті - Будівлю контрольно-про пускної будки, інв. №013843, цех №328, р озташованої у с. Вовчеярівка Попаснянського району Луган ської області, зареєстровано го Комунальним підприємство м «Попаснянське бюро технічн ої інвентаризації»у с. Вовче ярівка Попаснянського район у Луганської області як «Неж итлова будівля (сторожовий б удиночок)»під літерою «А-1»за товариством з обмеженою від повідальністю «Логрус - Кем ікл»(код ЄДРПОУ 31767686), -

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Луг анської області 21.11.11 року прий нято рішення у справі №11/193пд/2011, згідно якого вирішено відмо вити у задоволенні позову товариства з обмеженою ві дповідальністю «Логрус - Ке мікл»(далі - Товариство) до П опаснянської районної держа вної адміністрації (да лі - Адміністрація) про визн ання договору купівлі-продаж у укладеним та визнання прав а власності на майно.

Повний текст рішення суду п ершої інстанції підписаний 2 8.11.11 року.

Рішення суду обґрунтоване статтями 15, 16, 328, 657 Цивільного ко дексу України, статтями 20, 174 Го сподарського кодексу Україн и та статтями 1, 43, 33, 34, 43 Господарс ького процесуального кодекс у України, зокрема тим, що під час судового розгляду справи позивачем не доведено, яким ч ином відповідач у справі пор ушує права позивача на спірн е майно, а також не доведено то го, що наслідком укладення до говору купівлі-продажу ціліс ного майнового комплексу ста в перехід до нього права влас ності на спірне майно. Окрім т ого, суд зазначив, що такий спо сіб захисту, як визнання дого вору укладеним чинним законо давством не передбачений.

Не погоджуючись з правовою оцінкою, наданою господарсь ким судом Луганської області у справі №11/193пд/2011, заперечуючи висновки, встановлені рішен ням господарського суду Луга нської області та вважаючи, щ о судом першої інстанції бул о порушено матеріальні та пр оцесуальні норми, Товар иство звернулося з апеляційн ою скаргою на рішення господ арського суду Луганської обл асті від 21.11.11 року у справі №11/193п д/2011, обґрунтовуючи її тим, що я к свідчать умови договору ку півлі-продажу від 30.04.2004 року укл аденого між позивачем та від критим акціонерним товарист вом «Краситель»(далі - Підпр иємство), під час вчинення пра вочину сторони узгодили вклю чення до складу цілісного ма йнового комплексу, а відпові дно і до предмету та його зага льної вартості, зокрема і буд івлю контрольно-пропускної б удівлі, яка розташована у с. Фу гаровка на території Вовчеяр іаської селищної ради Попасн янського району Луганської о бласті, інв.№013843.

Також апелянт зауважив, що в ідповідно до акту прийому-пе редачі від 30.04.2004 року згідно дод атку №1 до договору купівлі-пр одажу від 30.04.2004 року, на виконан ня умов вказаної угоди, Підпр иємство передало Товариству за №504 й будівлю контрольно-пр опускної будки, інв.№013843, цех №328 , розташований у с. Вовчеярівк а за ціною 1284,76 грн.

Товариство зазначило, що у з в' язку з тим, що Підприємств о як юридичну особу було прип инено у зв' язку із визнання м його банкрутом, спірне майн о не має власника, а отже відпо відно до ст.355 Цивільного коде ксу України є безхазяйним. Бе зхазяйні нерухомі речі берут ься на облік органом, що здійс нює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою о ргану місцевого самоврядува ння, на території якого вони р озміщенні та яким на думку по зивача і є Адміністрація.

У відзиві на апеляційну ска ргу відповідач проти доводів скаржника заперечив, просив рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства без задоволення.

В судовому засіданні заявн ик апеляційної скарги Товари ство підтримало заявлені у н ій вимоги. Адміністрація чер ез канцелярію суду надала кл опотання про розгляд справи без участі її представника.

Суд перебував у нарадчій кі мнаті 24.01.2012 року з 1047 до 10 55 години.

Статтею 99 ГПК України унорм овано, апеляційний господарс ький суд, переглядаючи справ у в апеляційному порядку, кор истується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно статті 101 ГПК Укр аїни у процесі перегляду спр ави апеляційний господарськ ий суд за наявними у справі і д одатково поданими доказами п овторно розглядає справу. Ап еляційний суд не зв' язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та об ґрунтованість рішення місце вого суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прис утнього в засіданні представ ника позивача, обговоривши д оводи апеляційної скарги, пе ревіривши наявні матеріали с прави, проаналізувавши засто сування судом першої інстанц ії норм матеріального та про цесуального права, дослідивш и правильність судових висно вків, повноту встановлення с удом обставин справи та їх пр авову оцінку, колегія суддів дійшла висновку про те, що апе ляційна скарга не підлягає з адоволенню, виходячи з насту пного.

Згідно п.1.1. наявного в матері алах справи договору купівлі -продажу цілісного майнового комплексу від 30.04.2004 року (а.с.а.с. 11-13) (далі - Договір) укладеного між Підприємством та Товари ством, Підприємство за підсу мками конкурсу з продажу ціл існого майнового комплексу в ідкритого акціонерного това риства «Краситель»(протокол №2 засідання конкурсної комі сії від 25.03.2004 року), та на підстав і рішення комітету кредиторі в відкритого акціонерного то вариства «Краситель»(проток ол №12 від 16.04.2004 року), зобов' язує ться передати у власність То вариства цілісний майновий к омплекс відкритого акціонер ного товариства «Краситель» , юридична адреса якого: місто Рубіжне, пл. Хіміків, 2, у складі майна згідно з додатками №№1-1 1, а Товариство зобов' язуєть ся сплатити за вказаний цілі сний майновий комплекс ціну продажу, прийняти по акту при йому-передачі ЦМК і виконати умови, передбачені цим догов ором.

Об' єкт нерухомого майна (д одаток №1 - невід' ємна част ина цього Договору), які належ ать Підприємству на підставі : розпорядження Представника Президента України в Луганс ькій області «Про створення відкритого акціонерного тов ариства «Краситель»№209 від 02.06. 1994 року, Наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області №949 від 19.12.2002 року «Про з атвердження переліку нерухо мого майна», Переліку нерухо мого майна до цього наказу, пе реданого у власність відкрит ому акціонерному товариству «Краситель»; Наказу регіона льного відділення Фонду держ авного майна України по Луга нській області №212 від 19.04.2004 року «Про внесення змін до перелі ку нерухомого майна», Перелі ку нерухомого майна до цього наказу, переданого у власніс ть відкритому акціонерному т овариству «Краситель»(п.1.2.1 До говору).

Відповідно до абз.2 п.1.2.1 Догов ору, балансова вартість об' єктів нерухомого майна стано м на час вчинення спірного пр авочину складає 9 698 448, 60 грн. (дев ' ять мільйонів шістсот дев' яносто вісім тисяч чотириста сорок вісім гривень 60 коп.) без ПДВ.

Пунктом 3.1. встановлено, що До говір вчинено сторонами за с уму 30 000 000, 00 грн. (тридцять мільйо нів) гривень, в т.ч. ПДВ - 5 000 000, 00 г рн. (п' ять мільйонів) гривень , які Товариство сплатило Під приємству до підписання Дого вору згідно платіжного доруч ення №576 від 30.04.2004 року (а.с.42).

За умовами п.п. 4.1., 4.2., 4.3. Договор у, передача ЦМК здійснюється Підприємством Товариству в 10-денний термін після нотаріа льного посвідчення цього Дог овору. Передача ЦМК Підприєм ством і прийняття цього об' єкта Товариством засвідчуєт ься актом прийому-передачі Ц МК, який підписується сторон ами та засвідчується їх печа тками. Право власності на нер ухоме майно виникає у Товари ства з моменту державної реє страції.

Відповідно до акту прийому -передачі від 30.04.2004 року до Дого вору (а.с.а.с.39-41) у складі цілісно го майнового комплексу Товар иству було передано, зокрема і спірне майно - будівлю кон трольно-пропускної будки інв .№013843, цех №328, розташованої у сел ищі Вовчеярівка за ціною 1284,76 г рн.

Колегією суддів приймаєть ся до уваги, що за вказаним акт ом прийому-передачі Товарист ву було передано активи цілі сного майнового комплексу ва ртістю 9 698 448, 60 грн., що цілком узг оджується з положеннями абз. 2 п.1.2.1 Договору. При цьому за №504 д о вартості майна що передаєт ься позивачу було включено і вартість спірного майна - б удівлі контрольно-пропускно ї будки, інв.№013843, цех №328, розташо ваної у с. Вовчеярівка за ціно ю 1284,76 грн.

Проте у додатку №1 до Догово ру, означене спірне майно сер ед об' єктів нерухомого майн а, переданих у власність пози вачу за Договором не зазначе но, що й слугувало підставою д ля звернення Товариством до місцевого господарського су ду з розглядуваною позовною заявою.

Проаналізувавши вищевказа ні обставин справи та здійсн ивши їх співставлення з норм ами чинного законодавства, Д онецький апеляційний господ арський суд погоджується з в исновком господарського суд у Луганської області щодо не можливості задоволення позо вних вимог Товариства, врахо вуючи таке.

Положеннями ч.1 ст.7 Закону Ук раїни «Про судоустрій і стат ус суддів»кожному гарантуєт ься захист його прав, свобод т а законних інтересів незалеж ним і безстороннім судом, утв ореним відповідно до закону.

Відповідно до ст.1 ГПК Украї ни, підприємства, установи, ор ганізації, інші юридичні осо би (у тому числі іноземці), гро мадяни, які здійснюють підпр иємницьку діяльність без ств орення юридичної особи і в ус тановленому порядку набули с татусу суб' єкта підприємни цької діяльності, мають прав о звертатися до господарсько го суду згідно з встановлено ю підвідомчістю господарськ их справ за захистом своїх по рушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інте ресів.

Стаття 2 ГПК України встанов лює, господарський суд поруш ує провадження у справі за по зовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертают ься до господарського суду з а захистом своїх прав та охор онюваних законом інтересів.

В світлі означених правови х норм, правом на пред' явлен ня позову до господарського суду наділені, зокрема, юриди чні особи, а суд шляхом вчинен ня провадження у справах зді йснює захист осіб, права і охо ронювані законом інтереси як их порушені або оспорюються.

Визнавши наявність у особи , яка звернулася з позовом, суб ' єктивного матеріального п рава або охоронюваного закон ом інтересу, на захист яких по дано позов, суд з' ясовує ная вність чи відсутність факту порушення або оспорення і ві дповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захист і, встановивши безпідставніс ть та необґрунтованість заяв лених вимог.

Розпорядження своїм право м на захист є диспозитивною н ормою цивільного законодавс тва, яке полягає у наданні осо бі, яка вважає свої права пору шеними, невизнаними або оспо рюваними, можливості застосу вати способи захисту, визнач ені законом або договором.

За загальним правилом, спос оби захисту прав та інтересі в визначені у ст.16 ЦК України т а ст.20 ГК України. Встановлени й перелік способів захисту ц ивільних прав та інтересів, з урахуванням абз.2 ч.2 ст.16 Цивіл ьного кодексу України не є ви черпним, оскільки суд може за хистити цивільне право або і нтерес іншим способом, що вст ановлений договором або зако ном.

Між тим, предметом позову є матеріально-правова вимога п озивача до відповідача, а під ставою відповідно посилання на належне йому право, юридич ні факти, що призвели до поруш ення цього права, та правове о бґрунтування необхідності й ого захисту.

Як вбачається, в своїй позов ній заяві Товариство просить суд здійснити захист свого п орушеного права, шляхом ви знання укладеним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 30.04.2004 р оку між відкритим акціонерни м товариством «Краситель»та товариством з обмеженою від повідальністю «Логрус - Кем ікл», у частині продажу у скла ді цілісного майнового компл ексу об' єкту нерухомого май на - Будівлі контрольно-проп ускної будки, інв. №013843, цех №328, ро зташованої у с. Вовчеярівка П опаснянського району Луганс ької області, зареєстрованог о Комунальним підприємством «Попаснянське бюро технічно ї інвентаризації» у с. Вовчея рівка Попаснянського району Луганської області як «Нежи тлова будівля (сторожовий бу диночок)»під літерою «А-1».

Таким чином, звертаючис ь до суду з вимогою щодо визна ння договору укладеним, Това риство фактично просить вста новити певний юридичний факт , який мав місце у минулому, а с аме отримання прав та обов' язків, що виникли в силу догов ору, що виходить за межі повно важень господарських судів, оскільки розглядаючи таку ви могу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законо м інтересів учасників господ арських відносин.

За таких підстав, обраний позивачем спосіб захисту св оїх прав не відповідає спосо бам, встановленим чинним зак онодавством, і, як наслідок, не призводять до поновлення йо го порушеного права.

Заявлена позивачем вимога про встановлення певного фа кту не може бути самостійним предметом розгляду в господ арському суді, оскільки ця ви мога є нічим іншим як встанов ленням факту, що має юридичне значення. Цей факт може встан овлюватися господарськими с удами лише при існуванні та р озгляді між сторонами спору про право цивільне, що виника є з матеріальних правовіднос ин. Його встановлення є елеме нтом оцінки фактичних обстав ин справи та обґрунтованості вимог.

Із змісту ст.12 ГПК України ви пливає, що господарському су ду підвідомчі справи у спора х, за виключенням справ, визна чених у п.п. 2, 3 ч.1 ст.12 ГПК України . Отже, господарський суд розг лядає: справи у позовному про вадженні, для якого характер но наявність спору про право між сторонами; справи про бан крутство; справи за заявами о рганів Антимонопольного ком ітету України, Рахункової па лати. Разом з тим, господарс ькі суди можуть встановлюват и наявність чи відсутність п евних фактів, здійснюючи роз гляд спорів про право. Тому , встановлення такого факту, я к визнання договору укладени м, може бути господарським су дом здійснено у спорі, пов' я заним з його зміною, розірван ням, виконанням.

Необхідно також зауважити , що ч.2 ст.218 Цивільного кодексу України передбачено, якщо пр авочин, для якого законом вст ановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щод о письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтверд ила її вчинення, зокрема шлях ом прийняття виконання, таки й правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

В силу частини 1 статті 15 Ци вільного кодексу України, ос оба має право на захист свого цивільного права у разі йо го порушення, невизнання або оспорювання.

Тобто, право на позов вини кає у особи після порушення ї ї права власності, а захисту п ідлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого не відомо, буде воно порушено чи ні.

В той же час, з наявних в мат еріалах справи доказів, коле гія суддів не вбачає, наявнос ті факту порушеного або оспо рюваного суб' єктивного мат еріального права або законно го інтересу Товариства, адже позивачем не надано до по зову будь-яких письмових док азів такого порушення або ос порюваня його права власност і на спірне майно з боку Адмін істрації чи інших осіб.

Окрім того, апеляційна ін станція зазначає, що в силу ст .10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до представницьких органів міс цевого самоврядування належ ать, зокрема, обласні, районні , міські, сільські та селищні р ади.

Так, за змістом ст.2 Закону Ук раїни «Про місцеве самовряду вання в Україні», місцеве сам оврядування в Україні це гар антоване державою право та р еальна здатність територіал ьної громади - жителів села чи добровільного об' єднанн я у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - с амостійно або під відповідал ьність органів та посадових осіб місцевого самоврядуван ня вирішувати питання місцев ого значення в межах Констит уції і законів України.

Місцеве самоврядування зд ійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські рад и та їх виконавчі органи, а також через районні та облас ні ради, які представляють сп ільні інтереси територіальн их громад сіл, селищ, міст.

Що ж стосується місцевих д ержавних адміністрацій, то в они є органом виконавчої вла ди, які в межах своїх повноваж ень здійснюють виконавчу владу на території відповідн ої адміністративно-територі альної одиниці, а також реа лізують повноваження, делего вані їм відповідною радою (ст .1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

В контексті ч.2 ст.335 Цивільно го кодексу України, безхазяй ною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Б езхазяйні нерухомі речі беру ться на облік органом, що здій снює державну реєстрацію пра в на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самовря дування, на території яког о вони розміщені. Про взяття б езхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Одночасно положеннями ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»ун ормовано, що саме до відання в иконавчих органів сільських , селищних, міських рад належи ть, зокрема, ведення відповід но до закону обліку об' єкті в нерухомого майна незалежно від форм власності.

З огляду на зазначене, посил ання Товариства на ст.335 Цивіл ьного кодексу України, як на п ідставу своїх позовних вимог до Адміністрації по суті є не сумісними, як в юридичній, так і практичній площині, оскіль ки здійснення обліку об' єкт ів нерухомого майна до компе тенції відповідача не належи ть.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, в икладених у оскаржуваному рі шенні місцевого господарськ ого суду, та не тягнуть за собо ю скасування цього судового акту.

Враховуючи означене, рішен ня суду першої інстанції від 21.11.11 року у справі №11/193пд/2011 - під лягає залишенню без змін як т аке, що прийняте на підставі п овного встановлення фактичн их обставин справи, всебічно го і об' єктивного досліджен ня поданих доказів, висновки суду відповідають цим обста винам і їм надано належну пра вову оцінку з правильним зас тосуванням норм матеріально го та процесуального права.

На підставі ви щевикладеного, керуючись ста ттями 32, 43, 101, пунктом 1 частини 1 с татті 103, а також статтею 105 ГПК У країни, Донецький апеляційни й господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні апеляційної ска рги товариства з обмеженою в ідповідальністю «Логрус - К емікл» на рішення госпо дарського суду Луганської об ласті від 21.11.11 року у справі №11/193 пд/2011.

Рішення господарського с уду Луганської області від 21.1 1.11 року у справі №11/193пд/2011 - зали шити без змін.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена через Донец ький апеляційний господарсь кий суд в касаційному порядк у протягом двадцяти днів з дн я набрання постановою законн ої сили.

Головуючий суддя Є.Мєзєнцев

Суддя Н.Мартюхіна

Суддя О.Склярук