Постанова

від 23.01.2012 по справі 19/5005/14331/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2012 року                                                     Справа №  19/5005/14331/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М. (доповідача)

суддів: Голяшкіна О.В., Мороза В.Ф.,

при секретарі судового засідання: Єрьоміній К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1350  від 30.12.11, представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м.Харків, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2011р. у справі №19/5005/14331/2011

за позовом            публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м.Харків

до  відповідача    приватного підприємства “Торговельний дім “Лікойл-Україна”,

                              м.Новомосковськ Дніпропетровської області

про                         стягнення 3 156 520 грн. 91 коп.,

  ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2011р. у справі №19/5005/14331/2011 (суддя Петренко І.В.) позовні вимоги ПАТ “УкрСиббанк” задоволено частково.

Стягнуто з ПП “Торговельний дім “Лікойл-Україна” на користь ПАТ “УкрСиббанк” 212 250 швейцарських франків 96 сантимів /в еквіваленті 1 890 392 грн. 59 коп./ заборгованості за кредитом; 115 056 швейцарських франків 74 сантимів  /в еквіваленті 1 024 741 грн. 69 коп./ заборгованості по відсотках за кредитом; 8 652  грн. 86 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 18.05.2011р. по 22.09.2011р.; 33 884 грн. 34 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 18.05.2011р. по 22.09.2011р.; 25 500 грн. 00 коп. державного мита та суму 222 грн. 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовлено.

Задоволення позовних вимог місцевий господарський суд обґрунтовує достатністю наявних у справі первинних документів для визнання спірної заборгованості за кредитом доведеною, та, з іншого боку, відсутністю в матеріалах справи доказів погашення відповідачем згаданої вище суми боргу.

В свою чергу, часткова відмова у позові, зокрема, щодо стягнення з відповідача пені, що була нарахована останньому у період з 12.08.2010р. по 17.05.2011р., спричинена діючим у зазначений вище період мораторієм на задоволення вимог кредиторів в рамках Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Не погодившись з даним рішенням в частині відмови в задоволенні позову, скаржник /позивач/ звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій називає дане рішення  таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права та за наявності арифметичної помилки при нарахуванні суми пені, у зв'язку з чим просить його змінити, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі та стягнувши з відповідача судові витрати у справі.

         Зокрема, в апеляційній скарзі позивач стверджує, що дія мораторію на вимоги банку про стягнення з ПП “Торговельний дім “Лікойл-Україна” пені у період з 12.08.2010р. по 17.05.2011р. не поширюється, з огляду на припинення постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2011р. у справі №Б38/159-10 провадження у справі про банкрутство підприємства-відповідача за безпідставністю його порушення.

Також, апелянт зауважує на тому, що в оскаржуваному рішенні під час розрахунку пені місцевий господарський суд припустився арифметичної помилки, а також, допустив описку, стягнувши з відповідача за період з 18.05.2011р. по 22.09.2011р.  8 652,86 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 33 884,34 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, тоді як, згідно наданому банком розрахунку, за вищезгаданий період часу слід було стягнути 87 903,25 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 51 629,95 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках.  

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Уповноважений представник відповідача у розгляді справи участі не приймав, про час та місце судових засідань належним чином повідомлений.

Отже, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості викладених в апеляційній скарзі заперечень в частині наявності в оскаржуваному рішенні описки та арифметичної помилки при стягненні з відповідача пені. В той же час, апеляційний господарський суд повністю відхиляє викладені в апеляційній скарзі заперечення стосовно нерозповсюдження на спірні вимоги ПАТ “УкрСиббанк” мораторію в період провадження у справі про банкрутство підприємства-відповідача.

           Так, з матеріалів справи вбачається, що 11.06.2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк” (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк” на підставі заміни Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 18.12.2009 року) /Банк/ - та ПП “Торговельний дім “Лікойл-Україна” /Позичальник/ був укладений кредитний договір №11167780000, відповідно до якого відповідач отримав кредит у іноземній валюті у розмірі 369 513,00 швейцарських франків в порядку і на умовах, визначених договором, з терміном повернення не пізніше 10 червня 2010 року включно.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, кредит відповідачеві надав. Даний факт встановлений місцевим господарським судом за наявними у справі первинними документами. Натомість, відповідач у встановлений кредитним договором строк отримані кредитні кошти та відсотки за користування ними у повному обсязі не повернув /докази зворотного відсутні/, що стало приводом для звернення Банку до суду за захистом порушеного права.

Отже, під час перевірки законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає доведеними первинними документами у розумінні ст.33 ГПК України вимоги позивача про стягнення з ПП “Торговельний дім “Лікойл-Україна” 1 890 392 грн. 59 коп. основної заборгованості за кредитом та 1 024 741 грн. 69 коп. заборгованості по відсотках за користування ним.

Водночас, апеляційний господарський суд звертає увагу на допущену господарським судом Дніпропетровської області в резолютивній частині оскаржуваного рішення описку, а саме, зазначення двічі пені, що стягується з відповідача за несвоєчасну сплату відповідачем кредиту, замість зазначення суми пені за несвоєчасну сплату відповідачем кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування ним у відповідний період.

Окрім того, оскаржуване рішення містить арифметичну помилку при розрахунку пені за несвоєчасну сплату відповідачем кредиту та несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у період з 18.05.2011р. по 22.09.2011р. Так, згідно наданому позивачем розрахунку, який колегія суддів вважає вірним, пеня за несвоєчасну сплату відповідачем кредиту у період з 18.05.2011р. по 22.09.2011р. має складати 9 869 швейцарських франків та 66 сантимів, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 87 903,25 грн. Пеня ж за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках за аналогічний період дорівнює  5 796 швейцарських франків 94 сантими, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає  51 529 грн. 95 коп.  

Разом з цим, відмову місцевого господарського суду у стягненні з відповідача пені у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів підприємства-відповідача колегія суддів вважає правомірною та відхиляє в цій частині доводи апеляційної скарги, з огляду на викладене нижче.

Як встановлено місцевим господарським судом та доведено наявними у справі матеріалами, 12.08.2010р. відносно відповідача /ПП “Торговельний дім “Лікойл-Україна”/ було порушено справу №Б38/159-10 про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. За результатами розгляду даної справи 17.05.2011р. господарським судом Дніпропетровської області було прийнято постанову про припинення провадження у справі про банкрутство за безпідставністю його порушення.

В той же час, згідно з ч.4 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мораторій на задоволення  вимог  кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф,  пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне  виконання  грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати  єдиного  внеску на загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування,  податків і зборів (обов'язкових   платежів).

Жодних виключень з приводу можливості нарахування боржникові за період дії мораторію неустойки чи/або застосування стосовно нього інших санкцій за невиконання чи неналежне  виконання  грошових зобов'язань у разі припинення провадження у справі про банкрутство за безпідставністю його порушення чинне законодавство України не містить.

       За викладених вище обставин судова колегія вважає за доцільне апеляційну скаргу задовольнити частково, оскаржуване рішення суду –змінити, виправивши допущені при його написанні описку та арифметичні помилки.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

           Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2011р. у справі №19/5005/14331/2011 –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2011р. у справі №19/5005/14331/2011 –змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:

Стягнути з ПП “Торговельний дім “Лікойл-Україна” на користь ПАТ “УкрСиббанк” 212 250 швейцарських франків 96 сантимів, що в еквіваленті складає 1 890 392 грн. 59 коп. заборгованості за кредитом; 115 056 швейцарських франків 74 сантимів, що в еквіваленті складає 1 024 741 грн. 69 коп. заборгованості по відотках за кредитом; 9 869 швейцарських франків та 66 сантимів, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 87 903,25 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 18.05.2011р. по 22.09.2011р.; 5 796 швейцарських франків 94 сантими, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 51 529 грн. 95 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках за період з 18.05.2011р. по 22.09.2011р.

Стягнути з ПП “Торговельний дім “Лікойл-Україна” на користь ПАТ “УкрСиббанк” 15 750 грн. 00 коп. державного мита, 148 грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 126 грн. 75 коп. витрат на апеляційне оскарження.

В решті позову  - відмовити.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний термін.

           Головуючий суддя                                                                     І.М. Науменко

Суддя                                                                                           О.В. Голяшкін

           Суддя                                                                                            В.Ф. Мороз

Повний текст постанови виготовлено  26.01.2012р.