6/139/2011/5003
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" січня 2012 р. Справа № 6/139/2011/5003
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Гулова А.Г.
суддя Маціщук А.В. ,
суддя Петухов М.Г.
при секретарі Кравчук О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку", м.Вінниця
на рішення господарського суду Вінницької області
від 14.11.11 р. у справі № 6/139/2011/5003 (суддя Говор Н.Д.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МелВіз", м.Вінниця
до Комунального підприємства "Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку"
про стягнення 51442,40 грн. (згідно заяви про зменшення позовних вимог)
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 14.11.2011 року у справі №6/139/2011/5003 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МелВіз" до Комунального підприємства "Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку" про стягнення 53570, 72 грн.
Стягнуто з Комунального підприємства "Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МелВіз" 38218,48 грн. боргу, 10283,72 грн. інфляційних нарахувань, 2940,20 грн. 3% річних, 514,44 грн. витрат по сплаті державного мита, 226,63 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 14.11.2011 року у справі №6/139/2011/5003 та прийняти нове – про відмову у задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:
- суд першої інстанції не взяв до уваги, що рішенням Вінницької міської ради від 01.04.2011р. за №183 ліквідовано КП "Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку", а рішенням від 09.06.2011 року за №1392 - створено комісію про ліквідацію КП "Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку". Відтак, станом на 14.10.2011 року КП "Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку" знаходиться на стадії припинення підприємницької діяльності.;
- суд першої інстанції, приймаючи рішення, не звернув увагу на те, що позивач - ТОВ "МелВіз" звернувся з вимогою про виплату заборгованості лише 06.09.2011 року, тобто після спливу строку заявлення кредиторами вимог. Крім того, позивачем не було надано належних доказів на підтвердження надсилання вимоги про здійснення розрахунків за договором від 27.08.2008 року.
Представники сторін в засідання суду не з"явилися.
24.01.2012 р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від представника ТОВ "МелВіз" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з несвоєчасною поінформованістю позивача про дату розгляду апеляційної скарги.
Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2012р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її розгляду на 24.01.2012р. вручено позивачу 22.12.2011р. Отже, про дату, час та місце судового засідання, позивач був повідомлений своєчасно та належним чином, а тому колегія суддів відмовляє у задоволенні заявленого клопотання.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як підтверджується матеріалами справи, 27.08.08 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МелВіз" (в договорі "виконавець") та Комунальним підприємством "Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку" (в договорі "замовник") укладено договір на виконання робіт (в подальшому договір). Договір підписаний та скріплений печатками сторін. (а.с. 12-14).
Відповідно до п.1.1 договору виконавець приймає на себе виконання робіт, а саме: зобов'язується провести поточний ремонт приміщення культвідділу та об'єднаної бухгалтерії, надалі "Об'єкт 1".
Відповідно до п.п.2.1, 2.2 договору вартість робіт – відповідно до кошторису. Оплата здійснюється замовником в національній валюті шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця згідно з обсягами виконаних робіт, тобто поетапно після прийняття цієї виконаної роботи замовником згідно акту виконаних робіт.
Відповідно до п.4.2 договору виконання робіт закріплюється підписанням акту виконаних робіт.
Згідно з п.5.1 договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно з чинним законодавством України.
Позивач виконав свої договірні зобов'язання на загальну суму 67100,48 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 10.09.2008р. на суму 480 грн., 10.09.2008р. на суму 16240 грн., 22.09.2008р. на суму 3350 грн., 24.09.2008р. на суму 3500 грн., 24.09.2008р. на суму 1200 грн., 09.10.2008р. на суму 1592 грн., 03.11.2008р. на суму 2080 грн., 11.11.2008р. на суму 18885,70 грн., 11.11.2008р. на суму 11532,78 грн., 17.12.2008р. на суму 440 грн., 19.12.2008р. на суму 7800 грн. (а.с. 15-17, 29).
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних підрядних робіт виконав частково - на суму 28882 грн., що підтверджується банківськими виписками від 11.09.2008р. на суму 9000 грн., 15.09.2008р. на суму 480 грн., 15.09.2008р. на суму 5240 грн., 17.09.2008р. на суму 2000 грн., 02.10.2008р. на суму 3500 грн., 06.10.2008р. на суму 1200 грн., 06.10.2008р. на суму 3350 грн., 14.10.2008р. на суму 1592 грн., 12.12.2008р. на суму 2080 грн., 16.02.2009р. на суму 440 грн. (а.с. 18-25).
Відповідно, за вищезазначеними матеріалами, борг відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи складає 38218,48 грн.
За вказаних обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "МелВіз" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку" 53570,72 грн., з яких 38218,48 грн. основного боргу, 12202,6 грн. – інфляційних нарахувань, 3149,64 грн. – 3% річних. (а.с.2-7 ).
09.11.2011р. позивачем подано до господарського суду Вінницької області заяву про зменшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з Комунального підприємства "Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку" на його користь 51442,40 грн., з яких 38218,48 грн. боргу, 10283,72 грн. інфляційних нарахувань, 2940,20грн. 3% річних. (а.с.107-108).
Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Вінницької області від 14.11.2011 року у справі №6/139/2011/5003 позов задоволено: стягнуто з Комунального підприємства "Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МелВіз" 38218,48 грн. боргу, 10283,72 грн. інфляційних нарахувань, 2940,20 грн. 3% річних, 514,44 грн. витрат по сплаті державного мита, 226,63 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на таке.
Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між Товариством з обмеженою відповідальністю "МелВіз" та Комунальним підприємством "Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку" є правовідносинами з виконання підрядних робіт.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На виконання умов договору підряду від 27.08.2008р., позивач виконав передбачені договором роботи, а відповідач прийняв їх, що підтверджується актами виконаних робіт від 10.09.2008р., 10.09.2008р., 22.09.2008р. 24.09.2008р., 24.09.2008р., 09.10.2008р. 03.11.2008р. 11.11.2008р., 11.11.2008р., 17.12.2008р., 19.12.2008р., які містяться у матеріалах справи, однак свої зобов'язання щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт в порядку, визначеному п.2.2 договору від 27.08.2008р., тобто поетапно, після прийняття робіт замовником згідно актів, не виконав, а тому заборгованість відповідача складає 38218,48 грн.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За наведених обставин, суд першої інстанції цілком правомірно задоволив позов в частині стягнення боргу в сумі 38218,48 грн.
Згідно з частиною 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Відповідно, вимога позивача щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми є законною та обґрунтованою.
Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 2940,20 грн. за період з 12.02.2009р. по 06.09.2011р. та 10283,72 грн. інфляційних нарахувань за період з грудня 2008р. по червень 2011р.
Судом не приймаються до уваги доводи відповідача стосовно того, що місцевим господарським судом не взято до уваги рішення Вінницької міської ради від 01.04.2011р. №183 та від 09.06.2011р. №1392, відповідно, про ліквідацію відповідача і створення комісії про його ліквідацію, надіслання позивачем кредиторської вимоги 06.09.2011р., тобто після спливу строку заявлення кредиторських вимог з огляду на таке.
Згідно ч.4 ст.91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до ст.. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно наявного в матеріалах справи спеціального витягу з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.09.2011р. та витягу з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.10.2011р. вбачається, що станом на час розгляду справи до державного реєстру не внесено запису про припинення юридичної особи - Комунального підприємства "Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку" (а. с. 68, 83).
Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зокрема згідно ст.609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Таким чином, не виконавши свої зобов"язання за договором від 27.08.2008р. про оплату вартості виконаних підрядних робіт поетапно після їх прийняття згідно актів виконаних робіт, відповідач, оскільки не є припиненим, зобов'язаний сплатити борг.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, а в процесі розгляду справи відповідачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів відповідно до ст.ст. 33-34 ГПК України, які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 14.11.2011 року у справі №6/139/2011/5003 слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 14.11.2011р. у справі №6/139/2011/5003 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку", м.Вінниця - без задоволення.
2. Справу №6/139/2011/5003 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Віддрук. 4 прим.:
1 –до справи,
2,3 –сторонам,
4 –в наряд.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2012 |
Оприлюднено | 08.02.2012 |
Номер документу | 21276342 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Гулова А.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні