Ухвала

від 27.08.2007 по справі 33ц-522кс/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

2007   року  

серпня   27  дня  

колегія   суддів   Судової 

палати   у   цивільних  

справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого:      Віхрова

В. В.,

Суддів:                                                                       Гайдук

В. І.,      Дерев'янка О. Г.,

Козлова С. 

П.,     Красвітної Т. П.,

розглянувши

відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про

судоустрій України» (в редакції Закону України № 697-V від 22.02.2007) в касаційному порядку у судовому

засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом Закритого

акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про

стягнення боргу з договору за касаційною скаргою Закритого акціонерного

товариства комерційного банку «Приватбанк» на ухвалу апеляційного суду Київської

області від 01 лютого 2005 року,  -

ВСТАНОВИЛА:

ЗAT КБ «Приватбанк»

(код ЄДРПОУ 21705696) в особі директора Печерської філії звернулося до суду з

позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу у 56 068 гривень 44 коп.3а

договором кредиту з Приватним сільськогосподарським підприємством «Наталка» (с. 

Лубянка,  Бородянський

район,  Київська область,  код ЄДРПОУ 31334339) з ТИХ підстав,  ЩО ОСОБА_1 виступив поручителем за

зобов'язаннями ПСГП «Наталка» з договору кредиту у повному обсязі,  і, 

оскільки ПСГП «Наталка» построчило виконання зобов'язання за цим

договором кредиту,  забезпеченим

порукою,  то ОСОБА_1,  як солідарний боржник,  має відповідати за порушення зобов'язання і

сплатити суму боргу,  що складається з

основного боргу,  відсотків за користування

кредитом,  пені.

Рішенням

Ржищівського міського суду Київської області від 18 жовтня 2004 року позов ЗАТ КБ «Приватбанк»

задоволений повністю та на його користь з ОСОБА_1 стягнуто 56 06% гривень 44

коп.

Ухвалою

апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2005 року рішення місцевого

суду скасоване,  а провадження у справі

закрито за п. 1  ст.  227 ЦПК України 1963 року.

У

касаційній скарзі ЗАТ КБ «Приватбанк» вказує на незаконність ухвали суду

апеляційної інстанції через порушення норм процесуального права,  у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу суду

апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заперечуючи

проти касаційної скарги,  ОСОБА_1

вказав,  що позивач не надав апеляційному

суду докази закриття виконавчого провадження, 

і до того ж це не впливає на відсутність безспірного порядку стягнення

боргу,  адже виконавчий лист переданий

ліквідаційній комісії боржника для подальшого виконання,  а також позивач з ПСГП «Наталка» уклали

додаткову угоду № 1 до договору кредиту без згоди ОСОБА_1,  що має тягти припинення поруки.

Заслухавши

суддю-доповідача,  вивчивши матеріали

справи в межах касаційної скарги,  суд

дійшов висновку,  що касаційна скарга

підлягає задоволенню за таких підстав.

Вирішуючи спір

суди виходили з наступних обставин справи.

справа №

33ц-522 кс/07;                                                                                              6-9676

кс05

Головуючий у

першій інстанції:  Закаблук О.В.

Суддя -

доповідач: Віхров В. В.

15.10.2002

позивач уклав договір кредиту № 152-корп-ср з ПСГП «Наталка»,  якому передав за цим договором 33 000 доларів

США під

умовою їх повернення зі сплатою відсотків за користування та комісійної

винагороди в установлені договором строки відповідно до графіка зменшення

поточного ліміту. Зобов'язання ПСГП «Наталка» з цим договором забезпечені

неустойкою,  заставою комбайну «Єнісей

1200-1 НМ»,  2002 року випуску,  вартістю 350 000 гривень,  про що 15.10.2002 укладений договір з

дотриманням нотаріальної форми,  а також

порукою,  де відповідач виступив

поручителем на умовах солідарної відповідальності з боржником за зобов'язаннями

з договору кредиту в повному обсязі, 

включаючи основний борг,  відсотки

за користування кредитом,  пеню,  штрафи тощо. ПСГП «Наталка» свої зобов'язання

не виконало,  у зв'язку з чим позивач

06.07.2004 звернув стягнення на заставлене майно шляхом вчинення виконавчого

напису нотаріуса за договором застави.

Задовольняючи

позов,  суд першої інстанції виходив з

того,  що забезпечене порукою

зобов'язання не припинене і станом на 21.08.2004 заборгованість ПСГП «Наталка»

складала 51 132 гривні 81 коп. основного боргу, 

4 425 гривень 95 коп. відсотків за користування кредитом,  509 гривень 68 коп. пені.

Скасовуючи

рішення місцевого суду та закриваючи провадження у справі,  апеляційний суд виходив з того,  що, 

оскільки вчинений виконавчий напис нотаріуса,  і відкрито виконавче провадження з

приводу\його примусового виконання,  то

стягнення заборгованості з договору кредиту проводиться у безспірному

порядку,  через що справа не підлягає

розглядові в судах,  що є підставою для

закриття провадження за п. 1  ст.  227 ЦПК України 1963 року.

Суд не

знаходить за можливе погодитися з висновками апеляційного суду. Відповідно до

п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК

України до правовідносин сторін після 01.01.2004 застосовуються положення ЦК України. За

змістом  ст.  ст. 

546,  548,  553, 

572 ЦК України застава і порука суть акцесорні зобов'язання,  існування яких залежить від виконання лише

основного зобов'язання,  яке ними

забезпечене,  і один від одного порука і

застава залежать на стільки,  на скільки

їх виконанням задовольняються забезпечені ними вимоги кредитора.

Відповідно,  твердження апеляційного суду

було б справедливим до вимог позивача, 

заявлених з підстав звернення стягнення на заставлене майно,  але предметом розгляду у цій справі є спір

про право позивача отримати задоволення за рахунок майна відповідача як

поручителя,  що є спором про право

цивільне і за  ст.  24 ЦПК України 1963 року підлягає розгляду в

суді у позовному провадженні,  через що

судом апеляційної інстанції закрито провадження у справі без достатніх на то

правових підстав,  що призвело до

неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції.

Суд

касаційної інстанції відзначає,  що,  як вбачається з матеріалів справи (ас.  40-43, 

53-56),  серед підстав апеляції

відповідач серед іншого зазначав,  що суд

першої інстанції не вирішив питання про залучення у справу,  як третьої особи,  яка не заявляє самостійні вимоги на предмет

спору,  на боці відповідача,  Приватного сільськогосподарського

підприємства «Наталка» (с.  Лубянка,  Бородянський район,  Київська область,  код ЄДРПОУ 31334339); а також,  ЩО 28.01.2004 між позивачем і ПСГП «Наталка»

укладено додаткову угоду № 1 до договору кредиту від 15.10.2002 за №

152-корп-ср,  якою збільшена

відповідальність боржника за основним зобов'язанням,  що має тягти припинення поруки,  оскільки така додаткова угода укладена без

згоди відповідача,  але ці обставини

залишені судом апеляційної інстанції поза увагою та не з'ясовувалися.

За таких

обставин суд апеляційної інстанції порушив вимоги  ст. 

301 ЦПК України 1963 року щодо меж апеляційного перегляду справи та не

виконав покладених на нього функцій,  а

суд касаційної інстанції з огляду на межі касаційного перегляду справи за  ст. 

335 ЦПК України,  таким

чином,  позбавлений можливості розв'язати

питання про правильність застосування норм матеріального права і вирішити

справу за суттю позову.

Таким

чином,  враховуючи,  що суд касаційної інстанції за ч.3  ст. 

335 ЦПК України не зв'язаний доводами касаційної скарги в разі явної

незаконності судового рішення,  а судом

апеляційної інстанції допущенні такі порушення цивільно-процесуального

закону,  що потягли неправильне вирішення

справи за наслідками апеляційного перегляду, 

то ухвала апеляційного суду згідно з ч. 2  ст. 

338 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий

апеляційний розгляд.

апеляційного

суду згідно з ч. 2  ст.  338 ЦІЖ України підлягає скасуванню з

передачею справи на новий апеляційний розгляд.

За

нового апеляційного розгляду належить, 

зокрема,  перевірити

обставини,  що стали підставою

апеляційного оскарження відповідачем рішення суду,  з'ясувати склад осіб,  прав яких стосується рішення суду у цій

справі,

Керуючись,   ст. 

ст.  333,  336, 

338,  343-345 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити.

Ухвалу

апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2005 року скасувати.

Справу передати

на новий розгляд до апеляційного суду Київської області в іншому складі.

Ухвала набирає законної

сили з моменту оголошення,  остаточна і

оскарженню не підлягає.