Рішення

від 24.01.2012 по справі 11/453

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/453

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/453

24.01.12

За позовомКомандитного товариства "ТОВ "Ялтинський м'ясозавод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ласуня"

простягнення 12 245,56 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача       не з'явились

від відповідача  не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Командитного товариства "ТОВ "Ялтинський м'ясозавод" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ласуня" заборгованості у розмірі 12 245,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором оренди № 01/11-09 від 01.11.2009, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за період з січня по вересень 2010 року.

20.01.2012 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти позову заперечує та зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2010  порушено справу № 43/438 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ласуня". Відповідне оголошення було опубліковано 25.12.2010 в газеті "Голос України". Однак, позивач у встановлений законом термін не звернувся до суду із заявою про визнання кредитором на суму 12 245,56 грн.

23.01.2012 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю участі в судовому засіданні представника позивача.

Клопотання судом відхилено, оскільки неявка представника позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва   

В С Т А Н О В И В :

01.11.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Ялтинський м'ясозавод", правонаступником якого є Командитне товариство "ТОВ "Ялтинський м'ясозавод", (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ласуня" (орендар) укладено Договір оренди № 01/11-09 (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення площею 106,1 кв.м, розташоване за адресою: вул. Ізобільна, 7, м. Ялта (далі - майно, приміщення, об'єкт оренди).

01.11.2009 позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування об'єкт оренди за актом здавання-приймання.

Договір укладено строком на 12 місяців та діє з 01.11.2009 по 31.10.2010.

30.09.2010 відповідач повернув позивачу об'єкт оренди за актом здавання-приймання.

Згідно з п. 3.1.2 Договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 2.1 Договору орендна плата з урахуванням плати за користування земельною ділянкою складає за перший місяць оренди 5 734,00 грн. (у т.ч. ПДВ).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом послідовного корегування орендної плати на індекс інфляції за попередній місяць (п. 2.2 Договору).

Згідно з п. 2.3 Договору орендна плата перераховується орендодавцю не пізніше 10 числа кожного місяця.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач в повному обсязі орендної плати за користування приміщенням не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за період з січня по вересень 2010 року в сумі 12 245,56 грн.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається  на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Таким чином, з викладеного вбачається, що надані позивачем послуги оренди мали бути оплачені відповідачем не пізніше 10 числа кожного місяця в повному обсязі.

Разом з тим, як встановлено судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2010 порушено провадження у справі № 43/438 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ласуня".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2010 введено процедуру розпорядження майном боржника; зобов'язано заявника подати за його рахунок  у десятиденний строк  до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про введення процедури розпорядження майном боржника, з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів та надати суду докази про надання вищевказаного оголошення протягом двох тижнів з моменту опублікування.

У статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, оскільки вимоги Командитного товариства "ТОВ "Ялтинський м'ясозавод" щодо оплати вартості наданих послуг оренди за Договором № 01/11-09 від 01.11.2009 виникли у 2010 році, тобто до порушення провадження у справі № 43/438 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ласуня", а тому Командитне товариство "ТОВ "Ялтинський м'ясозавод" за вказаними вимогами є конкурсним кредитором у розумінні положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Частиною 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Судом встановлено, що оголошення про порушення справи № 43/438 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ласуня" було опубліковано в газеті "Голос України" №№ 245-246 від 25.12.2010.

Також судом встановлено, що у встановлений ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Командитне товариство "ТОВ "Ялтинський м'ясозавод" не звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання його кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ласуня".

У п. 8.13 рекомендацій Вищого господарського суду України № 04-5/1193 від 04.06.2004 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що суди мають у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство.

Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону.

У разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, після винесення ухвали суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд України, викладеній, зокрема, у постанові Пленуму Верхового Суду України № 15 від 18.12.2009 "Про судову практику в справах про банкрутство".

З огляду на вищевикладене, з урахуванням положень ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ласуня" заборгованості з орендної плати в розмірі 12 245,56 грн. конкурсними у розумінні ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому суд дійшов висновку, що вони є погашеними, відповідно до норм ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Командитного товариства "ТОВ "Ялтинський м'ясозавод".

У зв'язку з відмовою в позові судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

    Суддя                                                                                                         Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 25.01.2012