Рішення

від 17.01.2012 по справі 4/537

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/537

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/537

17.01.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Натал»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеленерготрейд»

Простягнення 169 468,00 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача         Богданов В.В.

Від відповідача    Кушкова Н.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеленерготрейд»169 468,00 грн. заборгованості за договором суборенди № АТ-10-03 від 01.05.2010р.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача 205 948,00 грн. заборгованості за період з травня 2010р. по грудень 2011р.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 205 948,00 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2010р. між закритим акціонерним товариством «Натал»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеленерготрейд»було укладено договір суборенди № АТ-10-03.

Відповідно до п.1.1. договору, орендар передає, а суборендар бере у тимчасове користування за плату частину приміщення, що орендується, згідно з планом приміщення, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Полупанова, 14, площею 100,10 кв.м. для розміщення офісу.

Згідно п.2.2.3. договору суборендар зобов'язаний своєчасно вносити орендарю орендну плату за користування приміщеннями, що орендуються, у розмірах та в строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п.3.1. договору суборендар за користування приміщеннями, що орендуються сплачує орендарю орендну плату в розмірі 30 465,00 грн. в місяць.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що платежі, вказані в п.3.1. договору, сплачуються суборендарем за поточний місяць не пізніше 5-го числа.

Позивач взяті на себе зобов'язання передати приміщення за актом прийому-передачі відповідачу виконав в повному обсязі, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.05.2010р.

Сума орендної плати за умовами договору становила 30 456 грн. в місяць. Додатковою угодою № 1 від 01.10.2010р. сума орендної плати визначена в розмірі 13 965,00 грн. в місяць за оренду 93,21 кв.м., а додатковою угодою № 3 від 01.03.2011р. розмір орендної плати становить 14 896,00 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір є договором суборенди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Статтею 774 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору піднайму (суборенди) застосовуються положення про договір найму (оренди).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі Позивачем приміщення  в суборенду Відповідачу, користування ним Відповідачем, а також існування у Відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів за користування наданим в суборенду місцем  за період з травня 2010р. по грудень 2011 року у розмірі 205 948,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Сума орендної плати за умовами договору становила 30 456 грн. в місяць. Додатковою угодою № 1 від 01.10.2010р. сума орендної плати визначена в розмірі 13 965,00 грн. в місяць за оренду 93,21 кв.м., а додатковою угодою № 3 від 01.03.2011р. розмір орендної плати становить 14 896,00 грн.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що платежі, вказані в п.3.1. договору, сплачуються суборендарем за поточний місяць не пізніше 5-го числа.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.2 Договору, Відповідач повинен був сплачувати орендну плату щомісяця до 5-го числа поточного місяця.

Проте відповідач свого обов'язку зі спати орендних платежів належним чином не виконав, у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі за період з травня 2010 по грудень 2011 року становить 205 948,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у Відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 205 948,00 грн. на підставі Договору суборенди за період з травня 2010р.по грудень 2011р., Відповідачем вказана заборгованість не спростована, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судових витрат згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

При поданні позову позивачем платіжним дорученням № 53 від 05.07.2011 сплачено 1 760,00 грн. державного мита. Позивачем заявлено вимогу про стягнення  169 468,00грн., державне мито повинно було сплачено у сумі 1694грн.68коп. Таким чином, 65,32 грн. державного мита сплачено позивачем надмірно, а тому на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України зазначена сума державного мита підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеленерготрейд»(04050, м. київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 34818853) на користь Приватного акціонерного товариства «Натал»(03057, м. Київ, вул. Металістів, 17, кімната 401, код ЄДРПОУ 20035225) 205 948 (двісті п'ять тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. орендної плати, 1694 (одну тисячу шістсот дев'яносто чотири) грн. 00коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2360 (дві тисячі триста шістдесят) грн. судового збору.

Повернути Приватному акціонерному товариству «Натал»(03057, м. Київ, вул. Металістів, 17, кімната 401, код ЄДРПОУ 20035225) з Державного бюджету України 65 (шістдесят п'ять) грн. 32коп. надмірно сплаченого державного мита.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

 Суддя                                                                                                       І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 24.01.2012р.