ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Н евського/Річна, 29/11, к. 303
РІШЕННЯ
Іменем України
30.01.2012 Справа №5002-17/113-2011
За позовом Малого підпр иємства «Каштак»
До відповідача Фізичної особи - підприємця ОСО БА_3
Третя особа без самостійни х вимог на предмет спору Від крите акціонерне товариство «Державний ощадний банк Укр аїни» в особі Сакського відд ілення № 4753
про стягнення суми боргу у р озмірі 120 000 грн.
Суддя В.І. Гайворонський
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача - не з' явив ся
Від відповідача - не з' явився
Від третьої особи без самос тійних вимог на предмет спор у - не з' явився
Сутність спору: Позивач зг ідно з позовом просить стягн ути з відповідача суму боргу в розмірі 120 000 грн., у зв' язку з не виконанням відповідачем умов Договору оренди № 13/У від 30 грудня 2009 року по сплаті кошт ів за користування майном.
Відповідач у відзиві щодо позову заперечує, та вказує, щ о укладення договору оренди було обумовлено на момент йо го укладення лише необхідніс тю отримання згоди заставоде ржателя на передачу предмету застави третій особі, та в под альшому попередньої згоди на продаж екскаватора. Відпові дач також посилається на те, щ о Попередня угода від 21.01.2010 рок у фактично визнає договір ор енди таким, що втратив силу, та виключає заборгованість О СОБА_3 з моменту передачі ек скаватора, з 30 січня 2009 року, на м омент укладення Попередньої угоди від 21 січня 2010 року.
Від позивача надійшло кло потання про відкладення роз гляду справи, у зв' язку з ві дрядженням представника.
Згідно статті 84 Г ПК в описовій частині процес уального документу вказують ся заяви та клопотання сторі н, в мотивувальній частині вк азуються доводи, за якими гос подарський суд відхилив їх.
Суд вважає за необхід не розглянути справу за наяв ними у ній матеріалами, при ць ому виходить із того, що згідн о ст.129 Конституції України на дання доказів є правом сторо ні, а не обов' язком.
По справі проголошен о вступну та резолютивну час тини рішення.
Розглянувши матеріа ли справи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно Договору оренди автотранспорту № 13/У в ід 30 грудня 2009 року Орендодавец ь (Мале підприємство «Каштак ») зобов' язується передати Орендатору (СПД ОСОБА_3). в користування за плату на стр ок, визначений в цьому догово ру майно: екскаватор колесни й, марка ЕК18-10, реєстраційний но мер: НОМЕР_2, рік випуску 2007, заводський номер 3191, двигун но мер НОМЕР_3 (Автомобіль) (п .1.1).
Згідно п. 3.1 догов ору Орендар зобов' язується своєчасно оплачувати орендо давцю орендну плату згідно ц ього договору в розмірі 12 000 гр н. на місяць. Оплата здійснюєт ься щомісячно в строк до 15-го ч исла місяця, наступного за зв ітним. Можлива передплата.
Згідно п. 4.2 догово ру період знаходження Автомо біля в оренді підтверджуєть ся актами приймання автомоб іля в оренду та його повернен ня (здачі) Орендодавцю. Акти пр иймання-здачі підписуються о бома сторонами.
Згідно Акту прий мання-передачі майна в оренд у від 30.12.2009 року згідно умов дог овору оренди № 13/У від 30.12.2009 року Орендодавець (МПП «Каштак») п ередає, а Орендар (СПД ОСОБА _3) приймає в оренду екскават ор колесний, марка ЕК18-10, реєстр аційний номер: НОМЕР_2, рік випуску 2007, заводський номер 31 91, двигун номер НОМЕР_3 (Авт омобіль)
Суд вважає, що позов п ідлягає задоволенню, при цьо му виходить з наступних обст авин:
Сторонами укладений договір, і відповідно, віднос ини між ними регулюються цим договором, та нормами, що відн осяться до договорів.
У встановленому Законом по рядку даний договір з будь-як их підстав недійсним не визн аний, та згідно ст. 204 ЦК України є дійсним.
При цьому необхідно відміт ити, що виходячи із закріплен ого статтею 129 Конституції Укр аїни принципу диспозитивнос ті сторін суд не вправі дават и оцінку договорам на предме т їх невідповідності законо давству, про що також указуєт ься в постанові Верховного с уду України від 20.05.2002 року № 02/132 (с права № Д 12/2) по аналогічному ви падку.
Так, статтею 129 Конститу ції України закріплений прин цип змагальності сторін, та ї х рівності перед законом та с удом.
Згідно ст. 8 Консти туції України вона має вищу юридичну силу та її норми явл яються нормами прямої дії.
В постанові Пленуму Ве рховного суду України від 01.11.19 96 року “Про застосування нор м Конституції України при зд ійсненні правосуддя” вказу ється, що суди вправі застос овувати безпосередньо норм и Конституції як норми прямо ї дії.
Згідно ст. 204 ЦК Укра їни правочин є правомірним, я кщо його недійсність прямо н е встановлена законом або як що він не визнаний судом неді йсним.
Таким чином, якщо зацік авлена особа вважає що догов ір, чи окремі його пункти не ві дповідають законодавству, та ка особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду .
Зацікавленою особою не надано доказів того, що дого вір чи окремі його пункти виз нані судом недійсними.
При цьому необхідно від мітити, що згідно ст. 129 Констит уції України передбачено, що сторона вільна в наданні суд у доказів та доказуванні пер ед судом їх переконливості.
Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим мат еріалам, яки надані зацікавл еними особами.
Оскільки відповідні д окази відсутні у справі до пр ийняття рішення, немає підст ав їх залучати до справи післ я винесення рішення по спра ві.
Якщо відповідач вважа є, що вищезазначений Договір оренди автотранспорту № 13/У в ід 30 грудня 2009 року є фіктивним , та укладеним для прикриття я коїсь іншої угоди, він вправі звернутися з окремим позово м з цього приводу щодо визнан ня його недійсним.
Якщо будуть необхідні обставини, зацікавлена особ а вправі звернутися із заяво ю про перегляд цього рішення за нововиявленими обставин ами.
Передача екскаватора в оренду підтверджується акт ом приймання-передачі.
Якщо відповідач поверн ув екскаватор раніше строку, йому необхідно було поверта ти майно по Акту передач і згідно умов п. 4.2 договору оре нди, однак, цього зроблено не б уло.
Таким чином, відповідач ем не доведено, що в період дії договору він майном не корис тувався.
У всякому разі відповід ачем вказаного доказу не над ано (акту про повернення майн а).
Більш того, відповідач н а такий акт не посилається.
Також необхідно відміт ити, що неуважність (неоргані зованість у роботі) не може вв ажатися поважною причиною, щ о також відповідає позиції Пленуму Верховного Суду Укра їни від 06 листопада 2009 року «Пр о судову практику розгляду ц ивільних справ про визнання правочинів недійсними». (п.19).
При цьому необхідно ві дмітити, що постанови Пленум у Верховного Суду України пр иймаються з метою однакового застосування законодавства усіма судами України. Згід но листа Вищого господарсь кого суду України вони є обов ' язковими для застосування господарськими судами.
Також необхідно відмі тити, що згідно статті 35 ГПК Ук раїни неможливість надання д оказів не звільняє від доказ ування.
Необхідно також відмі тити, що ухвалою суду від 09.03.2011 р оку судом призначалась експ ертиза щодо знаходження та в икористання сторонами екска ватору.
Згідно ст. 32 ГПК України ви сновок експерта є доказом.
Згідно ст. 84 ГПК України, су д оцінює докази при прийнятт і рішення.
Однак, відповідач, як за цікавлена особа не надав нео бхідних документів для прове дення експертизи, та матеріа ли повернуті до суду без пров едення експертизи.
Так, ст. 129 Конституції Ук раїни передбачено, що сторон а вільна в наданні суду доказ ів та доказуванні перед судо м їх переконливості, а також закріплений принцип змагаль ності сторін, та їх рівності п еред Законом та судом.
Згідно ст. 8 Консти туції України вона має вищу юридичну силу та її норми явл яються нормами прямої дії.
Про необхідність дотри мання принципу диспозитивно сті сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (спра ва № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування н орм Конституції України при здійсненні правосуддя” вка зується, що суди вправі заст осовувати безпосередньо но рми Конституції як норми пря мої дії.
Таким чином, суд вправі р озглядати справу по тим мате ріалам, яки надані зацікавле ними особами.
Оскільки відповідач, як зацікавлена особа, не прийня в належних заходів щодо пров едення експертизи, не існує п ідстав для залучення відпові дного доказу після прийняття рішення.
Посилання відповідача на сплачені кошти по Поперед ній угоді не можуть бути прий няті до уваги, оскільки предм етом спору по цій справі не є спір про взаємозалік щодо сп лачених коштів по Попередньо му договору.
Відповідач вправі пред ' явити свої вимоги у встано вленому законом порядку, якщ о вважає, що існують спірні ві дносини в даному випадку щод о сплачених ним коштів по Поп ередньому договору.
Так, якщо відповідач вв ажає, що позивач повинен пове рнути сплачені за нього кошт и, він вправі звернутися з від повідним позовом.
Щодо розірвання догов ору оренди (фактичної втрати сили) по попередньому догово ру, посилання відповідача та кож не може бути прийняте до у ваги.
Так, рішення суду не мож е засновуватись на припущенн і. У попередньому договорі ві дсутній запис про те, що догов ір оренди розривається.
При цьому також необхід но відмітити, що розірвання д оговору оренди може відбуват ися на підставі угоди сторін чи за рішенням суду, а не факт ично (ст. 188 ГК України, ст. 652 ЦК У країни).
Також необхідно відміт ити, що Попереднім договором на його виконання передбаче не укладання договору купівл і-продажу, та виконання інших зазначених в ньому вимог, док азів виконання яких відпові дачем не надано.
Таким чином, відповідач користувався орендованим ма йном, та не сплатив грошові ко шти за його користування згі дно умов договору оренди.
Згідно ст.ст. 526, 629 ЦК У країни та ст. 193 ГК України зобо в' язання мають виконуватис ь.
Якщо відповідач сплат ив заборгованість в період р озгляду справи чи сплатить з аборгованість після прийнят тя рішення, це не є підставою д ля зміни рішення, оскільки пр и прийнятті рішення суд мате ріального та процесуального законодавства щодо вказаної обставини не порушує.
У вказаному випадку зацік авлена особа вправі звернути ся із заявою згідно статті 117 Г ПК України про визнання нака зу не підлягаючим виконанню повністю або частково.
При викладених обстав инах суд вважає, що позовні в имоги законні, та підлягають задоволенню.
Клопотання позивача п ро відкладення справи слухан ням задоволенню не підлягає, оскільки воно не доведене, то бто є безпідставним. Так, відр яджувального посвідчення п озивачем не надано.
Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК У країни судові витрати відшк одовуються позивачу відпов ідачем.
Судові витрати позива ча підтверджуються квитанц ією № ПН147108 від 24 грудня 2010 року з державного мита на суму 1200,00 г рн.; та квитанцією № ПН147269 від 24 грудня 2010 року на суму 236,00 грн. з судових витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу.
Відповідно до п. «а» ч. 2 с татті 3 Декрету Кабінету Міні стрів України «Про державне мито» із заяв майнового хара ктеру, що подаються до господ арських судів ставка державн ого мита встановлюється в ро змірі 1 відсотку ціни позову, а ле не менше 6
неоподатковуваних мінімум ів доходів громадян і не біль ше 1500 неоподатковуваних міні мумів доходів громадян. (17Х6=102 г рн.).
Відповідно до п. 5 Підроз ділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатков уваний мінімум встановлени й у розмірі 17 грн.
Постановою Кабінету Мі ністрів України від 05.08.2009 року № 825 у господарських справах вс тановлений розмір витрат з і нформаційно-технічного забе зпечення судового процесу за ставкою 236,00 грн.
На підставі вищевикла деного, а також керуючись ст.с т. 44, 49, 82, 84, 85, ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (97400, АДРЕСА_1, ідентифікацій ний номер: НОМЕР_1, п/р № НО МЕР_4 у АКІБ «Укрсиббанк») на користь Малого підприємства «Каштак» (96555, АР Крим, Сакський район, с. Утне, вул. Євпаторійс ька 51-В, п/р 2600233786501 в ПАТ «Банк Петр окоммерц-Україна», МФО 300120, іде нтифікаційний код: 20732544) борг у розмірі 120 000 грн., судові витра ти з державного мита на суму 1200,00 грн.; та 236,00 грн. з судових вит рат на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су.
Видати наказ.
Суддя Господарськог о суду
Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2012 |
Оприлюднено | 10.02.2012 |
Номер документу | 21299541 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Гайворонський В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні