Рішення

від 02.02.2012 по справі 21/171

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/171

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

02.02.12 р.                                                                                 Справа № 21/171                               

Позивач: Публічне акціонерне товариство “Стахановський завод феросплавів”, м. Стаханов

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк     

про стягнення 6 688,39грн.  

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Ульянов В.І. – юр.

відповідача: Ляшко Д.В. – пров. юр.

Публічним акціонерним товариством “Стаханівський завод феросплавів” до Державного підприємства “Донецька залізниця” пред'явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (горішок коксовий), відправленого 19.05.2011р. (вантажовідправник - ПАТ “Луганський ливарно-механічний завод”) за залізничною накладною на групу вагонів №51764306 у напіввагоні №61820783  у загальній сумі 6 688,39грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію призначення прибув з недостачею, яка підтверджена  складеним цією ж станцією комерційним актом БИ 566187/8 від 21.05.2011р. Нестача, на його думку, виникла у зв'язку з незбереженням вантажу під час перевезення.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що:

- нестача виникла з вини відправника;

- позивачем не доведена ціна продукції, яка перевозилась за спірною відправкою (ст.115 Статуту залізниць України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

19.05.2011р. ПАТ “Луганський ливарно-механічний завод” (вантажовідправник) на адресу ВАТ “Стаханівський завод феросплавів”, надалі перейменованого в Публічне акціонерне товариство “Стаханівський феросплавний завод”  (вантажоодержувач) у напіввагоні №61820783 за залізничною накладною на групу вагонів №51764306 зі станції Торез  Донецької залізниці на станцію Стаханов Донецької залізниці відвантажило  горішок коксовий. За  накладною вага нетто у вагоні – 44 220кг (брутто – не зазначено, тара  – 21 200 кг).

Згідно рахунка-фактури № 1105044с від 19.05.2011р., виставленого ПАТ “Нікопольський завод феросплавів” позивачеві,  ціна 1т горішка коксового -  2 663,00 грн. без ПДВ.

Згідно рахунка-фактури № СФ-0000096 від 19.05.2011р. ТОВ „Торговий дім Луганський літейно-механічний завод”, яке у накладній зазначене власником вантажу, вартість 1т сухого вантажу за спірною відправкою становить 2 664,00грн. (з ПДВ).  

На станцію призначення вагон прибув 20.05.2011р., де був складений акт загальної форми № 141 від 20.05.2011р. Підстава складання акту загальної форми: під час огляду були виявлені заглиблення у вагоні та витікання вантажу. Також на станції призначення був складений акт про технічний стан вагону № 21 від 20.05.2011р.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Стаханов Донецької залізниці. За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт БИ 566187/8 від 21.05.2011р.,  згідно з яким:

-          вагон в технічному відношенні справний;

-          навантаженння вантажу нерівномірне, нижче рівня бортів на 500мм;

-          з лівої сторони по ходу потягу між 2-3люками щілина 150мм, є витікання вантажу;

-          над 2-3 люками заглиблення 2500мм х 2000мм х 2000мм;

-          вантаж маркований, в місйях заглиблень маркування порушене;

-          робітниками ПТО на ст.Стаханов складений акт про технічний стан вагону ф.ГУ-106 № 21 від 22.05.2011р.про відсутність арміровочного перекриття між 2-3 люками вагону;

-          зважування вагону проводилося на 130-тонних тензометричних терезах одержувача, приписаних до залізниці, з зупинкою та розчепленням;

-          вага нетто зважування вантажу 41 540 кг (брутто 62 740кг, тари з документу 21 200кг), нестача вантажу складає 2 680кг проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписано: з боку залізниці – начальником станції, двома прийомоздавальниками, один з яких старший; з боку одержувача – начальником вантажної служби.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть  відповідальність  за  зберігання  вантажу з моменту його прийняття і до видачі  одержувачу в межах,  визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за  незбереження  (втрату,  нестачу,  псування,  пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113  Статуту залізниць  України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника  причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної  відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130  Статуту залізниць  України право на  пред'явлення  до  залізниці  претензій  та  позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за  умови  пред'явлення  накладної,  комерційного акта і документа,  що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.  

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної  відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема  комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114  Статуту залізниць  України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення  маси  вантажу  і  природної  втрати  вантажу  під  час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 5 574,50грн. із розрахунку: 2 093кг (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 1% у сухій вазі) х 2 664,00 грн. (вартість 1т горішка коксового у сухій вазі, зданого до перевезення з ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково у сумі              5 574,50грн. В іншій частині позов безпідставний і задоволенню не підлягає.

При прийнятті рішення судом врахована та обставина, що на залізниці лежить обов'язок подавати під завантаження справні,  у технічному відношенні,  вагони (ст.31 Статуту залізниць  України) і тому якщо вона подала під завантаження несправний вагон (без арміровочного перекриття між 2-3 люками вагону), повинна відповідати за нестачу, яка виникла внаслідок цього. Якщо припустити, що відправник здійснив завантаження у несправний вагон, то постає правомірне питання: чому несправність вагону і витікання вантажу не було виявлено на станції відправлення або на одній із побіжних станцій – зокрема станції Дебальцеве? На ці запитання залізниця суду пояснень не дала. Так само як і наполягаючи на тому, що вагон у технічному відношенні був справним, не пояснила де поділося арміровочне перекриття і яким чином це відбулось.

Однак, згідно пп. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів. У зв'язку з цим є правомірним припущення, що якщо б відправник завантажив несправний вагон, то на станції відправлення це було б виявлено.

Судові витрати в межах, передбачених чинним законодавством, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Зайво сплачена позивачем при поданні позовної заяви сума судового збору підлягає поверненню з Державного бюджету.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314  Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу  України, ст.7 Закону України “Про судовий збір”, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508 у Донецькій філії Укрексімбанку,  МФО 334817, п/р 260390600019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів” (94000, м. Стаханов Луганської області, п/р 26003130026039 в ПАТ КБ “Приватбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186513) 5 574,50грн. основного боргу (вартість нестачі), 1 176,43грн. - відшкодування витрат  по  оплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути позивачу із Державного бюджету України 66,00 грн. зайво сплаченого судового збору. Видати довідку.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття,  а у разі подання  апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя                                                               Матюхін В.І.           

Повний текст рішення складено 02.02.2012р.

Надруковано примірників:

1 – до справи;

1 – позивачу;

1 – відповідачу.

Вик

Тел.381-91-18