Рішення

від 17.01.2012 по справі 5019/2841/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5019/2841/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33013 , м. Рівне,  вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"17" січня 2012 р.                                                                            Справа  № 5019/2841/11

за позовом    Прокурор Костопільського району  в інтересах держави  в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, уповноваженою особою якого виступає Рівненське відділення Українського державного фонду фермерських  господарств

до відповідача   Фермерське господарство "Довіра"       

про стягнення в сумі 5 314 грн. 00 коп.

                                                                                                              Суддя  Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача  :  Никитюк М.А.

Від відповідача :  Ковальчук М.І.

Від органу прокуратури: Кривецька-Люліч Т.А.     

СУТЬ СПОРУ:  Прокурор Костопільського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських  господарств  уповноваженою особою якого виступає Рівненське відділення Українського державного фонду фермерських  господарств звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з Фермерського господарства "Довіра" 5000 грн. 00 коп. неповернутої фінансової допомоги, наданої згідно договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 18 від 10.07.2006р., 314 грн. 00 коп. пені, всього 5 314 грн. 00 коп.

У судовому засіданні 17 січня 2012 року представники органу прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.01.2012р. позовні вимоги визнав повністю, утворення заборгованості пояснив складним фінансовим становищем господарства.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника прокуратури, представників позивача та відповідача,  вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд  

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2006 р. Український державний фонд підтримки фермерських господарств та Фермерське господарство "Довіра" уклали договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (надалі в тексті Договір) (а.с.5-6). Відповідно до умов п. 1 та п.2 Договору позивач зобов'язувався надати відповідачу 10 000 грн. фінансової підтримки (допомоги) для закупівлі великої рогатої худоби, маточного поголів'я свиней, паливо-мастильних матеріалів та мінеральних добрив, а останній зобов'язувався використати фінансову допомогу за цільовим призначенням та повернути її позивачу згідно з встановленим графіком:

- до 01.12.2009р.  – 2 000 грн. 00 коп.;

- до 01.12.2010 р. – 3 000 грн. 00 коп.;

- до 01.07.2011р.  – 5 000 грн. 00 коп. (п.3.4.2 Договору).

Договір скріплений підписами та відбитками печаток сторін. Змін та доповнень сторони до Договору не вносили.

Згідно з п. 3.2.1 Договору фінансова підтримка надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначеної в договорі суми фінансової підтримки на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

Платіжним дорученням № 155 від 13 липня 2006 року позивач перерахував відповідачу 10000 грн. 00 коп. фінансової підтримки (допомоги), що стверджується матеріалами справи (а.с.7).

Станом на день подачі позовної заяви за Відповідачем рахується заборгованість в сумі 5000 грн. 00 коп. неповернутої вчасно фінансової допомоги, що стверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.5.2. Договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Укрдержфонду (Рівненському відділенню) пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що дії у період прострочення.

Покликаючись на п.5.2 Договору  позивач за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) нарахував відповідачу 314 грн. 00 коп. пені.

З урахуванням викладеного загальна сума боргу відповідача складає 5314,00 грн. (5000 +314,00 =5314,00 грн.).

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України 27.06.91р. з метою забезпечення реалізації державної політики підтримки селянських (фермерських) господарств та створення фінансових умов для становлення та розвитку приватного фермерського сектору економіки в Україні утворено Український Фонд підтримки селянських (фермерських) господарств, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.92 р. набув статусу державного.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або Законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Несвоєчасне повернення вказаних коштів позбавляє Фонд можливості фінансувати заходи, пов'язані із реалізацією політики державної підтримки інших селянських господарств, ускладнює розвиток аграрного сектору економіки України.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією із форм представництва є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Підставою представництва інтересів держави у суді є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен  передати  кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 18 від 10.07.2006 р. в сумі 5 000 грн. 00 коп. та 314 грн. 00 коп. пені, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору.    

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

       ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Довіра" (35024, Рівненська обл., Костопільський район, с.Велика Любаша, вул. Лугова, 48 , р/р 260063014819 Костопільське ТВБВ Ощадного банку № 10017/0106, МФО 333368, код ЄДРПОУ 32570000) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 8, код ЄДРПОУ 20029342) одержувач держбюджет м.Рівне 02801400, код ЗКПО 22586331 ГУДКУ у Рівненській області МФО 833017, р/рахунок 31235460700002, 5 000 грн. 00 коп. фінансової підтримки,  314 грн. 00 коп. пені.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Довіра" (35024, Рівненська обл., Костопільський район, с.Велика Любаша, вул. Лугова, 48 , р/р 260063014819 Костопільське ТВБВ Ощадного банку № 10017/0106, МФО 333368, код 32570000) в  доход державного бюджету України 1 506 грн. 00 коп. судового збору.

4.  Накази видати після набрання рішенням законної сили.

   Суддя                                                                Бережнюк В.В.

повний текст рішення підписаний суддею "23" січня 2012 року