Рішення

від 24.10.2006 по справі 20-2/226

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-2/226

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2006 р. справа № 20-2/226

За позовомзакритого акціонерного товариства „Інтергаз”(95000, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 41/3)  

до відповідачадержавного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольське авіаційне підприємство” (99057, м. Севастополь, вул. Льотчиків,  2)

простягнення 651 053,69 грн.

Суддя  Шевчук Н.Г.

За участю представників:

позивача –Бабіч Л.Й., довіреність б/н від 05.06.2006;

відповідача –Авілов Є.Н., довіреність №  167 від 14.12.2006.

          СУТЬ СПОРУ:

          Закрите акціонерне товариство “Інтергаз” (далі –ЗАТ “Інтергаз”) звернулось у господарський суд з позовом до державного підприємства Міністерства оборони України “Севастопольське авіаційне підприємство” (далі –ДП “Севастопольське авіаційне підприємство”), в якому з урахуванням уточнень (арк. с. 124-126, 131-133) просить стягнути з відповідача заборгованість по договору № 81 від 06.08.2004 у сумі 28260,38 грн., 3% річних від цієї суми 1120,29 грн., збитки від інфляції у сумі 9428,46 грн., пеню у сумі 5576 грн., а також основний борг по договору 33/05 від 10.01.2005 у  сумі 488679,54 грн., 3% річних від цієї суми 8991,70 грн., збитки від інфляції у сумі 18569,82 грн., пеню у сумі 44422,98 грн.

        В обґрунтування позовних вимог ЗАТ “Інтергаз” посилається на норми статей 525, 526, 530, 625,655, 689, 692 Цивільного кодексу України та неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань.

          Позовна заява підписана представником позивача Бабич Л.Й., яка діє на підставі довіреності (арк.с. 9), і у подальшому вимоги підтверджені Головою правління ЗАТ “Інтергаз” (арк. с. 106-108). Заяви про уточнення позовних вимог підписані представником позивача. Відповідно до довіреності від 05.06.2006 Бабич Л.Й. уповноважена представляти інтереси ЗАТ “Інтергаз” у господарських судах України з усіма правами, наданими  законом позивачу, в тому числі з правом підпису всіх документів, пов'язаних з виконанням цих дій. А тому позовна заява та доповнення і уточнення до неї підписані особою, яка має належні повноваження на вчинення таких дій.

          ДП “Севастопольське авіаційне підприємство” у відзиві на позов з урахуванням доповнень та уточнень погодився з наявністю заборгованості по оплаті отриманої від позивача по вказаних договорах продукції у сумі 516939,92 грн., вказує на наявність помилок при нарахуванні позивачем 3% річних та інфляційних збитків, а також просить відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення пені (арк.с. 69-70, 110-111, 138-139, 141).

          У передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України порядку у судовому засіданні 19.09.2006 та 11.10.2006 оголошувались перерви.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

          Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

         ДП “Севастопольське авіаційне підприємство” та ЗАТ “Інтергаз” 06.08.2004 був укладений договір № 81, відповідно до якого ЗАТ “Інтергаз” зобов'язувався поставити, а ДП “Севастопольське авіаційне підприємство” зобов'язувалось прийняти і оплатити товар авіаційно-технічного призначення (арк.с. 57-58).

          Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2004.

          Відповідно до пункту 6.1 цього договору оплата здійснюється на підставі рахунків на оплату, направлених постачальником на прохання покупця.

          ЗАТ “Інтергаз” належним чином виконав договірні зобов'язання і передав товар покупцю, що підтверджується витратними накладними, довіреностями та не заперечується ДП “Севастопольське авіаційне підприємство”. Позивачем були направлені відповідачу на оплату цього товару.

          Проте, ДП “Севастопольське авіаційне підприємство” не повністю оплатило отриманий товар. Заборгованість становить 28260,38 грн., яка на день прийняття рішення не погашена.

Враховуюче викладене та у зв'язку з тим, що відповідачем належним чином не виконане зобов'язання, заявлена сума основної заборгованості у розмірі 28260,38 грн. підлягає стягненню.

ДП “Севастопольське авіаційне підприємство” та ЗАТ “Інтергаз” 10.01.2005 також був укладений договір № 33/05, відповідно до якого ЗАТ “Інтергаз” зобов'язувався поставити, а ДП “Севастопольське авіаційне підприємство” зобов'язувалось прийняти і оплатити товар авіаційно-технічного призначення (арк.с. 59-60).

Договір діє з моменту підписання і до 31.12.2005.

Відповідно до умов пунктів 6.1 та 6.4 договору оплата здійснюється на підставі рахунку на оплату, але не пізніше 30 днів із дня отримання товару.

ЗАТ “Інтергаз” на виконання умов договору передав ДП “Севастопольське авіаційне підприємство” товар, що підтверджується накладними, довіреностями та не заперечується відповідачем.

          Проте, ДП “Севастопольське авіаційне підприємство” не повністю оплатило отриманий товар. Заборгованість становить 488679,54 грн., яка на день прийняття рішення не погашена.

Враховуюче викладене та у зв'язку з тим, що відповідачем належним чином не виконане зобов'язання, заявлена сума основної заборгованості у розмірі 488679,54 грн. підлягає стягненню.

          Нормою пункту 2 статт1 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          У відповідності до зазначених норм та умов договорів позивач вимагає стягнути з відповідача збитки від інфляції за час прострочення платежів по вказаних договорах відповідно  у сумі 9428,46 грн. і  18569,82 грн., а  також 3% річних відповідно у сумі  1120,29 грн. та 8991,70 грн.

          Проте, при підрахунку суми збитків від інфляції та суми 3% річних позивачем допущені арифметичні помилки.

          Так, по договору №  81 від 06.08.2004 збитки від інфляції становлять 8408,33 грн. і 3% річних становлять 920,78 грн., а по договору № 33/05 від 10.01.2005 збитки від інфляції - 18569,82 грн. і 3% річних становлять 7390,44 грн.

          За таких обставин підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції у сумі відповідно 8408,33 грн. і 18569,82 грн. та 3% річних відповідно 920,78 грн. і 7390,44 грн.

Згідно статей 230, 231 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Умовами пунктів 7.4 договорів № 81 від 06.08.2004 та № 33/05 від 10.01.2005 сторони передбачили, що покупець у випадку прострочення платежу сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивач правомірно заявив вимоги про стягнення пені за прострочення оплати по договорах № 81 від 06.08.2004 та № 33/05 від 10.01.2005.

Однак відповідач заявив про застосування строку позовної давності до цих вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

В силу норми частини 3 статті 267 цього Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з матеріалів справи строк позовної давності по вимогах про стягнення пені по неоплачених відповідачем рахунках від 21.01.2005, від 05.04.2005 та від 04.07.2005   сплинув до звернення ЗАТ “Інтергаз”.

За таких обставин підстав для задоволення вимог позивача про стягнення пені не вбачається.

          Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України  при  частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно.

          Керуючись статтями 49, 75, 77, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольське авіаційне підприємство” (99057, м. Севастополь, вул. Льотчиків,  2, коду ЕДРПОУ 07705790, р/р 26008947030004 у СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь закритого акціонерного товариства „Інтергаз” (95000, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 41/3, р/р 260060268801 у Філії КРУ Банк „Фінанси та кредит”, МФО 384889, код у ЕДРПОУ 22298336) заборгованість у сумі 522 229 грн.29 коп.(п'ятсот двадцять дві тисячі двісті двадцять дев'ять грн. 29 коп.), з яких: основна заборгованість – 516939,92 грн.,  збитки від інфляції  - 26978,15 грн. та 3% річних –8311,22 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 5522 грн. 29 коп. (п'ять тисяч п'ятсот двадцять дві грн. 29 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 100 грн. 09 коп. (сто грн. 09 коп.).

       Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                     Н.Г.Шевчук

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано  30.10.2006.