Постанова

від 02.02.2012 по справі 13/182/2011/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/182/2011/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2012 р.                                                           Справа № 13/182/2011/5003  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Філіпова Т.Л.

судді                                                   Бучинська Г.Б. ,

 судді                                                   Саврій В.А.   

при секретарі Карпець  О.О.     

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "Тріумф-Т"  на рішення господарського суду Вінницької області від 20.12.11 р. у справі № 13/182/2011/5003

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флоріан - Т"

до Приватного підприємства "Тріумф-Т"

про стягнення 57 388,50 грн.

          Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.12.2011 року у справі №13/182/2011/5003 (суддя Тісецький С.С.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Флоріант-Т»до Приватного підприємства «Тріумф-Т»про стягнення в сумі 57 388 грн. 50 коп. –задоволено частково. Стягнуто з приватного підприємства «Тріумф-Т»на користь Товаритсва з обмеженою відповідальністю «Флоріант-Т»42800,24 грн. –боргу, 397,16 грн –пені, 330,28 грн –3% річних та витрат на сплату судового збору в сумі 1411,35 грн.

          Не погоджуючись із рішенням господарського суду Вінницької  області від 20.12.2011 року у справі №13/182/2011/5003 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 20.12.2011 року у справі №13/182/2011/5003 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

          Скаржник також зазначає, що під час розгляду спору судом порушено норми матеріального та процесуального права а саме, неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи.

          Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 року  у даній справі апеляційну скаргу   Приватного підприємства «Тріумф-Т» прийнято до провадження,  справу призначено до слухання.

          До початку розгляду справи розпорядженням голови Рівненського апеляційного господар-ського суду від 02.02.2012 року у справі №13/182/2011/5003 змінено склад колегії, окрім заміни головуючого судді, змінено склад суду, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б., суддя Саврій В.А.

          Уповноважені представники сторін не з'явилися в судове засідання, про наявність поважних причин нез'явлення суду не повідомили. Враховуючи, що про час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином, колегія суддів вважає, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

          Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесу-ального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи,  23.08.2011 року між ПП "Тріумф-Т" (постачальник) та ТОВ "Флоріан-Т" (покупець) укладено договір поставки товару № 23/08.

Відповідно до п. 1.1. Договору  Постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, оплачувати названий товар та приймати його.

Пункт 4.1. Договору встановлено, товар який є предметом цього договору, поставляється в упаковці, яка забезпечує схоронність товару при його перевезенні автотранспортом.

Згідно розділу 5 Договору покупець оплачує продавцю товар у розмірі 100% (відсотків) від загальної вартості товару, включаючи ПДВ, а продавець отримавши кошти від покупця, передає товар покупцеві.

У відповідності до пунктів  6.2., 6.3 у випадку затримки передачі покупцеві товару, визначеного цим договором, постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі 0,01% (відсоток) від суми непоставленого або недопоставленого товару за кожний календарний день такої затримки, чинної на період затримки, а у випадку ухилення покупця від отримання товару після строку його поставки, визначеного цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,01% (відсоток) від вартості невибраного товару

Пунктом 9.6 Договору строк дії договору до 31 грудня 2011 року.

На виконання умов договору № 23/08 від 23.08.2011 року, ПП "Тріумф-Т" були виставлені ТОВ "Флоріан-Т" рахунки на оплату товару № 3 від 25.08.2011 року на суму 9508,37, № 4 від 29.08.2011 року на суму 7489,37 грн., № 5 від 01.09.2011 року на суму 11437,33 грн., № 6 від 05.09.2011 року на суму 28466,92 грн.  (а.с. 14, 16, 18, 20).  

В свою чергу, позивач згідно виставлених рахунків здійснив попередню оплату товару, що підтверджується платіжними дорученнями № 4235 від 25.08.2011 року, № 4283 від 29.08.2011 року, № 4317 від 01.09.2011 року та № 157 від 06.09.2011 року на загальну суму 56901,99 грн., які містять посилання на вказані вище рахунки щодо оплати товару (а.с. 13, 15, 17, 19).

Відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару, виконав частково, поставивши продукцію за видатковими накладними № 1 від 07.09.2011 року на суму 9508,37 грн. та № 2 від 07.09.2011 року на суму 4593,38 грн., яка отримана позивачем на підставі довіреностей № 978 від 06.09.2011 року та № 979 від 06.09.2011 року.

17.10.2011 року позивач звернувся до відповідача листом № 403 з проханням повернути кошти, у зв'язку з неотриманням матеріалів, які були оплачені згідно платіжних доручень № 4235 від 25.08.2011 року, № 4283 від 29.08.2011 року, № 4317 від 01.09.2011 року та № 157 від 06.09.2011 року (а.с. 21). Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді.

Також як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Флоріан-Т" (замовник) та ПП "Тріумф-Т" (підрядник) 01 липня 2011 року був укладений договір субпідряду № 22-08/2011 на виконання робіт із завершення будівництва гідроагрегатів № 2 та № 3 Дністровської гідроакумулюючої електростанції.

Договором передбачено, що замовник доручає, а підрядник забезпечує, відповідно до проектно-кошторисної документації і умов договору, виконання окремих будівельно-монтажних робіт, погоджених сторонами в додатку № 1 до договору (графік виконання робіт), поставку обладнання відповідно до специфікації, що додається до договору та є невід'ємною частиною (п.2.1); силами підрядника здійснюється замовлення, постачання, приймання, розвантаження, складування, охорона та подача на будівельний майданчик матеріалів, конструкцій та виробів (п.7.11); замовник постачає на будівельний майданчик технологічне устаткування за номенклатурою, яка передається підряднику по акту комплектно у повній справності і в строки, обумовлені графіками і рішеннями щомісячних нарад. Сторони докладають взаємних зусиль по забезпеченню будівництва об'єкта матеріальними ресурсами (п.7.15); отримання обладнання замовником підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі обладнання та видаткової накладної (п.13.9); датою поставки обладнання та моментом отримання його замовником від підрядника, вважається дата підписання сторонами видаткової накладної та акту приймання - передачі (п. 13.10); прийом          обладнання замовником за кількістю здійснюється у відповідності до товарно-супровідних документів та видаткової накладної, за якістю - у відповідності до технічної документації та інших документів, що підтверджують якість обладнання (п.13.11); підрядник разом з обладнанням передає замовнику наступні документи: а) оригінал рахунку-фактури із зазначенням обладнання, кількості, ціни. Рахунок-фактура, який виставляється підрядником, повинен містити посилання на номер і дату укладання цього договору; б) товарно-транспортну накладну або інший рівнозначний транспортний документ в разі його наявності; в) податкову накладну; г) видаткову накладну; д) копію сертифікату якості або відповідності на обладнання, паспорт якості, якщо такі документи потрібні для певного виду товару за законодавством України; є) інформацію про обладнання (гарантійний талон від виробника на кожну одиницю обладнання; інструкцію з експлуатації українською або російською мовами та інші документи, необхідні відповідно до чинного законодавства України) (п.13.13).  

За зверненням ТОВ "Флоріан-Т" № 13/9/2 та № 13/09/5 від 13.09.2011 до генерального директора Консорціуму НВО "Укргідроенергобуд" щодо затвердження переліку обладнання та ціни на обладнання для виконання робіт по вентиляції та кондиціюванню 2-3 поверхи ІПК на об'єктах будівництва Дністровської ГАЕС в вересні 2011 року, останній затвердив додаток № 1 до переліку обладнання, яке підлягає закупівлі Генпідрядником у 2011році.

Дослідивши матеріали справи та  обставини   на предмет повноти їх встановлення, надання їм  судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги  стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського   апеляційного  господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарські зобов'язання згідно положень ст.173 Господарського кодексу України, можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт  має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Спірні правовідносини випливають з договору постачання товару.

В силу ч.1, ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що 3 % річних не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Окім того, порушення продавцем обов'язку щодо передачі товару, який був попередньо оплачений, надає покупцеві можливість стягнути з продавця проценти за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст. 536 ЦК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що  якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач, не поставив попередньо оплачений товар у встановлений п. 4.2 договору поставки термін (не пізніше 10 банківських днів з дати надходження коштів на розрахунковий рахунок покупця), то він відповідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що прострочив, а тому були наявними підстави для задоволення судом першої інстанції  вимоги про стягнення з нього на користь позивача 3% річних.

Судом першої інстанцї здійснено розрахунки   у відповідності до листа Верховного Суду  України від 03.04.1997 р. № 62-97 та визначено загальний розмір 3-х відсотків річних, який становить 330,28 грн. за період з 29.08.2011 року по 20.12.2011 р. включно.

Пунктом 6.2 договору сторони визначили, що у випадку затримки передачі покупцеві товару, визначеного цим договором, постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі 0,01% (відсоток) від суми непоставленого або недопоставленого товару за кожний календарний день такої затримки, чинної на період затримки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком  місцевого господарського суду та зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пункт 9 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" визначає, що пеню як один із видів неустойки, яка стягується за кожний день прострочки і в межах 6-місячного строку позовної давності, необхідно відрізняти від відсотків за користування чужими коштами, що є платою саме за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання.

Доводи апеляційної скарги відповідача  апеляційний суд не вважає переконливими з огляду на викладене вище.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги  висновків  господарського суду не спростовано, підстав для скасування або  зміни рішення, встановлених статтею 104  Господарського процесуального кодексу  України, не  встановлено, а відтак  апеляційну скаргу   слід залишити  без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Тріумф-Т" на рішення  господарського суду Вінницької області від 20.12.2011 року у справі №13/182/2011/5003  – залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін.

Справу №13/182/2011/5003  повернути до господарського суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України  протягом двадцяти днів з дня набрання   постановою законної сили.

Головуючий суддя                                                                       Філіпова Т.Л.  

Суддя                                                                                              Бучинська Г.Б.  

Суддя                                                                                              Саврій В.А.  

  2033/12