Постанова

від 16.10.2006 по справі 41/169а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/169а

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30.10.2006 р.                                                                                      справа №41/169а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Величко  Н.Л.

суддівАлєєвої  І.В., Старовойтової  Г.Я.,

при секретареві судового засіданняЩетініна І.О.

за участю представників сторін:

від позивача:Черемисова О.А. – за дов. від 03.10.2006р.,

від відповідача:Кримчак М.А. – за дов. № 20110/10/10 від 25.07.2006р., Філіппова Н.В. – за дов. № 20111/10/10 від 25.07.2006р.   ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуСпеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку

на постанову  господарського суду

Донецької області

від09.08.2006 року

по справі№41/169а

за позовомТОВ "Конти-Экспорт" м.Донецьк

доСпеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку

пропро визнання недійснимподаткового повідомлення- рішення

          1.Стислий виклад суті постанови місцевого господарського суду

         05.07.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Конті –Експорт” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі СДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 30.06.2006р. № 0000760823/0/17831/19/15-16-23/5 та зобов'язання відповідача надати Управлінню державного казначейства у Донецькій області висновок з зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню –88664 грн.

          Ухвалою від 13.07.2006р. відкрите провадження в адміністративній справі № 41/169а.

          Заявою від 01.08.2006р. позивач уточнив позовні вимоги та просив господарський суд визнати недійсним податкове повідомлення – рішення від 30.06.2006р. № 0000760823/0/17831/10/15-16-23/5 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3157 грн., та зобов'язання відповідача надати Управлінню державного казначейства у Донецькій області додатковий висновок про суми відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3157 грн., який підлягав відшкодуванню за березень 2006 року.

          Постановою господарського суду Донецької області від 09.08.2006р. у справі № 41/169а (суддя Гончаров С.А.) позовна заява задоволена частково: визнане недійсним податкове повідомлення-рішення від 30.06.2006р. № 0000760823/0/17831/10/15-16-23/5, в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку надати Управлінню державного казначейства у Донецькій області додатковий висновок про суми відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3157 грн., яка підлягала відшкодуванню з бюджету згідно декларації по податку на додану вартість за березень 2006 р., відмовлено.

 Приймаючи постанову господарський суд виходив з того, що законодавство не ставить настання права на бюджетне відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальником, а визначає, що суми ПДВ мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальником товарів.  

Загальний строк розгляду справи 28 днів.

2.Підстави, з яких порушене питання про перегляд постанови

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовної заяви через невірне застосування норм  матеріального права.

Доводи апеляційної скарги податкова інспекція обґрунтовує тим, що відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 цього Закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). При цьому законодавцем встановлений звітний період, за який платник податків повинен проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету –в спорі, що розглядався він дорівнює місяцю.

Заявник скарги вважає, що господарський суд не прийняв до уваги, що бюджетному відшкодуванню підлягає різниця між сумою податкового зобов'язання попереднього місяця та сумою податкового кредиту податкового кредиту такого місяця в межах фактично сплаченої покупцем суми податку.

Як зазначає СДПІ, відповідно до п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію, до якої додається, зокрема, розрахунок суми бюджетного відшкодування, форма якого затверджена Порядком заповнення і подання до органів податкової служби податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 09.07.1997р. за № 250/2054. Зазначеним Порядком встановлено, що сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню визначається як залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету в межах суми , фактично сплаченої отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Відповідач вважає, що в порушення ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства господарським судом не надана правова оцінка зазначеним нормам Закону.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги податкова інспекція посилається, також, на листи ДПА України від 18.04.2006р. № 7251/7/16-1517 та від 12.10.2005р. № 20296/7/16-1417.

3.Доводи, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу

          Позивач в запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що п. 1.5 Закону “Про податок на додану вартість” визначено поняття звітний (податковий) період, але, як вважає товариство, не в розумінні періоду обмеження суми бюджетного відшкодування.

          ТОВ “Конті –Експорт” зазначає, що відповідно до абзацу “б” п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          З викладеного суб'єктом господарювання зроблений висновок, що податковий кредит наступного періоду може бути сформований як залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування поточного податкового періоду плюс податковий кредит наступного податкового періоду, що буде сформований за правилами, визначеними п.7.5 вказаного Закону.

          Позивач зазначає, що в постанові господарського суду надана правова оцінка Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість в частині визначення суми бюджетного відшкодування.

          Товариство не погоджується з посиланням податкового органу в апеляційній скарзі на листи ДПА України, та вказує на те, що згідно ст. 8 Конституції в Україні діє принцип верховенства права, тоді як вищевказані листи суперечать нормам Закону “Про податок на додану вартість”, в якому мова йде про фактично сплачену суму податку в попередньому періоді, а не про сформовану суму податкового кредиту попереднього періоду.

4.Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі

В основу повідомлення –рішення покладений акт від 19.06.2006р. № 30/15-16-23/5-31178571 про результати планової виїзної перевірки ТОВ “Конті –Експорт” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.03.2006р. по 30.04.2006р. (а.с. 17 –32).

Як зазначено в п. 3 акту  перевірки, згідно з поданою ТОВ “Конті –Експорт” податковою декларацією по ПДВ за березень 2006 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника складає 88664 грн.

Перевіркою правильності показників податкової декларації по ПДВ за лютий, березень 2006 року, правильності визначення податкових зобов'язань за лютий, березень 2006 року, правильності визначення податкового кредиту за лютий, березень 2006 року, правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту в лютому, березні 2006 року порушень не встановлено (п. 3.1, 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 акту перевірки –а.с. 25 –28).

За висновками акту перевірки, ТОВ “Конті – Експорт” відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість” не мало права на отримання бюджетного відшкодування по декларації за березень 2006 року в сумі більш податкового кредиту попереднього періоду (податковий кредит на лютий 2006 року 85507 грн.).

За результатами перевірки підтверджена сума податкового кредиту по податку на додану вартість за березень 2006 року в розмірі  85507 грн., сума бюджетного відшкодування, яку неможливо підтвердити, складає 3157 грн. (п. 4 акту перевірки - а.с. 31).

Спір виник у зв'язку з тим, що сторони по різному тлумачать норми п.п.7.7.2п.п.7.7 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість”.

5.Мотиви з яких виходила апеляційна інстанція при прийнятті постанови

Судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Приймаючи рішення у справі суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30.06.2006р. № 0000760823/0/17831/10/15-16-23/5, виходив з того що з аналізу норми п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що законодавець не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальниками, суми ПДВ мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів.

Зазначений висновок суду не відповідає встановленому ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»порядку обчислення і сплати податку.

Відповідно до абз.1 п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобов'язань платника податку з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;  

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто і податкові зобов'язання і податковий кредит звітного періоду формуються за єдиним принципом за правилом першої події яка сталася раніше: списання (податковий кредит) або зарахування ( податкові зобов'язання) коштів, відвантаження або надання робіт (податкові зобов'язання) та отримання податкової накладної (податковий кредит)

Згідно абз.2,3 п.7.7.1 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу зазначених норм випливає, що якщо у наступному податковому періоді сума має від'ємне  значення ( податкове зобов'язання  наступного звітного періоду мінус податковий кредит наступного звітного періоду з урахуванням від'ємного значення попереднього періоду зарахованого до його складу)  то бюджетному відшкодуванню підлягає саме та частина від'ємного значення, що дорівнює  сумі податку фактично сплаченому у постачальникам товарів у попередньому податковому періоді.

Як свідчать матеріали справи, позивач в декларації по податку на додану вартість за лютий 2006 року задекларував від'ємне значення суми ПДВ в розмірі 85507 грн., яка підлягала відповідно до встановленого порядку зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, тобто у березні 2006р.

Згідно з даними декларації за березень 2006р. від'ємне значення  поточного звітного періоду складає 177366 грн., яка відповідно до р.22.2 декларації підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду ( квітень 2006р.).

Згідно рядка 23 цієї декларації  від'ємне значення попереднього звітного періоду складає 315015 грн., з них 229508 грн. залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (значення рядка 26 декларації за лютий 2006р відповідно до п.»б»абз. 1 п.п.7.7.2 ст.7) та 85507 грн. сума від'ємного значення попереднього звітного періоду ( значення рядка 22.2 податкової декларації за лютий відповідно п.»а»абз.1 п.п.7.7.2 ст. 7)

Як зазначалось вище, сторонами у спорі, що розглядався, визнано, що позивачем у лютому 2006р. (у попередньому періоді) постачальникам товарів (послуг) фактично сплачений податок на додану вартість в розмірі 85507 грн.

Таким чином, позивач в декларації за березень 2006р. повинен був визначити суму бюджетного відшкодування в розмірі 85507 грн. згідно з п. «а»абз1п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону “Про податок на додану вартість”.

На підставі викладеного, керуючись  ст. 7 Закону “Про податок на додану вартість”, ст.160, ст. 167, 195 п.3 ст. 198, п. 4 ст. 202, ч.3 ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку задовольнити.

Постанову господарського суду Донецької області від 09.08.2006р. у справі № 41/169а скасувати частково в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30.06.2006р. №000760823/0/17831/ 10/15-16-23/5.

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Конті –Експорт”  м. Донецьк до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30.06.2006р. №000760823/0/17831/ 10/15-16-23/5 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту постанови. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанова складена у повному обсязі  02.11.2006р.

Головуючий:          Н.Л.  Величко

Судді:           І.В.  Алєєва

          Г.Я.  Старовойтова

                                                                                                    Надруковано 5 примірників:

                                                                                                    1 - позивачу,

                                                                                                    1 - відповідачу,

                                                                                                    1 - господарському суду,

                                                                                                    1 - апеляційному суду,

                                                                                                    1 - у справу.