Рішення

від 08.02.2012 по справі 21/5005/17139/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.02.12р.

Справа № 21/5005/17139/2011

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОСЕРВІС ПЛЮС", м. Дніпропетровськ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСЕНТ-2007",  м. Дніпропетровськ   

про стягнення  попередньої оплати  1 500 000,00 грн.  за договором поставки № 17-11/11 від 17.11.11р.

Суддя  Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

  від позивача - ОСОБА_1, дов. №13 від 13.12.11р.;

 від відповідача  - не з'явився.   

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відповідача з урахуванням збільшення позовних вимог, 5 650 000, 00 грн.  попередньої оплати.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за  договором поставки № 17-11/11 від 17.11.2011р., в частині поставки та передачі у власність позивача товар відповідно до п. 2.2. Договору.

Ухвалою суду від 27.12.11р. накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСЕНТ-2007»в межах суми 5 650 000,00 грн.

07.02.12р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, надав для долучення до матеріалів справи лист № 37 від 26.01.2012 року про повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи та докази його відправлення.

Відповідач у призначені 27.12.11р., 19.01.12р. та 07.02.12р. судові засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки,  підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній”, зокрема, “за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися  належними  їм процесуальними  правами,  виявляти  взаємну  повагу  до  прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів  до всебічного, повного  та  об'єктивного  дослідження  всіх  обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.02.12р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи,  дослідивши подані докази, заслухавши повноважного представника позивача, господарський суд, -                                                                                        

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консент - 2007" (надалі - Постачальник, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕОСЕРВІС ПЛЮС" (надалі - Покупець, Позивач) укладено договір поставки № 17-11/11, відповідно до якого, Постачальник зобов'язується передати в визначений строк товар, у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату (п. 1.1. Договору).

Найменування товару: продукти споживання (п. 1.2. Договору).

Другим розділом Договору сторони обумовили кількість і умови посттовару товару.

Так згідно з п. 2.1. Договору, кількість та асортимент поставленого товару, вказується у накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 2.2. Договору зазначено, що поставка товару Постачальником здійснюється через 7 (сім) календарних днів з моменту отримання 100% передплати за поставлений товар. Про дату поставки товару Покупець повинен бути попереджений не менш ніж за одну добу.

Згідно п. 2.3. Договору, поставка товару здійснюється транспортом постачальника та за його рахунок.  

Пункт 2.6. Договору визначає, що передача (приймання-передача) товару здійснюється на складі Покупця.

Третім розділом Договору сторони обумовили ціну та умови оплати товару.

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна поставленого товару вказується у накладних на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Сума договору формується з сум накладних на поставлений товар (п. 3.2. Договору).

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що Покупець зобов'язаний здійснити 100% передплату за товар в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Передплата перераховується у продовж 10 банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату.

Договір діє до 31 грудня 2013 р. (п. 8.1. Договору).

Позивач перерахував на банківський рахунок Відповідача з 18.11.2011р. по 23.11.2011р. 100% передплату за Договором у розмірі 5 650 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку про їх проведення (а.с. 54-73).

Відповідач поставку товару у встановлений договором строк не здійснив.

Позивач неодноразово направляв на адресу Відповідача вимоги (№ 25/11 від 25.11.2011 року, № 27/12 від 25.12.2011 року) про повернення суми попередньої оплати (а.с. 37-39, 88, 90).

Відповідач відповіді на вище зазначені вимоги не надав, суму попередньої оплати не повернув, товар не поставив.

На день подання позову та розгляду справи у суді, відповідач свої зобов'язання по поставці Товару не виконав, суму передоплати не повернув, докази позивача не спростував.

Дослідивши і оцінивши докази по справі, суд дійшов висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені цими  актами, але за аналогією  породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних  прав  та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних,  художніх  творів,  винаходів  та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання  майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках,  встановлених актами цивільного законодавства, цивільні  права  та  обов'язки  виникають  безпосередньо з  актів органів державної влади,  органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках,  встановлених актами цивільного  законодавства або  договором,  підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати  майно, виконати  роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 193 Господарського Кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як випливає з Договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений строк (строки) товар у власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.  

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ст. 692 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму  попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого товару або повернення  суми попередньої оплати.

В силу  ст.ст. 4-3, 33  ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі,  обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів передання товару або повернення позивачу передоплати в сумі 5 650 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача  5 650 000,00 грн. передоплати підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 655, 692, 693, 712 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.  

Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю "Консент - 2007" (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т Кірова, буд. 22, кв. 64; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34823994) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕОСЕРВІС ПЛЮС" (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т Кірова, буд. 46, корп. АЕ-3, кім. 27; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35269012) основного боргу у  розмірі 5 650 000,00 грн. (п'ять мільйонів шістсот п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 56 460,00 грн. (п'ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят грн. 00 коп.), про що видати наказ.  

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

 Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 09.02.2012р.