8/403пн-ад
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Луганської області
91016, м.Луганськ
пл.Героїв ВВВ 3а
тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ
СУД
Луганской области
91016, г.Луганск
пл.Героев ВОВ 3а
тел.55-17-32
П О С Т А Н О В А
Іменем України
27.06.06 Справа № 8/403пн-ад.
Суддя Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганська, місто Луганськ,
до Приватного підприємства «Сервіспостачання”, місто Луганськ,
за участі Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Державного реєстратора –начальника управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради, -
про визнання недійсним запису та припинення юридичної особи, -
при секретарі судових засідань Шапошниковій О.М.,
в присутності представників сторін:
від позивача –Кіянко Д.В. – державний податковий інспектор, - довіреність №11735/10 від 17.10.05 року;
від відповідача –Бриль Є.Ю. –засновник та директор, - паспорт ЕМ №059123, вид. Свердловським МВ УМВСУ в Луганській області 09.12.1998 року;
від третьої особи –Гончарук М.М. –юрисконсульт, - довіреність №01-8/3386 від 22.07.05 року, -
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсними статутних документів Приватного підприємства «Сервіспостачання» (далі –ПП «Сервіспостачання», - Відповідач), ідентифікаційний код 32202217, скасування запису про його державну реєстрацію та припинення його як юридичної особи, а також покладення на нього судових витрат.
Попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 09.06.06 року.
Відповідно до ст.41 КАСУ представники сторін та третьої особи звернулися до суду з клопотанням про фіксацію судового процесу технічними засобами.
Це клопотання судом задоволено.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Представник третьої особи позов не визнав, про що також зазначив у своєму відзиві на нього №01-9/4495 від 09.06.06 року, вважаючи, що під час здійснення державної реєстрації Приватного підприємства «Сервіспостачання»будь-які порушення законності припущені не були.
Представник відповідача позов визнав, про що також зазначив у своєму відзиві на нього, наданому до суду 09.06.06 року.
Відповідач не надав до суду витребувані ним документи.
З урахуванням цих обставин суд, керуючись частиною 6 ст. 71 КАС України, розглянув справу за відсутності цих документів, - тобто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд дійшов наступного.
23.10.2002 року відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради здійснено державну реєстрацію Приватного підприємства „Сервіспостачання”, ідентифікаційний код 32202217, про що того ж дня до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців внесено реєстраційний запис за №25370169Ю0032744, місцезнаходження підприємства: місто Луганськ, кв. Волкова, буд. 19, кв. 116; його засновником зареєстровано громадянина України –Берестова Олександра Костянтиновича.
У п. 1.1 Статуту Приватного підприємства «Сервіспостачання»його засновником названо Берестова О.К.
На день судового розгляду справи ПП “Сервіспостачання” в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –суб'єктів підприємницької діяльності - значиться.
Рішенням власника від 22.10.2002 року виконання повноважень директора покладено на Берестова Олександра Костянтиновича.
Будучи допитаним у судовому засіданні в якості свідка, Берестов О.К. пояснив, що у жовтні 2002 року, у барі «Калінка», розташованому на одному із східних кварталів міста Луганська, він зустрівся з незнайомим йому молодим чоловіком на ім'я Олексій, який запропонував йому зареєструвати на своє ім'я приватне підприємство «Сервіспостачання», - на що Берестов О.К. погодився.
В фірмі «Право»він оформив та видав на ім'я Олексія довіреність на право реєстрації від його імені ПП «Сервіспостачання».
Через тиждень вони забрали у фірмі «Право»пакет документів про створення та державну реєстрацію ПП «Сервіспостачання»
Наступного дня вони зареєстрували підприємство у податковій інспекції Жовтневого району міста Луганська.
Впродовж неділі документи були оформлені, Берестов О.К. отримав їх на руки.
Оплату вартості послуг за оформлення підприємства та його державну реєстрацію здійснював Олексій.
Разом з останнім Берестов О.К. відкрив рахунок у банківській установі.
В цей же день, після виходу з приміщення банку, Олексій заплатив Берестову в якості заробітної плати 200 грн. та попросив дати йому весь пакет документів та печатку підприємства, оскільки йому треба зареєструвати підприємство ще й Пенсійному фонді.
З того дня Берестов більше не бачив Олексія - аж до 2004 року, коли останній сам знову прибув до нього та сказав, що підприємство весь цей час наче б то не діяло.
Берестов О.К. став просити ліквідувати підприємство, на що Олексій відповів, що це буде коштувати Берестову близько однієї тисячі гривень, а оскільки їх у нього немає, то підприємство краще продати іншій особі.
Берестов О.К., крім того, суду пояснив, що про фактичне місцезнаходження підприємства у м. Луганську йому нічого не відомо; жодних документів, у т.ч. податкових накладних та декларацій, він не складав та не підписував, до податкових органів не здавав; чи ведеться та де знаходиться бухгалтерська документація підприємства, він не знає; подальша доля підприємства йому не відома.
Вважає, що Олексій схилив його до реєстрації підприємства шляхом обману, щоб в подальшому діяти під прикриттям створеного ним підприємства.
За вказаною у Статуту підприємства юридичною адресою воно не знаходиться.
Аналогічне письмове пояснення Берестов О.К. 08.04.06 року надав оперативним працівникам відділу податкової міліції спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську (далі –ВПМ СДПІ РВПП у м. Луганську).
Як пояснив у судовому засіданні Бриль Євген Юрійович - представник відповідача, у квітні 2004 року, в кафе, розташованому на автовокзалі м. Луганська, він зустрівся з раніше йому незнайомим молодим чоловіком, який назвався Олексієм. Останній, дізнавшись, що він ніде не працює, запропонував йому купити Приватне підприємство «Сервіспостачання»та стати його директором, за що Олексій йому сплатить 500 грн., а в подальшому він буде отримувати щомісячно від 300-400 грн.
Бриль Є.Ю. погодився на цю пропозицію.
Того ж дня, у супроводі Олексія, зустрівся з Берестовим Олександром (як той себе назвав), після чого вони прибули до фірми «Право», де відбулося оформлення документів на ПП «Серсвіспостачання» на ім'я Бриля Є.Ю.
Як пояснив Бриль Є.Ю., він в момент реєстрації дійсно мав намір здійснювати статутну підприємницьку діяльність.
Отримавши у цей день пакет документів на підприємство, Бриль Є.Ю. залишив у себе, оскільки вважав, що віднині несе відповідальність за діяльність підприємства.
Але за домовленістю з Олексієм вони через три дні знов зустрілися у місті Луганську. Після того, як документи на ПП «Сервіспостачання»були повністю оформлені на ім»я Бриля Є.Ю., Олексій сплатив йому 500 грн. та попросив надати йому пакет документів та печатку на деякий час, щоб зареєструвати підприємство у Пенсійному фонді.
Після цього Брилю Є.Ю. до цього часу не вдалося знайти Олексія чи хоча б додзвонитися до нього по телефону.
На сьогоднішній день Брилю Є.Ю. нічого не відомо про фактичне місцезнаходження підприємства у м. Луганську; жодних документів, у т.ч. податкових накладних та декларацій, він не складав та не підписував, до податкових органів не здавав; чи ведеться та де знаходиться бухгалтерська документація підприємства, він не знає, взагалі –подальша доля підприємства йому не відома.
У судовому засіданні він категорично наполягав на визнанні недійсним запису про державну реєстрацію підприємства на його ім'я, оскільки фактично він до нього не має ніякого відношення; Олексій обманним шляхом схилив його до перереєстрації ПП «Сервіспостачання»на своє ім'я, після чого таким же шляхом заволодів пакетом документів та печаткою підприємства.
Йому не відомо, чи знаходиться підприємство за вказаною у Статуті юридичною адресою, оскільки він (Бриль Є.Ю.) не знає, де знаходиться це місце у місті Луганську.
Аналогічне письмове пояснення Бриль Є.Ю. надав 01.04.06 року оперативним працівникам ВПМ СДПІ РВПП у місті Луганську.
Факт перереєстрації ПП «Сервіспотачання»на ім'я Бриля Є.Ю. підтверджується п. 1.1. нової редакції Статуту ПП «Сервіпостачання», де вказано, що засновником підприємства є громадянин України Бриль Євген Юрійович, місцезнаходження підприємства –місто Луганськ, вул. Краснодонська, 1.
Зміни до Статуту зареєстровані Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганського міськвиконкому 31.03.04 року, №4187.
Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, він не складав, але підписав рішення власника від 31.03.04 року –про покладення на себе обов'язків директора ПП «Сервіпостачання».
30.03.2006 року оперативними працівниками ВПМ СДПІ РВПП у місті Луганську здійснено перевірку знаходження ПП «Сервіспостачання»за юридичною адресою, при цьому встановлено, що за вказаною адресою воно відсутнє. З цього приводу того ж дня складено акт перевірки суб'єкта підприємницької діяльності за юридичною адресою, в якому відображено цей факт.
В ході перевірки, проведеної вищезгаданим відділом податкової міліції, встановлено факти, про які йдеться вище у цій постанові.
Заслухавши представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
1.Право Державної податкової служби України в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганська (далі –ДПІ; ДПІ у Жовтневому районі, - Позивач) на здійснення перевірок стану додержання суб'єктами підприємницької діяльності вимог чинного податкового законодавства передбачено пунктами 1 та 2 статті 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” (далі –ЗУ №509-ХІІ).
Пунктом 17 тієї ж статті органам ДПА України надано право звертатися до суду у передбачених законом випадках із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
2.Відповідно до частини 2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" (далі, - ЗУ № 755) підставами для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи є, зокрема, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.
Як вбачається з матеріалів справи, засновник –Берестов О.К. при створенні і реєстрації підприємства взагалі не мав наміру здійснювати підприємницьку, у т.ч. статутну, діяльність, - він діяв за вказівкою третіх осіб та з метою отримати грошову винагороду.
3.Приймаючи це рішення, суд виходить з того, що у чинному до 01.01.04 року Цивільному кодексі УРСР питання державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності –юридичних осіб, а також її скасування не були врегульовані, а тому, з урахуванням тієї обставини, що діяльність ПП «Сервіспостачання» здійснюється з 28.10.02 року та продовжується до цього часу, - суд керується нормами чинні чинних Цивільного кодексу України, а також Господарського кодексу України, - у частині, яка є припустимою при вирішенні цього спору.
У частині 2 ст. 38 ЗУ № 755, яка кореспондується з положеннями частин 1 та 2 ст. 110 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ), визначено, що юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання ним недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а в пункті 1 частини 1 ст. 110 ЦКУ додано, що це може мати місце також в інших випадках, встановлених законом.
Наявними у справі доказами підтверджено, що під час державної реєстрації ПП «Сервіспостачання»формально не були припущені порушення чинного законодавства України.
Згідно частини 2 ст. 110 ЦК України вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи, - що також не відповідає фактичним обставинам цієї справи.
Але у пункті 4 статті 3 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ) щодо загальних засад цивільного законодавства сказано, що однією з таких є:
4)свобода підприємницької діяльності.
Аналогічна норма викладена також у ст. 6 Господарського кодексу України (далі –ГК).
З наявних у справі доказів очевидно, що у даному конкретному випадку неможливо говорити про свободу підприємницької діяльності ПП «Сервіспостачання», оскільки від імені засновника та директора цього підприємства діють невідомі особи, а не особисто його засновник та директор Берестов О.К., що документально підтверджується доказами, наданими позивачем та долученими до справи (вищенаведене письмове пояснення Берестова О.К.; його показання в якості свідка у судовому засіданні, письмове пояснення Бриль Є.Ю., а також його письмовий відзив на позов та пояснення, надані у судовому засіданні; та ін.).
Суд вважає, що по цій справі має місце так званий інший випадок, на який посилається законодавець у пункті 1 частини 1 ст. 110 ЦКУ.
4.Згідно частині 1 ст. 59 ГК України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється … за рішенням суду.
У абзаці 5 частини 6 цієї статті також сказано, що ліквідація суб'єкта підприємництва здійснюється у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.
Третя особа у своєму відзиві звернула увагу суду та сторін на те, що неможливо розглядати справу з такими позовними вимогами, як визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів; що є неприпустимим посилання Позивача на ст. 58 ГК України, яка у нині чинній редакції (з 25.02.05 року, - Закон України від 04.02.05 року №2424-ІУ) не містить такої підстави припинення юридичної особи, як скасування державної реєстрації на підставі рішення суду.
Суд, приймаючи рішення по цій справі, керується абзацом 2 частини 1 пункту 33 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою КМУ №740 від 25.05.98 року, в якому прямо передбачено можливість скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи…на підставі рішення арбітражного суду у разі:
визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, статутних документів.
5. Як сказано у п. 1 цього рішення, позивач відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" має право звертатись до суду з позовами про скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, при цьому законодавець не обмежує коло підстав такого звернення.
Таким чином, у випадку, коли при виконанні своїх контрольних повноважень, податковий орган встановить факти, які впливають на дійсність проведеної державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, йому надано право звертатись до суду з вимогою про визнання недійсним запису про державну реєстрацію і - як наслідок - припинення його підприємницької діяльності.
Суд вважає, що доказами цього є:
факт здійснення первинної реєстрації ПП «Сервіспостачання»Берестовим О.К. на своє ім'я не з метою здійснення підприємницької діяльності, а з метою отримання грошової винагороди;
те, що матеріалами справи доведено, що як первинна реєстрація, так і перереєстрація ПП «Сервіспостачання» мали місце на підставних осіб;
виявлення позивачем факту здійснення статутної діяльності від імені ПП «Сервіспостачання»не його засновником та директором, а невідомими особами;
знаходження статутних документів та печатки підприємства не у засновника підприємства або директора, а у невідомих осіб.
6.Згідно ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Тобто необхідною умовою створення і реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми є вільне волевиявлення її засновника (засновників).
Наявними у справі доказами доведено, що ці вимоги чинного законодавства України щодо ПП «Сервіспостачання»порушені.
7.З досліджених судом обставин справи вбачається, що під час створення та державної реєстрації ПП «Сервіспостачання»
За таких підстав позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 5 ст. 94 КАСУ з відповідача в доход Державного бюджету України державне мито у сумі 3 грн. 40 коп. не стягується.
На підставі викладеного, п. 33 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою КМУ від 25.05.98 року №740; ст.38 Закону України від 15.05.2003 року №755-ІУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”; ст. 3, ч.2 ст.110 Цивільного кодексу України; ст. 6, 42 Господарського кодексу України, керуючись п.2.1 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення»КАСУ, а також ст.ст. 41, 158-163, 167 КАСУ, суд
п о с т а н о в и в:
1.Позов задовольнити в повному обсязі.
2.Визнати недійсним з 28.10.2002 року Статут Приватного підприємства «Сервіспостачання», ідентифікаційний код 32202217, зареєстрований Відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 28.10.2002 року, реєстраційний №25370169Ю0032744.
3.Припинити юридичну особу - Приватне підприємство «Сервіспостачання», ідентифікаційний код 32202217, місцезнаходження якого: місто Луганськ, вул. Краснодонська,1; р/р 26000015080420 у Луганській філії АБ «Брокбізнесбанк», МФО 304632, та р/р 26005001423001 у Луганській філії АТ «Укрінбанк», МФО 304836.
Згідно ч. 4 ст. 167 КАСУ у судовому засіданні 27.06.06 проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 03.07.2006 року.
Суддя А.П.Середа
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2006 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 21414 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Середа А.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні