Постанова

від 20.01.2012 по справі 2а/0570/21991/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІ НІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2012 р. справа № 2а /0570/21991/2011

Приміщення суду за адре сою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвард ійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 1 6 год. 05 хв.

Донецький окружний адмін істративний суд в складі:

головуючого судді Смагар С.В.

при секретарі Закуть ко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обм еженою відповідальністю «Фі рма «Донавторесурси», м. Донецьк

до Державної податкової ін спекції у Київському районі м. Донецька

про визнання недійсними по даткових повідомлень-рішень від 4 серпня 2011 року, визнання н езаконними дій

за участю представників:

від позивача: ОСОБА _1 - за дов. від 08.12.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 - за дов. від 07.11.2011р.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмежено ю відповідальністю «Фірма «Д онавторесурси» заявлено поз ов до Державної податкової і нспекції у Київському районі м. Донецька про визнання нед ійсними податкових повідомл ень-рішень від 4 серпня 2011 року № 0002612340/18934/10/23-313 та № 0002622340/18400/10/23-313, визнан ня незаконними дій щодо визн ачення правочинів, укладених між ТОВ «Фірма «Донавторесу рси» та ТОВ «Дизсервіс-Луган ськ», такими, що порушують пуб лічний порядок, суперечать і нтересам держави та суспільс тва, вчиненими удавано з мето ю приховування сплати податк ів третіх осіб, такими, що мают ь ознаки нікчемними та є нікч емними в силу припису закону , визнання відсутності повно важень по визнанню правочині в такими, що суперечать інтер есам держави і суспільства.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для д онарахування відповідачем п одатку на прибуток та податк у на додану вартість спірним и податковими повідомленням и-рішеннями, та зазначає, що у підприємства були всі право ві підстави для формування в алових витрат та податкового кредиту у відповідності до в имог діючого законодавства з а господарськими операціями з Товариством з обмеженою ві дповідальністю «Дизсервис-Л уганськ», та посилається на н еправомірність висновків ві дповідача щодо нікчемності п равочину із даним контрагент ом.

Відповідач проти позовн их вимог заперечує, вважає, що спірні податкові повідомлен ня-рішення прийняті у відпов ідності до вимог діючого зак онодавства, посилаючись на н ікчемність правочину, вчинен ого між позивачем та Товарис твом з обмеженою відповідаль ністю «Дизсервис-Луганськ», ґрунтуючи свої висновки на а кті перевірки контрагента по зивача.

Вислухавши у судовому за сіданні представників сторі н, дослідивши та оцінивши над ані докази за своїм внутрішн ім переконанням, суд встанов ив наступне.

Товариство з обмеженою в ідповідальністю «Дизсервис -Луганськ» є юридичною особо ю, включене до ЄДРПОУ за номер ом 30651563, знаходиться на податко вому обліку в Державній пода тковій інспекції у Київськом у районі м. Донецька, є платник ом податку на додану вартіст ь, свідоцтво № 07771687 від 19 березня 2003 року.

З 5 по 11 липня 2011 року відпов ідачем була проведена позапл анова невиїзна перевірка поз ивача з питань правомірності сплати податку на додану вар тість за період з 1 по 31 березня 2011 року та податку на прибуток за 1 квартал 2011 року по відноси нам з Товариством з обмежено ю відповідальністю «Дизсерв ис-Луганськ», наслідки якої в икладені в акті перевірки ві д 18 липня 2011 року № 4664/23-3/30651563 (надалі - акт перевірки).

За висновками вищенаведе ного акту перевірки відповід ачем 4 серпня 2011 року прийняті с пірні податкові повідомленн я-рішення відповідно до пунк ту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України :

№ 0002612340/18934/10/23-313, яким збільшено гр ошове зобов'язання за платеж ем: податок на прибуток у зага льній сумі 997666 грн., у тому числі за основним платежем 997665 грн., з а штрафними (фінансовими) сан кціями 1 грн.

№ 0002622340/18400/10/23-313, яким збільшено гр ошове зобов'язання за платеж ем: податок на додану вартіст ь у загальній сумі 762933 грн., у том у числі за основним платежем 762932 грн., за штрафними (фінансов ими) санкціями 1 грн.

Правовою підставою визна чення податку на додану варт ість спірним податковим пові домленням-рішенням № 0002622340/18400/10/23- 313 наведені норми пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодек су України.

Правовою підставою визна чення податку на прибуток сп ірним податковим повідомлен ням-рішенням № 0002612340/18934/10/23-313 наведе ні норми пункту 5.1 статті 5, підп ункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3 .1 пункту 11.3 статі 11, Закону Укра їни «Про оподаткування прибу тку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (надалі - Закон № 334), який був чинним на час вин икнення спірних правовіднос ин.

Як вбачається з акту пере вірки, відповідачем встановл ено, що позивачем завищено ва лові витрати за березень 2011 ро ку на суму 3990661 грн., внаслідок чо го занижений податок на приб уток на суму 997665 грн. за 1 квартал 2011 року. Крім цього, відповідач ем встановлено завищення поз ивачем суми податкового кред иту за березень 2011 року на 762932 гр н., внаслідок чого занижений п одаток на додану вартість за березень 2011 року на суму 762932 грн . Дані порушення відповідаче м встановлені у зв'язку із при дбанням позивачем товару згі дно нікчемного правочину з Т овариством з обмеженою відпо відальністю «Дизсервис-Луга нськ». Відповідач в акті пере вірки зазначає, що між позива чем та ТОВ «Дизсервис-Луганс ьк» укладений нікчемний прав очин, який не спричинив реаль ного настання правових наслі дків, не відповідає вимогам з акону, його вчинено з метою, як а завідомо суперечить інтере сам держави і суспільства, а т ому згідно з частиною 1 статті 203, частиною 2 статті 216 Цивільно го кодексу України є нікчемн им і визнання його недійсним судом не вимагається.

Судом встановлено, що 31 січ ня 2011 року між позивачем як пок упцем та Товариством з обмеж еною відповідальністю «Дизс ервис-Луганськ» як постачаль ником був укладений договір постачання нафтопродуктів № 310102, відповідно до якого поста чальник зобов' язується пос тавити покупцю нафтопродукт и: дизельне паливо, бензин, мас ла у кількості та на суму відп овідно до накладних. Строк ді ї договору з моменту підписа ння до 31 грудня 2011 року. На викон ання даного договору ТОВ «Ди зсервис-Луганськ» були надан і позивачу видаткові та пода ткові накладні від 9 березня 20 11 року на загальну суму 286203 грн. 50 коп., в тому числі податок на д одану вартість 47700 грн. 58 коп., ві д 9 березня 2011 року на загальну суму 318002 грн. 67 коп., в тому числі п одаток на додану вартість 53000 г рн. 33 коп., від 12 березня 2011 року на загальну суму 305253 грн. 20 коп., в то му числі податок на додану ва ртість 50875 грн. 53 коп., від 12 березн я 2011 року на загальну суму 284400 гр н. 60 коп., в тому числі податок н а додану вартість 47400 грн. 10 коп., від 12 березня 2011 року на загаль ну суму 284400 грн. 60 коп., в тому числ і податок на додану вартість 47400 грн. 10 коп., від 12 березня 2011 рок у на загальну суму 300202 грн., в том у числі податок на додану вар тість 50033 грн. 67 коп., від 12 березня 2011 року на загальну суму 300202 грн ., в тому числі податок на дода ну вартість 50033 грн. 67 коп., від 14 б ерезня 2011 року на загальну сум у 243375 грн. 75 коп., в тому числі пода ток на додану вартість 40562 грн. 62 коп., від 14 березня 2011 року на за гальну суму 332623 грн. 50 коп., в тому числі податок на додану варт ість 55437 грн. 25 коп., від 22 березня 2011 року на загальну суму 291598 грн . 30 коп., в тому числі податок на додану вартість 48599 грн. 72 коп., в ід 28 березня 2011 року на загальн у суму 313741 грн. 93 коп., в тому числі податок на додану вартість 522 90 грн. 32 коп., від 28 березня 2011 року на загальну суму 302397 грн. 03 коп., в тому числі податок на додану вартість 50399 грн. 50 коп., від 28 бер езня 2011 року на загальну суму 31 9201 грн. 13 коп., в тому числі подат ок на додану вартість 53200 грн. 19 к оп., від 31 березня 2011 року на зага льну суму 302397 грн. 03 коп., в тому чи слі податок на додану вартіс ть 50399 грн. 50 коп., від 31 березня 2011 р оку на загальну суму 302397 грн. 03 к оп., в тому числі податок на до дану вартість 50399 грн. 50 коп., від 31 березня 2011 року на загальну с уму 302397 грн. 03 коп., в тому числі по даток на додану вартість 50399 гр н. 50 коп. До складу податкового кредиту березня 2011 року позив ачем за вищенаведеними подат ковими накладними включено с уми податку на додану вартіс ть у загальному розмірі 762932 грн . 11 коп. Оплата отриманого това ру була здійснена позивачем у безготівковій формі в сумі 3577462 грн. 58 коп., що підтверджуєть ся платіжними дорученнями. Н а 31 березня 2011 року по взаєморо зрахунках із ТОВ «Дизсервис- Луганськ» рахувалася дебіто рська заборгованість позива ча в сумі 1523330 грн. 05 коп. Дати та н омери платіжних доручень, пе рераховані суми, зазначені в акті перевірки, та не запереч уються позивачем.

Правові засади регулюва ння, організації, ведення бух галтерського обліку та склад ання фінансової звітності в Україні визначені Законом Ук раїни «Про бухгалтерський об лік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі - Закон № 996).

Відповідно до статті 1 За кону № 996 господарська операці я - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіта лі підприємства; первинний д окумент - документ, який місти ть відомості про господарськ у операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітн ість - бухгалтерська звітніс ть, що містить інформацію про фінансове становище, резуль тати діяльності та рух грошо вих коштів підприємства за з вітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерс ького обліку і складання фін ансової звітності є надання користувачам для прийняття р ішень повної, правдивої та не упередженої інформації про ф інансове становище, результа ти діяльності та рух грошови х коштів підприємства. Части на 2 даної статті передбачає, щ о бухгалтерський облік є обо в'язковим видом обліку, який в едеться підприємством. Фінан сова, податкова, статистична та інші види звітності, що вик ористовують грошовий вимірн ик, ґрунтуються на даних бухг алтерського обліку. Відповід но до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерс ького обліку господарських о перацій є первинні документи , які фіксують факти здійснен ня господарських операцій. П ервинні документи повинні бу ти складені під час здійснен ня господарської операції, а якщо це неможливо - безпосере дньо після її закінчення. Суд ом встановлено, що всі спірні господарські операції відоб ражені в бухгалтерському обл іку позивачем з підтвердженн ям їх здійснення по всіх необ хідних рахунках, що не спрост овано відповідачем під час с удового розгляду справи.

Поняття та склад валових витрат визначені статтею 5 За кону № 334, відповідно до пункту 5.1 якої валові витрати виробн ицтва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких вит рат платника податку у грошо вій, матеріальній або немате ріальній формах, здійснювани х як компенсація вартості то варів (робіт, послуг), які прид баються (виготовляються) так им платником податку для їх п одальшого використання у вла сній господарській діяльнос ті. Склад валових витрат наве дений у пункті 5.2 даної статті . Витрати, які не включаються д о складу валових витрат, визн ачені пунктом 5.3 вищенаведено ї статті. Відповідно до підпу нкту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334 не належать до складу вало вих витрат будь-які витрати, н е підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'я зковість ведення і зберіганн я яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Пунктом 5.11 статті 5 Закону № 334 п ередбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо від несення витрат до складу вал ових витрат платника податку , крім тих, що зазначені у цьом у Законі, не дозволяється. Від повідно до підпункту 11.2.1 пункт у 11.2 статті 11 Закону № 334 датою зб ільшення валових витрат виро бництва (обігу) вважається да та, яка припадає на податкови й період, протягом якого відб увається будь-яка з подій, що с талася раніше: або дата списа ння коштів з банківських рах унків платника податку на оп лату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівк у - день їх видачі з каси платн ика податку; або дата оприбут кування платником податку то варів, а для робіт (послуг) - дат а фактичного отримання платн иком податку результатів роб іт (послуг).

Проаналізувавши вищена ведені норми, суд зазначає, що валові витрати можуть бути п ідтверджені документом, який засвідчує фактичне отриманн я товару (послуг). Пунктом 5.11 ст атті 5 Закону № 334 передбачено, щ о встановлення додаткових об межень щодо віднесення витра т до складу валових витрат пл атника податку, крім тих, що за значені у цьому Законі, не доз воляється. Такої підстави як висновок податкового органу про нікчемність правочину д ля виключення витрат зі скла ду валових Закон № 334 не передб ачає.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу Україн и право на віднесення сум под атку до податкового кредиту виникає у разі здійснення оп ерацій з: а) придбання або виг отовлення товарів (у тому чис лі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ; б) придбання (будівництво, сп орудження, створення) необор отних активів, у тому числі пр и їх ввезенні на митну терито рію України (у тому числі у зв' язку з придбанням та/або ввез енням таких активів як внесо к до статутного фонду та/або п ри передачі таких активів на баланс платника податку, упо вноваженого вести облік резу льтатів спільної діяльності ); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній тери торії України, та в разі отрим ання послуг, місцем постачан ня яких є митна територія Укр аїни; г) ввезення необоротних активів на митну територію У країни за договорами операти вного або фінансового лізинг у.

Відповідно до пункту 198.2 ст атті 198 цього Кодексу датою ви никнення права платника пода тку на віднесення сум податк у до податкового кредиту вва жається дата тієї події, що ві дбулася раніше: дата списанн я коштів з банківського раху нка платника податку на опла ту товарів/послуг; дата отрим ання платником податку товар ів/послуг, що підтверджено по датковою накладною. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податково го кодексу України податкови й кредит звітного періоду ви значається виходячи з догові рної (контрактної) вартості т оварів/послуг, але не вище рів ня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплач ених) платником податку за ст авкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, прот ягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виг отовленням товарів (у тому чи слі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого викорис тання в оподатковуваних опер аціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, сп орудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числ і інших необоротних матеріал ьних активів та незавершених капітальних інвестицій у не оборотні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня в оподатковуваних операці ях у межах господарської дія льності платника податку. Пр аво на нарахування податково го кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послу ги та основні фонди почали ви користовуватися в оподатков уваних операціях у межах гос подарської діяльності платн ика податку протягом звітног о податкового періоду, а тако ж від того, чи здійснював плат ник податку оподатковувані о перації протягом такого звіт ного податкового періоду.

Як вбачається з акту пер евірки та пояснень представн ика відповідача під час судо вого розгляду справи, підста вою для висновку відповідача щодо нікчемності правочину, вчиненого між позивачем та Т овариством з обмеженою відпо відальністю «Дизсервис-Луга нськ», став акт Ленінської міжрайонної державної под аткової інспекції у м. Луганс ьку про результати камеральн ої перевірки ТОВ «Дизсервис- Луганськ» щодо підтвердженн я господарських відносин із платником податків згідно з додатком № 5 до декларації з по датку на додану вартість за б ерезень 2011 року. Судом дослідж ений даний акт перевірки та в становлено, що акт складені н а підставі даних, які містять ся в інформаційних базах под аткової інспекції, документи господарської діяльності по взаємовідносинам з позиваче м чи з іншими контрагентами п одатковим органом не дослідж увались. Висновок про наявні ознаки нікчемних правочинів взагалі з усіма контрагента ми зроблений на підставі тог о, що підприємство не знаходи ться за юридичною адресою, у п одаткового органу відсутня і нформація щодо приміщень, як е підприємство використовув ало у своїй діяльності, у підп риємства відсутні основні за соби, у 1 кварталі 2011 року працю вало 3 особи у штаті. Суд зазна чає, що дані обставини не мают ь відношення до правомірност і формування податкового кре диту та валових витрат позив ачем. Як вбачається також з да ного акту перевірки, ТОВ «Диз сервис-Луганськ» податкова з вітність подавалася, по взає мовідносинам з позивачем ТОВ «Дизсервис-Луганськ» було с формоване податкове зобов'яз ання, про що зазначено у додат ку № 5 до декларації з податку на додану вартість за березе нь 2011 року.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського коде ксу України відносини підпри ємства з іншими підприємства ми, організаціями, громадяна ми в усіх сферах господарськ ої діяльності здійснюються н а основі договорів. Підприєм ства вільні у виборі предмет а договору, визначенні зобов 'язань, інших умов господарсь ких взаємовідносин, що не суп еречать законодавству Украї ни. Доказів чи доводів того, щ о позивачем укладена угода, я ка суперечить діючому законо давству, відповідачем не нав едено. Суд також зазначає, що Податковий кодекс України не ставить в залежність податк овий облік (стан) певного плат ника від інших осіб і фактичн ої сплати контрагентами пода тку до бюджету. Питання відне сення певних сум до податков ого кредиту поширюється тіль ки на окремо взятого платник а податків і не залежить від р озрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент якимос ь чином порушив діюче законо давство або не виконав свого зобов' язання по сплаті под атку до бюджету, то це тягне ві дповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особ и. Судом встановлено, що на мом ент здійснення господарськи х операцій - березень 2011 року контрагент позивача був зар еєстрований у якості платник а податку на додану вартість та знаходився в Єдиному держ авному реєстрі юридичних осі б та фізичних осіб-підприємц ів. Суд також зазначає, що одни м із основних видів діяльнос ті ТОВ «Дизсервис-Луганськ», так само як і позивача, є опто ва торгівля паливом, що підтв ерджується актами перевірок . Перевезення товару підтвер джується товарно-транспортн ими накладними. З акту переві рки позивача вбачається, що у позивача є будівля бензозап равки, ємності для зберіганн я паливо-мастильних матеріал ів. Позивачем суду також нада ні письмові докази (договори , видаткові накладні, рахунки , податкові накладні), які посв ідчують подальший рух товару , а саме його подальшу реаліза цію. Вищевказані обставини т а докази спростовують виснов ки податкового органу щодо в ідсутності реального характ еру у спірних господарських операціях при придбанні това ру позивачем у його контраге нта. Суд не приймає посилання відповідача на відсутність сертифікатів відповідності товару, паспортів якості, узг одження маршруту дорожнього перевезення небезпечного ва нтажу, оскільки їх наявність чи відсутність ніяким чином не пов' язана із формування м платником податку валових витрат та податкового кредит у відповідно до норм Закону № 334 та Податкового кодексу Укр аїни, не посвідчує відсутніс ть факту поставки, а також не є ознакою нікчемності правочи ну. Суд також зазначає, що відп овідач ґрунтує свої висновки перше за все на підставі висн овків акту перевірки контраг ента позивача Ленінською МДПІ у м. Луганську за березе нь 2011 року, з огляду на те, що вза ємовідносини між позивачем т а ТОВ «Дизсервис-Луганськ» т ривали протягом 2011 року, що під тверджується податковими де клараціями позивача з податк у на додану вартість з додатк ом № 5, копії яких долучені до м атеріалів справи, а не тільки у березні 2011 року.

З огляду на те, що відпові дачем в акті перевірки право чин між позивачем та ТОВ «Диз сервис-Луганськ» визначений як нікчемний, тобто такий, яки й порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечи ть інтересам держави і суспі льства, суд вважає за необхід не зазначити також наступне. Відповідно до статті 228 Цивіл ьного кодексу України (в реда кції, викладеній відповідно до Закону України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI) прав очин вважається таким, що пор ушує публічний порядок, якщо він був спрямований на поруш ення конституційних прав і с вобод людини і громадянина, з нищення, пошкодження майна ф ізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республ іки Крим, територіальної гро мади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує пу блічний порядок, є нікчемним . У разі недодержання вимоги щ одо відповідності правочину інтересам держави і суспіль ства, його моральним засадам такий правочин може бути виз наний недійсним. Якщо визнан ий судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завід омо суперечить інтересам дер жави і суспільства, то при ная вності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину об ома сторонами - в дохід держав и за рішенням суду стягуєтьс я все одержане ними за угодою , а в разі виконання правочину однією стороною з іншої стор они за рішенням суду стягуєт ься в дохід держави все одерж ане нею і все належне - з неї пе ршій стороні на відшкодуванн я одержаного. При наявності у мислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочин ом повинно бути повернуто ін шій стороні, а одержане остан ньою або належне їй на відшко дування виконаного за рішенн ям суду стягується в дохід де ржави. Виходячи з обставин сп рави, правового змісту части ни 3 статті 228 Цивільного Кодек су України, вбачається наявн ість оспорюваних з боку пода ткового органу господарськи х відносин між певними суб' єктами господарювання. В дан ому випадку виходячи з акту п еревірки, податковий орган н а підставі зазначених ним в а кті перевірки обставин, вваж ає, що відсутнє реальне викон ання укладеного договору між позивачем та його контраген том, тобто має місце оспорюва нність самого договору, та ві дповідно до чого, податковий орган з порушення договірни х (цивільних, господарських) в ідносин між суб' єктами госп одарювання, що регулюється в ідповідними законодавчими а ктами, переходить до взаємов ідносин у сфері податкового законодавства, здійснюючи ві дповідні висновки. Податкови й орган, здійснюючи висновки про наявну відсутність між с уб' єктами господарювання п евних господарських відноси н, вказує тим самим на наявну ф іктивність договірних відно син, які вчинено без наміру ст ворення правових наслідків. Укладання такого виду догово ру та його невиконання, на чом у наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господар ських операцій із-за її не про ведення, неможливості провед ення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків. Надаючи таку оцін ку господарським правовідно синам, податковий орган вихо дить тим самим за межі своєї к омпетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочин ів. Податковий орган із стаді ї визначення такого правочин у недійсним переходить у над ання правової оцінки щодо йо го нікчемності, що за своєю пр авовою природою мають різне правове навантаження. Наводя чи позицію про нікчемність п равочину (відсутності господ арських операцій, економічно ю необґрунтованістю) податко вий орган доводить свою пози цію з урахуванням того, що так і договірні відносини направ лені на порушення публічного порядку, спрямованого на нез аконне заволодіння майном де ржави, безпосередньо шляхом ухилення, від сплати до держа вного бюджету обов' язків пл атежів, що складають систему наповнення такого бюджету. О днак, за змістом статті 228 Циві льного кодексу України, нікч емний правочин, це той правоч ин, який безпосередньо супер ечить вимогам закону, тобто п овинно мати місце абсолютне порушення відповідного зако ну, яке може не визнаватися в с удовому порядку нікчемним. В иходячи зі змісту частини 3 ст атті 228 ЦК України, після 1 січня 2011 року, правочини, що мають оз наки оспорюванності, визнают ься недійсними в судовому по рядку та за рішенням суду, крі м того, у даному випадку наста ють відповідні юридичні насл ідки. В даному випадку податк овий орган, без обов' язково го виконання вимог законодав ства, без визнання такого пра вочину недійсним в судовому порядку, здійснює висновки п ро його недійсність та перех одить до іншої стадії, визнаю чи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства. Податковий о рган формуючи такі висновки та приймаючи таке рішення, по рушує принцип визначеної ком петенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що при водить до безпідставного при йняття рішення. Жодним норма тивно-правовим актом не визн ачено право податкового орга ну самостійно надавати оцінк у укладеним (вчиненим) догово рам з визначенням їх нікчемн ими, недійсними з застосуван ням відповідних наслідків вн аслідок вчинення таких право чинів. Висновки податкового органу в даному випадку є пер едчасними. У тому випадку, якщ о податковий орган вважає, що мало місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фікти вного правочину) або нікчемн ість правочину, між суб' єкт ами господарювання, метою як их було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставн е формування та заниження сп лати відповідного податку) д о бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган м ає право на вирішення такого питання в межах кримінально го, кримінально-процесуально го законодавства. Суду будь-я ких судових рішень (вироків, п останов суду про закінчення кримінального переслідуван ня з нереабілітуючих обстави н) не надані. З урахуванням при писів частини 4 статті 70 КАС Ук раїни висновки податкового о ргану про відсутність між су б' єктами господарювання го сподарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчем ність правочинів без визнанн я такого правочину в судовом у порядку недійсним є безпід ставними та не обґрунтованим и. Законодавством чітко визн ачено, що висновки про наявні сть тих чи інших ознак недійс ності (нікчемності) правочин ів може зробити суд, таких пов новажень податковому органу законодавством не надано.

Суд також зазначає, що ви сновки відповідача повністю ґрунтуються на сумнівах та п рипущеннях, що є недопустими м у податкових правовідносин ах, які не доведені у встановл еному порядку і які суд не при ймає з огляду на положення ча стини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинс тва України. Відповідно до ці єї норми в адміністративних справах про протиправність р ішень, дій чи бездіяльності с уб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування п равомірності свого рішення, дії чи бездіяльності поклада ється на відповідача, якщо ві н заперечує проти адміністра тивного позову.

Враховуючи вищевикладен е, позовні вимоги позивача пі длягають задоволенню в части ні визнання недійсними спірн их податкових повідомлень-рі шень від 4 серпня 2011 року.

Стосовно позовних вимог п озивача про визнання незакон ними дій відповідача щодо ви значення правочинів, укладен их між ТОВ «Фірма «Донавторе сурси» та ТОВ «Дизсервіс-Луг анськ», такими, що порушують п ублічний порядок, суперечать інтересам держави та суспіл ьства, вчиненими удавано з ме тою приховування сплати пода тків третіх осіб, такими, що ма ють ознаки нікчемними та є ні кчемними в силу припису зако ну, визнання відсутності пов новажень по визнанню правочи нів такими, що суперечать інт ересам держави і суспільства , суд зазначає, що наслідком ді й відповідача були конкретні рішення суб' єкта владних п овноважень - податкові пов ідомлення-рішення, які й мают ь для позивача негативні нас лідки. Право на судовий захис т у спірних правовідносинах позивачем реалізоване шляхо м визнання недійсними спірни х податкових повідомлень-ріш ень, у зв'язку з чим суд відмов ляє у задоволенні позовних в имог у цій частині.

Таким чином, позовні вим оги позивача підлягають задо воленню частково, а судові ви трати підлягають присудженн ю позивачеві з Державного бю джету України в порядку стат ті 94 КАС України відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33- 35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 1 67, 185-186, 254 Кодексу адміністративн ого судочинства України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обм еженою відповідальністю «Фі рма «Донавторесурси» до Держ авної податкової інспекції у Київському районі м. Донецьк а про визнання недійсними по даткових повідомлень-рішень від 4 серпня 2011 року № 0002612340/18934/10/23-313 та № 0002622340/18400/10/23-313, визнання незаконни ми дій щодо визначення право чинів, укладених між ТОВ «Фір ма «Донавторесурси» та ТОВ « Дизсервіс-Луганськ», такими, що порушують публічний поря док, суперечать інтересам де ржави та суспільства, вчинен ими удавано з метою приховув ання сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки н ікчемними та є нікчемними в с илу припису закону, визнання відсутності повноважень по визнанню правочинів такими, що суперечать інтересам держ ави і суспільства, задовольн ити частково.

Визнати недійсним подат кове повідомлення-рішення Де ржавної податкової інспекці ї у Київському районі м. Донец ька від 4 серпня 2011 року № 0002612340/18934/10/ 23-313, яким збільшено грошове зоб ов'язання за платежем: подато к на прибуток у загальній сум і 997666 грн., у тому числі за основн им платежем 997665 грн., за штрафни ми (фінансовими) санкціями 1 гр н.

Визнати недійсним подат кове повідомлення-рішення Де ржавної податкової інспекці ї у Київському районі м. Донец ька від 4 серпня 2011 року № 0002622340/18400/10/23-313, я ким збільшено грошове зобов' язання за платежем: податок н а додану вартість у загальні й сумі 762933 грн., у тому числі за о сновним платежем 762932 грн., за шт рафними (фінансовими) санкці ями 1 грн.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмови ти.

Стягнути з Державного бю джету України на користь Тов ариства з обмеженою відповід альністю «Фірма «Донавторес урси» витрати по сплаті судо вого збору у розмірі 14 грн. 11 ко п.

Вступна та резолютивна ч астини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголош ені у судовому засіданні 20 січ ня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 25 січня 2012 ро ку.

У разі подання апеляційн ої скарги судове рішення, якщ о його не скасовано, набирає з аконної сили після поверненн я апеляційної скарги, відмов и у відкритті апеляційного п ровадження або набрання зако нної сили рішенням за наслід ками апеляційного проваджен ня.

Апеляційна скарга подає ться до адміністративного су ду апеляційної інстанції чер ез суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної с карги одночасно надсилаєтьс я особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апел яційна скарга на постанову с уду першої інстанції подаєть ся протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі засто сування судом частини третьо ї статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письм овому провадженні апеляційн а скарга подається протягом десяти днів з дня отримання к опії постанови.

Суддя Смагар С.В.