Рішення

від 25.01.2012 по справі 11/221

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/221

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.01.12 р.                                                                                 Справа № 11/221                               

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Соболєвої С.М., суддів Мальцева М.Ю., Сич Ю.В.,

при секретарі судового засідання Кротіновій О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк, ЄДРПОУ 33257089,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер», м.Донецьк, ЄДРПОУ 21965078,

про стягнення 18 722,33 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Мітасов Г.В. - директор, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.11.2011р. по 29.11.2011р.

                                                                  ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер», м.Донецьк, про стягнення 18 722,33 грн., у тому числі 16 835,80 грн. основної заборгованості, 1 005,65 грн. пені, 170,45 грн. 3% річних та 710,43 грн. інфляційних витрат.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем умов договору на постачання теплової енергії №2083 від 01.12.2005р. у частині розрахунків за спожиту теплову енергію у період з 05.10.2010р. до 18.04.2011р., внаслідок чого утворилась заборгованість та підстави для нарахування штрафних санкцій, 3% річних, інфляційних витрат.

На підтвердження викладених обставин Позивачем надано розрахунок позовних вимог, копії: договору на відпуск теплової енергії №2083 від 12.2005р., договору оренди нежитлового приміщення від 16.01.1998р., рішення Донецької міської ради №28/4 від 20.02.2009р. із додатком до нього, наказу №138 від 01.03.2011р., рахунків №2083 від 20.10.2010р., №2083 від 19.11.2010р., №2083 від 17.12.2010р., №2083 від 24.01.2011р., №2083 від 11.02.2011р., №2083 від 21.03.2011р., №2083 від 21.04.2011р., разом із підтвердженням їх отримання, акту на включення опалення від 15.10.2010р., акту на відключення опалення від 18.04.2011р., претензії-вимоги №753-сб від 20.06.2011р. із підтвердженням її відправлення Відповідачу, листа №707-сб від 31.05.2011р., довідки №10 від 21.06.2011р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 2, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, п.5 ч.3 ст.20, п.4 ч.1 ст.22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», абз.3-4 ст.24 Закону України «Про теплопостачання».

Справа розглядається у вищенаведеному складі суду на підставі розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 29.11.2011р.

03.10.2011р. Відповідачем заявлено клопотання про відкладення розгляду справи призначеного на 05.10.2011р., яке задоволено судом.

10.11.2011р. строк розгляду справи продовжено на 15 календарних днів за наявності клопотання представника Позивача на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

          Також, 10.11.2011р. Відповідачем через канцелярію господарського суду Донецької області подано клопотання про відстрочення платежу за поставку теплової енергії на 6 місяців та відзив на позовну заяву №б/н від 08.11.2011р., відповідно до якого останній визнає вимоги Позивача частково, а саме: заборгованість з постачання теплової енергії – у повному обсязі, з нарахуванням пені у вищеозначеному розмірі не погоджується з огляду на те, що розрахунок здійснений на суму з урахуванням податку на додану вартість, яка пенею не оподатковується. Окрім того зазначено про часткову сплату суми боргу.

          24.11.2011р. Відповідачем надано акт звірки взаємних розрахунків від 24.11.2011р. підписаний та скріплений печатками з обох сторін.

29.11.2011р. представником Позивача подано заяву про уточнення позовних вимог №101/Юр від 28.11.2011р., якою зменшено позовні вимоги та фактично до стягнення заявлено 16 485,80 грн. основної заборгованості, 978,74 грн. пені, 164,35 грн. 3% річних та 687,68 грн. інфляційних витрат. До означеної заяви долучено уточнений розрахунок позовних вимог, копії банківських виписок.

Керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України дана заява прийнята судом та справа розглядається з урахуванням її змісту.

Представник Позивача у судове засідання 25.01.2012р. не з'явився, причин неявки не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник Відповідача у судовому засіданні 25.10.2012р. частково вимоги визнав, у іншій частині заперечив з підстав викладених у відзиві №б/н від 08.11.2011р.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

01.12.2005р. між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк, (Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юпітер», м.Донецьк, (Абонент) укладений договір №2083 на відпуск теплової енергії.

За умовами наведеного правочину, Підприємство зобов'язується поставляти теплову енергію до елеваторного вузла, зазначеного власником будівлі (п.1.1 договору).

Абонент у свою чергу, відповідно до п.1.2 правочину, зобов'язується прийняти та здійснити оплату за використану теплову енергію.

Теплова енергія, що постачається за означеним договором, використовується Абонентом виключно для теплозабезпечення приміщень, згідно дислокації (п.1.3).

Як вбачається з п.2.6 договору, загальна опалювальна площа 149,1 м.кв.

Згідно розділу 3 „Порядок та умови оплати” договору №2083 від 01.12.2005р. Абонент здійснює оплату за теплопозабезпечення приміщень, які, зокрема, останній орендує (п.3.1); поставка теплової енергії здійснюється Абоненту на умовах 100% передоплати чи оплати не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім, згідно встановленим тарифам (п.3.2); Підприємство є платником податку на додану вартість на загальних підставах (п.3.6).

Строк дії договору, визначений його п.7.1, обумовлений з 01.08.2005р. до 30.04.2010р., у частині розрахунків за теплову енергію – до їх повного виконання.

За твердженнями Позивача, що не спростовані у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, а також приймаючи до уваги рахунки №2083 від 20.10.2010р., №2083 від 19.11.2010р., №2083 від 17.12.2010р., №2083 від 24.01.2011р., №2083 від 11.02.2011р., №2083 від 21.03.2011р., №2083 від 21.04.2011р., останнім надані Споживачу послуги на загальну суму 16 835,80 грн.

Як вбачається з фактичних обставин справи Відповідачем частково сплачені надані Позивачем послуги у спірний період у сумі 350,00 грн.

Таким чином, заборгованість за надані послуги за договором №2038 від 01.12.2005р. становить 16 485,80 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від  виконання зобов'язання  і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 24 Закону України „Про теплопостачанн” до основних обов'язків Споживача теплової енергії віднесено, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Згідно ст.1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги” №686-IXV від 20.05.1999р. встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 16 485,80 грн. суду не представив, обсяг спожитої теплової енергії не спростував.

Крім того, підтвердив наявну заборгованість у сумі 16 485,80 грн., що також вбачається з акту звірки взаємних розрахунків №б/н від 24.11.2011р. (міститься у матеріалах справи).

Отже, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, ст.24 Закону України „Про теплопостачання”, ст.1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги” грошове зобов'язання Відповідача перед Позивачем на суму 16 485,80 грн. на момент прийняття рішення суду не виконане.

Виходячи з викладеного, враховуючи приписи ч.5 ст.22 та ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги про стягнення заборгованості з оплати використаної теплової енергії у сумі 16 485,80 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

За визначеннями п.4.4 договору, пеня у розмірі 0,75% за кожний день прострочення від суми боргу, але не більш подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, нараховується Підприємством протягом 1 (одного) року.

Прострочення Відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум.

Так, Позивачем, приймаючи до уваги наявність порушення Відповідачем умов договору у частині оплати наданих рахунків за спожиту теплову енергію та керуючись п.4.4 правочину, ст.625 Цивільного кодексу України, до стягнення заявлено: пеня із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, оскільки 0,75% за кожний день прострочення від суми боргу перевищує останню, у розмірі 978,74 грн., 164,35 грн. 3% річних та 687,68 грн. інфляційних витрат.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, що дійшов висновку про задоволення даних позовних вимог у розмірі визначеному Позивачем.

Заперечення Відповідача стосовно неправомірності нарахування штрафної санкції, інфляційних витрат та 3% річних на суму, яка включає податок на додану вартість, до уваги судом не прийнято, оскільки останній , з огляду на податковий статус учасників спірних правовідносин, є складовою ціни теплової енергії, що постачається, а отже підлягає сплаті у встановленому договором порядку.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання Відповідача щодо відстрочення виконання рішення суду на 6 місяців не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відстрочка виконання судового рішення в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, заявником (Відповідачем) не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду. Не підтверджено документально обставини, на які останній посилається, обґрунтовуючи дану заяву. Так, не надано доказів, підтверджуючих наявність бюджетної заборгованості, плану подолання наслідків важкої фінансової ситуації тощо. Також не представлено доказів (документів) щодо неможливості зарахування коштів на його рахунок у подальшому. Крім того, рахунків або банківських виписок, з яких би вбачалось відсутність грошових коштів у заявника як на момент виникнення заборгованості, так і на даний час, суду не надано.

Боржником належним чином не обґрунтовано термін у 6 місяців, на який слід відстрочити виконання судового рішення.

Посилання на важке фінансове становище боржника не є переконливим та законним підґрунтям для невиконання господарських зобов'язань.

Одночасно, за змістом ст.ст.3, 42 Господарського кодексу України господарська діяльність суб'єктами господарювання (підприємцями) здійснюється самостійно та на власний ризик.

Інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності процедури виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для відстрочки виконання рішення суду – заявником не надано.

Навпаки, суд при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення має враховувати поряд з іншими обставинами наявність інфляційних процесів у економіці держави. Аналогічні висновки містяться в пункті 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 року № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”.

З моменту виникнення права вимоги стягувача на суму боргу до моменту, до якого боржник просить надати відстрочку виконання рішення, зазначена сума становитиме значно більший розмір. Тому прийняття судом рішення про відстрочку виконання рішення суду порушить законні права Позивача (стягувача) по справі №11/221.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер» про відстрочення виконання рішення суду по справі №11/221 є необґрунтованими, недоведеними, а тому такими, що підлягають залишенню без задоволення.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер», м.Донецьк, про стягнення 18 316,57 грн., у тому числі 16 485,80 грн. основної заборгованості, 978,74 грн. пені, 164,35 грн. 3% річних та 687,68грн. інфляційних витрат, задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер» (83003, м.Донецьк, Калінінський район, пр.-т.Ілліча, б.36, ЄДРПОУ 21965078, р/р260011028980 у КБ «Укрбізнесбанк», МФО 334969) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83000, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Постишева, б.68, ЄДРПОУ 33257089, р/р26004000097306 у ПАТ УСБ, МФО 300023) 16 485,80 грн. основної заборгованості, 978,74 грн. пені, 164,35 грн. 3% річних та 687,68 грн. інфляційних витрат, що разом становить 18 316,57 грн.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер» (83003, м.Донецьк, Калінінський район, пр.-т.Ілліча, б.36, ЄДРПОУ 21965078, р/р260011028980 у КБ «Укрбізнесбанк», МФО 334969) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83000, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Постишева, б.68, ЄДРПОУ 33257089, р/р26004000097306 у ПАТ УСБ, МФО 300023) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 183,17 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 230,90 грн.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          У судовому засіданні 25.01.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

7.          Повний текст рішення підписано 30.01.2012р.

Головуючий суддя                                                               Соболєва С.М.           

Суддя                                                                  Мальцев М.Ю     

Суддя                                                                  Сич Ю.В.