Постанова

від 08.02.2012 по справі 08/5026/475/2011

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2012                                                                                           № 08/5026/475/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Чорної Л.В.

суддів:            Тищенко  О.В.

          Смірнової  Л.Г.

при секретарі

Дмитрина Д.О.  

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1. (представник за довіреністю);

від відповідача – ОСОБА_2. (представник за довіреністю);

від третьої особи – не з‘явився

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія-Гранд»

на рішення  

господарського суду

Черкаської області    

від

21.11.2011 року

у справі

№ 08/5026/475/2011 (суддя – Кучеренко О.І.)

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»    

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія-Гранд»

третя особа

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс-Л»

про

стягнення 2 383 373,19 грн.  

В С Т А Н О В И В :

          Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.11.2011 року, з урахуванням заяви про уточнення,  позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія-Гранд» на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» 2 383 373,19 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки – комплекс нежитлових будівель і споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею приміщень 1 226 м2, що належить ТОВ «Софія-Гранд».          

Дане рішення мотивоване неналежним виконанням третьою особою умов кредитного договору № 010/05-02/025-09 від 09.10.2009 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс-Л», щодо повернення кредиту, сплати відсотків та пені, а тому позивач правомірно набуває права на звернення стягнення на предмет іпотеки.  

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія-Гранд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 21.11.2011 року у справі № 08/5026/475/2011 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.  

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд прийняв рішення за відсутності представника. Задовольнивши заяву про уточнення позовних вимог суд першої інстанції, на думку Апелянта, порушив вимоги статті 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки змінено зміст предмету позову.

Апелянт зазначає, що способом забезпечення виконання зобов‘язання за кредитним договором від 09.10.2009 року відповідно до іпотечного договору від 09.10.2009 року є звернення стягнення на предмет іпотеки, а такий спосіб забезпечення виконання умов кредитного договору, як стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок заставного майна з іпотекодавця, який є відмінним від боржника, вищевказаними договорами не передбачений. З вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку передбаченому іпотечним договором та Законом України «Про іпотеку» позивач до відповідача не звертався.                 

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2011 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія-Гранд» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 08/5026/475/2011.   

          Позивач заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на те, що справу розглянуто з урахуванням статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Касаційне провадження у справі за позовом ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» до Білобрової О.М. про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки не є взаємопов‘язаним спором із даною справою, а тому відсутні підстави для зупинення провадження.

          Уточнення позовних вимог відбулось у відповідності до статті 33 Закону України «Про іпотеки».

          Вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки саме боржнику нічим не передбачено.  

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс-Л» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлено.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

          Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 09 жовтня 2009 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції – Кредитор та товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс-Л» - позичальник укладено генеральну кредитну угоду за № 010/05-02/025-09г, за умовами якої кредитор зобов‘язався надати позичальнику суму, яка не перевищує 3 300 000,00 грн. Термін користування кредитними коштами за даною угодою встановлюється до 08 жовтня 2011 року /а.с. 11-14/.

          09 жовтня 2009 року, на виконання генеральної кредитної угоди, сторони уклали кредитний договір № 010/05-02/025-09, а умовами якого кредитор з 09 жовтня 2009 року надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної (револьверної) кредитної лінії, а позичальник зобов‘язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов‘язки, визначені цим договором в рамках генеральної кредитної угоди № 010/05-02/025/09/г від 09.10.2009 року /а.с. 15-20/.

          За умовами кредитного договору сума кредитного ліміту становить 2 000 000,00 грн.; цільове використання – кредит призначений на поповнення обігових коштів та ведення поточної фінансово-господарської діяльності; дата остаточного погашення – 30 жовтня 2010 року; процентна ставка становить 28 %.

          Згідно п. 5.2. кредитного договору позичальник зобов‘язався здійснювати погашення кредиту та процентів на рахунку кредитора для погашення кредиту (п. 1.1.6. договору) та процентів (п. 1.1.7. договору) у валюті кредиту, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту.      

          Згідно п. 7.1. кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов‘язань за цим договором кредитор має право припинити видачу кредитних коштів та вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред‘явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числа, прострочені проценти), пеню та штрафи та інші платежі відповідно до цього договору.

          За прострочення виконання будь-яких грошових зобов‘язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Націоанльного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов‘язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов‘язання включно. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання грошового зобов‘язання – п. 13.4. кредитного договору.

          Згідно п. 14.1. цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобов‘язань.  

          Додатком № 1 до кредитного договору сторони погодили графік погашення /а.с. 21/.

          09 жовтня 2009 року відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції – іпотекодержатель та товариство з обмеженою відповідальністю «Софія-Гранд» - іпотекодавець уклали договір іпотеки, який забезпечує вимоги іпотеко держателя, що випливають з генеральної кредитної угоди № 010/05-02/025-09/г від 09.10.2009 року, укладеного між іпотекодержателем та боржником, а також додаткових угод до неї, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого боржник зобов‘язується перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 3 300 000,00 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору /а.с. 22-24/.

          У відповідності до даного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання боржником своїх зобов‘язань за кредитним договору отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на нижче вказаних умовах.

          Боржником за кредитним договором виступає: товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс-Л» (код ЄДРПОУ 33625337), юридична адреса: 20100, смт. Маньківка, Черкаська область, вул. Пархоменка, 84-а.

          Предметом іпотеки є нерухоме майно: комплекс будівель та споруд складського та адміністративно-торгівельного призначення ТОВ «Софія-Гранд», розташований в м. Умань, за адресою Леніна, 72-а, загальною площею 1 226,м2, який належить іпотекодавцю на праві власності на підставі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 28 серпня 2009 року, реєстраційний № 11918072, виданого Уманським виробничим відділком комунального підприємства «Черкаське обласне об‘єднання бюро технічної інвентаризації».

          Пунктом 3.1.4. договору іпотеки сторони встановили, що іпотекодержатель має право у випадку невиконання боржником зобов‘язань за цим або за кредитним договором, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки.              

          У разі порушення боргового зобов‘язання, умов кредитного договору або умов цього договору іпотекодержатель надсилає боржнику та/або іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки – п. 6.1. договору іпотеки.

          Згідно п. 6.4. договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема за рішенням суду.

          Цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення – п. 7.1. договору.

          Згідно п. 7.3. договору відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.   

          09.11.2010 року ТОВ «Софія-Гранд» отримало претензію від Банку про погашення наявної заборгованості /а.с. 9/.

          Задовольняючи вимоги в повному обсязі, господарський суд Черкаської області, керуючись ст. 1054 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, визнав вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

          З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з огляду на наступне.

          Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов‘язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов‘язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов‘язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 10561 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

За платіжними дорученнями № 685 від 12.10.2009 року та № 686 від 12.10.2009 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» надало ТОВ «Агрокомплекс-Л» кредит у розмірі 2 000 000,00 грн., призначення платежу – передплата с/г продукцію згідно кредитного договору № 010/02-02/025-09 від 09.10.2009 року /а.с. 10/.

Як зазначалось вище між сторонами укладено кредитний договір за № 010/05-02/025-09 від 09.10.2009 року, доказів укладення кредитного договору за № 010/02-02/025-09 від 09.10.2009 року та відношення його до даного предмету спору позивач ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не навів та не довів.

Таким чином, матеріали справи не містять належно допустимих доказів надання Банком кредиту Третій особі за кредитним договором № 010/05-02/025-09 від 09.10.2009 року. Однак зазначене, в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України, залишено господарським судом Черкаської області поза увагою.   

          Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи недоведеність заборгованості за кредитним договором у суду відсутні підстави для стягнення відсотків та пені.

Разом з цим, за Законом України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов‘язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов‘язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов‘язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов‘язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

За статтею 33 зазначеного Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов‘язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов‘язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов‘язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов‘язань, вимога про виконання порушеного зобов‘язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Таким чином, частинами 1 та 3 статі 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Доказів звернення із претензією до боржника, який є відмінним від іпотекодавця  матеріали справи не містять, а тому є безпідставною заява про зміну предмету позову, що в свою чергу є порушенням статті 22 Господарського процесуального кодексу України.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що господарський суд Черкаської області, задовольняючи позовні вимоги не з‘ясував факту надання кредиту та виконання Банком вимог, передбачених статтею 35 Закону України «Про іпотеку».

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 21.11.2011 року у справі № 08/5026/475/2011 підлягає скасуванню, з прийняттям нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                      ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Черкаської області  від 21.11.2011 року по справі № 08/5026/475/2011 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.       

2.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код 21366225, 18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, 224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія-Гранд» (код 36451335, 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Леніна, 72-а) 23 834 (двадцять три тисячі вісімсот тридцять чотири) грн. 00 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.     

3.          Видачу наказу доручити господарському суду Черкаської області.      

4.          Матеріали справи № 08/5026/475/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.

5.          Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя                                                                      Чорна Л.В.

Судді                                                                                          Тищенко  О.В.

                                                                                          Смірнова  Л.Г.

13.02.12 (відправлено)