Постанова

від 17.04.2012 по справі 08/5026/475/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2012 р. Справа № 08/5026/475/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Демидової А.М., Коваленко С.С., Воліка І.М. (доповідача), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Райффайзен БанкАваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ " Райффайзен БанкАваль" на постанову від 08.02.2012 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 08/5026/475/2011 господарського суду Черкаської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен БанкАваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ " Райффайзен БанкАваль" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Град" третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс-Л" простягнення 2 383 373,19 грн. В судове засідання прибули представники сторін: позивачаОСОБА_5 (дов. від 29.04.2010 № б/н); відповідачаОСОБА_6 (дов. від 12.04.2012 № б/н); третьої особине з'явились;

Відповідно до Розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 09.04.2012 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегією суддів у наступному складі: головуючий -Демидо-ва А.М., судді -Коваленко С.С., Волік І.М.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року позивач -Публічне акціонерне товариство "Райффайзен БанкАваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ " Райффайзен БанкАваль" (надалі -ПАТ "Райффайзен БанкАваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен БанкАваль") звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Град" (надалі -ТОВ ОВ "Софія-Град", відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс-Л" (надалі -ТОВ "Агрокомплекс-Л") про стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/05-02/025-09 від 09.10.2009 у сумі 2 383 373,19 грн. за рахунок заставного майна, а саме: предмета іпотеки - комплексу нежитлових будівель і споруд, що розташований за адресою: м. Умань, вул. Леніна, 72-а, загальною площею приміщень 1226 кв. м та відшкодування у зв'язку з цим державного мита та втрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заявою від 10.10.2011 №с24-120-1/4513 позивач уточнив позовні вимоги та просить з метою погашення заборгованості за кредитним договором № 010/05-02/025-09 від 09.10.2009 у сумі 2 383 373,19 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - комплекс нежитлових будівель і споруд, що розташований за адресою: м. Умань, вул. Леніна, 72-а, загальною площею приміщень 1226 кв. м, що належать ТОВ "Софія-Град", та відшкодувати у зв'язку з цим державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зазначена заява прийнята судом першої інстанції до розгляду, з урахуванням приписів частини 5 ст. 22 ГПК України.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.11.2011 у справі № 08/5026/475/2011 (суддя Кучеренко О.І.), позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Софія-Град" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" -2 383 373,19 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки -комплекс нежитлових будівель і споруд, що розташований за адресою: м. Умань, вул. Леніна, 72-а, загальною площею приміщень 1226 кв. м, що належать ТОВ "Софія-Град"; стягнуто з ТОВ "Софія-Град" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" -23 833,73 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 (колегія суддів: Чорна Л.В. -головуючий, судді -Смірнова Л.Г., Тищенко О.В.), рішення господарського суду Черкаської області від 21.11.2011 у справі № 08/5026/475/2011 скасовано та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог; стягнуто з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" на користь ТОВ "Софія-Гранд" 23 834,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач - ПАТ "Райффайзен БанкАваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен БанкАваль" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 скасувати, а рішення господарського суду Черкаської області від 21.11.2011 залишити у силі. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 35 Закону України "Про іпотеку", неповно з'ясовані усі обставини справи, що є підставою для скасування оскаржуваного судового акту.

Відповідач та третя особа не скористалися правом, наданим ст. 111 2 Господарського процесуального кодексу України, та відзивів на касаційну скаргу третьої особи до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржуються.

Третя особа у судове засідання касаційної інстанції не з'явилась про час, місце та дату розгляду справи повідомлена належним чином.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 09.10.2009 між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в собі Черкаської обласної Дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Кредитор) та ТОВ "Агрокомплекс-Л" (Позичальник), укладена Генеральна кредитна угода №010/05-02/025-09/г, згідно умов якої Кредитор зобов'язується надавати Позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених і у додаткових кредитних договорах, що укладатимуться в рамках даної угоди і які після їх підписання стають її невід'ємними частинами (п. 1.1).

На виконання Генеральної кредитної угоди №010/05-02/025-09/г, 09.10.2009 між позивачем -ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Кредитор) та ТОВ "Агрокомплекс-Л" (Позичальник) укладений Кредитний договір №010/05-02/025-09, відповідно до умов якого Банк надавав Позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, а Позичальник зобов'язався отримати Кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути банку суму кредиту, сплатити відсотки за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим Договором; розмір кредитного ліміту сторонами погоджено у сумі 2000000,00 грн., цільовим використання кредиту визначено поповнення обігових коштів та ведення поточної фінансово-господарської діяльності підприємства (п.п. 1.1., 1.1.1., 1.1.2.).

Дата остаточного погашення кредиту -03.10.2010 (п. 1.1.4); строк користування кредитом визначено тривалістю 360 днів (п. 1.1.5); відсоткову ставку визначено у розмірі 28 % річних (п. 1.2.1).

З метою забезпечення виконання Позичальником кредитних зобов'язань, 10.10.2009 між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі начальника Центрального Уманського відділення Черкаської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Іпотекодержатель) та ТОВ "Софія-Град" (Іпотекодавець), укладений договір іпотеки №010/05-02/025-09з, згідно якого цим договором забезпечено вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Генеральної кредитної угоди №010/05-02/025-09/г; у відповідності до даного Договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого згідно Договору іпотеки; предметом іпотеки, визначено нерухоме майно: комплекс будівель та споруд складського та адміністративно-торгівельного призначення ТОВ "Софія-Град", який розташований: м. Умань, вул. Леніна, 72-а, загальною площею 1226 кв. м, і належить Іпотекодавцю на праві власності (п. п. 1.1., 1.2.).

Згідно пункту 6.1 Договору іпотеки, у разі порушення боргового зобов'язання, умов кредитного договору або умов цього договору іпотекодержатель надсилає боржнику та/або іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, у якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж 30-дений строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання умов Кредитного договору № 010/05-02/025-09 Банк перерахував Позичальнику кредитні кошти, що підтверджується платіжними дорученнями № 685 від 12.10.2009 та № 686 від 12.10.2009. Разом з тим, Позичальник (третя особа) не виконав зобов'язання згідно п. 5.2 Кредитного договору, порушив графік погашення кредиту, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яка станом на 31.01.2011 складає 2 000 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 257 753,43 грн. заборгованість за відсотками, 125 619,76 грн. пені за порушення строків повернення кредиту та відсотків за його користування.

Банком на адресу Позичальника та майнового поручителя (відповідача) були направлені претензії з вимогою погасити заборгованість, які залишені без відповіді та виконання.

З урахуванням того, що судом встановлений факт неналежного виконання Позичальником кредитних зобов'язань, а відповідно до пункту 3.1.4. Договору іпотеки сторони погодили, що Іпотекодержатель має право у випадку невиконання боржником зобов'язань за цим або за кредитним договором, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки, місцевий господарський суд посилаючись на положення ст. 1054 Цивільного кодексу України , ст. 3 Закону України "Про іпотеку" , ст. ст. 193 , 230 Господарського кодексу України , дійшов висновку щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог, і задовольнив до стягнення кредитну заборгованості по Кредитному договору №010/05-02/025-09 у розмірі 2383373,19 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Апеляційний господарський суд не погодився з такими висновками суду першої інстанції з посиланням на те, що судом надано неналежну юридичну оцінку наявним у матеріалах справи доказам виходячи з такого.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1056 1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

В підтвердження факту належного виконання Банком своїх зобов'язань щодо надання кредиту, місцевий господарський суд послався на платіжне доручення № 685 від 12.10.2009 за яким перераховано 1005000,00 грн. та платіжне доручення № 686 від 12.10.2009 за яким перераховано 995000,00 грн.

Разом з тим, з платіжних доручень № 685 від 12.10.2009 та № 686 від 12.10.2009 вбачається, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" надало ТОВ "Агрокомплекс-Л" кредит у розмірі 2 000 000,00 грн., призначення платежу -передплата с/г продукцію згідно Кредитного договору № 010/02-02/025-09 від 09.10.2009, тоді як підставою позову визначено невиконання відповідачем зобов'язань по Кредитному договору №010/05-02/025-09 від 09.10.2009, на що місцевий господарський суд не звернув уваги.

Зі справи вбачається, що між сторонами укладений кредитний договір за № 010/05-02/025-09 від 09.10.2009, доказів укладення кредитного договору за № 010/02-02/025-09 від 09.10.2009 та відношення його до даного предмету спору позивачем не надано.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач в порушення ст. ст. 33, 34 ГПК України не підтвердив належними та допустимими доказами виконання своїх зобов'язань по Кредитному договору № 010/02-02/025-09 від 09.10.2009 щодо надання кредитних коштів, тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог є передчасним.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи недоведеність заборгованості за кредитним договором у суду відсутні підстави для стягнення відсотків та пені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтею 34 ГПК України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність доказів належного виконання Банком своїх зобов'язань про надання Позичальнику кредитних коштів, які є предметом Кредитного договору №010/05-02/025-09 від 09.10.2009, а отже і відсутність правових підстав для застосування відповідальності до майнового поручителя, з урахування чого, судом апеляційної інстанції скасовано рішення місцевого господарського суду та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, судді касаційної інстанції вважають, що апеляційним господарським судом прийняте правильне по суті рішення про скасування рішення місцевого господарського суду з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Беручи до уваги, що при ухваленні постанови, господарським судом апеляційної інстанції здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, з правильним застосуванням норм процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового акту.

Викладені заявником у касаційній скарзі доводи не заслуговують на увагу та спростовуються мотивованими висновками суду апеляційної інстанцій, що ґрунтуються на доказах, наявних у матеріалах справи та вимогах закону.

Решта доводів касаційної скарги ПАТ "Райффайзен БанкАваль" зводяться до необхідності вирішення касаційною інстанцією питань про надання переваги доказам позивача над іншими та додатково перевіряти докази, тобто здійснення відмінної від місцевого та апеляційного суду оцінки доказів, що суперечить вимогам ст. 111 7 ГПК України, тому до уваги не приймаються.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Київським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні .

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен БанкАваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен БанкАваль" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 у справі № 08/5026/475/2011 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : С.С. Коваленко

І.М. Волік