Постанова

від 13.02.2012 по справі 5023/8535/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2012 р.                                                           Справа № 5023/8535/11  

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Івакіна В.О. , суддя  Пелипенко Н.М.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

позивача –не прибув;

відповідача –ОСОБА_1, за довіреністю ВРО № 190279  від 08.11.2011 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (РРолрролорл(вх. № 148Х/1-28)  на рішення Господарського суду Харківської області від 29.11.2011 р. у справі

за позовом Спільного підприємства “Лозівський колгоспний ринок”, м. Лозова Харківської області,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Лозова Харківської області,

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2011 р. СП “Лозівський колгоспний ринок” звернулось до місцевого господарського суду з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2, в якій просило зобов'язати відповідача звільнити торгівельне місце НОМЕР_2 шляхом демонтажу та вивозу кіоску площею 10,5 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці позивача за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач, не зважаючи на закінчення строку дії Договору № 123/1 на обслуговування торгівельного місця площею 10,5 кв.м. від 01.05.2006 р., який було укладено між сторонами у даній справі, до теперішнього часу не вивіз свій кіоск із вказаної земельної ділянки та продовжує безпідставно займатись підприємницькою діяльністю на території позивача, чим порушує право власності останнього на землю.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.11.2011 р. у справі № 5023/8535/11 (суддя Прохоров С.А.) позовні вимоги задоволено, зобов'язано відповідача звільнити торгівельне місце НОМЕР_2 шляхом демонтажу та вивозу кіоску площею 10,5 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці позивача, та стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., з посиланням на те, що позовні вимоги обґрунтовані та підтверджені наданими до матеріалів справи документами.   

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції від 29.11.2011 р., подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування зазначеного рішення та прийняття нового рішення у справі, яким просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що місцевий господарський суд прийняв оскаржуване рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, суттєвим порушенням норм процесуального права та при неповному з‘ясуванні всіх обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання свого представника не направив, про причину відсутності суд не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення № 000531/1 від 24.01.2012 р.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача не заперечував.

Враховуючи, що неприбуття позивача в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розгляд справи за апеляційною скаргою здійснити у відсутність представника позивача за наявними у справі матеріалами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши  повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність  застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи,  01.05.2006 р. між СП “Лозівський колгоспний ринок” (орендодавець) та СПД ФО ОСОБА_2 (орендар) було укладено Договір № 123/1 на обслуговування торгівельного місця площею 10,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Згідно пункту 1.1 строк дії вказаного Договору № 123/1 від 01.05.2006 р., було  встановлено до 31.12.2006 р. без права автоматичної пролонгації строку дії договору.

Земельна ділянка, на якій розташоване вищевказане торгівельне місце,  належить позивачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.12.2008 р. зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 020867700002 (а.с. 14).

11.01.2007 р. позивач звернувся до відповідача з листом (вих. № 7), в якому повідомив про розірвання договору № 123/1 від 01.05.2006 р., у зв'язку з реконструкцією ринку та про необхідність звільнення торгівельного місця на протязі п'яти днів (а.с. 12). Проте відповідач відмовився отримати цей лист, що було оформлено актом комісії (а.с. 13), та не звільнив торгівельне місце позивача.

16.01.2009 р. інспекторами Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківської області (Харківська облдержземінспекція) був складений Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким встановлено, що ФО ОСОБА_2 всупереч вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, без правовстановлюючих документів користується земельною ділянкою, площею 10,5 кв.м. На підставі вищезазначеного акту було видано Припис № 006037 від 16.01.2009 р. про звільнення земельної ділянки, який залишився без виконання ОСОБА_2 (а.с. 17-20).

Також 16.01.2009 р. старший державний інспектор Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківської області склав Протокол № 005250 про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_2, що полягає у використанні без правовстановлюючих документів земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. На підставі вищезазначеного протоколу інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківської області прийнято Постанову про накладення адміністративного стягнення № 000541 від 16.01.2009 р., якою гр. ОСОБА_2  було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 204,00 грн. (а.с. 21-24).

07.02.2009 р. інспекторами Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківської області (Харківська облдержземінспекціїя) був складений Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, в якому також було встановлено, що СПД ФО ОСОБА_2 всупереч вимог ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України, без правовстановлюючих документів продовжує користуватись земельною ділянкою, площею 10,5 кв.м.  На підставі вищезазначеного акту було видано Припис № 006421 від 07.02.2009 р. про звільнення земельної ділянки СПД ФО      ОСОБА_2

Також 07.02.2009 р. старший державний інспектор Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківської області (Харківська облдержземінспекція) склав Протокол № 004055 про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_2, що полягає у використанні без правовстановлюючих документів земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. На підставі вищезазначеного протоколу інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківської області прийнято Постанову про накладення адміністративного стягнення № 000539 від 07.02.2009 р., якою гр. ОСОБА_2  було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 102,00 грн. (а.с. 25-32).

Задовольняючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити торгівельне місце шляхом демонтажу та вивозу кіоску, яке знаходиться на земельній ділянці позивача, суд першої інстанції посилається на те, що матеріалами справи доведено розміщення відповідачем на підставі договору № 123/1 від 01.05.2006 р. для здійснення торгівлі товарами народного споживання на торгівельному місці площею 10,5 кв.м. власного кіоску, а також доведено те, що відповідач після закінчення строку дії даного договору та  в порушення вимог ст. 785 Цивільного кодексу України, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення у справі спірне торгівельне місце власнику (позивачу) не повернув, свій кіоск із земельної ділянки позивача не вивіз, та продовжує безпідставно займатися підприємницькою діяльністю на земельній ділянці позивача, чим порушує право власності останнього на землю.

Колегія суддів апеляційної інстанції з таким твердженням не погоджується виходячи з наступного.

З Договору № 123/1 від 01.05.2006 р. на обслуговування торгівельного місця площею 10,5 кв.м. (а.с. 11) вбачається, що його було укладено та підписано орендодавцем - СП “Лозівський колгоспний ринок” в особі директора (з одного боку) та орендарем –СПД ФО ОСОБА_2 (з іншого боку), при цьому, з даного  договору не вбачається на підставі чого орендар набув статус суб'єкта підприємницької діяльності та чи мав він такий статус взагалі.

Одночасно, в матеріалах справи міститься належним чином завірена копія Свідоцтва про державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Серія НОМЕР_1, з якого вбачається, що відповідача було зареєстровано як Фізичну особу-підприємця Державним реєстратором Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області,  дата проведення державної реєстрації від 10.09.2009 р., номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № НОМЕР_5 (а.с. 42).

Таким чином, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 на момент укладання Договір № 123/1 від 01.05.2006 р. на обслуговування торгівельного місця не мав статусу фізичної особи-підприємця, а отже позивач безпідставно посилається на укладання спірного договору саме з СПД ФО ОСОБА_2

Крім того, апелянт, обґрунтовуючи свої вимоги, вказує, що Розпорядженням Лозівської міської ради Харківської області № 151 від 22.03.1999 р. «Про реєстрацію торгівельного кіоску для реалізації аудіо-відео продукції», на підставі рішення Лозівської міської ради № 60 від 22.05.1996 р. було зареєстровано торгівельний кіоск гр. ОСОБА_6, який розташовано на території Центрального ринку»(а.с. 59-61).

З наданого представником відповідача в судовому засіданні від 07.02.2012 р.  Свідоцтва Серія НОМЕР_3 про державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (належним чином завірену копію якого було залучено до матеріалів справи), вбачається, що це свідоцтво було видане Державним реєстратором Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області,  дата проведення державної реєстрації від 23.09.1992 р.,  номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємя до Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 2 476 017 0000 001351. Також представник відповідача зазначив, що у вищевказаному кіоску ФОП ОСОБА_6 здійснює підприємницьку діяльність, що полягає у реалізації аудіо-відео продукції на підставі Свідоцтва Серія НОМЕР_4 від 11.01.2005 р. про внесення суб'єкта кінематографії до Державного  реєстру виробників, розповсюджувачів і демонстраторів фільмів (копія якого також була залучена до матеріалів справи).

Інших доказів того, що кіоск, розташований на торгівельному місці, що знаходиться на земельній ділянці позивача, і про який йдеться у позові, належить саме відповідачу, у матеріалах справи не має.   

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п. 5 ст. 54 ГПК України позивач зобов'язаний викласти в позовній заяві обставини, на які ґрунтуються його вимоги, надати докази, що підтверджують позов.

Таким чином, позивачем не було доведено правомірність підстав для звернення з позовом про зобов'язання Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_2 звільнити торгівельне місце НОМЕР_2 шляхом демонтажу та вивозу кіоску площею 10,5 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці позивача.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, через що оскаржуване рішення  підлягає скасуванню, а апеляційна скарга має бути задоволена.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суд, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 29.11.2011 р. у справі № 5023/8535/11 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути зі Спільного підприємства “Лозівський колгоспний ринок” (64600, Харківська область, м. Лозова, вул. К. Лібкнехта, 14, код ЄДРПОУ 01563389, р/р 26003348033001 у Лозівському відділенні ХГРУ Приватбанк м. Лозова, МФО 351533) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця № НОМЕР_5 від 10.09.2009 р.) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 502,00 грн.

Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.  

Головуючий суддя                                                                    Шепітько І.І.

Суддя                                                                                           Івакіна В.О.  

Суддя                                                                                           Пелипенко Н.М.  

Повний текст постанови підписаний 10.02.2012 р.