Рішення

від 30.01.2012 по справі 7/403

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  7/403

30.01.12

За позовом    Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до                       Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРКарго»

про                  стягнення заборгованості – 8 054, 80 грн.

                                                                                                                     Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача:   ОСОБА_1. –довіреність б/н від 03.01.2012р.;

від відповідача:  не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Боириспіль» звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРКарго»про стягнення боргу  в розмірі 8 054, 80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати згідно Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 02.1.2-24-137 від 01.10.2008р.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 7 123,56 грн. – основного боргу, 183,40 грн. –пені, 35, 49 грн. –3% річних, 712,35 грн. –штрафу, а також 102,00 грн. - витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 16.12.2011 було порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 19.01.2012.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі не виконав, причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Враховуючи неявку представника відповідача розгляд справи було відкладено до 30.01.2012.

В судове засідання 30.01.2012 представник відповідача повторно не з'явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 16.12.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача  в судовому засіданні 30.01.2012 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.01.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -                                                                

                                                         ВСТАНОВИВ:

 01 жовтня 2008 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець), позивачем (балансоутримувач) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 02.1.2-24-137 (далі - Договір).

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення № 45 на другому поверсі офісної будівлі СПВО площею 15,6 кв.м., що знаходиться на балансі позивача за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, аеропорт.

Передача позивачем нерухомого майна в оренду відповідачу підтверджується актом прийому-передачі в оренду нерухомого майна від 01.10.2008р.

П. 14.1 Договору оренди встановлений строк дії Договору - два роки одинадцять місяців, що діє з дати підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 14.4 Договору договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця.

Орендна плата визначається за результатами конкурсу на право оренди державного майна, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди –3 350,00 грн. (п. 3.2 Договору).

За кожний наступний місяць розмір орендної плати визначається виходячи з розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.5 Договору орендні платежі сплачуються орендарем щомісячно не пізніше 15 числа наступного місяця: 70% перераховується до державного бюджету, 30% - позивачу.

З матеріалів справи слідує, що відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 7 123,56 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Пунктом 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі наявних в матеріалах доказів, суд дійшов висновку, що відповідач порушив зобов'язання щодо здійснення платежів за користування приміщенням.

Зокрема, всупереч норм законодавства та вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення орендної плати у розмірі 7 123,56 грн.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7 123,56 грн. визнається судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення оплати, а тому позивач, на підставі п. 3.7 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 183,40 грн., та штрафу, який становить 712,35 грн. (п. 3.11 Договору).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 3.7 Договору у разі несвоєчасного перерахування коштів, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ  за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до п. 3.11 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 183, 40 грн. та штрафу у розмірі 712, 35 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 35,49 грн. –3 % річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРКарго»(02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 11, офіс 406, код ЄДРПОУ 3195493) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 20572069) –7 123 (сім тисяч сто двадцять три) грн. 56 коп. –боргу, 183 (сто вісімдесят три) грн. 40 коп. –пені, 712 (сімсот дванадцять) грн. 35 коп. –штрафу, 35 (тридцять п'ять) грн. 49 коп. –3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                  М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 07.02.2012