Постанова

від 02.03.2012 по справі 7/403

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний го сподарський суд

Постанова

Іменем України

28.02.2012 р. справа №7/403

Донецький апеляційни й господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів Приходько І. В.,

Ломовцевої Н. В., Скакуна О. А. ,

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреніст ю;

від відповідача: не з' явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцій ну скаргу обласного комунального підприємства «Донецьктепло комуненерго»м. Донецьк

на рішення господарськог о суду Донецької області

від 18.01.2012р.

у справі №7/403 (суддя Сгара Е.В.)

за позовом публічного акціонерног о товариства «Донецькоблене рго»м. Горлівка Донецької об ласті

до обласного комунального п ідприємства «Донецьктеплок омуненерго»м. Донецьк

про стягнення 54 416,49 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Донецькобленер го»(далі - позивач) зверн улось до господарського суду з позовом до обласного комун ального підприємства «Донец ьктеплокомуненерго»(далі - відповідач) про стягнен ня 54 416,49 грн., у тому числі: інфляц ійних в сумі 40 066, 80 грн., 3% річних в сумі 11 088, 56 грн., пені в сумі 3 261, 13 гр н.

Рішенням господарського с уду Донецької області від 18.01.20 12р. у справі №7/403 частково задов олено позовні вимоги та прис уджено до стягнення 3% річних в сумі 11 088, 56 грн., інфляційні в сум і 40 009, 21 грн., пеню в сумі 2 608, 90 грн., в итрати по сплаті державного мита в сумі 543, 29 грн., витрати по сплаті інформаційно-технічн ого забезпечення судового пр оцесу в сумі 235, 75 грн.

Рішення суду першої інстан ції мотивовано обґрунтовані стю вимог, проте, у зв' язку із невірним розрахунком інфляц ійних та застосуванням строк ів позовної давності до вимо г про стягнення пені та задов оленням клопотання відповід ачем про зменшення розміру п ені, позовні вимоги задоволе ні судом частково.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відпо відач звернувся до Донецьког о апеляційного господарсько го суду з апеляційною скарго ю, в якій просить суд частково скасувати рішення місцевого господарського суду та прий няти нове, яким відмовити у за доволенні позовних вимог в ч астині стягнення 3% річних в су мі 11 088, 56 грн., інфляційних в сумі 40 009, 21 грн. та пені в сумі 2 608, 90 грн. у повному обсязі.

В обґрунтування доводів ап еляційної скарги заявник пос илався на порушення судом но рм матеріального права. Зокр ема скаржник зазначив, що, на й ого думку, зобов' язання не м ожуть виникати з рішення суд у, а тому застосування положе нь ст.625 Цивільного кодексу Ук раїни неможливе до стягнутої за рішеннями суду заборгова ності.

Також скаржник зауважив пр о відсутність своєї вини в не своєчасному виконанню як умо в договору так і судових ріше нь, посилаючись при цьому на тяжкий фінансовий стан та ін ші непереборні сили, і тому вв ажає, що він звільняється ві д відповідальності, згідно п оложень ст. 617 Цивільного коде ксу України.

Відповідач також вважає, що зазначені рішення суду не ви конувались згідно норм Зако ну України «Про заходи, спрям овані на забезпечення сталог о функціонування підприємст в паливно-енергетичного комп лексу»№ 2711-14 від 23.06.2005р. (далі - Зако н № 2711-14).

Крім того, заявник апеляцій ної скарги посилався на проп ущення строку позовної давно сті для нарахування штрафних санкцій, зазначивши що інфля ційні та 3% річні є штрафними с анкціями.

Скаржник у судове засіданн я 28.02.2012 р. не з' явився, поважних причин нявки не сповістив, хо ча був належним чином повідо млений про час та місце слуха ння справи, про що свідчать ма теріали справи.

Представник позивача у суд овому засіданні 28.12.2012 р. та відз иві № 1130/12 від 27.02.2012 р. на апеляційн у скаргу проти доводів апеля нта заперечував, вважає, що р ішення прийнято у відповідно сті до норм діючого законода вства.

Враховуючи те, що явка учасн иків процесу у судове засіда ння не була визнана обов'язко вою та той факт, що в матеріала х справи є всі необхідні доку менти для розгляду спору по с уті, приймаючи до уваги встан овлені ст. 102 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни строки розгляду апеляційн ої скарги, колегія суддів вва жає за можливе розглянути сп раву за наявними у ній матері алами без участі представник а заявника апеляційної скарг и.

Представник позивача у су довому засіданні 28.02.2012 р. заяв ив клопотання про відкладе ння розгляду справи для отр имання від господарського суду Донецької області ро з' яснень рішень суду по сп равам № 7/62, № 38/201, а також клопо тав про витребування з Дон ецького господарського суд у справ № 10/64, № 7/62, № 38/201 та призна чення по справі № 7/403 судово-е кономічної експертизи.

Заслухав доводи позивача, судова колегія вважає, що к лопотання не обґрунтоване та не підлягає задоволенню, оскільки наявні в матеріа лах справи надають можливі сть розглянути спір по сут і без витребування додатко вих доказів та призначення судової експертизи.

Розглянувши матеріали спр ави, доводи апеляційної скар ги, заслухавши представника позивача, суд встановив наст упне.

Між відкритим акціонерним товариством «Донецькоблене рго»(постачальник - правона ступником якого є позивач у с праві) та відповідачем був ук ладений договір про постачан ня електричної енергії №12/40 ві д 01.11.2004р. (далі - Договір) з додатками та додатковими уг одами, згідно з умовами якого , постачальник електричної е нергії (позивач) постача є електричну енергію спожив ачу (відповідачу), а спож ивач оплачує постачальнику е лектричної енергії її вартіс ть та здійснює інші платежі з гідно з умовами Договору та д одатками до Договору, що є йог о невід' ємними частинами (п . 1.1 Договору).

Відповідно до п. 9.4 Договір на бирає чинності з дня його під писання і укладається на стр ок до 31.12.2005р. та вважається прод овженим на наступний календа рний рік, якщо за місяць до зак інчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заяв лено про припинення його дії або про перегляд його умов. До говір підписаний сторонами т а скріплений печатками підпр иємств.

Згідно умов Договору (п.п.2.1.2, 2 .2.3, 2.2.4), постачальник зобов'язав ся постачати споживачу елект роенергію як різновид товару , а споживач зобов'язався опла чувати постачальнику вартіс ть електричної енергії згідн о з умовами додатків №5 «Поряд ок розрахунків за електроене ргію»та вартість реактивної електричної енергії згідно з додатком №10 «Порядок розрах унків за перетікання реактив ної енергії».

Позивачем заявлено про стя гнення інфляційних, 3% річних т а пені, що нараховані на суми з аборгованості стягнуті за рі шеннями господарського суду Донецької області у справах №7/62 від 11.05.2011р., №7/151 від 22.07.2010р., №38/201 від 03.08.2009р., №7/64 від 21.04.2009р., №№10/158 від 03.11.2008р. , №20/167 від 31.07.2008р., №37/92 від 17.06.2008р.

Обговоривши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши юр идичну оцінку обставин справ и та повноту їх встановлення , дослідивши правильність за стосування судом першої інст анції норм матеріального та процесуального права, колегі я суддів вважає, що апеляційн а скарга не підлягає задовол енню, виходячи з наступного.

Оскільки між сторонами у сп раві склалися господарські п равовідносини, то до них слід застосовувати положення Гос подарського кодексу України , як акту законодавства, що рег улює правовідносини у господ арській сфері і положення Ци вільного кодексу України у в ипадках, коли правовідносини не врегульовані Господарськ им кодексом України.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вва жається таким, що прострочив , якщо він не приступив до вико нання зобов'язання або не вик онав його у строк, встановлен ий договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільно го кодексу України порушення м зобов'язання є його невикон ання або виконання з порушен ням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне вико нання). У разі порушення зобов 'язання настають правові нас лідки встановлені договором або законом.

Згідно приписів ст. 35 Господ арського процесуального код ексу України, факти, встановл ені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи - є преюдиціальними та не доводяться знову при вирі шенні інших спорів, в яких бер уть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, за рішенням господар ського суду Донецької област і у справах № № 7/62, 7/151, 38/201, 7/64, 10/158, 20/167, 16/1 85 з відповідача на користь поз ивача було стягнуто заборгов аність за активну та реактив ну електричну, які на час розг ляду справи набули законної сили.

Зазначеними рішеннями гос подарського суду встановлен о факт прострочення виконанн я відповідачем грошового зоб ов'язання з оплати вартості с пожитої електроенергії.

За приписами ст. 202 Господарс ького кодексу України господ арське зобов'язання припиняє ться, зокрема, виконанням, про веденим належним чином.

Відповідно до приписів ста тей 598-609 Цивільного кодексу Укр аїни, рішення суду про стягне ння грошової суми не є підста вою для припинення зобов' яз ання.

У вказаний в розрахунках по зивача період відповідачем з обов' язання в повному обсяз і не були виконані, стягнута з а вищевказаними рішеннями су ду заборгованість, яка виник ла внаслідок неналежного вик онання відповідачем саме умо в спірного Договору, в повном у обсязі не сплачена, що по сут і відповідачем у судових зас іданнях обох інстанцій та ап еляційній скарзі не заперечу валось.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивіль ного кодексу України боржник , який прострочив виконання г рошового зобов'язання, на вим огу кредитора зобов'язаний с платити суму боргу з урахува нням встановленого індексу і нфляції за весь час простроч ення, а також три проценти річ них від простроченої суми, як що інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому зазначена норма н е обмежує права кредитора зв ернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зоб ов' язання не виконується й після вирішення судом питанн я про стягнення основного бо ргу.

Оскільки чинне законодавс тво не пов' язує припинення зобов' язання з постановлен ням судового рішення чи відк риттям виконавчого провадже ння з його примусового викон ання, а наявність судових акт ів про стягнення заборговано сті не припиняє грошових зоб ов' язань боржника та не вик лючає його відповідальності за порушення строків розрах унків, тому висновок суду пер шої інстанції про наявність правових підстав для застосу вання до спірних правовіднос ин положень статті 625 Цивільно го кодексу України є обґрунт ованим.

Такий висновок суду узгодж ується з позицією Верхового Суду України, що викладена в п останові від 14.11.2011р. №12/207, що є обо в' язковою для господарськи х судів згідно приписів ч. 1 ст . 111-28 Господарського процесуал ьного кодексу України.

Також колегія суддів зазна чає, що застосування положен ь частини другої вищезазначе ної статті не передбачає ная вність вини боржника, оскіль ки згідно частини першої ціє ї ж статті боржник не звільня ється від відповідальності з а неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

При цьому передбачене зако ном право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням і ндексу інфляції та процентів річних є способами захисту й ого майнового права та інтер есу та різновидом цивільно-п равової відповідальності бо ржника, суть яких полягає у ві дшкодуванні матеріальних вт рат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок і нфляційних процесів та отрим анні компенсації (плати) від б оржника за користування утри муваними ним грошовими кошта ми, належними до сплати креди торові.

Із зазначених підстав коле гією суддів не приймаються д о уваги доводи апелянта в час тині відсутності вини як с кладової для стягнення та н арахування 3% річних та інфляц ійних.

Судом апеляційної інстанц ії перевірено розрахунок та обґрунтованість нарахуванн я позивачем інфляційних та 3% р ічних і встановлено відповід ність висновків суду першої інстанції вимогам законода вства, у тому числі щодо періо ду нарахування, який застосо ваний позивачем з дати винес ення рішення, а також з врахув анням періоду, що зазначений у рішенні суду (№ 20/167), або за пер іод, що не охоплюється рішенн ями суду і підтверджується н аявними в матеріалах справи копіями позовних заяв та роз рахунками до них (том 1 а.с.48-67).

Відповідач заявив клопота ння щодо застосування стоку позовної давності в частині нарахування 3% річних та інфля ційних на заборгованість, що стягнута за рішеннями суду п о справі № 16/185 від 17.07.2007 р. та № 20/167 ві д 31.07.2008 р.

Відповідно до ст.256 Цивільно го кодексу України, позовна д авність - це строк, у межах як ого особа може звернутися до суду з вимогою про захист сво го цивільного права або інте ресу, і загальна позовна давн ість встановлюється тривалі стю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Місцевий господарський су д дійшов вірного висновку, що позивачем не було пропущено строк позовної давності для нарахування інфляційних (з л истопада 2008р. по червень 2011р.) та 3% річних (з 01.11.2008р. по 15.10.2011р.), врахов уючи дату звернення з позово м до суду (31.10.2011р).

Враховуючи викладене, вимо ги про стягнення вказаних су м з урахуванням вірного нара хування відповідно до припис ів законодавства обґрунтова но задоволені місцевим госпо дарським судом.

Щодо вимог про стягнення пе ні колегія суддів виходить з наступного.

Сторони у п. 4.2.1 Договору, за вн есення платежів, передбачени х пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору та Додатком №5 до нього «Поряд ок розрахунків за електроене ргію», споживач сплачує пост ачальнику пеню у розмірі под війної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фак тичної оплати.

Перевіривши розрахунок на рахування пені щодо періоду утворення заборгованості з а Договором, додержання вимо г частини шостої статті 232 Гос подарського кодексу України , враховуючи застосування по двійної облікової ставки НБУ при розрахунку згідно із пол оженнями ст. 3 Закону України « Про відповідальність за несв оєчасне виконання грошових з обов' язань», судова колегі я приходить до висновку пр о вірне її нарахування на сум у 3 261, 13 грн.

Відповідачем заявлено кло потання про зменшення розмір у пені на 50%.

Апеляційна інстанція пого джується з висновком господа рського суду щодо зменшення на 20% розміру стягуваної пені з огляду на наступне.

Види забезпечення виконан ня зобов' язань є спеціальни ми мірами майнового характер у, які стимулюють належне вик онання зобов' язання боржни ком шляхом встановлення дода ткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забез печення виконання зобов' яз ань будь-якими з видів передб ачених ст. 546 Цивільного кодек су України, також створює зоб ов' язальні правовідносини між кредитором та боржником .

Пунктом 1 ст. 233 Господарськог о кодексу України закріплено , що суд має право зменшити роз мір санкцій, якщо належні до с плати штрафні санкції надмір но великі порівняно із збитк ами кредитора. При цьому пови нно бути взято до уваги: ступі нь виконання зобов' язання б оржником; майновий стан стор ін, які беруть участь у зобов' язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що засл уговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного ко дексу України розмір неустой ки може бути зменшений за ріш енням суду, якщо він значно пе ревищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, як і мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисо кий розмір збитків може бути підставою для зменшення суд ом розміру неустойки, що стяг ується з боржника.

Зі змісту наведених норм ви пливає, що при вирішенні пита ння про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги м айновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заяв лених штрафних санкцій, зокр ема, із розміром збитків кред итора.

Враховуючи наведене, колег ія суддів зазначає, що зменшу ючи розмір стягуваної пені г осподарський суд правомірно , взявши до уваги складне фіна нсове становище відповідача , зменшив розмір пені, що підля гає до стягнення на 20 відсоткі в - до 2 608, 90 грн.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарсь кого процесуального кодексу України кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається, як на підс таву своїх вимог і заперечен ь, суд приймає тільки ті доказ и, які мають значення для спра ви. Обставини справи, які відп овідно до законодавства пови нні бути підтверджені певним и засобами доказування, не мо жуть підтверджуватися іншим и засобами доказування.

Доводи скаржника не прийма ються судом апеляційної інст анції як юридично неспроможн і та такі, що не спростовують в исновків місцевого господар ського суду.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуаль ного кодексу України, судове рішення прийняте суддею за р езультатами дослідження усі х обставин справи.

З урахуванням вищевикладе ного, судова колегія Донецьк ого апеляційного господарсь кого суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуальн ого кодексу України рішення господарського суду Донецьк ої області від 18.01.2012р. у справі № 7/403 ґрунтується на всебічному , повному та об' єктивному ро згляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення д ля вирішення спору, відповід ає нормам матеріального та п роцесуального права, а довод и апеляційної скарги не прий няті судовою колегією до ува ги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст.49 Господар ського процесуального кодек су України витрати зі сплаті судового збору по апеляційн ій скарзі покладаються на ск аржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Г осподарського процесуально го кодексу України, Донецьки й апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу обл асного комунального підприє мства «Донецьктеплокомунен ерго»м. Донецьк на рішення го сподарського суду Донецької області від 18.01.2012р. у справі №7/403 - залишити без задоволення, рі шення господарського суду До нецької області від 18.01.2012р. у сп раві №7/403 - без змін.

Постанова набирає законн ої сили з дня її прийняття, нап равляється сторонам по справ і в триденний строк та може б ути оскаржена до Вищого госп одарського суду України чере з Донецький апеляційний госп одарський суд у двадцятиденн ий строк.

Головуючий суддя І. В. Приходько

Судді Н. В. Ломовцева

О. А. Скакун

Надруковано: 5 п рим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСДО

5-ДАГС