Постанова

від 10.02.2012 по справі 18/2322/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2012 р. Сп рава № 18/2322/11

Колегія суддів у с кладі: головуючий суддя М огилєвкін Ю.О., суддя Пу шай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О .В.

за участю представників с торін:

позивача - ОСОБА_1., з належно оформленою довірені стю № 02/02-12/1 від 02.02.2012 р.

відповідача - не з' явивс я.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу відповідача (в х. № 85 П/3-9) на рішення господа рського суду Полтавської обл асті від 27.09.11 р. у справі № 18/2322/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продоволь чих товарів", м. Ромни

до Приватного підприєм ства фірма "Орхідея", с. Піски

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року п озивач - Товариство з обмеже ною відповідальністю "Роменс ький завод продовольчих това рів", м. Ромни, звернувся до гос подарського суду Полтавсько ї області з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень та доповнень, просить суд стя гнути з відповідача - Прива тного підприємства фірма "Ор хідея", с. Піски 67144,68 грн. заборго ваності, 1026,54 грн. пені та судові витрати. Обґрунтовуючи свої вимоги невиконанням відпов ідачем своїх зобов'язань зі с воєчасної оплати за отримани й товар.

Рішенням господарського с уду Полтавської області (суд дя Кульбако М.М.) від 27.09.2011 р. по сп раві № 18/2322/11 позов задоволено, с тягнуто з Приватного підприє мства фірма "Орхідея" на корис ть Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Роменський з авод продовольчих товарів" 6714 4,68 грн. основного боргу, 1026,54 грн. пені, 701,71 грн. державного мита, 20 4,61 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу.

Рішення мотивоване з посил анням на законність та обґру нтованість заявлених позива чем позовних вимог, з тих підс тав, що відповідач не надав су ду жодного доказу, який би спр остовував наявність заборго ваності перед позивачем, хоч а мав можливість скористуват ись своїми процесуальними пр авами та надати документи в о бґрунтування своєї позиції п о справі, тому позовні вимоги визнані правомірними та обґ рунтованими, підлягаючими за доволенню та ін.

Відповідач з рішенням госп одарського суду не погоджуєт ься, та вважає рішення необґр унтованим та незаконним таки м, що прийняте з порушенням но рм матеріального та процесуа льного права, подав апеляцій ну скаргу, в якій просить ріше ння скасувати та прийняти но ве, яким в задоволенні позову відмовити повністю, також ст ягнути з позивача судові вит рати по оплаті державного ми та за подання апеляційної ск арги. В обґрунтування своїх в имог відповідач посилається на те, що господарський суд пр и винесенні рішення не взяв д о уваги, що відповідно до укла деного між сторонами договор у поставки товару № 321 від 02 гру дня 2009 року суперечки, що виник ають з приводу виконання, змі н, доповнення даного договор у, вирішуються сторонами шля хом переговорів. Вважає, що по зивачем не було здійснено до судового врегулювання даног о спору, на стадії якого сторо ни могли вирішити дане питан ня. На думку відповідача, невр ахування зазначених обстави н призвело до прийняття судо м неправильного рішення та і н.

Позивач у відзиві на апеляц ійну скаргу просить рішення господарського суду першої і нстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задов олення, посилаючись на закон ність та обґрунтованість ріш ення суду, з мотивів викладен их у відзиві та ін.

03.02.2012 року від відповідача д о суду надійшла телеграма з к лопотанням про відкладення р озгляду справи та проханням не проводити розгляд справи без участі його уповноважено го представника.

Розглянувши дане клопота ння, колегія суддів Харківсь кого апеляційного господарс ького суду вважає, що воно зад оволенню не підлягає, оскіль ки відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив в судове засід ання іншого свого представни ка.

Відповідач у призначене су дове засідання не з' явився.

Враховуючи факт належного повідомлення відповідача пр о час та місце розгляду апеля ційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язк у господарського суду витреб увати у сторін документи і ма теріали, необхідні для виріш ення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторі н подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Ко нституції України визначає о дним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведе нні перед судом їх переконли вості, судова колегія вважає , що судом в межах наданих ним повноважень створені належн і умови для надання сторонам и доказів та вважає за можлив е розглядати справу за наявн ими у справі документами.

Неявка в судове засідання п редставника відповідача не п ерешкоджає розгляду апеляці йної скарги по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК Укр аїни, Апеляційний господарсь кий суд не зв' язаний довода ми апеляційної скарги і пере віряє законність і обґрунтов аність рішення місцевого гос подарського суду у повному о бсязі.

Судова колегія, повторно ро зглянувши справу, перевіривш и законність та обґрунтовані сть рішення встановила насту пне:

Як вбачається з матеріалів справи, 02.12.2009 року між Товарист вом з обмеженою відповідальн істю "Роменський завод продо вольчих товарів" (продавець) т а Приватним підприємством фі рмою "Орхідея" (покупець) уклад ений договір поставки товару № 321.

Відповідно до умов договор у, продавець (з урахуванням до датків та протоколу розбіжно стей від 09.12.2009 року) зобов'язавс я передати товар у власність покупцю, а покупець зобов'яза вся прийняти товар та своєча сно здійснювати його оплату.

Відповідно до умов п.1.3 догов ору, сторони визначили, що асо ртимент, кількість, ціна і заг альна сума товарів, які поста вляються покупцю встановлює ться в товарних накладних.

Відповідно до умов п.10.2 догов ору передбачено, що у випадку несвоєчасної або неповної о плати товару в термін, передб ачений пунктом 6.1. договору, по купець зобов' язаний, сплати ти на користь продавця суму б оргу, з урахуванням встановл еного індексу інфляції за ча с прострочення платежу, а так ож пеню у розмірі подвійної о блікової ставки НБУ, діючої в період за який сплачується п еня, від несплаченої суми за к ожен день перевищення термін у сплати. Нарахування пені зд ійснюється незалежно від стр оку на який буде прострочено виконання зобов' язання, і п рипиняється лише в момент по вного виконання покупцем зоб ов' язання, а продавець зали шає за собою право призупини ти виконання пункту 1.1 договор у

На виконання умов договору позивач поставив, а відповід ач прийняв товар на суму 87944,54 гр н., що підтверджується матері алами справи, а саме відповід ними товаротранспортними на кладними № 64963 від 19.06.2011 року на су му 20057,65 грн.; № 64964 від 19.06.2011 року на су му 717,72 грн.; № 64965 від 19.06.2011 року на су му 29138,82 грн.; № 64966 від 19.06.2011 року на с уму 1627,56 грн.; № 63120 від 27.06.2011 року на с уму 21943,57 грн.; № 63121 від 27.06.2011 року на с уму 325,51 грн.; № 63126 від 27.06.2011 року на с уму 14133,71 грн. засвідчені копії я ких містяться у матеріалах с прави (а. с. 17-23), факт отримання т овару відповідачем підтверд жується підписами та печатка ми на товаротранспортних нак ладних.

Крім товарно-транспортних накладних, підписаних прода вцем та покупцем, факт переда чі товару продавцем та отрим ання його покупцем підтвердж ується довіреностями на отри мання цінностей (а. с. 24-27) не спро стовано та не заперечується відповідачем.

Відповідач не виконав нале жним чином взяті на себе зобо в' язання, не подав доказів о плати в повному обсязі варто сті отриманого товару на сум у 78945,03 грн.

Зазначені обставини стали підставою для звернення поз ивача до суду з позовом по дан ій справі.

Після подання позову, позив ач зазначив про те, що відпові дач розрахувався частково, в зв'язку з чим позивач зменшив розмір суми позовних вимог.

З матеріалів справи також в бачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рі шення крім іншого виходив з т ого, що відповідач неналежни м чином виконав взяті на себе зобов' язання щодо оплати о триманого товару, заборгован ість перед позивачем підляга є стягненню з відповідача на користь позивача на підстав і відповідних вимог чинного законодавства України в зв' язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобо в' язання за договором.

Викладені вище висновки го сподарського суду, на думку к олегії суддів, повністю відп овідають фактичним обставин ам спору та матеріалам справ и, їм надана правильна та нал ежна правова оцінка, в зв' яз ку з чим відсутні підстави дл я задоволення апеляційної ск арги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у спра ві є будь - які фактичні дані , на підставі яких господарсь кий суд у визначеному законо м порядку встановлює наявніс ть чи відсутність обставин, н а яких ґрунтуються вимоги і з аперечення сторін, а також ін ші обставини, які мають значе ння для правильного вирішенн я господарського спору. Обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватись іншими засо бами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог та заперече нь.

Згідно зі статтею 43 цього ж к одексу, господарський суд о цінює докази за своїм внутрі шнім переконанням, що ґрунту ється на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в су довому процесі всіх обстави н справи в їх сукупності, кер уючись законом.

Відповідно до вимог ст. ст . 626-629 ЦК України, Договором є дом овленість двох або більше ст орін, спрямована на встановл ення, зміну або припинення ци вільних прав та обов'язків. Ві дповідно до статті 6 цього Код ексу сторони є вільними в укл аденні договору, виборі конт рагента та визначенні умов д оговору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, звич аїв ділового обороту, вимог р озумності та справедливості .

Згідно зі ст. 11 ЦК України, ци вільні права та обов'язки вин икають із дій осіб, що передба чені актами цивільного закон одавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актам и, але за аналогією породжуют ь цивільні права та обов'язки . Підставами виникнення циві льних прав та обов'язків, зокр ема, є договори та інші правоч ини.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зо бов'язанням є правовідношенн я, в якому одна сторона (боржни к) зобов'язана вчинити на кори сть другої сторони (кредитор а) певну дію (передати майно, в иконати роботу, надати послу гу, сплатити гроші тощо) або ут риматися від певної дії, а кре дитор має право вимагати від боржника виконання його обо в'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 175 ГК Укра їни, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають мі ж учасниками господарських в ідносин при здійсненні госпо дарської діяльності, в силу я ких зобов'язана сторона пови нна вчинити певну господарсь ку дію на користь другої стор они або утриматися від певно ї дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'яза ної сторони виконання її обо в'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК Україн и, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання н алежним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору, а за відсутності ко нкретних вимог щодо виконанн я зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звич айно ставляться. При цьому, до виконання господарських дог оворів застосовуються відпо відні положення ЦК України з урахуванням особливостей, п ередбачених ГК України.

Пунктом 1-2 ст. 692 ЦК України вст ановлено, що покупець зобов'я заний оплатити товар після й ого прийняття або прийняття товаророзпорядчих документ ів на нього, якщо договором аб о актами цивільного законода вства не встановлений інший строк оплати товару. Покупец ь зобов'язаний сплатити прод авцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК Україн и, зобов' язання має виконув атися належним чином відпові дно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, а за відсутності таких умов та ви мог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших в имог, що звичайно ставляться .

Відповідно до ст. 530 ЦК Україн и, якщо у зобов'язанні встанов лений строк (термін) його вико нання, то воно підлягає викон анню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України по рушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ненале жне виконання).

Крім того, не може бути підс тавою для скасування рішення доводи відповідача, про те, що позивач не здійснив досудов ого врегулювання спору та пр о можливість вирішення спору в іншому порядку.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2002 р. N 15-рп/2002 встановлено, що поло ження частини другої статті 124 Конституції України щодо по ширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виник ають у державі, в аспекті конс титуційного звернення необх ідно розуміти так, що право ос оби (громадянина України, іно земця, особи без громадянств а, юридичної особи) на звернен ня до суду за вирішенням спор у не може бути обмежене закон ом, іншими нормативно-правов ими актами. Встановлення зак оном або договором досудовог о врегулювання спору за воле виявленням суб'єктів правові дносин не є обмеженням юрисд икції судів і права на судови й захист.

Конституційний Суд Україн и виходить з того, що положенн я ч. 2 ст. 124 Конституції України треба розглядати в системно му зв'язку з іншими положення ми Основного Закону України, які передбачають захист суд ом прав і свобод людини і гром адянина, а також прав юридичн ої особи, встановлюють юриди чні гарантії їх реалізації, н адаючи можливість кожному за хищати права і свободи будь-я кими не забороненими законом засобами (частина п'ята статт і 55 Конституції України). Тобт о кожна особа має право вільн о обирати не заборонений зак оном засіб захисту прав і сво бод, зокрема судовий захист.

Отже, враховуючи вищевикла дене, відповідач допустив по рушення зобов'язання з оплат и поставленого товару, оскіл ьки він не виконав його в повн ому обсязі у строк, встановле ний договором та не надав суд у доказів погашення заборгов аності, судова колегія погод жується з висновками господа рського суду першої інстанці ї про задоволення позову та с тягнення з відповідача на ко ристь позивача 67144,68 грн. заборг ованості.

Згідно зі ст. 549 ЦК України н еустойкою (штрафом, пенею) є гр ошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кр едиторові у разі порушення б оржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєч асно виконаного грошового зо бов'язання за кожен день прос трочення виконання.

Пунктом 10.2 договору передб ачено, продавець та покупець передбачили відповідальніс ть покупця за несвоєчасні ро зрахунки у вигляді пені в роз мірі подвійної ставки НБУ за кожен день простроченого пл атежу.

Наданий позивачем розраху нок (а. с. 85) відповідає вимогам законодавства та здійснено з урахуванням встановленого т а опублікованого індексу інф ляції за вказаний період.

Враховуючи викладене, тако ж законними та обґрунтованим и є висновки господарського суду про стягнення з відпові дача на користь позивача нар ахованих від суми боргу пені 1026,54 грн., що з урахуванням вимог відповідного законодавства правомірно стягнута судом.

З матеріалів справи також в бачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рі шення з огляду на задоволенн я позову та з посиланням на ст . 49 ГПК України зазначив про ро зподіл судових витрат, та стя гнув з відповідача на корист ь позивача 701,71 грн. витрат по сп латі держмита та 204,61 грн. витра т на інформаційно - технічне забезпечення судового проце су.

На підставі вищевикладен ого, рішення господарського суду Полтавської області від 27.09.2011 р. по справі № 18/2322/11 прийнято з урахуванням фактичних обс тавин справи та чинного зако нодавства.

Таким чином, висновки, викла дені в рішенні господарськог о суду відповідають вимогам законодавства та фактичним о бставинам справи, а мотиви за явника скарги, з яких вони осп орюються не можуть бути підс тавою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, с т. ст. 105, 106 ГПК України, судова ко легія -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарсько го суду Полтавської області від 27.09.2011 р. по справі № 18/2322/11 залиш ити без змін, а апеляційну ска ргу - без задоволення.

Дана постанова набирає зак онної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протяг ом двадцяти днів до касаційн ої інстанції Вищого господар ського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписано 13.02.2012 р.