Постанова

від 11.05.2007 по справі 2а-190/2007

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 2а-190/2007 р

Справа № 2а-190/2007 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

11 травня 2007 р.                                                                                                          м.Запоріжжя

Жовтневий районний суд М.Запоріжжя в складі:

головуючого

судді                СТРАТІЙ Є.В.

при секретарі                        МОРОЗ

Н.І.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду в М.Запоріжжі справу за адмініс­тративним

позовом ОСОБА_1до Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної

інвентаризації про визнання рішення реєстратора Орендного підприємства

Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації ОСОБА_2№ 251 від 28.02.2007 р. про відмову в

проведені державної реєстрації об"єкту неру­хомості противоправным та зобов"язання

Орендного підприємства Запорізьке міжміське бю­ро технічної інвентаризації

провести державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно,

встановив:

В березні 2007 року

ОСОБА_1звернувся до суду із позовом до Орендного підприємства Запорізьке

міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання рішення реєстратора про

відмову в проведеш державної реєстрації об"єкту нерухомості противоправним

(незаконним) та зобов"язати відповідача провести державну реєстрацію

речових прав на нерухоме майно.

В позові зазначив, що він звернувся із заявою до Орендного підприємства

Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації для проведення державної

реєстрації речових прав на квартиру. Рішенням реєстратора ОП ЗМБТІ ОСОБА_2 №

251 від 28.02.2007 року позивачу відмовлено в реєстрації права власності на

об"єкт нерухомості, відмова мотивована тим, що згідно з додатком 1 до

пункту 2.1. Тимчасового положення правовстановлюючими документами, на підставі

яких проводиться державна реєстрація, є рішення суду про визнання права

власності на об"єкти нерухомого майна, а ним представлено рішення

Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2005 року про визнання ОСОБА_1. дійсним покупцем квартириАДРЕСА_1.

Реєстратор вважає, що надане рішення суду про визнання дійсним покупцем

квартири ОСОБА_1, не входить до переліку правовстановлюючих документів, які

встановлені додатком 1 до

пункту 2,1. Тимчасового

положення „Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" , на підставі

якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно.

Позивач вважає, рішення реєстратора противоправним, яке порушує його права, як

власника квартири, оскільки рішення суду про визнання його дійсним покупцем є

правовстановлюючим документом на нерухомість і визнає за ним право власності,

як покупця на квартиру і на підставі ст. 19

Закону України „Про державну реєс­трацію речових прав на нерухоме майно та

їх обмежень" від 01.07.2004

р. , та

додатка 1 до

пункту 2.1. Тимчасового

положення ,Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно"

рішення суду є підставою для реєстрації права власності на квартируАДРЕСА_1

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в

повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві та доповнив позовні

вимоги, просив визнати

2

за ОСОБА_1. права власності

на квартируАДРЕСА_1на

підставі рішення суду, яким позивача визнано покупцем зазначеної квартири по

договору купівлі-продажу, посвідченому 13.09.2002

р. приватним нотаріусом За­порізького нотаріального округуОСОБА_3

Представник відповідача проти визнання права власності на

зазначену квартиру не заперечував, проти позову про визнання неправомірним

рішення реєстратора заперечував, пояснивши, що для реєстрації права власності

ОСОБА_1. на придбану квартиру потрібно було надати договір купівлі-продажу

квартири та рішення суду про визнання належним по­купцем позивача, але для

реєстрації було надано лише рішення суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи,

надавши оцінку нада­ним доказам, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з

наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1. звернувся із

заявою до Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної

інвентаризації з проханням провести державну реєстрацію речових прав на

квартиру АДРЕСА_1, до

заяви надав рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя № 2-88-а- від

17.02.2005 р. про визнання його дійсним покупцем вище вказаної квартири й інші

необхідні для реєстрації документи.

Рішенням реєстратора Орендного підприємства Запорізьке

міжміське бюро технічної інвентаризації ОСОБА_2. № 251 від 28.02.2007 року

позивачу відмовлено в реєстрації права власності, орган реєстрації мотивував

свою відмову тим, що згідно з додатком 1 до пункту 2.1. Тимчасового положення

„Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно"

правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться державна

реєстрація є рішення суду про визнання права власності на об"єкти нерухомого

майна, позивачем надано рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2005 року, про

визнання його дійсним покупцем квартириАДРЕСА_1

Реєстратор вважає, що дане рішення суду не входить до

переліку правовстановлюючих документів, які викладені в додатку 1 до пункту 2.1. Тимчасового

положення „Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" , не є

правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться державна

реєстрація права на нерухоме майно, тому відмовив в державній реєстрації

квартири.

Із рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 17.02.2005 року, яке наб­рало

законної сили, вбачається, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 визнаний

частково недійсним відносно покупця ОСОБА_4, визнано дійсним покупцем квартири

ОСОБА_1з моменту його укладення.

Із рішення реєстратора Орендного підприємства міжміське

бюро технічної інвентаризації ОСОБА_2 від 28.02.2007р. (вих. № 251 від

02.03.2007 р. ) випливає, що позивач ОСОБА_1. звернувся із заявою і надав всі

необхідні документи для державної реєстрації об"єкту нерухомості-квартири,

йому відмовлено в державній реєстрації, на тій підставі, що рішення суду про

визнання належним покупцем квартири не є правовста­новлюючим документом.

Із роз"яснення Міністерства юстиції України

№-5469-19 від 06.04.2007 року, яке видано у зв"язку із зверненням ОСОБА_1.

про надання роз"яснення про порядок застосування Тимчасового положення

„Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно" від 07

лютого 2002 року № 7\5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 18 лютого 2002

року за № 157/6445, до правової ситуації відносно нього, Міністерство юстиції

роз"яснило, що рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя є

правовстановлюючим документом і на підставі нього в БТІ повинна бути проведена

держана реєстрація квартири на і"мя ОСОБА_1.

Відповідно до ч.4 ст. З Закону України „Про державну реєстрацію речових

прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 р. державна

реєстрація прав є публічною, здійснюється місцевим органом державної реєстрації

прав, який зобов"язаний надавати інформацію про зареєстровані речові права

та їх обмеження в порядку, встановленому

3

законом. Відповідно до ч.5 Розділу V Прикінцевих

положень цього Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а

також формування Державного реєстру прав у складі державного земельного

кадастру об"єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро

технічної інвентаризації.

Відповідно до ст. 328

ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені

законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає

із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі п.3 ч.2 ст. 331

ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону

підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної

реєстрації.

Відповідно до ст.655 ЦК

України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або

зобов"язуеться передати майно (товар) у власність другій стороні

(покупцеві), а покупець приймає або зобов"зується прийняти майно (товар) і

сплатити за нього певну суму.

Стаття 357 ЦК України

встановлює, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового

комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається

в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Пунктом 1 ч.1 ст.4

Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на неру­хоме майно та їх

обмежень" від 01.07.2004

р. встановлено, що обов"язковій державній реєстрації підлягають речові

права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та

юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без

громадянства... а саме: 1)

право власності на нерухоме майно;

Стаття 19 вище

зазначено закону встановлює, що підставою для державної реєстрації прав, що

посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно,

обмежень цих прав, є:" ...рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно,

обмежень цих прав, що набрали законної сили..."

Додатком 1 до п.2.1. Тимчасового

положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно передбачений

перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація

прав власності на об"єкти нерухомого майна, в ч.10 зазначено „Рішення

судів, третейських судів про визнання права власності на об"єкти

нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об"єкти

нерухомого майна".

Таким чином, рішення реєстратора про відмову в державній

реєстрації об"єкту нерухомості -

квартири суперечить діючому законодавству, оскільки рішення Жовтневого

районного суду М.Запоріжжя від 17.02.2005

року відноситься до правовстановлюючого документу, на підставі якого

повинна бути проведена реєстрація, а відмова в реєстрації права власності грубо

порушує права позивача як власника майна, тому необхідно визнати дане рішення

реєстратора незаконним і зобов'язати БТІ провести державну реєстрацію об'єкту

нерухомості на підставі рішення суду. Крім того, суд вважає на необхідне

визнати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11,160,

161,163,167 КАС України, ст.ст.331, 357, 655 ЦК України, п.1 ч.1    ст.4 , ст. 19 Закону України „Про державну

реєс­трацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 p., ч.10

Додатка 1 до п.2.1. „Тимчасового положення про порядок реєстрації прав

власності на нерухоме майно" затвердженого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за №157/6445, суд

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1задовольнити. Визнати рішення реєстратора

Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації

ОСОБА_2 № 251 від 28.02.2007 р. (вих. №

251

4

від

02.03.2007р.) про відмову ОСОБА_1в проведені державної реєс­трації об"єкту

нерухомості - квартириАДРЕСА_1 на підставі рішення Жовтневого районного суду

міста Запоріжжя №2-88-а-2005 р. від 17.02.2005 р. про визнання ОСОБА_1 дійсним

покупцем вище вказаної квартири - противоправним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі

договору купівлі-продажу квартири, посвідченому 13.09.2002 р. приватним нотаріусом Запорізького нотаріального

округуОСОБА_3

Зобов"язати Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної

інвентаризації провести ОСОБА_1обов"язкову державну реєстрацію речових

прав на нерухоме майно - квартируАДРЕСА_1на підставі рішення Жовтневого

районного суду міста Запоріжжя №2-88-а-2005 р. від 17.02.2005 р. про визнання

ОСОБА_1дійсним покупцем квартири АДРЕСА_1

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду

Запо­різької області через Жовтневий районний суд шляхом подачі в 10-тиденний

строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів

апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст.186 КАС України.