Рішення

від 16.02.2012 по справі 5456-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5456-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207    

РІШЕННЯ

Іменем України

16.02.2012Справа №5002-2/5456-2011

за  позовом Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, м. Сімферополь,  

до Духовного управління мусульман Криму, м. Сімферополь,

про  стягнення 875,97 грн.

Суддя  Толпиго В.І.

Представники:

позивач – не з'явився

відповідач – не з'явився

Суть спору: Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища звернувся до господарського суду Автономної Республіки  Крим із позовом до Духовного управління мусульман Криму,  в якому просить суд стягнути з відповідача збиток у сумі 875 грн. 97 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведенні перевірки 10.04.2009 р. було виявлено, що дозвіл на спеціальне водокористування артезіанською свердловиною № 8025 у відповідача відсутній. Вищенаведене і стало підставою для звернення із позовом до суду.

12.01.2012 р. представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання с проханням застосувати к позовним вимогам позивача строк позовної давності.

13.02.2012 року в судовому засіданні інтереси представника позивача представляла Долгалева Г.В. Інтереси відповідача представляв  Каймакан І.В.

13.02.2012 року  представник позивача в судовому засіданні надав суду пояснення на відзив, в якому зазначено,  що строк позовної давності не пропущений.

13.02.2012 року в судовому засіданні оголошувалась перерва 16.02.2012 року.

Після перерви судове засідання було продовжено.

16.02.2012 року від позивача надійшло  клопотання, яким позивач зменшує суму позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму шкоди  у розмірі 85,19грн. в межах строку позовної давності.

Враховуючи подане  позивачем клопотання б/н та б/д  про зменшення позовних вимог, яке було прийнято судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Така позиція викладена в пункті 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” від 13.08.2008р. №01-8/482.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені, про що свідчить підпис представників на бланку перерви від 13.02.2012 року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд встановив:

Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища була проведена внепланова комплексна перевірка дотримання  вимог  природоохоронного законодавства  Медресе Духовного управління мусульман Крима, яке розташоване  по вул.. Гаспринського, 1 в  с. Майське Джанкойського району.

По результатам даної перевірки був складений акт №82  від 10 квітня 2009 року. На момент перевірки відповідачем були представлені такі документи: договір з «Азовкоммунсервіс» на відпуск  води  від 01.02.2002 року №5,  дозвіл на спеціальне водокористування    на період буріння УКР-КРЫ  №1300 від 20.02.2004 року, строком  дії до 20.02.2005 року, паспорт артскважини, держ. номер 8025 від 25.08.2004 року, якій  складений  ПМК- 12 ЗАТ «Кримводстрой».

Дозвіл на спеціальне  водокористування   на забор підземних вод  відсутній. Забор підземних вод здійснюється самовільно, тобто без дозволу Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища.

Первинний облік  забору  підземних вод власної артскважиной  по встановленій формі не ведеться. Підземна вода  в медресє використовується для господарсько-питних потреб, а також для поливу  газонів та  дерев.  

Довідкою  від 14.04.2009 року №118 Духовне управління мусульман Криму  підтвердило, що забор  підземних вод артезіанської свердловини №8025, яка розташована  по вул.. Гаспринського, 1  в с. Майське Джанкойського району, за період  з 01.01.2005 року по 10.04.2009 рік  склало 1020 м. куб. В довідці також зазначено, що за січень, лютий, березень, квітень 2009 рік забор підземних вод артезіанської свердловини  відбувся  у кількості 60                м. куб.

Управлянням  екологічної інспекції  Північно-Кримського регіону  було винесено припис №68/12 від 14 квітня 2009 року, відповідно до якого зобов'язано Духовне управління мусульман Криму  отримати  в строк до 14.05.2009 року  дозвіл  на спеціальне водокористування  на забор підземної води  артезіанською свердловиною, розташованою  на території  медресє с. Маяковське Джанкойського району.

Відповідно до статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

В матеріалах справи наявний  дозвіл  на спеціальне водокористування, який виданий 20.02.2004 року  на строк до 20.02.2005 року.

Згідно зі статтею 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.

Відповідно до частини 3 статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно нормам статті 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” порушення законодавства України про охорону навко лишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Статтею 110 Водного кодексу України визначено, що особи, винні, зокрема, у  недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування, несуть відповідальність за порушення водного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. 

Порядок розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог водного законодавства визначався методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженою наказом Державного комітету України по водному господарству від 29 грудня 2001 року N 290, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України  18 січня 2002 р. за  N 44/6332.

Відповідно до п. 6 Методики при самовільному водокористуванні збитки розраховуються за формулою:   З с.в. = х Тар х 5.

Позивачем на підставі згаданої Методики був зроблений розрахунок збитків за період з січня – квітень 2009 рік, тобто в межах строку позовної давності,  заподіяних відповідачем державі внаслідок самовільного водокористування, що полягало у заборі підземної води артезіанською свердловиною. Таким чином, збитки, заподіяні самовільним водокористуванням за період з січня – квітень 2009 рік склали 85,19грн.

За таких обставин  позовні вимоги про стягнення з Духовного управління мусульман Криму суми шкоди у розмірі 85,19грн. за самовільний забор підземних вод  за січень-квітень 2009 рік, нарахованої в межах позовної давності, підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу  України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні                      16 лютого  2012 року.

Повний текст рішення складено 20 лютого  2012 року.

Керуючись ст.ст. 49,82,84,85  Господарського процесуального кодексу  України,   суд  -   

В И Р І Ш И В :  

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Духовного управління мусульман Криму(95001, м. Сімферополь,                        вул.. Курчатова, буд. 4, ідентифікаційний код 23450183 )  до Державного бюджету м. Сімферополь (отримувач: місцевий бюджет м. Сімферополя, 24062100,  ЄДРПОУ 34741037, УДК у м. Сімферополі ГУ ДКУ в АР Крим, р/р33112331700002, МФО 824026) 85,19грн. збитку.  

3.          Стягнути з Духовного управління мусульман Криму(95001, м. Сімферополь,                        вул.. Курчатова, буд. 4, ідентифікаційний код 23450183) до Державного бюджету м. Сімферополь  (рахунок 31211206783002; код за ЄДРПОУ отримувача – 38040558, код банку 137,27грн. судового збору.

4.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.