Рішення

від 13.02.2012 по справі 37/303

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/303

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.02.12 р.                                                                                 Справа № 37/303                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Сергєєвій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства „Маріупольський дослідно-експериментальний завод”, м. Маріуполь

до відповідача: Приватного підприємства „СКІФ-І”, м. Маріуполь

про: стягнення 55771,27грн.    

за участю уповноважених представників:

від Позивача –Корба Л.В.

від Відповідача  –Істратов С.О.

СУТЬ СПРАВИ:

                                                                                                          В судовому засіданні оголошувалась

                                                                                                        перерва з 08.02.2012р. по 13.02.2012р.

       Публічне акціонерне товариство „Маріупольський дослідно-експериментальний завод”,                                      м. Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „СКІФ-І”, м. Маріуполь, про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 55771,27грн., завдану майну  позивача.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що  01.07.2011р. відбулась крадіжка товарно-матеріальних цінностей з території позивача, на загальну суму 55771,21грн., одночасно  згідно умов договору  про надання послуг охорони виробничих (господарських) об'єктів №07/2010  від 17.11.2010р. відповідач несе матеріальну відповідальність за шкодою, що була нанесена крадіжками товарно-матеріальних цінностей на об'єктах, що перебувають під охороною.   

        Господарський суд Донецької  області ухвалою  від 28.10.2011р. порушив провадження у справі №37/303.

В зв'язку з лікарняним судді Попкова Д.О., відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду від 29.11.2011р. справа передана на повторний автоматичний розподіл.

Позивач 30.11.2011р. до канцелярії суду надав заяву про уточнення позовних вимог б/н та дати, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки за договором  про надання послуг охорони виробничих (господарських) об'єктів №07/2010  від 17.11.2010р. в розмірі 55 771,27 грн., суд приймає до уваги дану заяву.

Відповідно до відзиву від 23.01.12р. відповідач заперечує проти позову з підстав викладених у даному  відзиві.

Сторони протягом розгляду справи надавали пояснення по суті спору, відповідно до яких кожен наполягає на своїй правовій позиції.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався. Розгляд справи на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України продовжувався.  

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 17.11.2010р. між Приватним підприємством „СКІФ-І” (відповідач, охоронна фірма) та Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський дослідно-експериментальний завод” (правонаступником якого є позивач,  замовник) було укладено договір №07/2010 „Про надання послуг охорони виробничих (господарських) об`єктів” (договір).

Відповідно до п.1.1. договору,  замовник передає, а охоронна фірма приймає під охорону об`єкти, розташовані за адресою: 87528, Україна, Донецька область, м.Маріуполь, вул.К.Лібнехта, 105 відповідно до плану (схемі).

В п.1.4. договору зазначено, що  охорона об`єктів здійснюється у дні та часи, вказані у додатку до договору. Система охорони об`єктів та дислокація постів визначається охороною фірмою та повідомляється замовнику.

Відповідно до додатку 2 до договору,  режим роботи охорони - цілодобово, місцезнаходження об'єктів: КПП, огляд, приймання та здача об'єктів під охорону на території, обхід та контроль території.

Відповідно до п.2.1. договору, охоронна фірма зобов'язана організовувати та здійснювати охорону товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів замовника, прийнятих під охорону від розкрадання і не допускання проникнення сторонніх осіб на  об'єкти.  

Охоронна фірма зобов'язується приймати від замовника печатки та пломби при прийманні-передачі об'єктів на території під охорону (п. 2.6 договору).

Відповідно до п.п. 2.8., 2.9 договору, замовник зобов'язується перед здачею об'єкту під охорону перевірити, що в  приміщенні в неробочий час не залишились сторонні особи, включені електрогазоприлади та інші джерела вогню; закривати на замки та пломбувати (опечатувати) зовнішні двері складів і інших виробничих службових приміщень, у яких знаходяться матеріальні цінності. Пломбувати (опечатувати) при наявності тамбуру внутрішні двері. Замикати зовні на висячі замки, крім внутрішніх запорів і  пломбувати (опечатувати) двері запасних ходів.

Згідно  п.3.1 договору, охоронна фірма несе матеріальну відповідальність за збитки, що заподіяні крадіжками товарно-матеріальних цінностей, вчинених при зломі на об'єктах, що охороняються, приміщень, запорів, замків, вікон, вітрин і огороджень, іншими способами у результаті незабезпечення належної охорони або внаслідок невиконання охоронною фірмою встановленого на охоронюваному об'єкті порядку вивозу (виносу) товарно-матеріальних цінностей, а також розкраданнями, здійсненими  шляхом грабежу або при розбійному нападі; нанесений знищенням або ушкодженням майна сторонніми особами, що проникли на  об'єкт в результаті неналежного виконання охоронною фірмою прийнятих за договором зобов'язань. Факти крадіжки, грабежу, розбою, а також факти знищення або ушкодження майна сторонніми особами, що проникли на об'єкт з вини працівників, що здійснюють охорону об'єктів, встановлюються органами дізнання, слідства  і судом.

Відповідно до п. 3.2. договору,  про факт порушення цілісності охоронюваних приміщень  або заподіяних збитків ушкодженням майна охоронна фірма повідомляє в чергову частину органу внутрішніх справ і замовникові. До прибуття представників органів внутрішніх справ або слідства  охоронна фірма забезпечує недоторканність місця події. Зняття залишків товарно-матеріальних цінностей повинно бути зроблене негайно до прибуття представників сторін на місце  події.

        В п. 3.3. договору сторони передбачили, що відшкодування замовникові заподіяного з вини охоронної фірми збитків здійснюється по представленій замовником постановою органів дізнання, слідства або вироку суду, що установив факт крадіжки, грабежу, розбою, а також факт знищення або ушкодження майна сторонніми особами, що проникли на об'єкт, що охоронявся,  або внаслідок  пожежі або в силу інших причин з вини працівників, що здійснюють охорону об'єктів. Розмір збитків повинний бути підтверджений відповідними документами і розрахунком вартості викрадених, знищених або ушкоджених товарно-матеріальних цінностей і викрадених грошових сум, складеними за участю охоронної фірми і звіреними з бухгалтерськими даними.

        Даний договір укладається строком на 3 роки і вступає в силу з дня підписання (п. 4.1. договору).

За твердженням позивача, 01.07.2011року відбулась крадіжка товарно-матеріальних цінностей на території ПАТ „МДЕЗ”, на об`єкті, що перебував під охороною ПП „СКІФ-І” на загальну суму 55 771,21 грн., відповідно до акту інвентаризації викраденого майна, який складаний без участі охоронної фірми.  

       За фактом крадіжки ПАТ „МДЕЗ” було подано заяву до СВ Жовтневого РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області про скоєння крадіжки невстановленою особою. За результатами розгляду цієї заяви у відповідністю з постановою слідчого СВ Жовтневого РВ Маріупольського МУ Назарова Д.А. від 11.07.2011р. „Про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження” було порушено кримінальну справу по факту крадіжки.            Даною постановою встановлено, що проведеною перевіркою було встановлено, що у період часу з 17:00 годин 30.06.2011 року по 07:00 годин 01.07.2011року невідома особа навмисне з корисних  мотивів, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, з`єднаного з проникненням у сховище, шляхом вільного доступу, таємно проникла у виробничий цех ПАТ „Маріупольський досвідчено-експериментальний завод”, який розташований по вул. Карла Лібкнехта – 105 у Жовтневому р-ні, м.Маріуполя, та  таємно викрала належне ПАТ „Маріупольський дослідно-експериментальний завод” майно.

        Постановою слідчого СВ Жовтневого РВ маріупольського МУ Назарова Д.А. від 11.09.2011р.

досудове слідство за кримінальною справою №2011-017-032011 зупинено, оскільки всі слідчі дії, здійснення яких можливе у відсутності обвинуваченого виконані, а особа, що здійснила даний злочин не встановлена.  

ПАТ „МДЕЗ” звернувся до ПП „Скіф-І” з претензією від 29.07.2011року № 01-09/917 (особисто отримана директором відповідача 11.08.2011року).

        Позивач, вважаючи, що саме відповідач повинен відшкодувати збитки, завдані крадіжкою, звернувся з даним позовом до суду.

        Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

        Відповідно до ст.978 Цивільного кодексу  України за  договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

        Відповідно до статті 942 Цивільного кодексу  України, зберігач (охоронець) зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

         У статті 614 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

        Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

      Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Саме наявність чотирьох елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

       Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт заподіяння шкоди, розмір понесених збитків, безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між заподіянням шкоди і збитками та вину особи, яка заподіяла шкоду.

        Постановою слідчого СВ Жовтневого РВ Маріупольського МУ від 11.07.2011р. „Про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження” було порушено кримінальну справу по факту крадіжки, тобто цей факт є встановленим згідно до умов п. 3.1 договору.

 Відповідно  до  статті  35  Господарського  процесуального кодексу  України,  преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду  з  кримінальної справи,  що  набрав  законної сили,  щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи,  що набрало  законної сили, щодо фактів, які встановлені судом.        

Таким чином, данні щодо вкраденого майна та його вартості, зазначені в   Постанові слідчого СВ Жовтневого РВ Маріупольського МУ Назарова Д.А. від 11.07.2011р. Про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження та в  Постанові слідчого СВ Жовтневого РВ Маріупольського МУ Назарова Д.А. від 11.09.2011р. про зупинення досудового слідства  за кримінальною справою №2011-017-032011 не є преюдиціальними встановленими фактами, відповідна інформація  оцінюється  господарським судом поряд з іншими доказами у  справі  на  загальних  підставах.

В свою чергу згідно до умов договору (п. 3.2 договору) зняття залишків товарно-матеріальних цінностей повинно бути проведено негайно по прибутті представників сторін  на місце події, однак  акт інвентаризації підписаний тільки представниками позивача, доказів виклику представників охоронної фірми для зняття залишків товарно-матеріальних цінностей позивачем суду не надано.

Крім того, як зазначалось вище, розмір збитків згідно до п. 3.3. договору повинен бути підтверджений відповідними документами і розрахунком вартості вкрадених товарно-матеріальних цінностей, складеним за участю охоронної фірми і звіреними з бухгалтерськими даними,  однак  відповідного документу, складеного за участю відповідача суду не надано, доказів виклику  уповноваженого представника відповідача для визначення вартості вкрадених товарно-матеріальних цінностей також не представлено.

         Виходячи зі змісту договору №07/2010 від 17.11.2010р. (п.п. 2.6., 2.8, 2.9, додаток № 2 до договору) позивач зобов'язаний здавати зачинені та опломбовані об'єкти, що знаходяться на території заводу,  а позивач, в свою чергу, зобов'язаний приймати  ці об'єкти під охорону.

          При цьому в договорі сторони не зазначили документ, на підставі якого окремі об'єкти, що знаходяться на території позивача передаються під охорону.

           Відповідачем до матеріалів справи надані копії сторінок журналу приймання – передачі об'єктів під охорону, журнал видачі та  здачі ключів, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні 23.01.2012р., в яких зазначено, що цех, де була скоєна крадіжка 30.06.2011р. під охорону не передавався, з боку позивача доказів протилежного не надано. При цьому посилання  позивача на те, що в його зобов'язання не входило щоденно передавати об'єкт під охорону спростовується умовами договору  №07/2010 від 17.11.2010р.

          Також судом враховано, що виходячи зі змісту постанов слідчого СВ Жовтневого РВ Маріупольського МУ крадіжка сталась не шляхом злому запорів, замків, вікон та огорож, а шляхом вільного доступу.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши всі наявні у справі документи, заслухавши сторін господарський суд дійшов висновку про відсутність таких складових збитків, як вина відповідача, внаслідок чого й відсутня така складова збитків, як причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та понесеними позивачами збитками,  а також розмір понесених збитків.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.  

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

         Позивач не довів тих обставин, на які посилався в позовній заяві. Тому суд відмовляє в задоволенні позову за недоведеністю.

Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 20, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 69, 77, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

                                                     В И Р І Ш И В:

        Відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Маріупольський дослідно-експериментальний завод”, м. Маріуполь, до відповідача Приватного підприємства „СКІФ-І”, м. Маріуполь, про стягнення 55771,27грн.    

У судовому засіданні 13.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.  Повний текст рішення буде складено та підписано 17.02.2012р.

Суддя                                                               Курило Г.Є.