Рішення

від 06.02.2012 по справі 45/182

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

45/182

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  45/182

06.02.12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Пластик"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосибірська продовольча корпорація"

про: стягнення 951.475,04 рублів Російської Федерації

Суддя Балац С.В.

Представники:

від позивача: Явец О.А.

від відповідача: не з'явилися

Суть спору: стягнення 951.475,04 рублів Російської Федерації, з яких 818.248,00 рублів Російської Федерації –основного боргу, 14.459,45 рублів Російської Федерації –3% річних, 63240,48 рублів Російської Федерації - пені, 55527,11 рублів Російської Федерації - збитків від інфляції

Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором № 0309/1 від 03.09.2010, позивач поставив відповідачеві товар, а відповідач, в свою чергу, його прийняв, проте не оплатив його. Тому позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 07.09.2011 порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 10.10.2011.

Ухвалами від 10.10.2011 та від 09.11.2011 розгляд справи відкладався на 09.11.2011 та на 18.11.2011 відповідно.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 18.11.2011, у зв'язку з перебуванням судді Балац С.В. у відпустці, справу передано на розгляд судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою судді Бондаренко Г.П. від 23.11.2011 справу прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду на 19.01.2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 05.12.2011, у зв'язку з виходом судді Балац С.В. з відпустки, справу передано на розгляд судді Балацу С.В.

Ухвалою судді Балац С.В. від 05.12.2011 справу № 45/182 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 19.01.2012.

Ухвалою від 19.01.2012 розгляд справи відкладався на 06.02.2012.

Відповідач відзив на позов не надав, в судові засідання не з'являвся, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.02.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд,

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір від 03.09.2010 № 0309/1 (далі - Договір). За умовами Договору позивач зобов'язувався передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язувався прийняти товар, визначений в додаткових угодах до Договору, та оплатити його на умовах Договору (п. 1.1., 1.2. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору товар мав бути оплачений протягом 5 банківських днів після реалізації товару, але не більше строків встановлених  законодавством України для зарахування валютної виручки на рахунок позивача (на час укладення Договору  - не більше 90 календарних днів з моменту відвантаження товару).

У випадку прострочення виконання будь-якого зобов'язання за Договором сторони мають право вимагати з винуватої сторони сплати на користь другої сторони пені у розмірі подвійної облікової ставки  Національного Банку України від суму простроченого платежу (недопоставленого товару) за кожен день затримання (п. 8.2. Договору).

В додатковій угоді № 1 до Договору сторони погодили поставку наступного товару: Рукав зерновий (сенажний) "Амбар", машина зерно пакувальна ЗПМ-180 (зав. №209035, рік випуску 2010), рекламні матеріали на загальну суму 818.248,00 рублів Російської Федерації.

Згідно митних декларацій, копії яких містяться в матеріалах справи, позивач відвантажив відповідачеві товар, обумовлений додатковою угодою № 1 до Договору.

Позивач звернувся до відповідача з претензією за № 4, яка зареєстрована позивачем за № 060601 від 06.06.2011.

Листом від 24.06.2011 № 249 ТОВ "Експрес Мото Україна" підтвердила факт доставки вищевказаної претензії відповідачеві.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Позивач, виконуючи свої обов'язки за Договором, поставив відповідачеві товар на загальну суму 818.248,00 рублів Російської Федерації, що підтверджується належно засвідченими копіями митних декларацій, які містяться в матеріалах справи, а відповідач отримав його.

Доказів оплати вартості поставленого товару суду не надано.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив вартість товару, то він вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за Договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуюче наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 818.248,00 рублів Російської Федерації  є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 14.459,45 рублів Російської Федерації, за розрахунком останнього, які перевірені судом, підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції 55527,11 рублів Російської Федерації, за розрахунком останнього, які перевірені судом, підлягають задоволенню.

Згідно  ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 63240,48 рублів Російської Федерації, підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосибірська продовольча корпорація" (630099, Російська Федерація, Новосибірська область, м. Новосибирськ, вул.. Советская, 37, основний державний реєстраційний номер 1075407013483, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Пластик" (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул.. Дзержинського, буд 1, код 32375670, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) - 818.248 (вісімсот вісімнадцять тисяч двісті сорок вісім) руб. 00 коп. Російської Федерації –основного боргу, 14.459 (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) руб. 45 коп. Російської Федерації –3% річних, 63240 (шістдесят три тисячі двісті сорок) руб. 48 коп. -  Російської Федерації - пені, 55527 (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот двадцять сім) руб. 11 коп. Російської Федерації - збитків від інфляції, 9.514 (дев'ять тисяч п'ятсот чотирнадцять) руб. 75 коп.  Російської Федерації –витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                        С.В. Балац

Дата підписання рішення: 13.02.2012.