Рішення

від 08.02.2012 по справі 11/446

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/446

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/446

08.02.12

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сіті-Буд"

простягнення 3 783,51 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача       Іваненко І.П. –представник

від відповідача  не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сіті-Буд" заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 3 300,00грн., пені у розмірі 257,85 грн., інфляційних втрат у розмірі 139,98 грн. та 3% річних у розмірі 85,68 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного сторонами Договору про тимчасове постачання електричної енергії № 3172142 від 03.03.2010 зобов'язання щодо внесення оплати за спожиту електричну енергію за період з 01.11.2010 по 01.11.2011 виконав не належним чином, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути у судовому порядку та за прострочення виконання грошового зобов'язання нараховує пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. Ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Про місце, дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

 Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва  

В С Т А Н О В И В :

03.03.2010 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Київенерго", (далі - постачальник, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сіті-Буд" (далі - споживач, відповідач) укладено договір про тимчасове постачання електричної енергії №3172142 (далі - Договір).

Згідно з п. 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю в точках продажу електричної енергії згідно з умовами цього Договору та Додатками до Договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатками до нього.

Відповідно до п. 9.4 договору останній набуває чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2010. Договір вважається продовженим за кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно з п. 1 Додатку 2 до Договору, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 13 числа попереднього місяця до також числа розрахункового місяця.

Відповідно до п. 2 Додатку 2 до Договору споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати.

Попередня оплата здійснюється до 11 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з Додатком до Договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам" (п. 2.1 Додатку 2 до Договору).

Згідно з п. 2.2 Додатку 2 до Договору остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин  споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів  згідно з умовами цього Договору здійснюється на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті підтверджуються актом /звітом про використану  електричну енергію, який відповідач надає позивачу протягом доби після закінчення розрахункового періоду (п.п. 4, 5 Додатку 2 до Договору).    

Відповідно до п. 4 додатку 2 до Договору обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, визначаються з показаннями розрахункових засобів обліку електричної енергії про її фактичне споживання.

У п. 4.2 Додатку 2 зазначено, що у разі неможливості отримання Постачальником даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін, визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Крім того, відповідно до п. 3.1.5 та п. 8.1.7 Договору постачальник має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання електричної енергії.

За своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в  ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується належним чином засвідченими копіями рахунками-розшифровками за спірний період, актами приймання-передачі товарної продукції, а також довідкою про надходження коштів в погашення боргу за спожиту електричну енергію.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідачем зобов'язання з оплати спожитої електроенергії в порядку та строки, встановлені Договором, не виконані. Заборгованість за період з 01.11.2010 по 01.11.2011 за використану активну енергію становить 3 300,00 грн., що підтверджується довідкою про спожиту електричну енергію та розрахунком позивача.

Наведений позивачем розрахунок відповідач не спростував.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості за Договором про тимчасове постачання електричної енергії № 3172142 від 03.03.2010 відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 3 300,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором про тимчасове постачання електричної енергії позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 257,85 грн., інфляційні втрати у розмірі 139,98 грн. та 3% річних у розмірі 85,68 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що у випадку внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним Додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом.

Згідно з умовами Договору відповідач зобов'язаний був здійснювати оплати за електроенергію до 11 числа місяця, що передує розрахунковому, тобто прострочення відповідача наставало з 12 числа кожного місяця, за який не було здійснено оплату, і пеня повинна була нараховуватись на суму заборгованості, що виникала за кожний місяць окремо.

З розрахунку пені доданого до позовної заяви, вбачається, що позивачем нараховується пеня з червня по листопад 2011 року на всю суму заборгованості, що утворилась за листопад 2010 року –лютий 2011 року, тобто за шість місяців, які передували зверненню з позовом, що суперечить нормам чинного законодавства, зокрема ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 06.08.2009 у справі № 5/634-08.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 257,85 грн., нарахованої за період з червня по листопад 2011 року задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Судовий збір згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сіті-Буд" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, ідентифікаційний код 35532627) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) основний борг у розмірі 3 300 (три тисячі триста) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 68 коп., інфляційні втрати у розмірі 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 98 коп. та 1 315 (одна тисяча триста п'ятнадцять) грн. 38 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В інший частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

    Суддя                                                                                                Ю.М. Смирнова

                    Дата підписання рішення: 14.02.2012