Рішення

від 08.02.2012 по справі 5023/215/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/215/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2012 р.                                                            Справа № 5023/215/12

вх. № 215/12

Суддя господарського суду Лаврова Л.С. 

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Поддашкіна О.Ю.  відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Інтертранслогістик", м. Харків  

до  Публічне АТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" м. Харків  

про стягнення коштів в сумі 410771,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Інтертранслогістик”( позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе»( відповідача)  про  стягнення  суми боргу за договором транспортно-експедиційного обслуговування № 0303/Х від 03.03.2003 року у розмірі 410771,72 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 8225,44 грн. та витрати на сплату послуг адвоката в розмірі 80000,00 грн.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні. Позов обґрунтовує з посиланням на порушення відповідачем вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України та умов договору транспортно-експедиційного обслуговування № 0303/Х від 03.03.2003 з урахуванням внесених до нього додатковими угодами змін.

Представник позивача у судовому засіданні стверджує, що позивачем було надано на користь відповідача обсяг транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів на загальну суму 2113472,54 грн. Але, відповідач прийняті на себе зобов'язання з оплати послуг експедитора виконав не в повному обсязі, оплативши послуги лише частково в сумі 1702700,82 грн. Розмір заборгованості відповідача на день звернення до суду становить 410771,72 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, до канцелярії суду надав клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на не направлення у його адресу додатків до позовної заяви.

Суд, вважає, що клопотання відповідача не підлягає задоволенню, оскільки згідно долучених до матеріалів справи позивачем документів вбачається, що 18.01.2012 року відповідач отримав вимогу про оплату рахунків з долученими до неї договором та рахунками-фактурами, що спростовує викладені у клопотанні відповідача доводами, також у відповідача є у наявності договір та акти виконаних робіт .

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві  для підготовки  до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

03 березня 2003 року між позивачем – ТОВ «Інтертранслогістик» та відповідачем – ПАТ «Харківський тракторний завод ім.. С. Орджонікідзе» було укладено договір № 03031/Х транспортно-експедиційного обслуговування. Відповідно до додаткових угод до договору транспортно-експедиційного обслуговування сторони продовжували дію договору на кожен наступний рік.  

Відповідно до умов договору транспортно-експедиційного обслуговування № 0303/Х від 03.03.2003 позивач  (експедитор за текстом договору) зобов'язався надавати відповідачеві (вантажовласнику за текстом договору) послуги транспортного експедирування по перевезенню вантажів залізничним транспортом, а відповідач зобов'язався  своєчасно оплатити послуги Експедитора.  Згідно  п. 3.1.  договору  відповідач попередньо сплачує вартість транспортно-експедиційних послуг на підставі виставленого позивачем рахунку у продовж трьох банківських днів. Згідно п. 3.8. договору сторони погодили, що послуги вважаються виконаними після підписання актів виконаних робіт та акту звіряння взаємних розрахунків, на підставі яких проводиться кінцевий фінансовий розрахунок між сторонами.

Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі та на підставі вищезазначеного договору здійснив обсяг транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів відповідача на загальну суму 2113472, 54 грн., що підтверджується підписаними у двосторонньому порядку актами виконаних робіт.

Крім того, 17 січня 2012 року позивач направив на адресу відповідача   письмову вимогу про сплату рахунків за договором № 0303/Х від 03.03.2003 року з доданими до неї рахунками-фактурами на оплату послуг експедитора та копією акту звіряння, що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення у цінний лист № 6109901894365. Зазначені документи отримані відповідачем 18.01.2012 року, про що свідчить підпис представника відповідача на повідомлення про вручення поштового відправлення. Зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав  належним чином  взяті на себе  за договором зобов'язання з оплати послуг експедитора, оплативши послуги лише частково в розмірі 1702700,82 грн.,  внаслідок чого утворилась  заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі  410771,72 грн., яка до цього часу не погашена.

Згідно підписаного сторонами у двосторонньому порядку акту звіряння взаємних розрахунків від 24.11.2009 року заборгованість відповідача перед ТОВ «Інтертранслогістик»  становить 410771,72 грн.

Доказів на підтвердження оплати боргу за договором транспортно-експедиційного обслуговування № 0303/Х від 03.03.2003 року відповідач до суду не надав.

Згідно  ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з  господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного  кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи зважаючи на наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позивач виконав свої зобов'язання за договором, надав відповідачу передбачені договором експедиторські послуги. При цьому, відповідач жодних доказів сплати заборгованості за договором № 0303/Х від 03.03.2003 року суду не надав.

За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 410771,72 грн. суми основного боргу обґрунтованою та  підлягаючи задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати у даній справі, які складаються з суми судового збору в розмірі 8215,44 грн. та витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 80000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача  Підставами стягнення останніх є наявні в матеріалах справи докази сплати адвокату Поддашкіній (Сидоровій) О.Ю. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видане ХОКДКА від 13.02.2005р. №1003) суми 80.000,00 грн. (платіжне доручення від 13.05.2011 року №1113, лист уточнення призначення платежу № 13.5./11 від 13.05.2011 року) за договором про надання правової допомоги адвокатом від 12.05.2011 року.

На підставі викладеного, та керуючись  ст.ст.  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України,   ст. ст. 1, 4, 12, 22, 27, 32- 34, 43, 44-49,  75, 82–85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе»( 61000, м. Харків, пр. Московський, 257, код 05750295, р/р 26002032034803 у АТ «УкрСиббанк»відділеня № 816 м. Харків, МФО 351005)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертранслогістик” (м. Харків, 61099, вул. Рибалко, 37, к.10, Код 31827404, р/р 26004010005012 в ПУАТ "СЕБ БАНК", м. Київ, МФО 300175) суму основного боргу за договором транспортно-експедиційного обслуговування № 0303/Х від 03.03.2003 року у розмірі 410771,72 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 8215,43 грн. та витрати на сплату послуг адвоката в розмірі 80000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                          Лаврова Л.С.

рішення підписане  10.02.12 року.