Постанова

від 24.10.2006 по справі 13/34-пн-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

24

жовтня 2006 р.                                                                                  

№

13/34-ПН-06 

Вищий господарський суд

України у складі колегії суддів:

Удовиченка О.С. - головуючий,

Ткаченко Н.Г.,

Хандуріна М.І.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  Приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького

апеляційного господарського суду від 21 липня 2006 року у справі № 13/34-пн-06

господарського суду Херсонської області за 

позовом   прокурора

Великоолександрівського району в інтересах держави в особі Чкалівської

сільської ради до Сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю ім. Чкалова, Приватного підприємця ОСОБА_1, про визнання права власності на

частину адміністративної будівлі,

за

участю представників:

прокуратури

-не з'явились;

Чкалівської

сільської ради -голова Кумпете В.І. (рішення зборів від 06.04.06 № 2);

ПП

ОСОБА_1 -ОСОБА_2 (дов. від 09.03.06);

В

С Т А Н О В И В:

У

грудні 2005 року прокурор Великоолександрівського району в інтересах держави в

особі Чкалівської сільської ради звернувся до суду з позовом до СТОВ ім.

Чкалова та ПП ОСОБА_1 про визнання за Чкаловською сільською радою права

власності  на частину адмінбудинку,

вартістю 13 097 грн.

Вказував,

що спірна адмінбудівля згідно акта прийому-передачі від 14.04.2001 р. належить

співвласникам майна КСП ім. Чкалова, яким майно виділено на праві спільної

часткової власності. Згідно акта прийому-передачі від 19.12.2002 р. частина

адмінбудівлі, в якій розташована сільська рада, належить Чкаловській сільській

раді.

Рішенням

господарського суду Херсонської області від 27 лютого 2006 року (суддя Закурін

М.К.) позов задоволено.

Постановлено

визнати за Чкалівською сільською радою право власності на частину

адміністративної будівлі площею 140 кв. м., що розташована АДРЕСА_1.

Постановою

Запорізького апеляційного господарського суду від 21 липня 2006 року (колегія

суддів у складі: Шевченко Т.М. -головуючий, Радченко О.П., Яценко О.М.) рішення

господарського суду залишено без змін.

Судові

рішення мотивовані тим, що правомірність набуття права власності позивачем на

спірне майно узгоджується з положеннями постанови Кабінету Міністрів України

від 05.09.1996 р. № 1060 “Про поетапну передачу у комунальну власність об'єктів

соціальної сфери, житлового фонду сільськогосподарських, переробних та

обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу,

заснованих на колективній та інших формах недержавної власності”.

У

касаційній скарзі  Приватний підприємець

ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та

процесуального права, просить судові рішення у даній справі скасувати та

припинити провадження у справі.

Заслухавши

доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування норм

процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла

висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних

підстав.

Відповідно

до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від

29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд,

виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши

обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що

підлягають  застосуванню до даних

правовідносин.

Постанова

апеляційного господарського суту та рішення місцевого суду не в повній

мірі  відповідають зазначеним вимогам,

оскільки   не ґрунтуються на всебічному,

повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх

сукупності.

Так,

судами попередніх інстанцій встановлено, що спірне приміщення (площею 140 кв.

м.), знаходиться в селі Чкалове в адміністративній будівлі площею 514, 6 кв.м.

Актом

приймання-передачі від 19.12.2002 р. Чкалівська сільська рада отримала від КСП

ім. Чкалова у комунальну власність серед іншого майна, споруду адміністративної

будівлі сільської ради вартістю 13 097 грн. (а.с. 31 -31).

Рішенням

сесії VI скликання Чкалівської сільської ради від 18.04.2003 р. № 57 Чкалівська

сільська рада прийняла до комунальної власності і на баланс безоплатно майно як

таке, що не увійшло в структуру пайового фонду господарства.

Місцевий

господарський суд, задовольняючи позовні вимоги про визнання за Чкалівською

сільською радою право власності на спірну частину адміністративної

будівлі,  з яким погодився суд

апеляційної інстанції, виходив з того, що сільська рада займає  спірне приміщення з 1975 рок з моменту

введення її в експлуатацію безпосередньо для функціонування сільської ради, що

підтверджується річними звітами колгоспу ім. Чкалова, протоколами сесі1

сільської ради. Крім того, в протоколі сесії вказано про виділення коштів для

оформлення будівлі та про виділення з місцевого бюджету коштів для облаштування

нової будови та  ремонту її подальшого

ремонту.

Проте

повністю погодитися з зазначеними висновками суду в повному обсязі не можна,

оскільки  суд дійшов них без повного та

всебічного з'ясування всіх обставин справи, що мають суттєве значення для

правильного вирішення спору.

Відповідно

до ст. 49 Закону України “Про власність” 

володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено

судом, третейським судом.

Як

вбачається з матеріалів справи, 

відповідач -ПП ОСОБА_1, заперечуючи проти позову, стверджував, що  є власником спірного майна (всієї

адміністративної будівлі), посилаючись на договір НОМЕР_1 купівлі-продажу

нерухомого майна від 29.12.2004 р., відповідно до умов якого СТОВ ім. Чкалова

продав, а ПП ОСОБА_1 купив на біржових торгах майно підприємства-банкрута СТОВ

ім. Чкалова, а саме: лот № 1 - 

Адмінбудівля, загальною площею 514,6 кв. м., який розташований за

адресою: АДРЕСА_1.

Даний

договір зареєстровано на товарній біржі “Ізумруд” за НОМЕР_1.

Відповідно

до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не

заборонені законом, зокрема правочинів.

Право

власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону

або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Рішенням

господарського суду Херсонської області від 24.03.2005 р. у справі № 3/89-ПД-05

визнано дійсним договір НОМЕР_1 купівлі-продажу нерухомого майна від 29 грудня

2004 р, укладений між СТОВ ім. Чкалова та ПП ОСОБА_1 (а.с. 45),

Рішенням

господарського суду Херсонської області від 06.09.2005 р. у справі №

14/185-ПН-05 зобов'язано Херсонське державне бюро технічної інвентаризації

здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно -адмінбудівлю

(літ. А) загальною площею 514,6 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за

Приватним підприємцем Кандибою Ангеліною Валентинівною, що належить останній на

підставі Договору НОМЕР_1 купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2004 р.

(а.с. 46-47).

Визнаючи

за Чкалівською сільською радою право власності на частину адмінбудівлі,  суди попередніх інстанцій вищенаведених

обставин не перевірили і виходили з того, що 

спірна адмінбудівля збудована колгоспом ім. Чкалова,  використовувалася органами управління

колгоспу під час своєї господарської діяльності, а 19.12.2002 р. актом

приймання-передачі позивач отримав від КСП ім. Чкалова у комунальну власність

майно, в т. ч  й спірну споруду.

При

цьому, судами не було перевірено твердження відповідача, що на момент прийняття

господарським судом Херсонської області постанови про визнання СТОВ ім. Чкалова

банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (постанова від 03.12.2003 р.)

спірна адміністративна будівля 

знаходилась на балансі банкрута та згодом була включена до ліквідаційної

маси, а лише факт знаходження сільської ради в спірній будівлі не може бути

підтвердженням права власності на спірне майно.

        Враховуючи, що встановлення

вищенаведених обставин входить до предмету доказування в даному спорі, оскільки

від цього залежать права та обов'язки сторін у спорі, а в рішенні місцевого

господарського суду та постанові апеляційного господарського суду відсутні будь

які висновки, що свідчать про те, що вищезгадані обставини були предметом

дослідження, то судовими інстанціями порушена вимога ст. 43 ГПК України, щодо

повного, всебічного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх

сукупності.

Відповідно

до вимог ст. 1117 Господарського 

процесуального  кодексу  України 

касаційна   інстанція   не  

має  права  встановлювати 

або   вважати  доведеними 

обставини, які не були 

встановлені  у рішенні або  постанові 

господарського суду або відхилені 

ним, вирішувати  питання про  достовірність 

того чи іншого доказу,  про

перевагу  одних  доказів 

над  іншими,  збирати 

нові  докази  або додатково 

перевіряти  докази.

За

таких  обставин судові рішення  у даній справі підлягають  скасуванню, 

а справа -  передачі  на новий 

розгляд  до суду першої  інстанції.

При

новому  розгляді  справи суду необхідно  врахувати викладене, перевірити ствердження

та заперечення сторін, повно та всебічно дослідити всі суттєві обставини даної

справи, зокрема щодо дотримання встановленого порядку прийняття рішень, всім

здобутим доказам надати належну оцінку відповідно до вимог ст. 43 ЦК України, та

вирішити спір  відповідно  до закону.

Керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111

Господарського  процесуального кодексу

України,  Вищий  господарський 

суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну

скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1

задовольнити частково.

Постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 21 липня 2006 року та рішення

господарського суду Херсонської області від 27 лютого 2006 року у справі №

13/34-пн-06 скасувати.

        Справу № 13/34-пн-06 передати на новий

розгляд до Господарського суду Херсонської області в іншому складі.

Головуючий:                                                                     

О.С. Удовиченко

Судді:                                                                                     

Н.Г. Ткаченко

М.І. Хандурін