Рішення

від 06.02.2012 по справі 37/308пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.02.12 р. Сп рава № 37/308пн

Суддя господарського суд у Донецької області Гриник М .М.

при секретарі судового зас ідання Захаровій В.Б.

розглянув у відкритому суд овому засіданні господарськ ого суду справу

за позовною заявою товарис тва з обмеженою відповідальн істю "Лідія - К", м. Горлівка

до Регіонального відділен ня Фонду державного майна Ук раїни по Донецькій області, м . Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предме т спору, на стороні відповіда ча Державного казначейства У країни у Донецькій області.

про зобов' язання відпові дача вжити заходи для поверн ення з державного бюджету Ук раїни помилково сплачениих п озивачем за період з 05.10.07-31.12.08 сум и орендної плати у розмірі 7243,67 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з' явився

від відповідача: не з' явив ся

від третьої особи: не з' яви вся

Товариство з обмеженою ві дповідальністю "Лідія - К", м. Го рлівка звернулося до господа рського суду Донецької облас ті з позовом до Регіональног о відділення Фонду державног о майна України по Донецькій області, м. Донецьк, за участю третьої особи без самостійн их вимог на предмет спору, на с тороні відповідача Державно го казначейства України у До нецькій області, про зобов' язання відповідача вжити зах оди для повернення з державн ого бюджету України помилков о сплачених позивачем за пер іод з 05.10.2007р. по 31.12.2008р. суми орендн ої плати у розмірі 7243,67 грн.

В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на те, що укладений між ним та від повідачем договір оренди нер ухомого майна № 202/97 від 06.06.1997р. при пинив свою дію 06.06.2007р. Відповіда ч як орендодавець ухилився в ід підписання акту прийому-п ередачі орендованого майна, у зв' язку з чим позивач прод овжував фактично користуват ися нежитловими приміщенням и, переданими йому в оренду на підставі вказаного договору . За користування об' єктом о ренди орендар у період після закінчення договору оренди та до грудня 2008р. фактично спла чував орендну плату. Разом з т им, 29.09.2007р. за податкові борги ба лансоутримувача орендоване майно місцевим органом держ авної податкової інспекції п родано на біржовому аукціоні фізичній особі, що підтвердж ується біржовим контрактом № 061-н від 28.09.2007р. За актом прийому-п ередачі від 05.10.2007р. нежитлові пр иміщення, які орендувалися п озивачем, передано покупцю - фізичній особі ОСОБА_1 Пр и цьому, відповідач не повідо мив органи Держказначейства про припинення підстав для о держання грошових коштів від позивача. За вказаних обстав ин, позивач помилково сплати в до державного бюджету 13460,00 гр н. як орендну плату за період п ісля 05.10.2007р., що підтверджується платіжними дорученнями, зав ірені копії яких з відміткам и банку про проведення плате жу містяться в матеріалах сп рави. Відповідач згідно лист а №11-06-03-08492 від 05.08.2009р. вказану переп лату визнав частково на суму 9126,12 грн., залишок суми вважає не устойкою за неповернення поз ивачем орендованого майна. П озивач звернувся до відповід ача з вимогою №13 від 30.11.2010р. про п овернення безспірної частки переплаченої суми грошових коштів. Листом від 27.12.2010р. позив ач направив відповідачу плат іжні документи в підтверджен ня факту здійснення переплат и для подальшого звернення в ідповідача до Державного каз начейства України у Донецькі й області з відповідним пода нням. Позивач 06.07.2011р. повторно н аправив відповідачу лист з в имогою повернути переплачен і грошові кошти. Відповідач н аправив до Державного казнач ейства подання про поверненн я розміру помилково сплачено ї орендної плати, у задоволен ні якого було відмовлено у зв ' язку з пропуском позивачем 1095-денного строку на подання з аяви про повернення з бюджет у помилково сплаченої суми, п осилаючись на Податковий код екс України. При цьому, Держав ним казначейством визначени й остаточний розмір виплати відповідачу в сумі 6216,33 грн. Поз ивач вважає, що неправомірни ми діями відповідач створив умови, в результаті яких пози вач зазнав матеріальної шкод и у розмірі 7243,67 грн. (13460,00грн. - 6216,33 грн. = 7243,67 грн.). За вказаних обста вин, позивач звернувся до суд у з позовом про зобов' язанн я відповідача вжити заходи д ля повернення з державного б юджету України помилково спл аченої позивачем за період з 05.10.2007р. по 31.12.2008р. суми орендної пл ати у розмірі 7243,67 грн.

Ухвалою суду від 31.10.2011р. позов на заява прийнята до розгляд у та порушено провадження у с праві № 37/308пн, сторони зобов' я зані надати документи та вик онати певні дії.

Згідно розпорядження заст упника голови господарськог о суду Донецької області від 22.11.2011р. справа №37/308пн передана на розгляд судді Гриник М.М.

Відповідач у відзиві на поз овну заяву проти позовних ви мог заперечував у зв' язку з їх необґрунтованістю та без підставністю.

Ухвалою від 18.01.2012р. за клопота нням сторони строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

Відповідно до ст. 85 Господар ського процесуального кодек су України в судовому засіда нні, яке відбулось 06.02.2012р. оголо шено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог с татті 81-1 Господарського проце суального кодексу України ск ладено протокол, який долуче но до матеріалів справи.

Розглянувши подані матері али справи, та заслухавши поя снення представників сторін , присутніх в судовому засіда нні, господарський суд Донец ької області , -

ВСТАНОВИВ:

06.06.1997 року між Регіональним в ідділенням Фонду державного майна України в Донецькій об ласті (орендодавець) та товар иством з обмеженою відповіда льністю „Лідія - К” (орендар ) укладений договір №202/97 оренди нежитлового приміщення зага льною площею 1203,6 кв.м., яке розта шоване за адресою: Донецька о бласть, м. Горлівка, вул. Інтер національна і знаходиться на балансі ДП "Управління по гас інню, профілактиці териконів та рекультивації земель" ВО "А ртемвугілля".

Мета та предмет договору - підвищення ефективності щод о використання державного ма йна та досягнення, з цього при воду, певних результатів гос подарювання, на час використ ання нежитлового приміщення , що знайшло своє відображенн я у пункті 1.1 договору.

Відповідно до вимог пункту 2.2 договору вступ орендаря у в олодіння та користування май ном відбувається одночасно з підписанням сторонами догов ору оренди та акту прийому-пе редачі. Пунктом 6.1 договору ст орони встановили строк дії д оговору з 06.06.1997р. по 06.06.2002р., а у пунк ті 6.4 договору сторони також п ередбачили, що після закінче ння його строку, орендар має п ереважне право на його продо вження. За відсутністю заяв з боку сторін про зупинення аб о внесення до нього змін, післ я його закінчення на протязі місяця, він вважається продо вженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені ним раніше.

Як стверджує позивач, через два дні після закінчення стр оку договору, відповідач лис том № 06-03-6872 від 08.06.2007р. повідомив по зивача про закінчення строку дії договору та поверненням з цих обставин на підставі а кту прийому - передачі неру хомого державного майна - не житлового приміщення загаль ною площею 1230,6 кв.м., яке розташо ване за адресою: АДРЕСА_1

Втім, процедуру повернення майна не було чітко визначен о у договорі, а тому сторони по винні були керуватися припис ами частини другої статті 795 Ц К України, яка передбачає, що повернення наймачем предмет у договору найму оформляєтьс я відповідним документом (ак том), який підписується сторо нами договору. З цього момент у договір найму припиняється . Всупереч вказаній нормі пра ва відповідач переклав повно важення сторони за договором оренди на третю особу - Держ авне підприємство „Артемвуг ілля”, яке не було стороною за договором оренди державного майна №202/97 від 06.06.1997р.

Оскільки тривалий час пози вач не був належним чином пов ідомлений про вказані вище о бставини, а до наступного час у акт на повернення майна між сторонами не складено, він п родовжував щомісячно вносит и у повному обсязі орендні пл атежі за договором до грудня 2008 року, який припинив свою дію . Долучені до матеріалів спра ви розрахункові документи у вигляді платіжних доручень у кількості 15 (п' ятнадцяти) шт ук містять посилання на позн ачку №202/97 від 06.06.97р., та слова за на ступним змістом: ”...оренда при міщення за (вказано місяць та рік)...”.

Втім, законодавець передба чає, що у випадку неможливост і ідентифікувати платіж у пр авовідносинах, у зв' язку з й ого невірним або помилковим зазначенням, слід звернутися до законодавства, яке регулю є дані відносини.

Так, згідно статті 6 Указу Пр езидента України від 16.03.1995р. №227/9 5 „Про заходи щодо нормалізац ії платіжної дисципліни в на родному господарстві Україн и”, визначено, що за наявністю встановлених підстав - від повідно до статті 35 Закону Укр аїни „Про платіжні системи т а переказ коштів в Україні” в ід 05.04.2001р. № 2346 у випадку помилков ого перерахування коштів на рахунок отримувача в установ і банку, без вказівки признач ення платежу або неправильни м його визначенням, грошові к ошти у встановлений законом строк підлягають поверненню на рахунок платника.

Однак, за наявністю у платни ка заборгованості перед особ ою, на рахунок якої до банку на дійшли грошові кошти без вка зівки призначення платежу аб о з неправильним його визнач енням, а також помилково пере раховані грошові кошти, отри мувач платежу має право на св ій розсуд вибрати заборгован ість вказаного платника та з аявити про припинення саме ц ієї суми боргу в порядку залі ку зустрічних вимог (вимога п латника щодо повернення суми , перерахованої їм без вказів ки платежу або з невірним йог о призначенням, і зустрічної вимоги щодо погашення забор гованості по оплаті товарів наданих послуг та виконаних робіт). Це може бути остання за строком заборгованість плат ника, яка утворилася перед от римувачем платежу.

Коли отримувач платежу не з аявить та не поверне грошові кошти, отримані без призначе ння платежу, платник на свій р озсуд як власник грошових ко штів у будь-який час може визн ачити раніше зроблений платі ж. Тобто припинено може бути с аме те зобов' язання, яке вка зано платником. Платник має п раво вказати „зобов' язання ”, яке ним вказано. Платник має право вказати те „зобов' яз ання” яке є давнім за строком виникнення, сподіваючись пр и цьому на пропуск отримувач ем платежу та строку позовно ї давності на стягнення забо ргованості. За відсутності а кту прийому-передачі на пове рнення спірного майна, у тому числі інформації щодо перед ачі орендованого майна ново му власнику позивач за періо д з 05.10.2007р. по 31.01.2009р. вносив на адре су відповідача грошові кошти в сумі 13 460 грн.

Відповідач в совю чергу був належним чином проінформова ний про факт продажу орендов аного майна, але довгий час пр одовжував отримувати грошов і кошти від позивача за оренд у державного майна, на яке втр атив будь-яке право ще 05.10.2007р. Ос кільки відповідач безпідста вно одержав ці гроші, то повин ен був о повернути їх на адрес у позивача.

Обставини справи та докази на їх підтвердження свідчат ь, що відповідач листом №11-06-03-08492 від 05.08.09р. визнав правомірніст ь повернення суми грошових к оштів у розмірі 9 126,12 грн., що скл ало лише частку надмірно спл аченої орендної плати за пер іод з червня 2007 року по січень 2009 року, а суму в розмірі 7 612,62 грн ., вважаючи їх неустойкою, за н ібито неповернення орендова ного майна повертати позивач еві відмовився.

Позивачем помилково перер аховано на адресу відповідач а грошові кошти, які до наступ ного часу йому не повернуті. Т ому, позивач наполягає на стя гненні з відповідача безпідс тавно отриманих грошових кош тів в сумі 13 460 грн.

Вищевикладені обставини в же досліджувалися господарс ьким судом під час судового р озгляду справи №40/256 за позовом товариства з обмеженою відп овідальністю до Регіонально го відділення Фонду державно го майна України по Донецькі й області, м. Донецьк, за участ ю третьої особи без самостій них вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управлі ння Державного казначейства України у Донецькій області , про стягнення 13460,00 грн. Підстав ою позову позивачем вказано норми статті 1212 Цивільного ко дексу України. Рішенням від 19. 01.2010р. у справі №40/256 позов задовол ено повністю та стягнуто з Ре гіонального відділення Фонд у державного майна України п о Донецької області, 83000, м. Доне цьк, вул. Артема, 97, (р/р 31119094700021, код б юджетної класифікації 22080300, от римувач ГУДКУ у Донецькій об ласті, ЄДРПОУ 34686448, МФО 834016) на кори сть товариства з обмеженою в ідповідальністю „Лідія - К” (84634, Донецька область м.Горлів ка, вул. Інтернаціональна, 3, ід . код 24812286) безпідставно отриман і грошові кошти в сумі 13 460 грн., в итрати зі сплати державного мита в сумі 134 грн. 60 коп. та витра ти на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су в сумі 236 грн.

Зазначені реквізити бюдже тної класифікації в позовних вимогах не зазначались, як і в загалі позивач не звертався з позовними вимогами про стя гнення спірних сум з Держбюд жету України, а фактично прос ив задовольнити позов шляхом стягнення суми позову безпо середньо з відповідача - Регі онального відділення Фонду д ержавного майна України по Д онецькій області.

Рішення місцевого господа рського суду мотивоване поло женнями ст.1212 Цивільного коде ксу України, ст.6 Указу Президе нта України від 16.03.95р. №227/95 „ Про з аходи щодо нормалізації плат іжної дисципліни в народному господарстві України”; тим, щ о відповідач був належним чи ном проінформований щодо про дажу орендованого майна, але довгий час продовжував отри мувати грошові кошти від поз ивача за оренду державного майна, на яке втратив будь-яке право 05.10.2007р.; тим, що перерахува ння спірних сум підтверджено платіжними дорученнями, у то му числі доведено момент при дбання та збереження відпові дачем майна, яке за родовими о знаками є грошовими коштами.

Постановою Донецького апе ляційного господарського су ду від 01.03.2011р. рішення від 19.01.2010р. п о справі №40/256 скасовано, оскіль ки фактично позовні вимоги п ро стягнення коштів з Держбю джету України по даній справ і не заявлялись позивачем і у місцевого господарського су ду були відсутні правові під стави для корегування позовн их вимог за власною ініціати вою, оскільки це не входить в м ежі компетенції господарськ ого суду.

В межах справи №37/308пн позива ч просив суд зобов' язати ві дповідача вжити заходи для п овернення з державного бюдже ту України помилково сплачен ої позивачем за період з 05.10.2007р. по 31.12.2008р. суми орендної плати у розмірі 7243,67 грн. Разом з тим, по зивач надав до суду клопотан ня про вихід за межі позовних вимог згідно ст. 83 ГПК України для захисту прав та інтересі в позивача (вх. №02-41/50228 від 16.11.2011р. та вх. №02-41/56973 від 21.12.2011р.). В останньому клопотанні позивач також пр осив суд на підставі статей 1 т а 22 ГПК України змінити позовн і вимоги на зобов' язання ві дповідача надати позивачу по дання до третьої особи для по вернення з державного бюджет у помилково сплачених позива чем сум як орендну плату у роз мірі 7243,67 грн. Вказані клопотан ня судом відхиляються на під ставі наступного:

Пунктом 2 статті 83 ГПК Україн и передбачено, що господарсь кий суд, приймаючи рішення, ма є право виходити за межі позо вних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних і нтересів позивачів або треті х осіб з самостійними вимога ми на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Господарський суд може реа лізувати це право за наявнос ті таких умов: це необхідно дл я захисту прав і законних інт ересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору; про це є кло потання заінтересованої сто рони. Необхідною є наявність двох зазначених умов одноча сно. Клопотання заінтересова ної сторони повинно бути вик ладене письмово.

Вихід за межі позовних вимо г означає лише збільшення кі лькісного показника розміру заявленої позивачем вимоги. Однак суд не вправі змінюват и предмет позову, розглядати позовні вимоги, які не були за явлені позивачем.

Відповідно до частини 2 стат ті 19 Конституції органи держа вної (в тому числі судової) вла ди, їх посадові особи зобов'яз ані діяти лише на підставі, в м ежах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституціє ю та законами України.

Частина 4 статті 22 ГПК визнач ає зміну підстави або предме та позову, збільшення чи змен шення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов'я зок позивача.

Пунктом 2 статті 83 ГПК передб ачено право господарського с уду щодо виходу за межі позов них вимог (за наявності перед бачених цією нормою умов, і пр о це є клопотання заінтересо ваної сторони), але не зміни та ких вимог на власний розсуд ч и спонукання до їх уточнення .

Статтею 22 ГПК України встан овлено, що до початку розгляд у господарським судом справи по суті позивач має право змі нити предмет або підставу по зову шляхом подання письмово ї заяви.

Предмет позову - це певна м атеріально- правова вимога позивача до відповідача. Під ставою позову є фактичні обс тавини, на яких ґрунтується в имога позивача. Зміна предме та позову означає зміну вимо ги, з якою позивач звернувся д о відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, н а яких ґрунтується вимога по зивача. Під збільшенням розм іру позовних вимог слід розу міти зміну кількісних показн иків, в яких виражається позо вна вимога.

Таким чином, клопотанням пр о вихід за межі позовних вимо г позивач фактично змінює пі дстави позову, що згідно ст. 22 Г ПК України можливо тільки до початку розгляду судом спра ви по суті. Суд розпочав розгл яд справи по суті в судовому з асіданні 23.11.2011р., що підтверджує ться протоколом судового зас ідання, а клопотання вх. №02-41/56973 п озивач надав до суду 21.12.2011р. згі дно штампу канцелярії суду.

Таким чином, у зв' язку з ві дхиленням клопотань про вихі д за межі позовних вимог згід но ст. 83 ГПК України, суд розгля дає первісно заявлені позовн і вимоги товариства з обмеже ною відповідальністю "Лідія - К" до Регіонального відділен ня Фонду державного майна Ук раїни по Донецькій області, з а участю третьої особи без са мостійних вимог на предмет с пору, на стороні відповідача Державного казначейства Укр аїни у Донецькій області, про зобов' язання відповідача в жити заходи для повернення з державного бюджету України помилково сплачені позиваче м за період з 05.10.2007р. по 31.12.2008р. суми орендної плати у розмірі 7243,67 г рн.

Проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, суд ді йшов наступного висновку:

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистог о немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 вказаної статті в становлено, шо способами зах исту цивільних прав та інтер есів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійс ним;

3) припинення дії, яка порушу є право;

4) відновлення становища, як е існувало до порушення;

5) примусове виконання обов' язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношен ня;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування м айнової шкоди;

9) відшкодування моральної ( немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними ріш ення, дій чи бездіяльності ор гану державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого са моврядування, їхніх посадови х і службових осіб.

За змістом положень вказан их норм правом на пред' явле ння позову до господарського суду наділені, зокрема, юриди чні особи, а суд шляхом вчинен ня провадження у справах зді йснює захист осіб, права і охо ронювані законом інтереси як их порушені або оспорюються.

Однак, наявність права на пр ед' явлення позову не є безу мовною підставою для здійсне ння судового захисту, а лише о днією з необхідних умов реал ізації встановленого вищевк азаними нормами права.

З позовної заяви та матеріа лів справи не вбачається, які саме заходи для повернення г рошових коштів з державного бюджету України просить пози вач зобов' язати вжити відпо відача, тому заявлена до суду вимога позивача про зобов' язання відповідача вжити зах оди для повернення з державн ого бюджету України помилков о сплачені позивачем за пері од з 05.10.2007р. по 31.12.2008р. суми орендно ї плати у розмірі 7243,67 грн. не є к онкретною вимогою та не є нал ежним способом захисту цивіл ьних прав та інтересів згідн о діючого законодавства.

Слід мати на увазі, що Верхо вним Судом України у постано ві від 13.07.2004 р. у справі N 10/732 виклад ено правову позицію, згідно з якою суд, дійшовши висновку, щ о предмет позову не відповід ає встановленим законом або договором способам захисту п рав, повинен відмовити у позо ві, а не припиняти провадженн я у справі за її непідвідомчі стю суду.

Статтею 129 Конституції Укра їни встановлено, що основним и засадами судочинства є зма гальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх док азів і у доведенні перед судо м їх переконливості.

Згідно ст. 33 ГПК України кожн а сторона повинна довести ті обставини, на які вона посила ється як на підставу своїх ви мог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Код ексу господарський суд прий має тільки ті докази, які мают ь значення для справи. Обстав ини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засоба ми доказування, не можуть під тверджуватись іншими засоба ми доказування.

Статтею 43 ГПК України перед бачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутр ішнім переконанням, що ґрунт ується на всебічному, повном у і об'єктивному розгляді в су довому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керую чись законом. Ніякі докази не мають для господарського су ду заздалегідь встановленої сили.

Аналіз вказаних обставин у їх сукупності дає підстави с уду вважати, що позивач не дов ів належними та допустимими доказами законні підстави дл я зобов' язання відповідача вжити заходи для повернення з державного бюджету Україн и помилково сплачені позивач ем за період з 05.10.2007р. по 31.12.2008р. сум и орендної плати у розмірі 7243,67 грн. Таким чином, суд дійшов в исновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, тому задоволен ню не підлягають.

Згідно ст. 49 ГПК України судо ві витрати покладаються на п озивача.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 82-85 Гос подарського процесуального кодексу України, господарсь кий суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні по зову товариства з обмеженою відповідальністю "Лідія - К" до Регіонального відділення Фо нду державного майна України по Донецькій області, за учас тю третьої особи без самості йних вимог на предмет спору, н а стороні відповідача Держав ного казначейства України у Донецькій області, про зобов ' язання відповідача вжити з аходи для повернення з держа вного бюджету України помилк ово сплачені позивачем за пе ріод з 05.10.2007р. по 31.12.2008р. суми оренд ної плати у розмірі 7243,67 грн.

Рішення господарського су ду може бути оскаржене до Дон ецького апеляційного господ арського суду протягом десят и днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лиш е вступну та резолютивну час тину рішення, зазначений стр ок обчислюється з дня підпис ання рішення, оформленого ві дповідно до статті 84 цього Код ексу.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апе ляційну скаргу не було подан о. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не с касовано, набирає законної с или після розгляду справи ап еляційним господарським суд ом.

Суддя Гриник М.М.

Повний текст рішення скл адено та підписано 13.02.2012р.