Рішення

від 26.12.2011 по справі 9/40/5022-937/2011(16/105-2006(5/26-558))

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2011 р.

Справа № 9/40/5022-937/2011(16/105-2006(5/26-558))

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Гевка В.Л.             

Розглянув справу

за позовом  Приватного сільськогосподарського підприємства "Зоря", с. Шили, Лановецького району, Тернопільської області.  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л", юридична адреса: вул. Тернопільська, будинок 1, корпус Б, м. Ланівці, Тернопільська область, Лановецький район, фактична адреса: вул. Вишнівецька, 1-В, м. Ланівці, Лановецького району, Тернопільської області.

про повернення 6606 літрів дизельного палива та стягнення судових витрат

За участю представників сторін:

          позивача: ОСОБА_1. –доручення №17 від 19.07.2011р.

          відповідача: ОСОБА_2 –доручення №362 від 18.07.2011р.

Судом, в порядку ст. 81-1 ГПК України, фіксація  судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони в порядку ст.ст.64,77 ГПК України про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні 26.12.2011р. оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення.

Суть справи: Позивач  - приватне сільськогосподарське підприємство "Зоря", с. Шили, Лановецького району, Тернопільської області (далі по тексту –позивач або ПСП "Зоря" звернулось до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л", вул. Вишнівецька, 1-В, м. Ланівці, Лановецького району, Тернопільської області (далі по тексту –відповідач або ТОВ "Агро Колос Л") про повернення 6606 літрів дизельного палива та стягнення судових витрат.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 19.05.2010 року № 5/26-558 позов задоволено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду України від 06.07.2010 року  № 5/26-558  апеляційну  скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л " залишено без задоволення. Рішення господарського суду Тернопільської області від 19.05.2010 року по справі №5/26-558 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07 грудня 2010 р. № 5/26-558 касаційну скаргу ТзОВ "Агро Колос Л" задоволено частково. Рішення господарського суду Тернопільської області від  19.05.2010р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2010р. у справі №5/26-558 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду Тернопільської області від 24.01.2011р. №16/105-2006(5/26-558), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2011р. позовні вимоги задоволено. Зобов'язано відповідача повернути позивачу 6606 л. дизельного пального.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2011 року  касаційну скаргу ТОВ "Агро Колос Л" задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2011 року та рішення господарського суду Тернопільської області від 24.01.2011 року у справі №16/105-2006(5/26-558) скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

Зі змісту ч. 1 ст. 20 ГПК України суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.

Таким чином, розпорядженням голови господарського суду Тернопільської області від 05.07.2011 р. справу № 16/105-2006(5/26-558) передано на новий розгляд судді Гевку В.Л.

Ухвалою суду від 07.07.2011р. справу №16/105-2006(5/26-558) прийнято до провадження з присвоєнням їй №9/40/5022-937/2011(16/105-2006(5/26-558)) та її  розгляд призначено на 19.07.2011 р.

У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 26.07.2011р., на 06.09.2011р. та оголошувалась перерва до 20.09.2011р. до 15год. 00хв. у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів та з метою розгляду та оцінки уже поданих сторонами документів, пояснень, заперечень у справі. Одночасно, суд за клопотанням сторін ухвалою від 26.07.2011р. в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжив строк розгляду справи  на п'ятнадцять днів до 20.09.2011р.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20.09.2011р. зупинено провадження у справі №9/40/5022-937/2011(16/105-2006(5/26-58)) та направлено копії матеріалів справи в Прокуратуру Лановецького району Тернопільської області для проведення слідчих дій з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили. Зокрема, встановлення факту підроблення чи фальсифікації (якщо такі мали місце) документів на отримання 6606 літрів спірного дизельного палива та незаконного привласнення посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л" 6606 літрів спірного дизельного палива, що належало на праві власності позивачу - Приватному сільськогосподарському підприємству "Зоря" та виявлення і притягнення до відповідальності посадових осіб винних у цьому, відповідно до вимог Кримінального кодексу України.

Листом №47-1554 вих.11 від 14.11.2011р. (вх. №17892(н) від 17.11.2011р.) Прокуратурою Лановецького району Тернопільської області  повернуто копії витягів з матеріалів справи до господарського суду Тернопільської області. В листі, зокрема, зазначено, що за результатами проведеної перевірки за фактом привласнення чи розтрати 6606 літрів дизельного палива, перевищення службового становища та службового підроблення при здійсненні позики дизпалива у ПСП "Зоря" прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно службових осіб ТОВ "Агро Колос Л".

Приймаючи до уваги зміст листа та постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.11.2011р., суд листом від 21.11.2011р. викликав уповноважених представників сторін для ознайомлення з матеріалами справи та вирішення питання про поновлення провадження у справі та розгляду її по суті, а також зобов'язував сторони підготувати пояснення та заперечення за результатами ознайомлення із змістом листа №47-1554 вих. 11 від 14.11.2011р. та постанови про відмову в порушені кримінальної справи від 14.11.2011р.

Представник позивача з матеріалами справи ознайомився та, згідно письмового звернення від 13.12.2011р. зазначає, що підтримує позовні вимоги про повернення дизельного пального в повному обсязі.

Проте, представник відповідача для ознайомлення із листом №47-1554 вих.11 від 14.11.2011р. та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.11.2011р. у встановлені строки  не з'явився і станом на 13.12.2011р. з матеріалами справи не ознайомився, пояснень чи заперечень суду не надав.

 В зв'язку із зазначеним, суд повторно призначав судове засідання на 26.12.2011р. з метою надання можливості відповідачу ознайомитись з матеріалами справи та подати пропозиції за результатами ознайомлення із листом №47-1554 від 14.11.2011р. та постановою про відмову в порушені кримінальної справи від 14.11.2011р., а також для вирішення питання про поновлення провадження у даній справі.

В подальшому представник відповідача, ознайомившись із  матеріалами справи, у судове засідання 26.12.2011р. прибув та проти позовних вимог заперечує повністю із підстав, зазначених у відзивах на позов та поданих суду додаткових запереченнях та поясненнях, зокрема, і від 22.12.2011р. № 745 вх. № 19378 (н) від 23.12.2011р.

У засіданні 26.12.2011р. представник позивача та представник відповідача не заперечили проти поновлення провадження у справі. Враховуючи зазначене, суд у судовому засіданні 26.12.2011р. поновив провадження у справі та перейшов у судовому засіданні до її розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 26.12.2011р. позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві та у додаткових поясненнях, що подавались ним під час розгляду даної справи. Зокрема, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що 23 серпня 2007 року та 02 жовтня 2007 року згідно накладних №№250,341 позивач передав, а відповідач прийняв в позику 6606 літрів дизельного палива на загальну суму 23410грн.02коп. Отримання товару відповідачем підтверджується підписом на накладних уповноваженої особи, який (підпис) завірений печаткою товариства (відповідача). Проте на неодноразову вимогу позивача повернути дизельне паливо передане в позику, відповідач останньої не виконав. У зв'язку з чим позивач просить зобов'язати відповідача виконати свої зобов'язання в судовому порядку.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, зокрема, з підстав зазначених ним у відзиві на позов (б/н і б/д, вх.№11883 (н) від 21.04.2010р.) та у поданих в подальшому додаткових запереченнях та поясненнях.

Зокрема, відповідач посилається на те, що правочин між сторонами вчинений без дотримання положень ст.ст.207,208,827,187,1046 ЦК України, ст.181 ГК України, а сам договір тим паче договір позики між сторонами не укладався, та вважає, що оскільки довіреності на отримання дизпалива за накладними не видавались і дані про відповідний запис в журналі реєстрації відсутні, то відповідно дизельне паливо відповідач не отримував. Також, стверджує, що в накладних, на які посилається позивач, є підпис особи –ОСОБА_4., який нібито отримав від імені відповідача дизельне паливо, однак Довіреність на одержання цінностей, порядок видачі якої передбачений Інструкцією "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р., даній особі не видавалася, та вказує на те, що згідно установчих документів, а саме відповідно до п. 9.11.4. ст. 9 Статуту ТОВ "Агро Колос Л" тільки Генеральний директор без довіреності діє від імені Товариства, яким на час видачі представлених позивачем накладних, відповідно до наказу №1 від 03.04.2007р. був ОСОБА_3, а ОСОБА_4., чий підпис є на накладних, перебуваючи на посаді заступника Генерального директора по господарській частині, не мав повноважень на отримання товару та не мав права підпису на накладних.

Також, у додаткових поясненнях від 22.12.2011р. № 745 вх. № 19378 (н) від 23.12.2011р. відповідач звернув увагу на те, що відповідно до п.п 3 п.13 Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей»затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 року при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей. Проте, зразок печатки позивачу не надавався.

Крім того, представник відповідача зазначає, що факт отримання дизпалива не підтверджується подорожніми листами паливо цистерни.

Вважає, також, що головним бухгалтером ОСОБА_5. в результаті халатного відношення до своїх посадових обов'язків та не маючи на це достатніх підстав було оприбутковано дизельне пальне на рахунок 203, а також проведено по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками». Проте, особисто факт поставки головний бухгалтер не бачив.

В матеріалах справи знаходиться пояснення ОСОБА_6, який перевозив дизельне паливо в 2007 році з ПСП «Зоря»в ТОВ «Агро Колос Л». Проте в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про факт поставки та передачі дизельного палива, а саме відсутній договір позики, відсутній договір про перевезення дизельного палива, укладений між ОСОБА_6. та ПСП «Зоря», та відсутні акти приймання-передачі.

В матеріалах справи є звіт про рух матеріальних цінностей по рахунку 203 за жовтень 2007 року, який здав ОСОБА_7., де відображено 3300 л дизельного палива позичково від ПСП «Зоря», однак в своєму поясненні, яке знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_7., вказує, що дизельне пальне від ПСП «Зоря»він не привозив.

В поясненні головного бухгалтера ТОВ «Агро Колос Л»ОСОБА_5, та поясненні заступника головного бухгалтера ТОВ «Агро Колос Л»ОСОБА_8., вказано, що факту поставки дизельного палива вони не бачили, а оприбутковане дане пальне згідно накладних, що в свою чергу виписані з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до п.п.4.1.5.1 Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України»затвердженої Наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації   України,   Державного    комітету    статистики    України №81/38/101/235/122 від 02 квітня 1998 року відпуск нафтопродуктів споживачам проводять на підставі попередньо укладених договорів або за готівку.

П.п. 4.1.5.25 даної Інструкції говорить нам про те, що на підставі договору на кожного споживача відкривається картка обліку (наряд, замовлення) за формою N 10-НП (додаток 10), у якій відображаються маса відпущених нафтопродуктів та всі зміни в договорі. У картку обліку фактичного відпуску нафтопродуктів заносяться дані товарно-транспортних накладних.

Окрім того Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності, які в даному випадку відсутні. При цьому представник відповідача зазначає, що вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для підприємств, установ та організацій всіх галузей народного господарства і всіх форм власності, а також для громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, що займаються придбанням, транспортуванням, зберіганням та реалізацією нафти і нафтопродуктів на території України

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, оцінивши  наявні у  справі  докази, суд встановив, що позов підлягає до  задоволення,  виходячи з наступного.    

Господарський процесуальний кодекс України передбачає рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст.ст. 4-2, 21, 54, 56 ГПК України) та заходи і дії, які вчиняє господарський суд для забезпечення правильного та своєчасного вирішення спору.

В силу вимог ст.ст. 8, 24, 61 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права, закріплено рівність кожного перед Законом, а також, індивідуальний характер відповідальності особи за порушення закону.

Предметом розгляду у справі є позовні вимоги позивача про повернення 6606 літрів дизельного палива, наданого позивачем відповідачу у позику.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство "Зоря", передало, а відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л" прийняло в позику на підставі накладної № 250 від 23.08.2007р. - 3306 літрів дизельного палива вартістю 12133 грн. 02 коп. та на підставі накладної №341 від 02.10.2007 р. - 3300 літрів дизельного палива вартістю 11277 грн. (далі по тексту –Накладні) Всього, як стверджує позивач, за вказаними накладними було передано відповідачу 6606 літрів дизельного палива на загальну суму 23 410 грн. 02 коп.

В підтвердження вказаного факту представником позивача надано суду оригінали  та належним чином завірені копії накладних № 250 від 23.08.2007р. та  №341 від 02.10.2007 р., з яких вбачається, що вони засвідчені підписами посадових осіб обох сторін та відтиском печатки Товариств. Крім того, в графі "Підстава" у вказаних накладних міститься відмітка "В позику".

З аналізу матеріалів справи, за своєю правовою природою господарські  правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем випливають із договору позики.

У відповідності до статті 1046 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року (з наступними змінами і доповненнями) (далі по тексту –ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

 Як визначається частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини 3 статті 1049 ЦК України позика вважається  повернутою в момент передання позикодавцеві грошей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України № 436-IV від 16 січня 2003 року (з наступними змінами та доповненнями), кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.   

Як стверджує позивач, він виконав свої зобов'язання, передбачені  статтею 1046 ЦК України, належним чином. Проте, відповідач свій обов'язок по поверненню наданої йому позики у вигляді дизельного палива в кількості 6606 літрів на загальну суму  23 410 грн. 02 коп. належним чином не виконав, а тому існує заборгованість відповідача перед позивачем  по неповернутій позиці, яка становить 6606 літрів дизельного палива.

При цьому з боку позивача надано суду докази того, що ним надсилалась і 03.03.2010року відповідачем отримана претензія №1 від 02.03.2010 року (що підтверджується підписом повноважної особи відповідача та відтиском штампу товариства на претензії), з вимогою в семиденний строк  з дня отримання вимоги повернути отриману позику, а саме дизельне паливо в кількості 6606 літрів.  

Вказану претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення. Про отримання даної претензії представник відповідача не заперечив в ході розгляду справи, однак зазначив, що факт отримання претензії ще не означає, що така претензія визнана.

Розглянувши та оцінивши подані представником позивача оригінали Накладних про надання дизпалива, як докази виникнення договірних правовідносин позики,  суд має за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до  частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо зміст його зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного зв'язку.

Як визначається у частині 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі  єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається  укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами, тощо, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення  даного виду договорів.

Частиною 2 статті 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як вбачається з матеріалів справи, накладна  № 250  від 23.08.2007 р. на передачу 3306 літрів дизельного палива вартістю 12133 грн. 02  коп. та накладна  №341 від 02.10.2007 р. на передачу 3300 літрів дизельного палива вартістю 11277 грн. можуть, на думку суду, вважатися тими документами, що посвідчують укладення між позивачем та відповідачем договору позики та підтверджують факт передачі "Позикодавцем" (позивачем) визначеної кількості дизельного палива "Позичальнику" (відповідачу) в позику.

У відповідності до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому судом у справі встановлено, що сторони визначили у вищевказаних накладних предмет договору позики, а саме - 6606 літрів дизельного палива та вартість договору –23410 грн.02 коп., а також  в графі підстава у вказаних накладних міститься відмітка "В позику". А тому  слід вважати, що сторони досягли істотних умов договору, зокрема, про предмет та вартість договору.

Разом з цим, відповідач у відзиві на позов та додаткових поясненнях заперечує укладання сторонами договору позики та отримання відповідачем, як юридичною особою, спірного дизпалива. Зокрема, зазначає, що довіреність на отримання спірного дизпалива Товариство не видало, тобто ОСОБА_4. отримував (якщо отримував) паливо не від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Колос", а діяв за власним бажанням та з метою досягнення власних інтересів (відзив на позов від 21.04.2010р. № 1183(н) та від 05.05.2010р. № 12258(н)). На час підписання спірних накладних директор ОСОБА_3. у відрядженні не перебував, але його підпис на накладних відсутній. В свою чергу ОСОБА_4 довіреність підприємства на отримання палива у позивача 23 серпня та 02 жовтня 2007 р. не видавались.

Судом також встановлено, що при попередньому розгляді справи рішеннями господарського суду Тернопільської області від 19.05.2010р. № 5/26-558 та від 24.01.2011р. № 16/105-2006(5/26-558) позовні вимоги було задоволено повністю та зобов‘язано відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л" повернути позивачу Приватному сільськогосподарському підприємству "Зоря" 6606 літрів дизельного палива. Вказані рішення місцевого суду були залишені без змін згідно постанов Львівського апеляційного господарського суду, відповідно від 06.07.2010р. № 5/26-558  та від 28.03.2011р. № 16/105-2006(5/26-558).

Проте, за результатами перегляду зазначеної справи у касаційному порядку Вищий господарський суд України (далі по тексту –ВГСУ) неодноразово скасовував процесуальні акти місцевого суду та апеляційної інстанції та направляв справу на новий розгляд (постанови ВГСУ від 07.12.2010р. № 5/26-558 та від 14.06.2011р. № 16/105-2006(5/26-558). При цьому підставою для скасування рішень суду з боку ВГСУ стало, серед іншого, неповне дослідження судами обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Так, у Постанові від 14.06.2011р. № 16/105-2006(5/26-558) ВГСУ звертає увагу на те, що відповідно ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Натомість, суд не виконав вимоги зазначеної процесуальної норми. Не дотримано ним і вимог ст.34 ГПК України, де вказано, що обставини справи, які відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суди попередніх інстанцій визнали накладні №250 та №341 за договір позики. В постанові Вищого господарського суду від 07.12.2010 р. міститься вказівка дослідити: хто з боку отримувача підписав ці "договори" та чи мав він такі повноваження відповідно до Статуту. Суди дослідили, що накладні підписав заступник генерального директора по господарській частині ОСОБА_4., в той час, як генеральний директор не знаходився у відряджені.

Суди, також, вказали, що відповідно до Статуту ТОВ "Агро Колос Л" без довіреності діє від імені товариства, і в тому числі підписує договори, домовленості, довіреності виключно генеральний директор (п.9.11.4 Статуту). У разі відсутності генерального директора його повноваження тимчасово передаються фінансовому директору на підставі наказу генерального директора.

За таких обставин висновок суддів про те, що ОСОБА_4. мав повноваження підписати договір, на думку ВГСУ протирічить дослідженим судами доказам.

Натомість суди встановили, що ОСОБА_4. на час виникнення спірних правовідносин був матеріально-відповідальною особою і журнал реєстрації довіреностей ТОВ "Агро Колос Л" свідчить, що ОСОБА_4 неодноразово видавались довіреності на отримання  дизпалива. Встановлене свідчить, що на отримання товарно-матеріальних цінностей товариство таки видавало у встановленому порядку довіреності. Спірне паливо позивач віддав ОСОБА_4, який не мав довіреності на його отримання.

Попередньою постановою ВГСУ місцевий суд був зобов'язаний дослідити, яким чином повинна бути оформлена операція позики відповідно бухгалтерського обліку і дослідити первинні бухгалтерські документи. Замість цього в оскаржуваних рішеннях  зазначено, що головний бухгалтер відповідача пояснила, що отримане паливо було взято на приход, оприбутковано на рахунок 203, а також проведено на рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками". Зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається, що суди досліджували бухгалтерські документи.

На підставі викладеного, колегія суддів ВГСУ дійшла висновку, що справа вдруге розглянута без з'ясування всіх обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а доводи касаційної скарги є обґрунтованими. А тому, колегія суддів ВГСУ вдруге запропонувала місцевому суду ретельно з'ясувати обставини справи і дослідити докази, а не пояснення зацікавлених свідків. Встановленим обставинам надати правильну юридичну оцінку та винести обґрунтоване законне рішення суду (постанова ВГСУ від 14.06.2011р. № 16/105-2006(5/26-558).

Відповідно до статті 111-12 ГПК України вказівки, що  містяться  у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Враховуючи вищезазначене, розглядаючи при новому розгляді справу, та виконуючи відповідно ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові ВГСУ від 14.06.2011р. № 16/105-2006(5/26-558) судом у справі встановлено наступне.

Відповідно ст. 1047 ЦК України договір позики, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми укладається у письмовій формі.

Вимоги до письмової форми правочину зазначені в ст. 207 ЦК України. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріпляються печаткою.

Згідно ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно п. 2 Інструкції "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. № 99 та зареєстрованої у Мін'юсті України, 12.06.1996 за № 293/1318  сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до п.9.11.4 Статуту ТОВ "Арго Колос Л" у редакції, що діяла станом на момент підписання Накладних (додано до матеріалів справи) Генеральний Директор у межах своєї компетенції, згідно з чинним законодавством України та на умовах передбачених цим Статутом, самостійно без довіреності діє від імені Товариства, представляє його в усіх підприємствах, установах і організаціях України та за її межами, без довіреності підписує від імені Товариства договори, контракти, угоди, домовленості, доручення, довіреності та інші документи виключно в межах повноважень, визначених статутом Товариства. В свою чергу, згідно п.  9.13 Статуту у разі відсутності генерального директора його повноваження можуть тимчасово передаватися  Фінансовому Директору на підставі наказу Генерального Директора про тимчасове виконання обов'язків.

Досліджуючи подані Позивачем оригінали накладної № 250 від 23.08.2007 р. на передачу 3306 літрів дизельного палива вартістю 12133 грн. 02 коп. та накладної №341 від 02.10.2007 р. на передачу 3300 літрів дизельного палива вартістю 11277 грн., судом встановлено, що зазначені накладні підписані посадовими особами відповідача та посвідчені відтисками печатки відповідача. При цьому  у накладних у розділі "від кого прийнято і через кого прийнято" зі сторони відповідача  зазначено через ОСОБА_4.

Представниками позивача та відповідача не оспорюється та визнається той  факт, що саме вказана посадова особа відповідача отримала спірне дизпаливо та підписала зазначені Накладні з боку відповідача. Зазначений факт підтверджується і іншими доказами у справі.

При цьому судом у справі встановлено, що на час укладення та підписання зазначених накладних ОСОБА_4. відповідно до Наказу № 7 від 12.04.2007р. працював на посаді заступника генерального Директора ТОВ "Арго Колос Л".

В свою чергу, генеральним директором ТОВ «Агро колос Л», який мав право діяти від імені Товариства без доручення відповідно до Наказу № 1 від 03.04.2007 року був ОСОБА_3.

Судом також встановлено, що ОСОБА_4. на час виникнення спірних правовідносин був матеріально-відповідальною особою, що підтверджується укладеним з ним Товариством Договором про повну матеріальну відповідальність від 03.08.2007р. Також, як вбачається із журналу реєстрації довіреностей ТОВ "Агро Колос Л" ОСОБА_4 неодноразово видавались довіреності на отримання  дизпалива.

Проте, у даному випадку при підписанні Накладних та отриманні дизпалива ОСОБА_4. діяв без належним чином оформленої Довіреності так як такої йому з боку Директора ТОВ "Агро Колос Л" не видавалось. Також, в цей час ОСОБА_4. не виконував обов'язки Директора товариства. Зазначене, підтверджується як матеріалами справи так і неодноразовими письмовими поясненнями, які надавались у суді безпосередньо і ОСОБА_4 і колишнім Директором Товариства ОСОБА_3., та які долучено до матеріалів справи.

Вказаний факт також підтверджується і іншими доказами.

Зокрема, наданою довідкою №2 від 11.01.2011 року, яка видана ПСП “Зоря”, та в якій зазначається про те, що доручення від ТзОВ “Агро Колос Л” на отримання дизпалива в позику в ПСП “Зоря” не отримувалось, тому що накладна №250 від 23.08.07 р. та накладна №341 від 2.10.07 р. завірялася гербовими печатками.

В матеріалах справи, також, знаходиться належним чином засвідчена копія  журналу реєстрації відрядних ТОВ “Агро Колос Л” (почато 06.06.2007 року), з якої вбачається, що генеральному директору ОСОБА_3. на час виникнення спірних правовідносин не виписувались відрядні посвідчення. Крім того, судом встановлено, що Директор ТОВ "Арго Колос Л" ОСОБА_3.  не перебував в той час і у відпустці.

Враховуючи зазначене, оцінивши подані сторонами докази суд приходить до висновку, що підписуючи Накладні та отримуючи на підставі них спірне дизпаливо ОСОБА_4. діяв з перевищенням меж компетенції та в порушення правил визначених чинним законодавством та Статутом ТОВ "Арго Колос Л". Зокрема, як особа, яка в силу чинного законодавства та внутрішніх установчих документів Товариства не була наділена такими повноваженнями, по причині того, що їй не видавалось довіреності (доручення) на представлення інтересів Товариства та отримання матеріальних цінностей (дизпалива) в користь Товариства від іншої юридичної особи та такими повноваженнями вказана посадова особа не наділена і згідно Статуту товариства чи інших внутрішніх документів ТОВ "Арго Колос Л".

При цьому у п.п. 9.1. Роз'яснення ВГСУ від 12.03.1999  № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" зазначено, що угода укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.

Разом з цим, суд має за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ЦК України правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

При цьому норми даної статті не обмежують дії, що можуть свідчити про схвалення правочину, певним вичерпним колом обставин. Визначальним у вчиненні дій щодо схвалення правочину, вчиненого з перевищенням повноважень, є зміст таких дій, оскільки вони мають свідчити про прийняття правочину до виконання.

Схвалення правочину можливе у різних формах, зокрема, якщо особа, яку представляють, прямо заявила про це в письмовій формі, або ж шляхом вчинення конклюдентних дій, які свідчать про прийняття до виконання правочину (виплата контрагенту грошової суми, прийняття або передання майна, тощо).

Аналогічна правова позиція відображена і Вищим господарським судом України у постанові від 12.01.2011р. № 15/147 (долучено до матеріалів справи).

Відповідна правова позиція наведена і в п. 9.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" у якому зазначено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її  дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її  представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

При цьому як уже зазначалось судом із оглянутих оригіналів Накладних, які надані суду  позивачем вбачається, що останні крім підпису ОСОБА_4. у розділі "Прийняв" містять і відтиск печатки ТОВ "Агро Колос Л" - відповідача.

Відповідно до п.п. 9.11.7 Статуту ТОВ "Арго Колос Л", який дів станом на час підписання Накладних, Генеральний директор Товариства несе персональну відповідальність за збереження печатки, штампів, установчих та інших документів Товариства.

Згідно п. 3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам ви конавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів , затвердженої Наказом МВС України від 11.01.199 року № 17та зареєстрованої в Мінюсті України 28.04.199 року за № 264/3557 (чинної на час підписання Накладних) відповіда льність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток, штампів , а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господар ських об єднань, суб'єктів господарської діяльності. Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації (підприємства).

Пунктом 3.1.12 тієї ж Інструкції передбачено, що у разі крадіжки, втрати печаток чи штампів керівники підприємств зобов'язані вжити заходів задля їх розшуку, а також негайно повідомити про це органи внутрішніх справ.

При цьому  під час судового розгляду даної справи від відповідача ні в усній, ні в письмовій формі до суду не заявлялося про факти втрати або крадіжки печатки ТОВ "Агро Колос Л", будь-які матеріали службового розслідування щодо неправильного використання працівниками відповідача печатки Товариства або докази звернення керівника із заявою про підробку печатки до правоохоронних органів, рішення таких органів з вказаного питання до суду з боку відповідача не представлені.

Враховуючи зазначене Відповідно до змісту вказаної Інструкції та Статуту ТОВ "Агро Колос Л", саме керівник ТОВ "Агро Колос Л" на час підписання накладних, ніс відповідальність за збереження та використання печатки підприємства .

А тому, на думку суду, відтиск мокрої печатки на Накладних може свідчити про те, що керівник ТОВ "Агро Колос Л" своїми ді ями схвалював підписання вказаних Накладних і відповідно позику дизпалива у позивача ПСП "Зоря" за умовами вказаних Накладних. Зазначений висновок кореспондується також і з позицією викладеною у письмових поясненнях колишнього Директора ТОВ "Агро Колос Л" ОСОБА_3 від 19.05.2010р. (знаходяться у матеріалах справи, виклик у судове засідання зафіксовано у протоколі судового засідання від 19.05.2010р.), який стверджує, що уповноважував та схвалював підписання зазначених Накладних та отримання дизпалива у позику від ПСП "Зоря".

Аналогічна правова позиція щодо використання печатки (штампу) юридичної особи та наслідків такої дії відображена і Вищим господарським судом України у постанові від 12.01.2011р. № 15/147.

Одночасно, суд має за необхідне зазначити, що на виконання вимог статті 111-12 ГПК України виконуючи вказівки, зазначені у постановах ВГСУ від 07.12.2010р. № 5/26-558 та від 14.06.2011р. № 16/105-2006(5/26-558) при новому розгляді спору суд витребував у відповідача та дослідив оригінали  первинних бухгалтерських документів, за період проведених операцій з позики дизпалива за серпень 2007р. та жовтень 2007р. (оригінали долучено до матеріалів справи) та головну книгу за 2007р.  

З аналізу вказаних документів, вбачається, що відповідачем операцію з позики палива згідно Накладних оприбутковано на рахунок 203, а також проведено по рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками".  Дане спірне дизельне паливо було оприбутковане бухгалтерією згідно поданих звітів, а також списане як використане Товариством згідно лімітно-забірних відомостей на проведення осінньо-польових робіт ТОВ "Агро Колос Л".

Вказаний факт, зокрема підтверджується поданими суду оригіналами:

- Меморіальних ордерів № 6 (накопичувальна відомість за рахунками з постачальниками) за серпень та жовтень 2007 року, які підписані  бухгалтером Товариства Гончарук О.В., а також перевірені та підписані головним бухгалтером  Товариства ОСОБА_5.  

- Звітами про рух матеріальних цінностей по рахунку № 203 за серпень та жовтень 2007р.

- Лімітно-забірними карточками за серпень та жовтень 2007р.

При цьому, як вбачається із журналу "Звіт про рух матеріальних цінностей" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л" за серпень та жовтень 2007р., поданого відповідачем суду, спірне дизпаливо відображено і у розділі "прихід" і у розділі "розхід". Відповідальними посадовими особами, які підписались у зазначених звітах у розділі "звіт здав" та "звіт прийняв" були, відповідно ОСОБА_4. і ОСОБА_8. (серпень 2007р.) та ОСОБА_7. і ОСОБА_8. (жовтень 2007р.).

В свою чергу, із  Лімітно-забірних карточок доданих до Звітів про рух матеріальних цінностей за серпень та жовтень 2007р. вбачається, що вони містять підписи різних водіїв ТОВ "Агро Колос Л"  про видачу їм дизпалива. А також відмітку, що видачу дизпалива проводили ОСОБА_4. (серпень 2007р.) та ОСОБА_7. і ОСОБА_8. (жовтень 2007р.).

Факт отримання та відображення у бухгалтерському обліку спірного дизпалива ТОВ "Арго Колос Л" відображені у первинних бухгалтерських документах підтверджується і поясненнями посадових осіб Товариства, які працювали в цей час на підприємстві.

Зокрема, в матеріалах справи знаходяться письмові пояснення від 19.05.2010 року колишнього генерального директора  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Агро Колос Л" ОСОБА_3  та  колишнього заступника директора по господарській частині Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л" ОСОБА_4, повноваження яких на момент виникнення спірних правовідносин підтверджуються наказом №1 від 03.04.2007р. про призначення на посаду генерального директора   та   наказом №7 від 12.04.2007р. "Про особовий склад" про призначення заступника директора по господарській частині (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Вказані колишні посадові особи Відповідача відповідно до правила встановленого ст. 30 ГПК України викликались у судове засіданні 19.05.2010р. та у них судом відібрано письмові пояснення. Вказана процесуальна дія зафіксована судом у протоколі судового засідання від 19.05.2010р.  

При цьому у письмовому поясненні від 19.05.2010 р. колишній  генеральний директор  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л"  ОСОБА_3. (копія наказу №18 від 07 березня 2008 року про відкликання ОСОБА_3. знаходиться в матеріалах справи) підтвердив факт отримання відповідачем в позику від позивача дизельного палива в кількості 6606 літрів та зазначив, що це було викликано виробничою необхідністю, а саме дискуванням полів.

В свою чергу, згідно письмового пояснення від 19.05.2010р. колишнього заступника директора по господарській частині Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л" ОСОБА_4 (копія наказу №78 від 06 липня 2009 року про звільнення за власним бажанням знаходиться в матеріалах справи), який на той час відповідав за паливно-мастильні матеріали, вказано, що дизпаливо отримувалося від позивача в позику за вказівкою генерального директора ОСОБА_3. і було використане на польові роботи.

Крім того, у матеріалах справи як письмовий доказ поданий позивачем є наявною Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.12.2010р. винесена Ст.о/у СДСБЕЗ КМ Лановецького РВ УМВСУ в Тернопільській області майором міліції Білобровець O.A. за результатами розгляду письмової заяви директора ПСП „Зоря" Яблонського В.Б.,щодо шахрайських дій зі сторони посадових осіб ТзОВ „Агро Колос Л" щодо заволодіння дизпаливом в кількості 6606 літрів вартістю 23410.02 грн.

Із змісту вказаної Постанови вбачається, що в ході проведення перевірки по даному факту встановлено, що в серпні місяці 2007 року по усній домовленості із директором ТзОВ „Агро Колос Л" ОСОБА_4 директор ПСП „Зоря" Яблонський В.Б.надав у позику ТзОВ „Агро Колос Л" дизпаливо. Дана позика була оформлена видатковими накладними № 250 від 23 серпня 2007 року на 3306 л. дизпалива вартістю 12133.02 грн.,та № 341 від 2 жовтня 2007 року на 3300 л. дизпалива вартістю 11277 грн., які були підписані Яблонським В.Б.і ОСОБА_4 та завірені гербовими печатками обох підприємств. Згідно пояснення головно бухгалтера TOB „Агро Колос Л" ОСОБА_5. отримане дизпаливо в кількості 6606 літрів було оприбутковане по складу та використане на потреби товариства.

Також, у матеріалах справи міститься Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.12.2010р. винесена слідчим прокуратури Лановецького району юристом 2 класу Карпець П.В., винесена за результатами розгляду матеріалів перевірки відповідно до ухвали Господарського суду Тернопільської області від 20.09.2011 року.

Із змісту вказаної Постанови вбачається, що в ході проведення перевірки по даному факту встановлено, що  в серпні 2007 року по усній домовленості із генеральним директором ТзОВ „Агро-Колос Л" ОСОБА_3. директор ПСП „Зоря" Яблонський В.Б. надав позику ТзОВ „Агро-Колос Л" дизпаливо в кількості 3306 літрів.  В жовтні 2007 року аналогічним чином Яблонський В.Б. надав у позику ТзОВ "Агро-Колос Л" дизпаливо в кількості 3 300 літрів. Дані позики були оформлені видатковими накладними № 250 від 23 серпня 2007 року на 3306 літрів дизпалива на загальну суму 12133.02 грн., та № 341 від 2 жовтня 2007 року на 3300 літрів дизпалива ні загальну суму 11277 грн. Ці накладні були підписані директором ПСП "Зоря" Яблонським В.Б. та заступником директора по господарській частині TOB pe Колос Л»ОСОБА_4 та завірені гербовими печатками обох підприємств.  Як пояснила головний бухгалтер TOB „Агро-Колос Л" ОСОБА_5., отримане дизпаливо в кількості 6606 літрів було оприбутковане відповідно до звіту заступника директора ОСОБА_4., а також списане відповідно до лімітно-забірних відомостей на проведення осінньо-польових робіт, тобто використане на потреби товариства.  ОСОБА_4., підтвердив факт підписання ним накладних №250 ви 23.08.2007р. та №341 від 2.10.2007р. та отримання від ПСП «Зоря»6606 літри дизпалива, а також використання TOB Колос Л»вказаного дизпалива для проведення польових робіт. Вказане дизпаливо він отримував за вказівкою директора TOB «Arpo Колос Л»ОСОБА_3. без спеціального доручення, оскільки був матеріально-відповідальною особою і відповідав за поставку паливо-мастильних матеріалів, запасних частин до техніки та інших товарно-матеріальни цінностей. Використання вищевказаного дизпалива на потреби TOB Колос Л підтверджується звітами про рух матеріальних цінностей по рахунку 203 з серпень та жовтень 2007 року та меморіальними ордерами №6 за серпень т жовтень 2007 року.

До зазначеної Постанови додано також пояснення посадових осіб ТОВ "Арго Колос Л", які давались ними слідчому прокуратури Лановецького району, який при розгляді звернення суду здійснював перевірку фактів викладених у ухвалі господарського суду від 20.09.2011р. № 9/40/5022-937/2011 прийнятій у даній справі.

Із змісту вказаних пояснень вбачається, що вони підтверджують факти встановлені слідчим прокуратури Лановецького району  та викладені ним у Постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.12.2010р.

Зокрема, згідно пояснень від 18.10.2011р. Яблонського В.Б. –директора ПСП "Зоря", ОСОБА_4. –колишнього заступника директора ТОВ "Агро Колос Л",  ОСОБА_3. –колишнього директора ТОВ "Агро Колос Л" вони визнають факт позики спірного дизпалива згідно Накладних та подальше використання його для власних потреб ТОВ "Агро Колос Л".

При цьому колишнім Директором ОСОБА_3. пояснено, що доручення для отримання даного дизельного пального від ПСП "Зоря" ним не виписувалося оскільки він рахував, що для позички доручення не потрібно. Таким же чином він без доручення позичав паливо-мастильні матеріали у СГВК "Святець", ТОВ "Савіа", та інших підприємств, що підтверджується бухгалтерськими документами. Накладні про отримання дизпалива від ПСП "Зоря" за його вказівкою підписував заступник директора ОСОБА_4., оскільки він його отримував і Директор  не мав можливості його сам отримати,а накладні виписувалися під час отримання в ПСП "Зоря". Отримання вказаного дизпалива в серпні та жовтні 2007 року від ПСП "Зоря" в кількості 6606 літрів оприбутковано по бухгалтерії ТОВ "Агро колос Л" і вказане дизпаливо використане на проведення польових робіт, що також підтверджується бухгалтерськими документами.

В свою чергу, згідно пояснень від 20.10.2011р. працюючих в даний час заступника головного бухгалтера ТОВ "Арго Колос Л" ОСОБА_8. та головного бухгалтера ТОВ "Арго Колос Л" ОСОБА_5. вони підтверджують відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій з позики дизпалива.

Так, ОСОБА_8. у поясненні зазначає, що у вересні місяці 2007 вона приймала звіт про рух матеріальних цінностей по рахунку 203 за серпень 2007 року від заступника генерального директора по господарській частині ОСОБА_4., в якому було відображено позичкове поступлення від ПСП "Зоря"- 3306 літрів дизпалива згідно накладної № 250 від 23 серпня 2007 року на загальну суму 12133.02 грн. Поступлення вказаного дизпалива також було відображено в меморіальному ордері № 6 за серпень 2007 року, який був перевірений та підписаний головним бухгалтером ОСОБА_5. При цьому ОСОБА_8. прийняла даний звіт оскільки документально був підтверджений факт поступлення 3306 л. дизпалива від ПСП "Зоря", а також воно було списане згідно лімітно-забірних відомостей на заправку тракторів. Даний звіт був підготовлений та підписаний заступником генерального директора по господарській частині ОСОБА_4   В листопаді місяці 2007р. ОСОБА_8.  приймала звіт про рух матеріальних цінностей по рахунку 203 за жовтень 2007 року від водія бензовоза Опальчука В.М. в якому було відображено позичкове поступлення від ПСП "Зоря"- 3300 літрів дизпалива згідно накладної № 341 від 2 жовтня 2007 року на загальну суму 11247 грн. Поступлення вказаного дизпалива також було відображено в меморіальному ордері № 6 за жовтень 2007 року, який був перевірений та підписаний головним бухгалтером товариства ОСОБА_5. ОСОБА_8.  прийняла даний звіт оскільки документально був підтверджений факт поступлення 3300 л. дизпалива від ПСП "Зоря", а також воно було списане згідно лімітно-забірних відомостей на заправку тракторів. Даний звіт був підготовлений та підписаний водієм Опальчуком В.М.

Враховуючи зазначені вище обставини, суд вважає, що матеріали справи містять докази того, що зі сторони відповідача було вчинено ряд дій, які свідчать про наступне схвалення юридичною особою - відповідачем  правочину (договору,угоди), укладеного від імені відповідача його представником, який не мав належних повноважень на його укладення. А тому договір (правочин, угода) позики, який укладений згідно Накладних є дійсним з моменту укладення (підписання) сторонами Накладних, відповідно до яких позивачем здано а відповідачем прийнято в позику спірне дизпаливо.

При цьому беручи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено факт укладення Договору позики та передачі спірного дизпалива позивачем відповідачу, вказаний Договір відповідає вимогам статті 1046 ЦК України є дійсним і відповідно породжує для його сторін відповідні зобов'язання (права та обов'язки), що пов'язані з правовою природою позики. Зокрема, для відповідача  - обов'язку повернення позики позивачу, а у позивача  - права вимагати повернення такої позики.

Одночасно, розглянувши заперечення представника відповідача, суд розглядає їх критично та відхиляє з огляду на наступне.

У запереченнях відповідач серед іншого вказує на те, що Накладні не містять обов'язкового реквізиту "місце складання",  які повинні  містити  згідно ч. 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"   № 996-XIV від 16.07.1999 року (з наступними змінами і доповненнями). А також, представник відповідача звертає увагу суду на те, що у Накладній невірно вказано найменування відповідача ТОВ "Агроколос –Л".

Проте, розглянувши оригінали Накладних поданих суду Позивачем та долучених до матеріалів справи,  суд має за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із вступної частини Накладної, у якій за загальними правилами документообігу серед інших проставляються і відомості щодо місця укладення документа, у ній міститься відбиток штемпеля ПСП "Зоря", у якому серед іншого зазначено ""ПСП Зоря, Тернопільська обл., Лановецький р-н., с. Шили". А тому, у суду відсутні підстави вважати, що накладні не містять реквізита "місце складання " накладної.

Щодо невірного найменування відповідача у розділі "Кому відпущено", то суд має за необхідне зазначити, що найменування відповідача міститься також і у розділі Накладної "прийняв", зокрема, згідно відтиску печатки відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л".  При цьому вказане найменування відповідає повному найменуванню Товариства відображеного у Статуті ТОВ "Агро Колос Л", а також відображеному у ЄДР (копія Довідки з ЄДР по Відповідача знаходиться у матеріалах справи).

    Враховуючи зазначене, на думку суду є підстави вважати, що накладні № 250 від 23 серпня 2007 року та № 341 від 02 жовтня 2007 року, які оформлені сторонами згідно з вимогами частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" містять усі обов'язкові реквізити і у відповідності до статті 1 вищезазначеного Закону є первинними документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема, підтверджують факт отримання відповідачем в позику 6606 літрів дизельного палива на загальну суму 23410 грн.02 коп.  

Також, відповідач заперечуючи проти позову звертає увагу суду на те, що факт отримання дизпалива не підтверджується подорожніми листами паливо-цистерни ТОВ "Агро Колос Л".

Крім того, в цій частині представник відповідача посилається на пояснення водія Опальчука В.П., який у своєму поясненні, що знаходиться у матеріалах справи, вказує, що дизельне пальне від ПСП «Зоря»він не привозив.

Одночасно, відповідач заперечує проти пояснення ОСОБА_6, який стверджує, що у серпні та жовтні 2007р. по проханню Яблонського В.Б.  два рази перевозив дизельне паливо з ПСП «Зоря»в ТОВ «Агро Колос Л». При отриманні дизпалива в ПСП "Зоря" був присутній заступник генерального директора ТОВ "Агро колос Л" ОСОБА_4., за вказівкою якого він заправляв трактори на полях в селі Верещаки та Печірна Лановецького району. Вказане пояснення відібране у ОСОБА_6 слідчим Лановецького РВ УМВСУ в Тернопільській області.

Разом з цим, суд має за необхідне зазначити, що чинним законодавством не заборонено сторонам при укладені Договорів позики дизпалива чи інших речовин використовувати для їх транспортування в тому числі третіх осіб, які не є стороною Договору позики.  

Щодо заперечення представника відповідача про відсутність доказів транспортування у вигляді укладеної угоди перевезення, подорожніх листів, товарно-транспортних накладних, то суд має за необхідне зазначити, що спір у даній справі стосується не факту перевезення (транспортування) спірного дизпалива і виконання зобов'язань сторонами за Договором перевезення, а факту отримання його в позику відповідачем і укладення між позивачем та відповідачем Договору позики. При цьому іншими доказами та матеріалами справи доведено факт укладення та виконання Договору позики між сторонами згідно підписаних ними Накладних. Зокрема, судом на виконання вимог ВГСУ при аналізі первинних бухгалтерських документів ТОВ "Агро Колос Л"  встановлено, що у них відображено, що спірне дизпаливо в позику Відповідачем від Позивача отримано та використано.

Також, суд критично розглядає посилання представника відповідача на п.п. 4.1.5.24. Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України»затвердженої Наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації   України,   Державного комітету статистики України №81/38/101/235/122 від 02 квітня 1998 року.

Адже Інструкція встановлює єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів, проведення обліково-розрахункових операцій і застосовується на підприємствах та організаціях України, які займаються  нафтопродуктозабезпеченням. В свою чергу п.п. 4.1.5.24. Інструкції стосується укладення Договорів з Підприємством нафтопродуктозабезпечення, які відпускають нафтопродукти згідно з укладеними договорами.

Разом з цим, у справі має місце спір щодо виконання договору Позики, укладеного між двома підприємствами, які не є підприємствами нафтопродуктозабезпечення так як нафтопродуктозабезпечення не є видом їх діяльності. Зокрема, позивач являється сільськогосподарським підприємством

Одночасно, суд має за необхідне зазначити, що забезпечення зберігання документів суворої звітності є обов'язком саме відповідальних працівників відповідача. При цьому їх відсутність у відповідача не спростовує отримання позики відповідачем, так як, зазначений факт підтверджується іншими матеріалами та доказами у справі, зокрема, первинними бухгалтерськими документами відповідача.

Також, заперечуючи проти позову, у додаткових поясненнях від 26.07.2011р. № 14383(н) відповідач стверджує, що головним бухгалтером ОСОБА_5. в результаті халатного відношення до своїх посадових обов'язків не маючи на це достатніх підстав було оприбутковано дизельне паливо на рахунок 203, а також проведено по рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками". Проте, особисто факт поставки головний бухгалтер не бачив.

Крім того, представником відповідача у судових засіданнях та згідно письмових пояснень і заперечень неодноразово стверджувалось про те, що також і дії колишніх посадових осіб ОСОБА_4. ОСОБА_3. можуть свідчити про підроблення документів колишніми посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л" відповідача по отриманню спірного дизпалива та можливого незаконного привласнення ним спірного дизпалива.

Проте, в частині цих заперечень відповідача, суд має за необхідне зазначити наступне.

На неодноразову вимогу суду про надання відповідачем доказів того, що посадові особи Товариства в тому числі бухгалтер, заступник бухгалтера, які продовжують працювати у Товаристві притягались Товариством до будь-якого виду відповідальності за здійснення обліку операції позики спірного дизпалива, відповідачем таких суду не надано.

Також, не надано відповідачем суду і доказів того, що він звертався у відповідні правоохоронні органи з заявами про виявлення ознак злочину щодо фальсифікації документів чи привласнення спірного дизпалива працюючими та колишніми працівниками Товариства. На запитання суду у судових засідання представник відповідача зазначив, що таких звернень Товариство не здійснювало, а також і самостійно не притягало до відповідальності посадових осіб Товариства.

Разом з цим, для перевірки наведених фактів представником відповідача, як позивачем так і безпосередньо судом згідно ухвали від 20.09.2011р. направлялось відповідне звернення у правоохоронні органи.

Зокрема, у матеріалах справи  міститься, Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.12.2010р. винесена Ст.о/у СДСБЕЗ КМ Лановецького РВ УМВСУ в Тернопільській області майором міліції Білобровець O.A. за результатами розгляду письмової заяви директора ПСП "Зоря" Яблонського В.Б., щодо шахрайських дій зі сторони посадових осіб ТзОВ "Агро Колос Л" щодо заволодіння дизпаливом в кількості 6606 літрів вартістю 23410.02 грн.

Також, у матеріалах справи є наявна Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.12.2010р. винесена слідчим прокуратури Лановецького району юрист 2 класу Карпець П.В., який здійснював перевірку відповідно до ухвали Господарського суду Тернопільської області від 20.09.2011 року.

Із змісту вказаних Постанов, слідчі не виявили у діях посадових осіб TOB Колос Л»ознаки злочинів, передбачених ст.ст.191, 365, 366 КК України.

При цьому інших належних доказів того, що з боку посадових осіб відповідача вчинено злочинні дії в частині привласнення спірного дизпалива з боку відповідача суду не надано.

Також, розглянувши заперечення, щодо того, що пояснення посадових осіб відповідача (в т.ч. колишніх), є показами зацікавлених свідків та суперечать вимогам статті 34 ГПК України то суд має за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 34 ГПК України господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статей 32,33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 30 ГПК України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів. Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

При цьому оцінюючи матеріали справи та подані сторонами докази судом, як письмовий доказ взято до уваги Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.12.2010р. винесена Ст.о/у СДСБЕЗ КМ Лановецького РВ УМВСУ в Тернопільській області майором міліції Білобровець O.A. винесену за результатами розгляду письмової заяви директора ПСП "Зоря" Яблонського В.Б.,щодо шахрайських дій зі сторони посадових осіб ТзОВ "Агро Колос Л" щодо заволодіння дизпаливом в кількості 6606 літрів вартістю 23410.02 грн. та Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.12.2010р. винесену слідчим прокуратури Лановецького району юристом 2 класу Карпець П.В., за результатами розгляду матеріалів перевірки відповідно до ухвали Господарського суду Тернопільської області від 20.09.2011р.

Також, судом при розгляді та оцінці матеріалів справи встановлено, що колишні посадові особи Відповідача  - генеральний директор  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Агро Колос Л" ОСОБА_3 та колишній заступник директора по господарській частині Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л" ОСОБА_4 відповідно до правила встановленого ст. 30 ГПК України викликались у судове засіданні 19.05.2010р. та у них судом було відібрано письмові пояснення. Вказана процесуальна дія зафіксована судом у протоколі судового засідання від 19.05.2010р.  по справі № 5/26-558 (т.1 ст. 50).

При цьому, суд має наголосити, що у своїх висновках в силу вимог статей 32-34 ГПК України суд не спирається виключно як на докази на зазначені Постанови та письмові пояснення посадових осіб, а оцінює їх опосередковано у сукупності з іншими доказами у справі, зокрема, Накладними та Первинними бухгалтерськими документами ТОВ "Агро Колос Л", згідно яких обліковано операцію позики спірного дизпалива, а також іншими матеріалами справи.  

Враховуючи вищевикладене, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, оцінивши  наявні у  справі  докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення  повністю. А тому суд позов задовольняє та зобов‘язує Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л" повернути Приватному сільськогосподарському підприємству "Зоря", - 6606 літрів дизельного палива.

Судові витрати, які складаються із 234 грн. 10 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України (у редакції станом на час подання позову) покладаються на  відповідача у справі та стягуються в користь позивача.    

Враховуючи вище зазначене, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                          ВИРІШИВ:

                  1. Позов задовольнити.

            2. Зобов‘язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л", юридична адреса: вул.Тернопільська, будинок 1, корпус Б, м.Ланівці Тернопільська область Лановецький район, фактична адреса: вул. Вишнівецька, 1-В, м. Ланівці,  ідентифікаційний код 35051635 повернути Приватному сільськогосподарському підприємству "Зоря", с. Шили, Лановецького району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 30786960 -  6606 літрів дизельного палива.

            3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Колос Л", юридична адреса: вул.Тернопільська, будинок 1, корпус Б, м.Ланівці Тернопільська область Лановецький район, фактична адреса: вул. Вишнівецька, 1-В, м. Ланівці, ідентифікаційний код 35051635 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Зоря", с. Шили, Лановецького району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 30786960 –234 грн. 10 коп. –державного мита та 236 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі,  якщо господарський суд вирішив  питання  про  їх права  та  обов'язки,  мають  право  подати  апеляційну  скаргу, протягом десяти днів з дня  підписання рішення, через місцевий господарський суд.

           Суддя                                                                                          В.Л. Гевко

Повне рішення складено та підписано 03.01.2012р.