12/88-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
30 вересня 2008 р. Справа 12/88-08
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" (81750, Львівська обл., Жидачівський р-н, м. Ходорів, вул. Стрілецька 11, ідент.код 30028622)
до: Дочірнього підприємства Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" (22400, Вінницька обл., Калинівський р-н, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45, ідент.код 31348865)
про стягнення 332230,05 грн.
Головуючий суддя Кожухар М.С.
Cекретар судового засідання Білоконна О.В.
Представники
позивача : Янклевич Я.Є.- за дорученням
відповідача : не з"явився
ВСТАНОВИВ :
Подано позов про стягнення 373279,70 грн., в тому рахунку: 333442,02 грн. боргу за передану відповідачу у власність гофропродукцію, 36540,23 грн. пені за невиконання умов договору та 3297,45 грн. 3% річних.
Ухвалою суду від 15.08.08р. порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 04.09.08р.
Від позивача через канцелярію суду 02.08.08р. надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду справи.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві № 10 від 02.09.08р., що надійшов до суду 03.09.08р. та просить залишити позов без розгляду, посилаючись на таке: 1). позивачем йому не надіслано примірника позовної заяви з додатками; 2). у позові порушено правила об"єднання позовних вимог - об"єднано вимоги, які грунтуються на двох окремих договорах купівлі-продажу № 1/7 від 27.12.06р. та № 06/08 від 02.01.08р., умови яких відрізняються порядком розрахунків, умовами передачі товару та ціною продукції. 3).ухвалою суду від 30.07.08р. повернуто позовну заяву ТОВ "Дунапак-Україна" від 30.07.08р. без розгляду; 4). до позовної заяви в порушення ст. 54 ГПК України не додано обгрунтованого розрахунку ціни позову із зазначенням динаміки погашення боргу та з посиланням на первинні документи, на підставі яких його складено, та не наведено обставин і доказів щодо виконання сторонами умов зазначених вище договорів.
В судове засідання 04.09.08р. представники сторін не з"явились, всіх доказів, необхідних для вирішення справи сторони не надали. З урахуванням наведеного, ухвалою суду від 02.08.08р. розгляд справи відкладено на 30.09.08р.
В судовому засіданні 30.09.08р. представник позивача подав заяву № 294 від 26.09.08р. про зменшення розміру позовних вимог до 343279,70 грн. (303442,02 грн. основного боргу, 36540,23 грн. пені та 3297,45 грн. 3% річних).
При подальшому розляді справи подав ще одну заяву про зменшення позовних вимог від 30.09.08р. Просить стягнути з відповідача 332230,05 грн., в тому рахунку: 303442,02 грн. боргу за передану відповідачу у власність гофропродукцію, пеню та 3% річних у сумах, відповідно, 26410,89 грн. та 2377,14 грн., що нараховані за порушення строків оплати гофропродукції згідно видаткових накладних № ГФ0804 від 29.12.07р. на суму 53937 грн., № ГФ00032 від 16.01.08р. на суму 60385,20 грн., № ГФ00058 від 23.01.08р. на суму 62714,34 грн., № ГФ00070 від 25.01.08р. на суму 57966,48 грн. та № ГФ00088 від 31.01.08р. на суму 60821,28 грн. Дана заява прийнята судом.
Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, витребуваних судом не надав. Про дату місце та час слухання справи повідомлений належним чином ухвалою про відкладення розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції 11.09.08р. за № 27185.
З огляду на це, справу розглянуто без участі представника відповідача за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
З пояснень представника позивача та наданих документів суд вбачає таке.
27.12.2006р. та 02.01.08р. (після закінчення дії попереднього договору) між Дочірнім підприємством "Вінні-Постач" ВАТ «Вінніфрут» (в подальшому - ДП "Вінні-Постач") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" (в подальшому - ТОВ Дунапак-Україна") були укладені договори купівлі-продажу, відповідно, № 1/7 та № 06/08, згідно з п. 1.1 яких продавець (ТОВ Дунапак-Україна") зобов"язався продати, а покупець (ДП "Вінні-Постач") прийняти і оплатити гофротару, асортимент, номенклатура, кількість і вартість якої визначаються у специфікаціях, що є додатками до договорів та їх невід"ємною частиною.
На виконання умов договорів позивач по видаткових накладних та довіреностях передав у власність відповідачу гофропродукцію на загальну суму 402879,30 грн.
Згідно пунктів 4.3 договорів купівлі-продажу № 1/7 від 27.12.06р. та № 06/08 від 02.01.08р. відповідач зобов"язався здійснювати оплату за товар в українських гривнях у розмірі, визначеному в накладній на партію товару, шляхом переказу коштів на банківський рахунок позивача протягом 30 календарних днів.
Відповідач свої зобов"язання виконав частково. Сума основної заборгованості станом на день подання позову та розгляду справи становить 303442,02 грн.
Наведене стверджується:
- договорами купівлі-продажу № 1/7 від 27.12.06р. та № 06/08 від 02.01.08р.;
- видатковими накладними;
- довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей;
- виписками банку на перерахування коштів ДП "Вінні-Постач";
- відповідями ДП "Вінні-Постач" на претензії позивача;
- розрахунком ціни позову;
- іншими матеріалами справи;
- відсутністю заперечень відповідача стосовно суми заборгованості та порядку оплати товару.
Заслухавши представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. (набрав чинності з 01.01.2004 р., далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Доказів виконання зобов'язання по оплаті товару в розмірі 303442,02 грн. відповідачем не надано, а тому позовні вимоги про стягнення цієї суми підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
В пункті 5.2 договорів купівлі-продажу сторони обумовили, що у випадку несвоєчасної оплати за товар, покупець-відповідач сплачує продавцю-позивачу пеню в розмірі 2% від несплаченої суми чи недопоставленого товару, за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов"язань" розмір пені за таке невиконання обмежено розміром подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пеня у розмірі 26410,89 грн. нарахована позивачем в межах передбачених договором та діючим законодавством. Тому позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 26410,89 грн. підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведений позивачем розрахунок трьох процентів річних відповідає законодавству, а тому позовні вимоги про стягнення 2377,14 грн. трьох процентів річних підлягають задоволенню.
В силу ст. ст. 43, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Заперечення відповідача на позов судом не приймаються, оскільки наведені в них обставини не впливають на суть спору:
- наданий позивачем лист № 285 від 15.09.08р. та квитанція № 2319 з поштовим штемпелем від 23.09.08р. свідчать про направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, крім того позивач вправі був з"явитись до суду, для ознайомлення з матеріалами справи № 12/88-08 та отримання копій документів;
- відповідно до ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об"єднано кілька вимог, зв"язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами;
- попереднє повернення позовної заяви господарським судом не є підставою для залишення позовної заяви без розгляду в іншому провадженні;
- до позовної заяви додано розрахунок, на який відповідач вправі був подати заперечення за наявності підстав.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в сумі 303442,02 грн. основного боргу, 2377,14 грн. трьох процентів річних та 26410,89 грн. пені з віднесенням на відповідача понесених позивачем судових витрат на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України,-
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства Вінні-Постач"ВАТ "Вінніфрут" (22400, Вінницька обл., Калинівський р-н, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45, ідент.код 31348865, р/р 260020188400 АБ-Брокбізнесбанк м. Київ, МФО 300249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" (81750, Львівська обл., Жидачівський р-н, м. Ходорів, вул. Стрілецька 11, ідент.код 30028622, р/р 26009014039 ПЛФ АТ "Кредобанк" м. Львів, вул. Левицького, 67, МФО 325365) - 303442,02 грн. основного боргу, 2377,14 грн. трьох процентів річних та 26410,89 грн. пені, 3322,30 грн. витрат на держмито та 105,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Копію рішення надіслати сторонам.
Суддя Кожухар М.С.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано
відповідно до вимог ст.84 ГПК України 06 жовтня 2008 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2008 |
Оприлюднено | 23.10.2008 |
Номер документу | 2156172 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Кожухар М.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні