Вирок

від 27.01.2012 по справі 1-125/12

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

        

Справа № 1-125/12

Вирок

іменем України

 27.01.2012

Деснянський районний суд м.Києва в складі :

головуючого – судді Котовича О.Л.,

при секретарі Двірко Т.В.,

з участю прокурора Горкавої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за звинуваченням

ВСТАНОВИВ :

          Підсудний ОСОБА_1, будучи директором ТОВ ”Сучасний стиль” код ЄДРПОУ 35744437, ТОВ ”Фірма-Теплий Дім” код ЄДРПОУ 35744840, ТОВ ”Аквамарин-ЛТД” код  ЄДРПОУ 36125765, ТОВ ”Компанія-Прогрес” код ЄДРПОУ 36125770, ТОВ ”Енергія Лімітед” код ЄДРПОУ 36125786, ТОВ ”СГ-Груп” код ЄДРПОУ 36658758, ТОВ ”ГС-Буд” код ЄДРПОУ 35389161, ТОВ ”БФО ”Експерт” код ЄДРПОУ 35256679, ТОВ ”БВК ”Будівельник” код ЄДРПОУ 35256485, будучи службовою особою в силу обіймання постійно посад, пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків, за місцем фактичного перебування по вул.Магнітогорській, 1 в м.Києві неналежно виконував свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них і його службова недбалість спричинила тяжкі наслідки.

Так, в період з лютого по вересень 2010 року ОСОБА_1 самоусунувся від керівництва згаданими товариствами і від контролю за їх фінансово-господарською діяльністю, поклав ведення бухгалтерського і податкового обліку та складання податкової звітності на невстановлену досудовим слідством особу, при цьому передав їй фінансово-господарські документи і печатки згаданих товариств, підписував без перевірки підготовлені згаданою особою фінансово-господарські і бухгалтерські документи.

Невиїзна документальна перевірка правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету ПДВ і податку на прибуток ВАТ ДКП ”Мехбуд” код ЄДРПОУ 05418038 по взаємовідносинах з ТОВ ”Енергія Лімітед” виявила відсутність об'єктів, які підпадають під визначення підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України ”Про податок на додану вартість”, в результаті чого ВАТ ДКП ”Мехбуд” в порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” безпідставно віднесено до податкового кредиту 248249 гривень по взаємовідносинах з ТОВ ”Енергія Лімітед”.

В результаті службової недбалості ОСОБА_1 кероване ним ТОВ ”Енергія Лімітед” не подало податкові декларації з ПДВ у травні і червні 2010 року, що свідчить про відсутність об'єкта оподаткування, який виникає при проведенні вказаним товариством фінансово-господарських операцій. Відсутність податкових декларацій і об'єкту оподаткування ПДВ свідчить про відсутність у ТОВ ”Енергія Лімітед” законних підстав складати і надавати оригінали податкових накладних.

Факт неподання податкових декларацій, недекларування об'єкту оподаткування і податкових зобов'язань з ПДВ та безпідставне складання податкових накладних ТОВ ”Енергія Лімітед” в сукупності свідчить про відсутність правових підстав для формування ВАТ ДКП ”Мехбуд” податкового кредиту за операціями з придбання товарів, робіт, послуг від ТОВ ”Енергія Лімітед”, які фактично не відбулись та носили характер безтоварних операцій, що призвело до несплати ПДВ в сумі 248249 гривень, яка в 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в службовій недбалості визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи, доведеність вини і кваліфікацію злочину та показав, що він дійсно очолював згадані товариства з метою здійснення господарської діяльності і отримання прибутків, офіс знаходився на вул.Магнітогорській, 1 в м.Києві. Згодом після розлучення з дружною він внаслідок стресової ситуації втратив інтерес до бізнесу, через знайомого Олександра, який в свій час допоміг йому придбати і очолити згадні товариства, він познайомився з Валерієм, на якого фактично поклав свої обов'язки, але належним чином не контролював, підготовлені документи підписував без перевірки. Він не заперечує, що в результаті своєї такої недбалості при взаємовідносинах керованого ним ТОВ ”Енергія Лімітед” з ВАТ ДКП ”Мехбуд” останнє безпідставно віднесло до податкового кредиту 248249 гривень і не сплатило ПДВ на цю суму.

Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вважає вину підсудного ОСОБА_1 доведеною і неналежне виконання ним своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, кваліфікує як службову недбалість за ч.2 ст.367 КК України.

При цьому суд керується вимогами ст.275 КПК України про розгляд справи тільки відносно підсудного і тільки в межах пред'явленого йому обвинувачення.

При призначенні покарання підсудному суд враховує обставини, тяжкість, суспільну небезпечність і наслідки злочину, минуле ОСОБА_1, задовільну характеристику за місцем проживання, щире каяття як пом'якшуючу покарання обставину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, і призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі з додатковим покаранням у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків, і без штрафу.

З врахуванням середньої тяжкості скоєного злочину і пом'якшуючої покарання обставини, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, суд на підставі ст.75 КК України звільняє ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням і іспитовим строком, оскільки його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Суд звільняє ОСОБА_1 від основного покарання за амністією з наступних підстав :

ОСОБА_1 просив суд застосувати до нього амністію, оскільки має двох неповнолітніх дітей,

згідно п.”в” ст.1 Закону України ”Про амністію у 2011 році” звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають засуджені за умисні нетяжкі злочини і необережні злочини, які не є особливо тяжкими, що не позбавлені батьківських прав і на день набрання чиності цим законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку,

скоєний ОСОБА_1 злочин не є тяжким.

ОСОБА_1 має дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яким станом на 28 липня 2011 року 18 років не виповнилось, позбавлення батьківських прав підсудний заперечує,   

згідно ст.6-1 КПК України суд за наявності підстав для застосування амністії і доведеності вини особи постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання,

згідно ст.14 Закону України ”Про амністію у 2011 році” особи, на яких поширюється дія цього Закону, звільненню від додаткових видів покарань не підлягають.

За відсутності цивільного позову і додаткового покарання у вигляді конфіскації майна суд скасовує заходи до забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна, які були застосовані на досудовому слідстві і фігурують в даній справі, і повертає вилучене майно.

Речові докази (документи) знаходяться в матеріалах справи і тому потреби у вирішенні їх долі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, і призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі з позбавленням права протягом двох років обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків, без штрафу.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і згідно ст.76 КК України виконає покладені на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації і повідомляти про зміну місця проживання та роботи.

На підставі п.”в” ст.1 Закону України ”Про амністію у 2011 році” звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного покарання.

Строк відбуття додаткового покарання ОСОБА_1 обчислювати з часу проголошення вироку.

Запобіжним заходом ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Скасувати застосовані на досудовому слідстві заходи до забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна і повернути вилучене майно.

Апеляція на вирок може бути подана через місцевий суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий :