Постанова

від 23.01.2012 по справі 2а-13976/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23 січня 2012 р.                                                                                    № 2а-13976/11/1370

о 12 год., 22 хв.  

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Кавка Н.І., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Приватного підприємства «Форум –сервіс»,

представник –ОСОБА_1 (довіреність № 95 від 26.12.2011 року)

до

Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, представник –не прибув

про

визнання протиправним і скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов'язання вчинити дії

Позивач –Приватне підприємство «Форум –сервіс»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, у якому позивач просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення № 125 від 29.11.2011 року «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість»;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова поновити реєстрацію Приватного підприємства «Форум –сервіс»як платника податку на додану вартість з дати її анулювання.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є неправомірними та такими, що не відповідає вимогам податкового законодавства, оскільки відповідач у спірному рішенні як підставу анулювання свідоцтва платника ПДВ вказує пп. «и»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, згідно якого обсяг постачання товарів/послуг платниками податку зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання. У спірному рішення також зазначено період за який відповідачем здійснювався аналіз господарської діяльності позивача, а саме з листопада 2010 року по жовтень 2011 року.

Одночасно позивач стверджує, що закони та інші нормативно –правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. А тому підстава анулювання реєстрації платника ПДВ зазначена у п.п. «и»п. 184.1. ст. 184 Податкового кодексу України, у статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» відсутня. Враховуючи вищенаведене, на думку позивача, початок перебігу строку для визначення відсотку обсягу постачання необхідно рахувати з 01.01.2011 року, оскільки положення Податкового кодексу України не мають зворотної дії в часі та поширюються на правовідносини які виникли після набрання ним чинності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові докази та пояснення, просили суд задоволити позов повністю з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач прибуття повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неприбуття не повідомив, заперечення проти адміністративного позову не подав.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

29.11.2011 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова винесено рішення № 125 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Формум – Сервіс», у якому зазначено, що комісією встановлено:

- платник подає до ДПІ податкові декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних місяців (протягом звітного періоду з листопада 2010 року по жовтень 2011 року) з показниками, які свідчать про обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку на додану вартість, що сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання, та має за останні дванадцять календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 350 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 року за № 79 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ПК України, КАС України.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість»(редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зокрема:

- платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

- ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

- особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

- зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

- особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання;

- установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;

- в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Згідно ст. 180 Податкового кодексу України, платником податку на додану вартість є особа, яка відповідача ознакам зазначеним в цій же статті.

Згідно п. 182.1. ст. 182 цього ж Кодексу, якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1.статті 181 цього ж Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми та обсяги постачання товарів/послуг іншим платниками податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

          Згідно п.п. «и»п. 184.1. ст. 184 цього ж Кодексу, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

          Згідно п.п. 5.2.14. п. 5.2. ст. 5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи, зареєстрованої добровільно, за 12 послідовних податкових місяців, який свідчить про те, що обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання  (підстава –підпункт «и»пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) –податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку), обсяги  постачання товарів/послуг та їх відсоток платникам ПДВ.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог подав суду копії податкових декларацій з податку на додану вартість за період з листопада 2010 року по жовтень 2011 року, які свідчать обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні дванадцять календарних місяців.

Судом враховуються обґрунтування позивача та його представника, оскільки відповідач здійснюючи перевірку господарської діяльності позивача за період з листопада 2010 року по жовтень 2011 року та приймаючи спірне рішення керувався п.п. «и»п. 184.1. ст. 184 ПК України, який тільки 01.01.2011 року набрав чинності. Тобто його дія не поширюється на правовідносини позивача, що виникли та існували протягом листопада, грудня 2010 року. А відтак, підстава анулювання реєстрації платника ПДВ (позивача) вказана у п.п. «и»п. 184.1. ст. 184 ПК України, у ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», яка діяла у листопаді та грудні 2010 року, відсутня.

Крім цього, представник позивача в судовому засіданні не заперечила щодо суті встановлених відповідачем підстав анулювання реєстрації позивача як платника на додану вартість, однак підстава анулювання такої реєстрації позивача, вказана у п.п. «и»п. 184.1. ст. 184 ПК України, на дані правовідносини не поширюється через відсутність підтвердження відповідачем дванадцятимісячного строку визначення обсягу постачання товарів/послуг платником податку (позивачем).

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 125 від 29.11.2011 року «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Форум –сервіс», підлягає задоволенню, оскільки обґрунтованість такої доведена належними та допустимими доказами.

Позовні вимоги в частині зобов'язання ДПІ у Галицькому районі м. Львова поновити реєстрацію ПП «Форум –сервіс»як платника податку на додану вартість з дати її анулювання задоволенню не підлягають як передчасні, оскільки у відповідності до п. 6.2. ст. 5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у обґрунтованості позовних вимог частково.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Таким чином, з врахуванням ст. 162 КАС України, позовні вимоги Приватного підприємства «Форму - сервіс»підлягають задоволенню в частині визнання протиправним і скасувати рішення № 125 від 29.11.2011 року «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Форму - сервіс»».

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.  Адміністративний позов задоволити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення № 125 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 29.11.2011 року.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Форум – сервіс»(ЄДРПОУ 32800865, вул. Стрийська, 24/2, м. Львів) 14,12 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

          Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.   

          Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.     

          Постанова складена в повному обсязі 30.01.2012 року.

         Суддя                                                                                          Гавдик З.В.

З оригіналом згідно

         Суддя                                                                                 Гавдик З.В.