ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
18 січня 2012 року № 2а-1809/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Григоровича П.О., секретаря судового засідання Очколяса О.В., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Алогор»
до
Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
про
скасування податкового повідомлення-рішення №0025051503/0 від 07.12.2009р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Алогор»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0025051503/0 від 07.12.2009р.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем безпідставно донараховано позивачу податкові зобов'язання зі сплати орендної плати за землю, оскільки затримка в укладенні договору виникла не з вини позивача, а правова природа підстав платежу, визначена договором, не зазначена в чинному законодавстві та не може встановлювати обов'язків позивача.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що за результатами камеральної перевірки складено Акт №4244/15-306 від 19.11.2009р. ДПІ у Оболонському районі м. Києва винесене податкове повідомлення –рішення №0025051503/0 від 07.12.2009р., яке вважає правомірним та таким, що винесене у відповідності з вимогами чинного законодавства. Донарахування податкового зобов'язання по платі за землю здійснено у зв'язку з тим, що позивачем не розраховано розмір орендної плати у п'ятикратному розмірі за 49 днів прострочення укладання договору оренди земельної ділянки із Київською міською радою.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.09.2010р. зупинено провадження у справі №2а-1809/10/2670 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №51/247, що розглядається Господарським судом Київської області.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2011р. поновлено провадження у справі №2а-1809/10/2670 та призначено справу до судового розгляду на 23.11.2011р.
В судове засідання 01.12.2011р. представник відповідача не з'явився. Враховуючи згоду позивача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, –
ВСТАНОВИВ:
Працівниками Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва було складено Акт № 4244/15-306 від 19.11.2009р. «Про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Алогор»(код ЄДРПОУ 33544227) за період з 20.12.2007р. по 29.02.2008р.»(далі —Акт перевірки), яким, зокрема, встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки у податкових деклараціях №221613 від 15.01.2008 за 2007 рік та №221 від 15.01.2008 за 2008 рік за 49 днів прострочення на 60687,47 грн.
На підставі Акту перевірки, відповідно до пп. «в»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –Закон №2181-ІІІ) та згідно з пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ, ДПІ у Оболонському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення №0025051503/0 від 07.12.2009р., яким позивачу визначено суму податкових зобов'язань з орендної плати за землю у розмірі 60687,47 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3034,37 грн.
Правомірність винесення вказаного повідомлення –рішення і є предметом розгляду даної справи.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Законом, що визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України «Про плату за землю»від 03.07.92р. №2535-ХІІ із змінами та доповненнями.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Статтею 27 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").
Судом встановлено, що між Київською міською радою та ТОВ «Алогор»було укладено Договір оренди земельної ділянки (кадастровий №78:119:004) за адресою м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18-А, площею 8882 кв.м., строком на 5 років для експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства.
Відповідно до п. 4.2 вказаного Договору оренди річна орендна плата за земельну ділянку встановляється у розмірі 2 (двох) відсотків від її нормативної грошової оцінки.
Як видно з матеріалів справи, при складанні розрахунків по орендній платі за землю на виконання п. 4.2 вказаного Договору оренди було застосовано ставку орендної плати 2% від нормативної грошової оцінки для земельної ділянки за кадастровим №78:119:004.
В той же час, відповідно до п. 4.3 вказаних Договорів оренди у випадку, якщо договір не підписаний орендарем в установленому законодавством порядку протягом п'яти місяців з моменту набуття чинності рішенням Київської міської ради, зазначеного у п. 1.1 цих Договорів, розмір орендної плати (зазначений у п. 4.2 Договорів оренди) на період, аналогічний терміну прострочення укладення договору оренди землі, встановлюється у п'ятикратному розмірі, але не більше десяти відсотків на місяць від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
П'ятимісячний термін для укладення Договору оренди земельної ділянки сплив 24.10.2007 року.
З матеріалів справи видно, що Договір оренди №78-6-00501 підписано сторонами та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2007р., а зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради 20.12.2007р., то у орендаря земельної ділянки виникають зобов'язання, передбачені пп. 4.3 Договору, а саме у період аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди визначити та сплати розмір орендної плати у п'ятикратному розмірі, але не більше десяти відсотків на місяць від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до Витягу з технічної документації №Ю-06333/2007 від 15.10.2007р., наданого Головним управлінням земельних ресурсів, нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Марка Вовчка, 18-А у м. Києві, площею 8882 кв.м. на 2007 рік становить – 5592334,58 грн., а на 2008 рік (із врахуванням коефіцієнту індексації землі –1,028) –становить 5748919,95 грн.
Згідно пп. 4.11 п. 4 Договору, контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює районний податковий орган за місцем розташування земельної ділянки.
Актом документальної перевірки встановлено, що в порушення вимог ст.ст. 13, 14 Закону України «Про плату за землю»ТОВ «Алогор»не задекларувало податкове зобов'язання по орендній платі за землю у п'ятикратному розмірі від грошової оцінки землі, відповідно до вимог п. 4.3 Договору, починаючи з моменту державної реєстрації договору в зв'язку з простроченням терміну укладання договору оренди землі на 49 календарних днів (з 25.10.2007р. по12.12.2007р.)
Суд погоджується із правомірністю висновків акту перевірки щодо наявності факту заниження позивачем податкового зобов'язання з орендної плати внаслідок прострочення укладання договору оренди землі на 49 днів, проте не погоджується із визначенням розміру суми податкового зобов'язання та застосованої штрафної санкції в податковому повідомленні –рішенні №0025051503/0 від 07.12.2009р. з огляду на наступне.
Згідно розрахунку, податковим органом визначено до сплати загальну сум орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, що підлягає сплаті позивачем у грудні 2007 року та січні –лютому 2008 року (з врахуванням п'ятикратного розміру за прострочення терміну укладання договору) та суму штрафної санкції виходячи із кількості прострочення за 72 календарні дні, а саме:
За період з 20.12.2007р. по 31.12.2007р. (12 днів) –18039,79 грн.
За період з 01.01.2008р. по 31.01.2008р. (31 день) –47907,67 грн.
За період з 01.02.2008р. по 06.02.2008р. (6 днів) –9911,93 грн.
За період з 07.02.2008р. по 29.02.2008р. (23 днів) –7599,14 грн.
Відповідно до наданих до ДПІ у Оболонському районі м. Києва податкових декларацій орендної плати за землю на 2007 рік та 2008 рік податкове зобов'язання по орендній платі за грудень 2007 року, січень –лютий 2008 року платником задекларовано та сплачено 22771,06 грн.
Таким чином, на думку суду, заниження суми податкового зобов'язання з орендної плати виходячи із 49 днів прострочення укладання договору оренди складає:
75 859,39 (18039,79 + 47907,67 + 9911,93) –22 771,06 = 53 088,33 грн.
Згідно з п.п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч вимогам нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, сума штрафних санкцій, що підлягає застосуванню відповідно до пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ, на думку суду складає 2 654,42 грн. (53 088,33 х 5%).
Судом не приймається посилання позивача щодо невідповідності нормам законодавства п. 4.3 Договору оренди щодо встановлення штрафних санкцій за невиконання умов договору за період, у якому договір не був укладений.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Алогор» звертався до Господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради про визнання недійсним п. 4.3 Договору оренди земельної ділянки №78-6/00501. Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.10.2010р. по справі №51/247 у задоволенні позову відмовлено повністю та в мотивувальній частині рішення встановлено, що п. 4.3 договору оренди від 13.12.2007р. фактично дублює п. 7 ст. 28 Рішення Київської міської ради від 15.07.04р. №457/1867 «Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві», чинного на момент прийняття рішення у даній справі, вимоги якого на момент підписання договору були порушені.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2011р. по справі №51/247 апеляційну скаргу ТОВ «Алгор»залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 11.10.2010. по справі №51/247 залишено без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0025051503/0 від 07.12.2009р. підлягає скасуванню в частині визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати у розмірі 7 599,14 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 379,95 грн.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За загальним правилом, встановленим у ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - Кодекс), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваного рішення в цілому.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Алогор»підлягають задоволенню частково.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Скасувати податкове повідомлення - рішення №0025051503/0 від 07.12.2009р. Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва в частині визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати у розмірі 7 599,14 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 379,95 грн.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя П.О. Григорович
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2012 |
Оприлюднено | 27.02.2012 |
Номер документу | 21585468 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Григорович П.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні