cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-1809/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.
Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"05" квітня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,
при секретарі - Зозулі Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алогор»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2010 року ТОВ «Алогор»звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 0025051503/0 від 07 грудня 2009 року.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2012 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 0025051503/0 від 07 грудня 2009 року в частині визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 7599 грн. 14 коп. та суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 379 грн. 95 коп.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що судом першої інстанції було допущено помилку в розрахунку податкового зобов'язання.
Під час судового засідання представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування -відсутні.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника відповідача в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Оболонському районі м. Києва -залишити без задоволення, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2012 року -скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Алогор»відмовити в повному обсязі виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Судом встановлено, що ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, про що складено акт № 4244/15-306 від 19 листопада 2009 року.
Згідно висновків вказаного акту при розрахунку орендної плати за грудень 2007 року та січень-лютий 2008 року ТОВ «Алогор»допустило методологічну помилку -не розрахувало розмір орендної плати у п'ятикратному розмірі за 49 днів прострочення укладення договору оренди земельної ділянки.
На підставі акту перевірки № 4244/15-306 від 19 листопада 2009 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0025051503/0 від 07 грудня 2009 року яким позивачу були нараховані податкові зобов'язання з орендної плати на загальну суму 63721 грн. 84 коп., з яких 60687 грн. 47 коп. -основний платіж та 3034 грн. 37 коп. -штрафні (фінансові) санкції.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача ТОВ «Алогор»звернулося до суду з позовом про його скасування.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Алогор»суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було зроблено правильний висновок про застосування позивачем невірної ставки земельного податку. Також судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що розрахунок податкових зобов'язань палатковим органом було здійснено невірно.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України предметом апеляційного перегляду є правильність розрахунку податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкції, донарахованих контролюючим органом.
Сторонами даної справи не заперечується, що у період з 20 грудня 2007 року по 06 лютого 2008 року позивач зобов'язаний був нараховувати та сплачувати земельний податок за ставкою 10 відсотків, а з 07 лютого 2008 року -за ставкою 2 відсотки.
Також позивач та відповідач визнають, що за період з 20 по 31 грудня 2007 року позивачу необхідно було нарахувати до сплати 18039 грн. 79 коп., за період з 01 по 31 січня 2008 року -47907 грн. 67 коп., за період з 01 по 06 лютого 2008 року -9911 грн. 93 коп. та за період з 07 по 29 лютого 2011 року -7599 грн. 14 коп.
Визначаючи розмір податкових зобов'язань з орендної плати за період з грудня 2007 року по лютий 2008 року, які позивачу слід додатково сплатити до бюджету суд першої інстанції виходив з того, що за вказаний період позивачем вже було сплачено 22771 грн. 06 коп.
У зв'язку з цим судом першої інстанції було обчислено суму податкових зобов'язань за період з 20 грудня 2007 року по 06 лютого 2008 року та від отриманої суми віднято суму податку, що вже була фактично сплачена (18039 грн. 79 коп. + 47907 грн. 67 коп. + 9911 грн. 93 коп. = 75859 грн. 39 коп. - 22771 грн. 06 коп. = 53088 грн. 33 коп.).
Колегія суддів вважає виконаний судом першої інстанції розрахунок невірним, оскільки він здійснений без урахування того, що орендна плата є щомісячним, а не щоденним платежем.
У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сплата орендної плати за землю за базовий період, який дорівнює дню, чинним законодавством -не передбачена.
Таким чином, позивачем сплачувалася орендна плата за грудень 2007 року, січень 2008 року та лютий 2008 року, а не за період з 20 грудня 2007 року по 06 лютого 2008 року.
У зв'язку з цим для визначення розміру податкових зобов'язань з орендної плати за період грудень 2007 року -лютий 2008 року, які необхідно донарахувати позивачу, слід визначити суму податкового зобов'язання з орендної плати за кожен із зазначених місяців, обчисленого за вірною ставкою, та відняти від отриманої суми кошти, які вже були фактично сплачені до бюджету.
Як раніше зазначалося, розмір орендної плати, обчисленої із застосуванням вірної ставки, складає: за грудень 2007 року -18039 грн. 79 коп. (ставка -10 відсотків), за січень 2008 року -47907 грн. 67 коп. (ставка -10 відсотків), за лютий 2008 року -17511 грн. 07 коп. (за період з 01 по 06 лютого 2008 року за ставкою 10 відсотків (9911 грн. 93 коп.) + за період з 07 по 29 лютого 2008 року за ставкою 2 відсотки (7599 грн. 14 коп.), загальна сума, що підлягала сплаті до бюджету за грудень 2007 року -лютий 2008 року складає 83458 грн. 53 коп.
Фактично позивачем було сплачено за вказаний період 22771 грн. 06 коп.
Відповідно сума недоплачених позивачем податкових зобов'язань з орендної плати складає 60687 грн. 47 коп. (83458 грн. 53 коп. -22771 грн. 06 коп.).
Отже, відповідачем було здійснено вірний розрахунок податкових зобов'язань, які позивачу необхідно додатково сплатити за грудень 2007 року -лютий 2008 року.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 0025051503/0 від 07 грудня 2009 року в частині визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 7599 грн. 14 коп. та суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 379 грн. 95 коп.
Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 18 січня 2012 року, та є підставою для її скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволення позовних вимог. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Оболонському районі м. Києва -задовольнити частково, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2012 року -скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Алогор»відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва -задовольнити.
Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2012 року в частині задоволення позовних вимог -скасувати та прийняти цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В іншій частині постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2012 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2012 |
Оприлюднено | 25.04.2012 |
Номер документу | 23579921 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Горяйнов А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні