Рішення

від 02.10.2007 по справі 22-ц-1253/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-1253 /2007 р

Справа № 22-ц-1253 /2007 р.    

Головуючий у 1-й інстанції - Лебедько М. М.

категорія

- 29                              Суддя-доповідач   - Ільченко О.Ю.

РІШЕННЯ

 іменем        України

02 жовтня       2007 року колегія суддів судової палати

у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-   Смирнової Т.В.,  суддів -    

Ільченко О.Ю.,  Данильченко Л.О.,  з участю секретаря судового засідання -

Пархоменко А.П. та осіб,  які прийняли

участь у справі -   відповідачки

розглянувши

у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області

апеляційну

скаргу ОСОБА_1

на рішення

Конотопського   міськрайонного суду   від 10 серпня 2007 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 

треті особи: ОСОБА_3,  відділ

громадянства та реєстрації фізичних осіб Конотопського МРВ УМВС України в

Сумській області,  орган   опіки піклування Конотопської міської ради

про втрату права

користування квартирою,  -

ВСТАНОВИЛА:

22

лютого 2001 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеними вимогами ,  які обґрунтовував тим,  що з 2003 року він проживав у шлюбі з

відповідачкою,  мають дочку

Вікторію,  2005 року народження,  а 10.01.2007 року шлюб було розірвано.

Відповідачка разом з дитиною зареєстровані у його квартирі по вул.  АДРЕСА_1, 

яку він отримав у спадщину. І, 

оскільки,  в цій квартирі

відповідачка з дочкою ніколи не проживали, 

просив визнати їх такими,  що втратили

право користування жилим приміщенням.

Рішенням суду в

позові було відмовлено.

В

апеляційній скарзі ОСОБА_1. посилається на недоведеність факту проживання

відповідачки в спірній квартирі,  тому

просив рішення суду скасувати,  у зв'язку

з тим,  що його висновки не відповідають

встановленим в суді обставинам справи. Вважав, 

що є підстави для задоволення його вимог.

Колегія

суддів дослідивши доводи апеляційної скарги, 

проти яких заперечує відповідачка, 

перевіривши матеріали справи дійшла висновку,  що скарга підлягає частковому задоволенню,  а рішення суду скасуванню з постановлениям

нового рішення про відмову в позові,  але

з інших підстав,  чим зазначив суд 1

інстанції,  виходячи зі слідуючого.

Відмовляючи

в позові ОСОБА_1,  суд 1 інстанції

виходив з тих обставин,  що відповідачка

не проживала в спірній квартирі з поважних причин,  а саме: у зв'язку з проживання в ній іншої

особи.

2

Колегія

суддів не може погодитись з цим висновком суду, 

оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та у зв'язку з

порушенням судом норм процесуального та матеріального права.

Згідно  ст.  11

ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних

осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших

осіб,  які беруть участь у справі.

Суд при

постановленні своїх висновків правильно взяв до уваги пояснення сторін та

показання свідків про те,  що у спірній

квартирі АДРЕСА_1,  відповідачка з

дитиною ніколи не проживала,  однак не

надав відповідної оцінки цим доказам.

Крім того,  із матеріалів справи та

пояснення сторін вбачається,  що після

реєстрації шлюбу відповідачка була прописана в спірній однокімнатній квартирі,  де також був зареєстрований позивач,  а потім і дитина ( а.с.  6). Разом з тим,  сторони згідно своєї домовленості стали

проживати в іншій двокімнатній квартирі заАДРЕСА_2,  де і проживали на протязі трьох років,  до розірвання шлюбу. Ці обставини не заперечуються

відповідачкою.

Таким

чином,  відповідачка не набула права

користування спірною квартирою з підстав, 

що ніколи в ній не проживала разом з дитиною і про ці обставини позивач

зазначав в позовній заяві.

І так як

відсутній спір з приводу якого позивач звернувся до суду,  то в позові йому слід відмовити,  оскільки відповідно до  ст.  З

ЦПК України особа має право звернутись за захистом свого порушеного права.

Разом з

тим,  колегія суддів зазначає,  що позивач, 

як власник має право на звернення до суду з позовом з інших підстав щодо

усунення перешкод в користуванні власністю.

Суд 1

інстанції вищезазначеного не врахував, 

тому рішення підлягає скасуванню на підставі  ст. 

309 ч. 1 п.3 ЦПК України з постановлениям

нового рішення.

На

підставі викладеного та керуючись 

ст.   ст.  . 303, 

307 ч. 1 п.2 ,  309 ч. 1 п.3,       ст.  

ст.    313,    314, 

316 ЦПК України,  колегія суддів,

-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну

скаргу                   ОСОБА_1

задовольнити

частково .

Скасувати

рішення Конотопського міськрайонного суду від 10 серпня 2007 року.

В

задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2и про визнання її та доньку,  ОСОБА_4,   

ІНФОРМАЦІЯ_1   року   народження  

втратившими   право   користування квартирою АДРЕСА_1,  - відмовити за безпідставністю.

Рішення

набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двох місяців може бути

оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.