Постанова

від 20.01.2012 по справі 2а-18284/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

за результатами розгляду с прави у порядку письмового п ровадження

місто Київ

20 січня 2012 року № 2а-18284/11/2670

Окружний адміністрат ивний суд міста Києва у склад і головуючої судді Блажівської Н. Є.,

розглянув у порядк у письмового провадження адм іністративну справу

За позовом Приватного підприємств а «Укрспецоборонсервис»

до

про Державної податкової інс пекції у Святошинському райо ні міста Києва

визнання недійсними та ска сування податкових повідомл ень-рішень

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

Приватне підприєм ство «Укрспецоборонсервис» (надалі - також «Позивач», «П П «Укрспецоборонсервис») зве рнулося до Окружного адмініс тративного суду міста Києва з позовом до Державної подат кової інспекції у Святошинсь кому районі міста Києва (нада лі - також «Відповідач»або « ДПІ у Святошинському районі м. Києва») про визнання такими , що не підлягають виконанню, н едійсними та скасування пода ткових повідомлень-рішень ДП І у Святошинському районі м. К иєва від 7 вересня 2011 року № 00028 82350 та від 7 вересня 2011 року № 0002272350.

Державна податкова і нспекція у Святошинському ра йоні міста Києва явку уповно важеного представника в судо ве засідання 20 січня 2012 року не забезпечила, про причини нея вки Суду не сповістила, про да ту та час судового засідання повідомлена належним чином.

Представник ПП «Укрспецо боронсервис»в судовому засі данні 20 січня 2012 року проти роз гляду справи в порядку письм ового провадження не запереч или.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного с удочинства України якщо нема є перешкод для розгляду спра ви у судовому засіданні, визн ачених цією статтею, але приб ули не всі особи, які беруть уч асть у справі, хоча і були нале жним чином повідомлені про д ату, час і місце судового розг ляду, суд має право розглянут и справу у письмовому провад женні у разі відсутності пот реби заслухати свідка чи екс перта.

Враховуючи неявку предста вника ДПІ у Святошинському р айоні м. Києва та те, що предст авник ПП «Укрспецоборонсерв ис»не заперечував проти розг ляду справи в порядку письмо вого провадження, а також, зва жаючи на відсутність перешко д для розгляду справи, на підс таві вимог частини 6 статті 128 К одексу адміністративного су дочинства України, Окружний адміністративний суд міста К иєва ухвалив розглядати спра ву в порядку письмового пров адження.

Позовні вимоги моти вовані тим, що податкові пові домлення-рішення ДПІ у Свято шинському районі м. Києва від 7 вересня 2011 року № 0002882350 та ві д 7 вересня 2011 року № 0002272350 є пр отиправними, оскільки супере чать вимогам чинного станом на час виникнення спірних пр авовідносин податкового зак онодавства, а, відтак, підляга ють скасуванню.

Як зазначив представ ник Позивача, ПП «Укрспецобо ронсервис»правомірно та на з аконних підставах, відповідн о до вимог чинного законодав ства, було віднесено до склад у податкового кредиту відпов ідні суми ПДВ та відповідно д о Закону України «Про оподат кування прибутку підприємст в»сформовано валові витрати .

Крім того, представни к Позивача посилався на те, що витрати на податковий креди т, які було сформовано Позива чем впродовж перевіряємого п еріоду, є документально підт вердженими належними первин ними та розрахунковими докум ентами і податковими накладн ими. При цьому, на момент випис ування вказаних документів к онтрагент Позивача - ТОВ «Ам мо», володіло правоздатністю та необхідним об' ємом дієз датності.

Розглянувши подані сторо нами документи і матеріали, в себічно і повно з' ясувавши всі фактичні обставини, на як их ґрунтується позов, об' єк тивно оцінивши докази, які ма ють юридичне значення для ро згляду справи і вирішення сп ору по суті, Окружний адмініс тративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Станом на час виникне ння спірні правовідносини ре гулювалися Законом України « Про оподаткування прибутку п ідприємств»(станом на час ро згляду справи закон втратив чинність частково), Законом У країни «Про податок на додан у вартість»(станом на час роз гляду справи закон втратив ч инність), Законом України «Пр о порядок погашення зобов'яз ань платників податків перед бюджетами та державними ціл ьовими фондами» № 2181-ІІІ (с таном на час розгляду справи закон втратив чинність) (нада лі - також «Закон № 2181»), Податк овим кодексом України.

Державною податковою інсп екцією у Святошинському райо ні міста Києва було проведен о позапланову виїзну перевір ку ПП «Укрспецоборонсервис» (код ЄДРПОУ 35908759) ) з питань право мірності та правильності фор мування валових витрат та по даткового кредиту з податку на додану вартість по взаємо відносинах з ТОВ «Аммо»код 3704 4991 за період з 30 березня 2010 року п о 31 січня 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт № 245/23-50/35908759 від 26 серп ня 2011 року, яким встановлено по рушення, зокрема:

1) підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статт і 5 Закону України «Про оподат кування прибутку підприємст в», у результаті чого занижен о податок на прибуток в періо ді, що перевірявся, всього в су мі 29385,00 грн., у тому числі за 4 квар тал 2010 року в сумі 29385,00 грн.;

2) підпункту 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 ст атті 7, підпункту 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в резуль таті чого занижено податок н а додану вартість в періоді, щ о перевірявся, на загальну су му 23508,00 грн., в тому числі за жовт ень 2010 року в сумі 6910 грн., та за гр удень 2010 року у сумі 16598,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки Відповідачем винесено:

- податкове повідомленн я-рішення форми «Р»від 7 верес ня 2011 року № 0002272350, яким за порушен ня підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статт і 5 Закону України «Про оподат кування прибутку підприємст в»збільшено суму грошового з обов' язання ПП «Укрспецобо ронсервис»за платежем «Пода ток на прибуток»на суму 36731,25 гр н. (29385,00 грн. - за основним плате жем, 7346,25 грн. - за штрафними (фін ансовими) санкціями (штрафам и);

- податкове повідомлен ня-рішення форми «Р»від 7 вере сня 2011 року № 0002282350, яким за поруше ння підпункту 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 с татті 7, підпункту 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункт у 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статт і 7 Закону України «Про подато к на додану вартість»збільше но суму грошового зобов' яза ння ПП «Укрспецоборонсервис »за платежем «Податок на дод ану вартість»на суму 29385,00 грн. (2 3508,00 грн. - за основним платеже м, 5877,00 грн. - за штрафними (фінан совими) санкціями (штрафами).

Позивач вважає вище вказані податкові повідомле ння-рішення № 0002272350 та № 0002282350 від 7 вересня 2011 р оку такими, що суперечать вим огам чинного податкового зак онодавства, а тому підлягают ь скасуванню.

Відтак, предметом судовог о розгляду в даній адміністр ативній справі є позовні вим оги про визнання протиправни ми та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002272350 та № 0002282350 від 7 вересня 2011 року, як рішень суб' єкта владних по вноважень. Завданням адмініс тративного суду є перевірка правомірності (легальності) даних рішень з огляду на чітк і критерії, які зазначені у ча стині 3 статті 2 Кодексу адміні стративного судочинства Укр аїни.

Частиною 3 статті 2 Кодексу а дміністративного судочинст ва України встановлені крите рії, якими керується адмініс тративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноваже нь. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта вл адних повноважень передбаче ним частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинс тва України критеріям переві ряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодек су адміністративного судочи нства України принципу закон ності, відповідно до якого ор гани державної влади, органи місцевого самоврядування, ї хні посадові і службові особ и зобов'язані діяти лише на пі дставі, в межах повноважень т а у спосіб, що передбачені Кон ституцією та законами Україн и.

Відповідно до вимог части ни 2 статті 19 Конституції Укра їни органи державної влади т а органи місцевого самовряд ування, їх посадові особи зоб ов'язані діяти лише на підста ві, в межах повноважень та у сп осіб, що передбачені Констит уцією та законами України.

Так, відповідно до ча стини 3 статті 2 Кодексу адміні стративного судочинства Укр аїни у справах щодо оскаржен ня рішень, дій чи бездіяльнос ті суб' єктів владних повнов ажень адміністративні суди п еревіряють, чи прийняті (вчин ені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що пе редбачені Конституцією та за конами України; 2) з використан ням повноваження з метою, з як ою це повноваження надано; 3) о бґрунтовано, тобто з урахува нням усіх обставин, що мають з начення для прийняття рішенн я (вчинення дії); 4) безстороннь о (неупереджено); 5) добросовіс но; 6) розсудливо; 7) з дотримання м принципу рівності перед за коном, запобігаючи несправед ливій дискримінації; 8) пропор ційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між буд ь-якими несприятливими наслі дками для прав, свобод та інте ресів особи і цілями, на досяг нення яких спрямоване це ріш ення (дія); 9) з урахуванням прав а особи на участь у процесі пр ийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного ст року.

«На підставі»означає, що суб' єкт владних повноважен ь: 1) повинен бути утвореним у п орядку, визначеному Конститу цією та законами України; 2) зо бов' язаний діяти на виконан ня закону, за умов та обставин , визначених ним.

«У межах повноважень» озна чає, що суб' єкт владних повн оважень повинен приймати ріш ення, а дії вчиняти відповідн о до встановлених законом по вноважень, не перевищуючи їх .

«У спосіб»означає, що суб' єкт владних повноважень зобо в' язаний дотримуватися вст ановленої законом процедури і форми прийняття рішення аб о вчинення дії і повинен обир ати лише визначені законом з асоби.

Зазначені критерії, хоч і а дресовані суду, але одночасн о вони є і вимогами для суб' є кта владних повноважень, яки й приймає відповідне рішення , вчиняє дії чи допускається б ездіяльності.

Відповідно до частини 2 ста тті 8 Кодексу адміністративн ого судочинства України суд застосовує принцип верховен ства права з урахуванням суд ової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону У країни «Про виконання рішень та застосування практики Єв ропейського суду з прав люди ни»суди застосовують при роз гляді справ Конвенцію та пра ктику Суду як джерело прав а.

Згідно з висновком ЄСПЛ у с праві «Проніна проти України »(рішення від 18 липня 2006 року) ко жен доречний і важливий аргу мент особи має бути проаналі зований і одержати відповідь суду.

Таким чином, оцінюючи под ані сторонами докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому засіданні в сіх обставин справи в їх суку пності, та, враховуючи те, що к ожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд звер тає увагу на наступне.

Як вбачається зі змісту акт у перевірки, складеним за рез ультатами перевірки Позивач а, підставою для винесення ос каржуваного повідомлення-рі шення став висновок Відповід ача про порушення Позивачем вимог:

1) підпункту 5.3.9 пункту 5.3 стат ті 5 Закону України «Про опода ткування прибутку підприємс тв», у результаті чого заниже но податок на прибуток в пері оді, що перевірявся, всього в с умі 29385,00 грн., у тому числі за 4 ква ртал 2010 року в сумі 29385,00 грн.;

2) підпункту 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 ст атті 7, підпункту 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в резуль таті чого занижено податок н а додану вартість в періоді, щ о перевірявся, на загальну су му 23508,00 грн., в тому числі за жовт ень 2010 року в сумі 6910 грн., та за гр удень 2010 року у сумі 16598,00 грн.

Порядок обчислення і плат и податку на додану вартість (станом на період, що підлягав перевірці) визначено статте ю 7 Закону України «Про под аток на додану вартість» .

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону Украї ни «Про податок на додану вар тість»платник податку зобов 'язаний надати покупцю подат кову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податков ої накладної; б) дату виписува ння податкової накладної; в) п овну або скорочену назву, заз начену у статутних документа х юридичної особи або прізви ще, ім'я та по батькові фізично ї особи, зареєстрованої як пл атник податку на додану варт ість; г) податковий номер плат ника податку (продавця та пок упця); д) місце розташування юр идичної особи або місце пода ткової адреси фізичної особи , зареєстрованої як платник п одатку на додану вартість; е) о пис (номенклатуру) товарів (ро біт, послуг) та їх кількість (о бсяг, об'єм); є) повну або скороч ену назву, зазначену у статут них документах отримувача; ж ) ціну поставки без врахуванн я податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у ци фровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сп латі з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статт і 7 Закону України «Про подато к на додану вартість» податк ова накладна складається у м омент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох п римірниках. Оригінал податко вої накладної надаються поку пцю, копія залишається у прод авця товарів (робіт, послуг). Д ля операцій, що оподатковуют ься і звільнені від оподатку вання, складаються окремі по даткові накладні. Податкова накладна є звітним податкови м документом і одночасно роз рахунковим документом. Подат кова накладна виписується на кожну повну або часткову пос тавку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (роб іт, послуг) не містить відокре мленої вартості, перелік (ном енклатура) частково поставле них товарів зазначається в д одатку до податкової накладн ої у порядку, встановленому ц ентральним органом державно ї податкової служби України, та враховується у визначенн і загальних податкових зобов 'язань. Платники податку пови нні зберігати податкові накл адні протягом строку, передб аченого законодавством для з обов'язань із сплати податкі в.

Згідно з підпунктом 7.2.6 пунк ту 7.2 статті 7 Закону України «П ро податок на додану вартіст ь»податкова накладна видаєт ься платником податку, який п оставляє товари (послуги), на в имогу їх отримувача, та є підс тавою для нарахування податк ового кредиту. Як виняток з ць ого правила, підставою для на рахування податкового креди ту при поставці товарів (посл уг) за готівку чи з розрахунка ми картками платіжних систем , банківськими або персональ ними чеками у межах гранично ї суми, встановленої Націона льним банком України для гот івкових розрахунків, є належ ним чином оформлений товарни й чек, інший платіжний чи розр ахунковий документ, що підтв ерджує прийняття платежу пос тачальником від отримувача т аких товарів (послуг), з визнач енням загальної суми такого платежу, суми податку та пода ткового номера постачальник а.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону Украї ни «Про податок на додану вар тість»податковий кредит зві тного періоду визначається в иходячи із договірної (контр актної) вартості товарів (пос луг), але не вище рівня звичайн их цін, у разі якщо договірна ц іна на такі товари (послуги) ві дрізняється більше ніж на 20 ві дсотків від звичайної ціни н а такі товари (послуги), та скл адається із сум податків, нар ахованих (сплачених) платник ом податку за ставкою, встано вленою пунктом 6.1 статті 6 та ст аттею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв 'язку з: придбанням або вигото вленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з ме тою їх подальшого використан ня в оподатковуваних операці ях у межах господарської дія льності платника податку; пр идбанням (будівництвом, спор удженням) основних фондів (ос новних засобів, у тому числі і нших необоротних матеріальн их активів та незавершених к апітальних інвестицій в необ оротні капітальні активи), у т ому числі при їх імпорті, з мет ою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатко вуваних операцій у межах гос подарської діяльності платн ика податку. Право на нарахув ання податкового кредиту вин икає незалежно від того, чи та кі товари (послуги) та основні фонди почали використовуват ися в оподатковуваних операц іях у межах господарської ді яльності платника податку пр отягом звітного податкового періоду, а також від того, чи з дійснював платник податку оп одатковувані операції протя гом такого звітного податков ого періоду. Якщо у подальшом у такі товари (послуги) почина ють використовуватися в опер аціях, які не є об'єктом оподат кування згідно зі статтею 3 ць ого Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи осно вні фонди переводяться до ск ладу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі т овари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх з вичайною ціною у податковому періоді, на який припадає поч аток такого використання або переведення, але не нижче цін и їх придбання (виготовлення , будівництва, спорудження).

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону Украї ни «Про податок на додану вар тість»якщо платник податку п ридбаває (виготовляє) матері альні та нематеріальні актив и (послуги), які не призначають ся для їх використання в госп одарській діяльності такого платника, то сума податку, спл аченого у зв'язку з таким прид банням (виготовленням), не вкл ючається до складу податково го кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованог о) податку у зв'язку з придбанн ям товарів (послуг), не підтвер джені податковими накладним и чи митними деклараціями (ін шими подібними документами з гідно з підпунктом 7.2.6 цього пу нкту). У разі коли на момент пе ревірки платника податку орг аном державної податкової сл ужби суми податку, попереднь о включені до складу податко вого кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відпов ідальність у вигляді фінансо вих санкцій, установлених за конодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними ци м підпунктом документами (пі дпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Зако ну України «Про податок на до дану вартість»).

Датою виникнення права пла тника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з по дій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платни ка податку в оплату товарів (р обіт, послуг), дата виписки від повідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з ви користанням кредитних дебет ових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податко вої накладної, що засвідчує ф акт придбання платником пода тку товарів (робіт, послуг) (пі дпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Зако ну України «Про податок на до дану вартість»).

Як вбачається зі змісту акт у перевірки, висновок Відпов ідача про порушення Позиваче м вимог чинного законодавств а України ґрунтується на ана лізі характеру господарсько ї діяльності контрагента Поз ивача - ТОВ «Аммо», зокрема, н а підставі акту документальн ої невиїзної перевірки ТОВ « Аммо»(код за ЄДРПОУ 37044991) з питан ь дотримання вимог податково го та іншого законодавства з а період з 30.03.2010 року по 31.01.2011 року.

Зокрема, як зазначено в акт і перевірки, «з огляду на ви щезазначені матеріали перев ірки ДПІ у Печерському район і м. Києва вбачається порушен ня ч. 1, ч. 2 ст. 215, ч. 2 ст. 228, ч. 1 ст. 236 Циві льного кодексу України …, пра вочини щодо оформлення будь- яких документів між ТОВ «Амм о»та ПП «Укрспецоборонсерви с»Україна»протягом перевір яємого періоду є нікчемними, та як наслідок недійсними з м оменту їх вчинення».

В той же час, відповідно до л иста Вищого адміністративно го суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, «оцінюватися при д ослідженні факту здійснення господарської операції пови нні відносини безпосередньо між учасниками тієї операці ї, на підставі якої сформован і дані податкового обліку. Не є обов' язковою передумовою для визначення контролюючим и органами грошових зобов' я зань визнання недійсними (у т ому числі нікчемними) правоч инів, які укладалися за ланцю гом між попередніми посередн иками, через ланцюг яких декл арувався рух товарів чи посл уг, нібито придбаних останні м у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх л анцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосередн ього впливу на дослідження ф акту реальності господарськ ої операції, вчиненої між ост аннім у ланцюгу постачань пл атником податків та його без посереднім контрагентом».

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, висновки Відповідача про порушення П озивачем вимог чинного закон одавства України, сформовані виключно на підставі аналіз у Акту документальної невиїз ної перевірки ТОВ «Аммо»(код за ЄДРПОУ 37044991) з питань дотрима ння вимог податкового та інш ого законодавства за період з 30.03.2010 року по 31.01.2011 року, складено го ДПІ у Печерському районі м іста Києва, є протиправними, о скільки результати аналізу в иключно фінансово-господарс ької діяльності контрагента відповідно до вимог податко вого законодавства України н е можуть бути підставами для висновків, які стосуються По зивача.

Таким чином, Суд акцентує увагу на тому, що в спірних пр авовідносинах дослідженню п ідлягає факт реальності госп одарських операцій за догово рами, укладеними безпосередн ьо між ПП «Укрспецоборонс ервис»та ТОВ «Аммо».

Так, відповідно до вимог н орм Закону України «Про пода ток на додану вартість», вклю ченню до складу податкового кредиту підлягають лише суми сплаченого (нарахованого) по датку у зв'язку з придбанням т оварів (послуг), які підтве рджені податковими накладни ми чи митними деклараціями (і ншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього п ункту).

Крім того, визначальним фак тором для формування податко вого кредиту платником подат ку на додану вартість є под альше використання таких тов арів (послуг, основних фондів ) в оподатковуваних операція х у межах господарської діял ьності такої особи - платник а податку.

Під господарською дія льністю у Господарському кодексі України (стаття 3) роз уміється діяльність суб' єк тів господарювання у сфері с успільного виробництва, спря мована на виготовлення та ре алізацію продукції, виконанн я робіт чи надання послуг вар тісного характеру, що мають ц інову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподатк ування прибутку підприємств »господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи , направлена на отримання дох оду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня учас ть такої особи в організації такої діяльності є регулярн ою, постійною та суттєвою.

З огляду на вищевикладене, аналіз реальності господарс ької діяльності повинен здій снюватися на підставі даних податкового, бухгалтерськог о обліку платника податків т а відповідності їх дійсному економічному змісту.

Суд вважає за необхідне заз начити, що наявність податко вих накладних дійсно є обов' язковою обставиною для визна чення правильності формуван ня податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не від булася чи відбулася не за тим її змістом, який відображени й в укладених платником пода тку договорах, то це є підстав ою для застосування відповід них наслідків у податковому обліку.

Зокрема, якщо наведені у до говорах товари чи послуги фа ктично не поставлялися, то пр идбання таких товарів або по слуг не відбулося. Відповідн о право на податковий кредит у такого платника податків н е виникає, оскільки при цьому не дотримано обов' язкових умов для виникнення такого п рава - придбання товарів (по слуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяль ності платника податків.

Як зазначено в Інформацій ному листі Вищого адміністра тивного суду України від 20 лип ня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні пит ання застосування законодав ства у справах за участю орга нів державної податкової слу жби»«У разі підтвердження до водів податкового органу про безтоварність операцій визн ачення податкового кредиту б уло б безпідставним і подато к на додану вартість не підля гав би відшкодуванню з бюдже ту, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладно ї, що за формою відповідає вим огам чинного законодавства, а також доказів сплати прода вцю вартості товару з податк ом на додану вартість», «Визн ання недійсними установчих д окументів юридичної особи та подальше анулювання свідоцт ва платника податку на додан у вартість самі по собі не при зводять до недійсності всіх угод, укладених з моменту дер жавної реєстрації такої особ и до моменту виключення її з д ержавного реєстру, та не позб авляє правового значення вид ані за цими господарськими о пераціями податкові накладн і», «У разі якщо на час здійсне ння господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим від несення позивачем до податко вого кредиту сум податку на д одану вартість, постачальник и були включені до Єдиного де ржавного реєстру юридичних о сіб та фізичних осіб - підприє мців, а також мали свідоцтво п ро реєстрацію платника подат ку на додану вартість, покупе ць не може нести відповідаль ність ні за несплату податкі в продавцями, ні за можливу не достовірність відомостей пр о них, наведених у зазначеном у реєстрі, за умови необізнан ості щодо неї».

Порядок оподаткування при бутку підприємств визначено Законом України «Про оподат кування прибутку підприємст в».

Згідно з пунктом 3.1 статті 3 З акону України «Про оподаткув ання прибутку підприємств»о б'єктом оподаткування є приб уток, який визначається шлях ом зменшення суми скоригован ого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платни ка податку, визначених статт ею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відра хувань, нарахованих згідно і з статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 4.1 стат ті 4 Закону України «Про опода ткування прибутку підприємс тв»валовий доход - це загаль на сума доходу платника пода тку від усіх видів діяльност і, отриманого (нарахованого) п ротягом звітного періоду в г рошовій, матеріальній або не матеріальній формах як на те риторії України, її континен тальному шельфі, виключній (м орській) економічній зоні, та к і за їх межами.

Порядок визначення валови х витрат врегульовано статте ю 5 Закону України «Про оподат кування прибутку підприємст в».

Валові витрати виробни цтва та обігу (далі - вало ві витрати) - це сума будь-яки х витрат платника податку у г рошовій, матеріальній або не матеріальній формах, здійсню ваних як компенсація вартост і товарів (робіт, послуг), які п ридбаваються (виготовляютьс я) таким платником податку дл я їх подальшого використання у власній господарській дія льності (пункт 5.1 статті 5 Закон у України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

До складу валових ви трат включаються, зокрема, су ми будь-яких витрат, сплачени х (нарахованих) протягом звіт ного періоду у зв'язку з підго товкою, організацією, веденн ям виробництва, продажем про дукції (робіт, послуг) і охорон ою праці, у тому числі витрати з придбання електричної ене ргії (включаючи реактивну), з у рахуванням обмежень, установ лених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статт і (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподатк ування прибутку підприємств »).

Види витрат, які не включа ються до валових, визначено п унктом 5.3 статті 5 Закону Украї ни «Про оподаткування прибут ку підприємств».

Не включаються до складу ва лових витрат витрати на випл ату винагород або інших виді в заохочень пов'язаним з таки м платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, як що немає документальних дока зів, що таку виплату або заохо чення було проведено як комп енсацію за фактично надану п ослугу (відпрацьований час). З а наявності зазначених докум ентальних доказів віднесенн ю до складу валових витрат пі длягають фактичні суми випла т (заохочень), але не більші ні ж суми, розраховані за звичай ними цінами. Не підлягають ві днесенню до складу валових в итрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, посл уг) або їх обміном за цінами, щ о нижчі за звичайні, пов'язани м з таким платником податку о собам. У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов 'язаним фізичним особам не ви знаються валовими витратами , така сума (або її частина) є ба зою для нарахування внесків на соціальні заходи, передба чені пунктом 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових в итрат будь-які витрати, не під тверджені відповідними розр ахунковими, платіжними та ін шими документами, обов'язков ість ведення і зберігання як их передбачена правилами вед ення податкового обліку. У ра зі втрати, знищення або зіпсу ття зазначених документів, п латник податку має право пис ьмово заявити про це податко вому органу та здійснити зах оди, необхідні для поновленн я таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/а бо разом з поданням розрахун ку податкових зобов'язань зв ітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий ст рок письмову заяву та не поно вить зазначених документів д о закінчення податкового пер іоду, що настає за звітним, неп ідтверджені відповідними до кументами витрати не визнают ься валовими витратами і на с уму недосплаченого податку н араховується пеня у розмірі облікової ставки Національн ого банку України, збільшено ї в 1,2 раза. Якщо платник податк у поновить зазначені докумен ти у наступних періодах, підт верджені витрати (з урахуван ням сплаченої пені) включают ься до валових витрат податк ового періоду, на який припад ає таке поновлення (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону Укр аїни «Про оподаткування приб утку підприємств»).

Підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 стат ті 11 Закону України «Про опода ткування прибутку підприємс тв»визначено, що датою збіль шення валового доходу вважає ться дата, яка припадає на под атковий період, протягом яко го відбувається будь-яка з по дій, що сталася раніше:

- або дата зарахування кошті в від покупця (замовника) на ба нківський рахунок платника п одатку в оплату товарів (робі т, послуг), що підлягають прода жу, у разі продажу товарів (роб іт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платн ика податку, а за відсутності такої - дата інкасації готі вки у банківській установі, щ о обслуговує платника податк у;

- або дата відвантаження т оварів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання резу льтатів робіт (послуг) платни ком податку.

Так, Суд вважає за не обхідне зазначити про те, що в ідповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподатк ування прибутку підприємств »визначальною ознакою валов их витрат є їх зв' язок з госп одарською діяльністю платни ка податку. При цьому неодмін ною та характерною рисою гос подарської діяльності в пода ткових правовідносинах є її направленість на отримання д оходу в грошовій, матеріальн ій чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 Закону Україн и «Про оподаткування прибутк у підприємств»).

Відтак, правильність формування платником податк ів валових витрат та податко вого кредиту вимагає наявнос ті зв' язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльн істю, що полягає у намірі плат ника податку отримати корист ь від придбаних послуг. За від сутності ж останнього - відс утні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валов их витрат.

Як встановлено Судом, між ПП «Укрспецоборонсервис»та ТОВ «Аммо»укладено наступні правочини:

1) Договір № 19 купівлі-продаж у від 4 жовтня 2010 року (надалі - також «Договір № 19»), відповід но до якого ТОВ «Аммо»зобов' язалося передати у власність ПП «Укрспецоборонсервис», а ПП «Укрспецоборонсервис»в п орядку та на умовах, визначен их цим договором, зобов' яза лося прийняти й оплатити мас ло вершкове 72,5 %.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Дого вору № 19 вартість однієї (один иці Товару) складає 43,90 грн. Кіл ькість Товару складає 710 кг. За гальна сума Договору складає 31169,00 (тридцять одна тисяча сто ш істдесят дев' ять) грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 3.1 Дого вору № 19 Передача Товару, вказ аного у п.1.1. даного Договору, зд ійснюється за місцем знаходж ення Покупця.

2) Договір № 20 купівлі-продаж у від 26 жовтня 2010 року (надалі - також «Договір № 20»), відповід но до якого ТОВ «Аммо»зобов' язалося передати у власність ПП «Укрспецоборонсервис», а ПП «Укрспецоборонсервис»в п орядку та на умовах, визначен их цим договором, зобов' яза лося прийняти й оплатити тов ар.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Дого вору № 20 вартість однієї (один иці Товару) складає 10,29 грн. Кіл ькість Товару складає 1000 пар. З агальна сума Договору склада є 10290,00 (десять тисяч двісті дев' яносто) грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 3.1 Дого вору № 20 Передача Товару, вказ аного у п.1.1. даного Договору, зд ійснюється за місцем знаходж ення Покупця.

3) Договір поставки № 22 від 29 л истопада 2010 року (надалі - так ож «Договір № 22»), відповідно д о якого ТОВ «Аммо»зобов' яза лося поставити у зумовлені д аним договором строки товар - продукти харчування, а ПП « Укрспецоборонсервис»зобов ' язалося І прийняти вказани й товар і сплатити за нього пе вну грошову суму за умовами ц ього Договору.

Згідно з пунктами 1.2, 1.3, 1.2 Дого вору № 22 асортимент, ціна, кіль кість і загальна вартість за значається сторонами на кожн у окрему партію товару в Спец ифікації, яка є невід' ємною частиною даного договору. За гальна ціна договору складає всю суму поставленого товар у згідно всіх Специфікацій з а даним договором. Предметом постачання є Товар вказаний у специфікації.

Відповідно до специфікаці й до Договору № 22 товаром, відп овідно до Договору № 22, є масло селянське (2420 кг), масло вершко ве 72,5 % (300 кг).

4) Договір купівлі-продажу № 23 від 9 грудня 2010 року (надалі - також «Договір № 23»), відповід но до якого ТОВ «Аммо»зобов' язалося поставити ПП «Укрспе цоборонсервис»товар відпов ідної якості, а ПП «Укрспецоб оронсервис»зобов' язався п рийняти товар згідно вантажн их документів та здійснити й ого оплату на умовах даного д оговору. Предметом постачанн я є товар вказаний у специфік ації.

Відповідно до Специфікаці ї (Додаток до договору № 23) від 9 грудня 2011 року предметом пост авки є: монтажний комплект (1 ш т.), колонки акустичні типу АК (12 шт.), Т10х31 6 SMD (white).

Відповідно до пункту 2.1 Дого вору № 23 оплата товару проводи ться у національній грошовій одиниці на розрахунковий ра хунок Продавця на підставі р ахунків-фактур (накладних) пр отягом 15 днів з моменту вистав лення рахунку-фактури.

Згідно з пунктом 2.2 Договору № 23 загальна сума Договору ви значається у розмірі 4653,00 грн. в т.ч. ПДВ - 20% - 775,50 грн.

В той же час, як вбачається з і змісту акту перевірки, скла деного Відповідачем, правочи ни, укладені між ПП «Укрспецо боронсервис»та ТОВ «Аммо», н е спричинили жодних правових наслідків для його сторін, ос кільки контрагента Позивача - ТОВ «Аммо»створено для ве дення фіктивної господарськ ої діяльності.

Як зазначено в Інформац ійному листі Вищого адмініст ративного суду України від 20 л ипня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні п итання застосування законод авства у справах за участю ор ганів державної податкової с лужби», «дослідженню підляга є реальність господарських о перацій, що є підставою для ви никнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшк одування; добросовісність ді й платника податку, яка поляг ає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних , наведених у документах, що на дають право на податковий кр едит та/або бюджетне відшкод ування» Постанова Верховн ого Суду України від 8 вересня 2009 року, додаток до інформацій ного листа Вищого адміністра тивного суду України від 22 кві тня 2010 року № 568/11/13-10. .

Крім того, згідно з право вою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язани х із отриманням права на пода тковий кредит та/або бюджетн ого відшкодування з податку на додану вартість, процесуа льна діяльність суду із вста новлення обґрунтованості пр ава платника податку на пода тковий кредит та/або бюджетн е відшкодування з податку на додану вартість повинна вкл ючати такі етапи:

1. Встановлення факту здій снення господарської операц ії.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктност і учасників господарської оп ерації.

3. Встановлення зв'язку між ф актом придбання товарів (пос луг), спорудженням основних ф ондів, імпортом товарів (посл уг) і господарською діяльніс тю платника податку. Включен ню до складу податкового кре диту підлягають лише суми по датку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають викори станню у господарській діяль ності платника податку (пунк т 7.4 статті 7 Закону України «Пр о податок на додану вартість »).

4. Встановлення дотримання п латником податку спеціальни х вимог щодо документального підтвердження сум податково го кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на д одану вартість.

5. Встановлення факту надмір ної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (посл уг), що придбані платником под атку.

При цьому виходячи зі зміст у пунктів 7.7.1 та 7.7.2 Закону Украї ни «Про податок на додану вар тість», бюджетному відшкодув анню підлягає частина податк у, сплачена платником податк у, що придбав товари та послуг и, їх постачальникам.

Закон не обмежує можливост і врахування під час визначе ння розміру бюджетного відшк одування сум податку на дода ну вартість, сплачених у скла ді ціни придбаних товарів та послуг. Також Законом не пере дбачено можливості зменшенн я суми бюджетного відшкодува ння в разі несплати сум подат ку на додану вартість до бюдж ету контрагентами платника п одатку, який має право на бюдж етне відшкодування Інфо рмаційний лист Вищого адміні стративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемн і питання застосування закон одавства у справах за участю органів державної податково ї служби»..

Таким чином, враховуючи в ищевикладене, вимоги чинного станом на час виникнення спі рних правовідносин податков ого законодавства та фактичн і обставини даної справи, для правильної юридичної кваліф ікації змісту спірних правов ідносин встановленню підляг ає факт реальності операцій між Позивачем та ТОВ «Аммо», і із з' ясуванням з цією метою , зокрема, обставин щодо виду т а якості поставленого товару , подальшого його використан ня в господарській діяльност і Позивача (спрямованій на от римання прибутку) тощо.

Крім того, Суд вважає, що реа льність відповідних господа рських операцій між сторонам и Договору № 19 від 4 жовтня 2010 рок у, Договору № 20 від 26 жовтня 2010 ро ку, Договору № 22 від 29 листопада 2010 року та Договору № 23 від 9 гру дня 2010 року повинна також вста новлюватися на основі аналіз у обсягу та повноти виконанн я сторонами умов цих договор ів, оформлення відповідних д ій у відповідній документаль ній формі тощо.

Суд також звертає увагу на те, що наслідки порушення под аткового законодавства пови нні застосовуватися незалеж но від того, чи визнані відпов ідні цивільні чи господарськ і зобов' язання недійсними, оскільки відповідальність з а порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідаль ності і застосовується незал ежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Довід ці про результати вивчення т а узагальнення практики заст осування адміністративними судами окремих норм Закону У країни «Про податок на додан у вартість»від 15 квітня 2010 року , вирішення спорів, пов' язан их із правомірністю формуван ня платниками податку податк ового кредиту, а також сум бюд жетного відшкодування з пода тку на додану вартість, потре бує встановлення всіх фактич них обставин, що підтверджую ть реальне здійснення г осподарських операцій, на пі дставі яких визначено суми п одаткового кредиту або бюдже тного відшкодування. Про від сутність реального характер у відповідних операцій можут ь свідчити підтверджені дока зами доводи податкового орга ну, зокрема, про наявність так их обставин:

- неможливість здійснення п латником податку зазначених операцій з урахуванням часу , місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсі в, економічно необхідних для виробництва товарів, викона ння робіт або послуг, нездійс нення особою, яка значиться в иробником товару, підприємни цької діяльності;

- відсутність у платника по датку необхідних умов для до сягнення результатів відпов ідної підприємницької, еконо мічної діяльності в силу від сутності управлінського або технічного персоналу, основ них коштів, виробничих актив ів, складських приміщень, тра нспортних засобів;

- облік для цілей оподаткува ння тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов' язані з виникненням пр ава на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщ о для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських о перацій;

- здійснення операцій з тов арно-матеріальними цінностя ми, які не вироблялися або не м огли бути вироблені в обсязі , зазначеному платником пода тку в документах обліку.

Крім того, визначальною о знакою оподатковуваної пода тком на додану вартість госп одарської операції є місце н адання товару покупцю, з факт ом якого поставка вважається виконаною (Оглядовий лист Ви щого адміністративного суду України від 6 липня 2009 року № 982/13/13-09).

Відтак, враховуючи в ищенаведене, Суд звертає ува гу на те, що доказове значення для підтвердження факту реа льності господарських опера цій за Договором № 19 від 4 жовтн я 2010 року, Договором № 20 від 26 жов тня 2010 року, Договором № 22 від 29 л истопада 2010 року та Договором № 23 від 9 грудня 2010 року, укладен ими між Позивачем та ТОВ «Амм о», має не лише наявність пода ткових накладних, а й інші док ументи, які засвідчують факт передання відповідного това ру, оформлення відповідних а ктів приймання-передачі, док ументів, які підтверджують о плату поставленого товару (в ідповідні банківські виписк и тощо), а також будь-які інші д окументальні дані, які свідч ать про те, що відповідні това ри було реально поставлено т а придбано.

До того ж, Суд акценту є увагу на тому, що вищевказан і обставини повинні аналізув атися і досліджуватися з ура хуванням конкретних умов дог овірних відносин, які були ви значені сторонами (Позивачем та його контрагентом) в Догов орі № 19 від 4 жовтня 2010 року, Дого ворі № 20 від 26 жовтня 2010 року, Дог оворі № 22 від 29 листопада 2010 року та в Договорі № 23 від 9 грудня 2010 року.

Як встановлено Судом та підтверджується матеріал ами даної адміністративної с прави, на виконання умов вище вказаних договорів, сторонам и було складено та підписано наступні документи:

· по Договору № 19:

- видаткова нак ладна № РН-0000280 від 4 жовтня 2010 рок у на суму 14926,00 грн.;

- видаткова накл адна № РН-0000281 від 18 жовтня 2010 року на суму 16243,00 грн.;

- податкова накл адна № 463 від 4 жовтня 2010 року на с уму 14926,00 грн.;

- податкова накл адна № 532 від 18 жовтня 2010 року на с уму 16243,00 грн.

· по Договору № 20:

- видаткова нак ладна № РН-0000282 від 26 жовтня 2010 рок у на суму 10290,00 грн.;

- податкова накл адна № 579 від 26 жовтня 2010 року на с уму 10290,00 грн.

· по Договору № 23:

- видаткова нак ладна № РН-0000493 від 10 грудня 2010 рок у на суму 4653,00 грн.;

- податкова накл адна № 914 від 10 грудня 2010 року на с уму 4653,00 грн.

· по Договору № 22:

- видаткова нак ладна № РН-0000414 від 29 листопада 2010 року на суму 13140,00 грн.;

- податкова накл адна № 784 від 29 листопада 2010 року на суму 13140,00 грн.

- видаткова накл адна № РН-0000492 від 2 грудня 2010 року на суму 81796,00 грн.;

- податкова накл адна № 861 від 2 грудня 2010 року на с уму 81796,00 грн.

- видаткова накл адна № РН-0000166 від 29 листопада 2010 р оку на суму 5544,00 грн.;

- видаткова накл адна № РН-0000170 від 2 грудня 2010 року на суму 49700,00 грн.;

- видаткова накл адна № РН-0000172 від 6 грудня 2010 року на суму 5544,00 грн.;

- видаткова накл адна № РН-0000174 від 6 грудня 2010 року на суму 2697,00 грн.;

На підтвердження под альшого використання Позива чем придбаного товару у його господарській діяльності, п редставником Позивача нада но суду наступні документи:

· по Договору № 19:

- Договір поста вки № 6 від 1 червня 2010 року;

- видаткова накл адна № РН-0000117 від 4 жовтня 2010 року ;

- видаткова накл адна № РН-0000124 від 8 жовтня 2010 року ;

- видаткова накл адна № РН-0000125 від 8 жовтня 2010 року ;

- видаткова накл адна № РН-0000134 від 18 жовтня 2010 року ;

- видаткова накл адна № РН-0000135 від 19 жовтня 2010 року ;

- видаткова накл адна № РН-0000138 від 25 жовтня 2010 року ;

- договір № 101 від 1 5 червня 2010 року та специфікаці я до нього;

- виписки з банку ;

· по Договору № 20:

- Договір поста вки № 84 нб про закупівлю товар ів за державні кошти від 25 жов тня 2010 року з додатком;

- видаткова накл адна № РН-0000140 від 26 жовтня 2010 року ;

· по Договору № 23:

- видаткова на кладна № РН-0000177 від 10 грудня 2010 ро ку;

- видаткова накл адна № РН-0000202 від 10 грудня 2010 року ;

· по Договору № 23:

- договір № 6З/П С 2010 купівлі продажу товарів в ід 25 червня 2010 року зі специфік ацією.

Для цілей вищевиклад еного, Суд акцентує увагу на т ому, що зазначені у вищевказа них документах періоди часу, протягом якого поставлялися товари співпадають із датам и у видаткових та податкових накладних, а також з датами по дальшої реалізації товару.

Таким чином, сукупніс ть наданих представником Поз ивача документів дають доста тні підстави дійти висновку про реальність господарськи х операцій за Договором № 19 від 4 жовтня 2010 року, Догово ром № 20 від 26 жовтня 2010 року, Дого вором № 22 від 29 листопада 2010 року та в Договором № 23 від 9 грудня 2010 року, укладеними між Позива чем та ТОВ «Аммо».

Відтак, Позивачем бул о цілком правомірно віднесен о до складу податкового кред иту суму ПДВ по вищезазначен их господарських операціях, а також правомірно сформован о суму валових витрат.

Суд також вважає за не обхідне звернути увагу на те , що сама по собі несплата пода тку продавцем (у тому числі вн аслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійсненн я господарської операції не впливає на формування податк ового кредиту покупцем та су му бюджетного відшкодування Інформаційний лист Вищого адміністративного суду Укра їни від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «П роблемні питання застосуван ня законодавства у справах з а участю органів державної п одаткової служби».

.

В той же час, Позивач є відокремленою юридичною осо бою від контрагента - юридич ної особи ТОВ «Аммо», а тому не може нести податкову відпов ідальність за відсутності ви ни, оскільки це б порушувало к онституційний принцип індив ідуального характеру відпов ідальності.

Крім того, чинне стано м на час виникнення спірних п равовідносин законодавство не покладає на платника пода тків обов' язку перевіряти б езпосереднього контрагента на предмет виконання ним вим ог податкового законодавств а перед тим, як відносити відп овідні суми ПДВ до податково го кредиту та заявляти відпо відні суми до бюджетного від шкодування.

Як зазначено в Інформ аційному листі Вищого адміні стративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемн і питання застосування закон одавства у справах за участю органів державної податково ї служби», «якщо контрагент н е виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюдже ту, це тягне відповідальніст ь та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена об ставина не є підставою для по збавлення платника податку п рава на відшкодування податк у на додану вартість у разі, як що останній виконав усі пере дбачені законом умови щодо о тримання такого відшкодуван ня та має всі документальні п ідтвердження розміру свого п одаткового кредиту».

Таким чином, висновок Від повідача про порушення Позив ачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ста тті 5 Закону України «Про опод аткування прибутку підприєм ств»та підпункту 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункт у 7.2 статті 7, підпункту 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пу нкту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст атті 7 Закону України «Про под аток на додану вартість», є та ким, що не відповідає фактичн им обставинам справи, спрост овується наявними в матеріал ах справи документами, а, відт ак, податкові оскаржувані по відомлення-рішення є протип равними та підлягають скасув анню.

Крім того, Суд звертає уваг у на те, що збільшення суми гро шового відшкодування за пода тком на додану вартість та по датком на прибуток (шляхом пр ийняття оскаржуваних податк ових повідомлень-рішень) п орушує право Позивача мирно володіти своїм майном, в р озумінні статті 1 Першого Про токолу до Конвенції про захи ст прав і основоположних сво бод людини від 20 березня 1952 рок у (надалі - також «Протокол 1 д о Конвенції»), яка є частиною н аціонального законодавства згідно із статтею 9 Конституц ії України та Законом Україн и «Про виконання рішень та за стосування практики Європей ського суду з прав людини».

Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає пі дстави, за яких особа може бут и позбавлена свого майна: «Ко жна фізична або юридична осо ба має право мирно володіти с воїм майном. Ніхто не може бут и позбавлений своєї власност і інакше як в інтересах суспі льства і на умовах, передбаче них законом і загальними при нципами міжнародного права»

Роз' яснення цієї норми мі стяться в рішеннях Європейсь кого суду з прав людини (надал і - також «ЄСПЛ»). Дані рішенн я згідно з статтею 17 Закону Ук раїни «Про виконання рішень та застосування практики Євр опейського суду з прав людин и»мають в Україні значення д жерела права. Частиною 2 статт і 8 Кодексу адміністративног о судочинства України передб ачено врахування практики ЄС ПЛ при вирішенні адміністрат ивних справ.

Відтак, Окружний адміністр ативний суд міста Києва звер тає увагу на те, що ЄСПЛ у пунк ті 53 рішення в справі «Булв ес»АД проти Болгарії З п овним текстом даного рішення можна ознайомитись на офіці йному сайті Європейського су ду з прав людини за адресою: http: //cmiskp.echr.coe.int/tkp197/view.asp?item=4&portal=hbkm&action=html&highlight=BULGARIA&sessionid=77 508639&skin=hudoc-en визначив поняття вла сності, указавши, що «власніс ть»може включати як існуючу власність, так і активи, включ аючи вимоги стосовно яких за явник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні «пр авомірні очікування»отрима ти ефективне здійснення свог о майнового права.

У рішенні в справі «Щокін п роти України»5 З повним те кстом даного рішення можна о знайомитись на офіційному са йті Європейського суду з пра в людини за адресою: http://cmiskp.echr.coe.int/tkp1 97/view.asp?item=4&portal=hbkm&action=html&highlight=&sessionid=77507595&skin=hudoc-en (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення п одатковим органом зобов' яз ання особи з податку безпере чно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конве нції. Таке втручання за Конве нцією може бути визнане тіль ки якщо здійснене на умовах, п ередбачених законом. Так, у п п. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ за значає: «Найпершою та найбіл ьш важливою вимогою ст. 1 Прото колу 1 до Конвенції є те, що буд ь-яке втручання державних ор ганів у мирне володіння майн ом повинне бути законним: дру ге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти м айна лише «на умовах, передба чених законом»і другий параг раф визначає, що Держава має п раво контролювати використа ння майна шляхом введення в д ію «законів». Більше того, вер ховенство права, один з фунда ментальних принципів демокр атичного суспільства, притам анний всім статтям Конвенції . Це поняття (поняття «закону» ) вимагає, перш за все, щоб захо ди, що застосовуються, ґрунту валися на національному зако нодавстві. Воно також посила ється на якість закону, що зас тосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких ві н стосується, точності та пер едбачуваності в його застос уванні.»

Таким чином, будь-які дії, сп рямовані на позбавлення особ и її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Неприпустимість притягне ння до відповідальності одні єї компанії, у випадку за непр авомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Є вропейського суду з прав люд ини. Так, в пункті 71 вищевказан ого рішення ЄСПЛ у справі «Бу лвес»АД проти Болгарії»зазн ачено: «... Суд вважає, що компан ія-заявник не повинна нести в ідповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчас ного декларування ПДВ і, як на слідок, сплачувати ПДВ повто рно разом із пенею. Суд вважає , що такі вимоги прирівнюютьс я до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що пор ушило справедливий баланс, я кий повинен був підтримувати ся між вимогами загальних ін тересів та вимогами захисту права власності».

Вищенаведений висновок ЄС ПЛ повторно підтвердив у ріш енні по справі «Бізнес Сеп орт Сентре проти Болгарії» З повним текстом даного р ішення можна ознайомитись на офіційному сайті Європейськ ого суду з прав людини за адре сою: http://cmiskp.echr.coe.int/tkp197/view.asp?item=1&portal=hbkm&action=html&highlight=BU LGARIA&sessionid=77705743&skin=hudoc-en. У пункті 23 даног о рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постач альником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б роз почати податкову перевірку ц ього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні пла тежі та штрафні санкції. Утім , зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організаці ї-заявника (Бізнес Сепорт Сен тре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає п равило індивідуальної відпо відальності платника податк ів. Тобто, добросовісний пл атник податків не має зазнав ати негативних наслідків чер ез порушення з боку його конт рагентом.

Вказаний підхід до визначе ння недопустимості порушенн я майнових прав особи знаход ить своє продовження і у прав і Європейського союзу, зокре ма у Шостій Директиві №77/388/ЄЕС від 17 травня 1977 року щодо гармо нізації законодавства держа в-членів стосовно податків з обороту (надалі - також «Шос та Директива»).

Закон України «Про Загальн одержавну програму адаптаці ї законодавства України до з аконодавства Європейського Союзу»визначає сферу оподат кування (зокрема, непрямі под атки) як пріоритетну сферу дл я виконання програми адаптац ії українського законодавст ва. Даний закон визначає, що ел ементом адаптації законодав ства має стати перевірка про ектів законів України та інш их нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire (пр аво ЄС) з метою недопущення пр ийняття актів, які суперечат ь acquis Європейського Союзу. Тобт о, податкове законодавство У країни, а, відповідно, його тлу мачення та застосування, не м оже суперечити положенням Шо стої Директиви. Це підтвердж ується позицією Суду Європей ського Союзу (Суд ЄС), яка відп овідно застосовується ЄСПЛ д ля вирішення справи «Булвес» АД проти Болгарії, а саме: «…Оп ерації самі по собі не визнаю ться недійсними через шахрай ство з ПДВ, складають поставк и товарів чи послуг особою, як а виступає у ролі платника по датку, та економічну діяльні сть в розумінні статей 2(1). 4 та (1) Шостої Директиви, де такі пос тавки і така діяльність відп овідають об' єктивним крите ріям, на яких базуються визна чення даних термінів, незваж аючи на наміри іншого продав ця, який приймає участь у тій с амій низці поставок та/або по тенційно шахрайський характ ер будь-якої іншої операції п латником податку, який розгл ядається, про що платник пода тку не знав і не міг знати. Пра во на податковий кредит особ и зі статусом платника подат ку, яка здійснює такі операці ї, не може залежати від факту, що у низці поставок, в яку вход ять ці операції, попередня чи наступна операція є недійсн ою через шахрайство з ПДВ, по я ке платник податку не знав і н е міг знати».

Частиною 1 статті 11 Кодексу а дміністративного судочинст ва України визначено, що розг ляд і вирішення справ в адмін істративних судах здійснюєт ься на засадах змагальності сторін та свободи в наданні н ими суду своїх доказів і у дов еденні перед судом їх переко нливості, а частиною 1 статті 7 1 Кодексу адміністративного судочинства України зазначе но, що кожна сторона повинна д овести ті обставини, на яких ґ рунтуються її вимоги та запе речення.

Таким чином, виходячи з м еж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства Украї ни та матеріалів справи, Суд д ійшов висновку про те, що позо вні вимоги Позивача є обґрун тованими та такими, що підляг ають задоволенню.

На підставі вищевик ладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу а дміністративного судочинст ва України, Окружний адмініс тративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В

1. Адміністратив ний позов задовольнити повні стю.

2. Визнати протиправн им та скасувати податкові по відомлення-рішення ДПІ у Свя тошинському районі м. Києва в ід 7 вересня 2011 року № 0002882350 та від 7 вересня 2011 року № 0002272350.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства «Ук рспецоборонсервис»28,23 грн. су дових витрат з рахунків Держ авного бюджету України.

Головному управлінн ю Державного казначейства Ук раїни в м. Києві забезпечити с тягнення судових витрат в ро змірі 28,23 грн. з Державного бюдж ету України шляхом їх безспі рного списання із рахунка су б'єкта владних повноважень - Державної податкової інспек ції у Святошинському районі міста Києва.

Постанова може бут и оскаржена в порядку та стро ки, визначені статтями 185-187 Код ексу адміністративного судо чинства України.

Суддя Н. Є. Блажівська