Постанова

від 22.02.2012 по справі 3/269-54/212

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2012 р. Справа № 3/269-54/212

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого Кравчука Г.А.,

суддів Мачульського Г.М.,

Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства " Маркін"

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду

від 22.11.2011р.

у справі №3/269-54/212

Господарського суду міста Києва

за позовом Приватного підприємства " Маркін"

до Публічного акціонерного т овариства "ТАСкомбанк"

про стягнення суми

за участю представників

- позивача: ОСОБА_3 (довіреність від 20 .02.2012р.)

- відповідача: 1. ОСОБА_1 (довіреність ві д 20.01.2012р. № 22)

2. ОСОБА_2 (довіреність ві д 20.01.2012р. № 23), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з да ним позовом, Приватне підпри ємство "Маркін" (далі - позивач ) просило суд стягнути з Публі чного акціонерного товарист ва "ТАСкомбанк" (далі - відпові дач) - правонаступника Публі чного акціонерного товарист ва "Акціонерний банк "Бізнес С тандарт", 247589,79 грн., з яких 152758,34 грн . - реальні збитки, 94831,45 грн. - у пущена вигода, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповіда ч продав йому будівлю сітроц еху літера "М", яка йому не нале жала, що було встановлено ріш енням суду, яким визнано прав о власності на вказане майно за іншою особою та зобов'язан о позивача передати дане май но, і на виконання судового рі шення це майно вилучено у ньо го на користь іншої особи на підставах, що виникли до пр одажу. Відтак вважає, що за цих обставин йому завдано збитк и.

Справа судами розглядалас ь неодноразово.

Останнім рішенням Господа рського суду міста Києва від 21.06.2011р. (суддя Шкурдова Л.М.) позо в задоволено частково, поста новлено стягнути з відповіда ча на користь позивача 102000,00 грн . збитків, в іншій частині позо ву відмовлено.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 22.11.2011р. (колегія суддів у с кладі: головуючий суддя Сини ця О.Ф., судді Зеленін В.О., Пашкі на С.А.) вказане рішення в част ині задоволення позову скасо вано і у позові відмовлено.

У касаційній скарзі позива ч просить скасувати постанов у апеляційного господарсько го суду та залишити в силі ріш ення суду першої інстанції, п осилаючись на порушення апел яційним судом норм матеріаль ного та процесуального права .

У відзиві на касаційну скар гу відповідач просить залиши ти без змін оскаржену постан ову суду, а касаційну скаргу б ез задоволення, посилаючись на те, що постанова суду є зако нною і обґрунтованою, а довод и, викладені в касаційній ска рзі, висновків суду не спрост овують.

Переглянувши у касаційном у порядку судові рішення, кол егія суддів Вищого господарс ького суду України приходить до висновку, що касаційна ска рга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попе редніх інстанцій, на підстав і договору купівлі-продажу м айнового комплексу (далі - д оговір) від 31.03.2004р., укладеного м іж Акціонерним банком "Муніц ипальний", правонаступником якого є ПАТ "АБ "Бізнес Стандар т", а на час розгляду спору - від повідач (продавець), та позива чем, останньому разом з іншим нерухомим майном та обладна нням, було продано недобудов ану будівлю сітроцеху літера "М".

Судами також встановлено з посиланням на постанову Зап орізького апеляційного госп одарського суду від 16.10.2007р. у сп раві №11/469/07, що це майно неправом ірно вибуло з володіння Віль нянського районного споживч ого товариства Запорізького обласного споживчого союзу, та встановлено, що зазначене майно вилучено у позивача на користь Вільнянського район ного споживчого товариства З апорізького обласного спожи вчого союзу.

Суд першої інстанції своє р ішення про часткове задоволе ння позову, прийняте за резул ьтатами нового розгляду, мот ивував тим, що матеріалами сп рави підтверджено наявність підстав, які у подальшому бул и покладені в основу судовог о рішення в іншій справі для в илучення за рішенням суду ць ого майна у позивача на корис ть третьої особи, та за цих обс тавин дійшов висновку про те , що відповідач має відшкодув ати позивачу завдані йому зб итки в частині вартості недо будованої будівлі сітроцеху літера "М".

Апеляційний господарський суд, скасовуючи це рішення су ду в задоволеній частині поз ову, виходив з того, що відпові дно до встановлених обставин справи спірна недобудована будівля в заставу та в подаль шому у власність банку, право наступником якого є відповід ач, не передавалась. Також цей суд виходив з того, що необґру нтованим є визначення позива чем балансової вартості цієї будівлі у розмірі 102000 грн., тому відсутні підстави для стягн ення з відповідача збитків з підстав, заявлених у позові.

Постанова суду апеляційно ї інстанції не підлягає скас уванню виходячи з наступного .

Скасовуючи попередні судо ві рішення та передаючи спра ву на новий розгляд суд касац ійної інстанції виходив із в становлених судами обставин справи щодо того, що стягуван а сума у розмірі 102000 грн. є збитк ами, які заподіяні позивачу у зв' язку із влученням у ньог о за рішенням суду на користь третьої особи придбаної ним у відповідача будівлі сітро цеху літера "М", яку відповідач не мав права продавати, про що позивач не знав або не міг зна ти.

При новому розгляді справи судом апеляційної інстанції встановлено, що стягувана по зивачем як збитки сума у розм ірі 102000 грн. є балансовою варті стю, за якою позивач облікову є це майно.

Частиною першою статті 661 Ци вільного кодексу України, як ою позивач обґрунтовував сво ї вимоги, визначено, що у разі вилучення за рішенням суду т овару у покупця на користь тр етьої особи на підставах, що в иникли до продажу товару, про давець має відшкодувати поку пцеві завдані йому збитки, як що покупець не знав або не міг знати про наявність цих підс тав.

При цьому, суд касаційної ін станції зазначає, що звернув шись із позовом позивач тако ж обґрунтовував його положен нями статті 22 Цивільного коде ксу України, якою визначено, щ о збитками є: 1) втрати, яких осо ба зазнала у зв'язку зі знищен ням або пошкодженням речі, а т акож витрати, які особа зроби ла або мусить зробити для від новлення свого порушеного пр ава (реальні збитки); 2) доходи, я кі особа могла б реально одер жати за звичайних обставин, я кби її право не було порушене (упущена вигода).

Виходячи з цього правового визначення, вилучення у пози вача за судовим рішенням нав еденого майна не є його знище ння або пошкодження, та не від носиться до витрат, які він зр обив або мусить зробити для в ідновлення свого порушеного права (реальні збитки), таке в илучення не може ототожнюват ись із наведеними у вказаній нормі доходами, які він міг би реально одержати за звичайн их обставин, якби його право н е було порушене, а тому не є зб итками у розумінні вказаної норми.

Відтак, висновки суду апеля ційної інстанції щодо необґр унтованості позовних вимог є правомірними, а тому підстав и для скасування оскарженої постанови, відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Го сподарського процесуальног о кодексу України, Вищий госп одарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Прив атного підприємства "Маркін" залишити без задоволення, а п останову Київського апеляці йного господарського суду ві д 22.11.2011р. у справі Господарськог о суду міста Києва №3/269-54/212 - без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г .М. Мачульський

А.М. Уліцький