Постанова

від 01.02.2012 по справі 5015/5405/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5015/5405/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.12                                                                                           Справа  № 5015/5405/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Кузь В.Л., Юркевич М.В., розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Пустомитиагробуд» (м. Пустомити )

на рішення Господарського суду Львівської області

від 24.10.2011р. у справі № 5015/5405/11

за позовом Приватного підприємства «Пустомитиагробуд» (м. Пустомити)

до відповідача -1 ТзОВ «Компанія Сервіс-М»( м Пустомити )

до відповідача -2  Виконавчого комітету Путомитівської міської ради (м. Пустомити )

про визнання недійсним та скасування рішення Пустомитівської міської ради №02-03/36 від 21.01.2010 року щодо оформлення права власності ТзОВ «Компанія Сервіс-М»на нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Пустомити Львівської області, вул..Глинська,14, зокрема на: матеріальний склад під літерою Г-2, загальною площею 353,2 кв.м. та адміністративний будинок №1 під літ.А-2, загальною площею 269,5 кв.м.; та визнання недійсним свідоцтва  про право власності ТзОВ «Компанія Сервіс-М»на нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Пустомити Львівської області, вул..Глинська,14, зокрема на: матеріальний склад під літерою Г-2, загальною площею 353,2 кв.м. та адміністративний будинок №1 під літ.А-2, загальною площею 269,5 кв.м.

за участю представників:

від Позивача: не з'явився;

від Відповідача-1 : Балуцький Р.М., Щепанкевич Р.Є.

від Відповідача-2: не з'явився;

З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представники Відповідача-1 ознайомлений.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.10.2011року у справі №5015/5405/11 (суддя Н.Березяк) відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення Пустомитівської міської ради № 02-03/36 від 21.01.2010 року щодо оформлення права власності ТзОВ «Компанія Сервіс-М»на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Пустомити Львівської області, вул. Глинська, 14, зокрема на: матеріальний склад під літерою Г-2, загальною площею 353,2 кв. м. та адміністративний будинок № 1 під літ. А-2, загальною площею 269,5 кв.м.; припинено провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності ТзОВ «Компанія Сервіс-М»на нерухоме майно, розташоване за адресою:  м. Пустомити Львівської області, вул. Глинська, 14, зокрема на: матеріальний склад під літерою Г-2, загальною площею 353,2 кв. м. та адміністративний будинок № 1 під літ. А-2, загальною площею 269,5 кв.м.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Приватне підприємство «Пустомитиагробуд»звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 24.10.2011року у справі №5015/5405/11 скасувати та залишити позов без розгляду, з огляду на наступне:.

- прийняття оскаржуваного рішення Пустомитівської міської ради порушує права власності фізичних осіб - власників майнових паїв;

- ТзОВ «Компаня Сервіс-М»неправомірно набула у власність майно без відома та згоди співвласників такого майна, відтак і документи на підставі яких здійснювалась така передача є незаконними та повинні бути визнані недійсними, інше.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника Відповідача-1 у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Львівської області - відсутні, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 129 Конституції України судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Основними засадами судочинства є:

1) законність;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) забезпечення доведеності вини;

4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

6) забезпечення обвинуваченому права на захист;

7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

9) обов'язковість рішень суду.

Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Основного Закону, Конституція гарантує право особи на судовий захист з врахуванням вищенаведених засад судочинства.

Вказані положення Конституції, знайшли своє відображення, зокрема й у ч. 1 ст. 1 ГПК України, відповідно до якої підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами:

- підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

- державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;

- прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

- Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що чинне законодавство передбачає право на звернення до господарського суду кожної особи, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Тобто, в даному випадку має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.

Разом з тим, як випливає зі змісту наведених статтей ГПК України, порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Таким чином, з огляду на системний аналіз вищенаведених норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що чинне законодавство гарантує особі право на судовий захист її порушених прав та охоронюваних законом інтересів за умови дотримання підсудності вказаних справ суду відповідної спеціалізованої судової ланки.

При цьому, як випливає з вищенаведеного, судовий захист права особи відбувається лише за умови, коли особа довела сам факт порушення такого права.

Однак, як випливає з самого змісту поданої позовної заяви у даній справі та матеріалів, наявних у ній, ПП «Пустомитиагробуд»(м. Пустомити), звертаючись із позовом до ТзОВ «Компанія Сервіс-М»та Виконавчого комітету Путомитівської міської ради, Позивач по суті захищав права третіх осіб, а саме: власників паїв Пустомитівського районного міжгосподарського агропромислового об'єднання по будівництву «Райагропромбуд», не отримавши на таке звернення від імені власників вказаних паїв жодних повноважень, у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити, оскільки Позивач у справі не довів належними та допустимими доказами порушення оскаржуваним рішенням Відповідача-2 його прав та охоронюваних законом інтересів.

Разом з цим, як правильно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи ПП «Пустомитиагробуд» звернулося з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Пустомитівської міської ради № 02-03/36 від 21.01.2010 року щодо оформлення права власності ТзОВ «Компанія Сервіс-М»на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Пустомити Львівської області, вул. Глинська, 14, зокрема на: матеріальний склад під літерою Г-2, загальною площею 353,2 кв. м. та адміністративний будинок № 1 під літ. А-2, загальною площею 269,5 кв.м.; та визнання недійсним свідоцтва про право власності ТзОВ «Компанія Сервіс-М»на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Пустомити Львівської області, вул. Глинська, 14, зокрема на: матеріальний склад під літерою Г-2, загальною площею 353,2 кв. м. та адміністративний будинок № 1 під літ. А-2, загальною площею 269,5 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Львівської області від 27.09.2005р. у справі №6/62-4/37 Товариство з обмеженою відповідальністю «Райагропромбуд»(м. Пустомити, вул. Глинська, 14, код ЄДРПОУ 03577881) визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

В процесі ліквідаційної процедури, 03.12.2009р. між ТзОВ «Райагропромбуд», підприємство - банкрут, (продавець) та приватним підприємством «ЗахідТранс Логістик»(покупець) укладено два договори купівлі-продажу, відповідно до умов яких продавець передає у власність покупця нежитлові приміщення адмінбудинку (літ. «А-2»за планом земельної ділянки) площею 269,5 кв.м. та нежитлові приміщення матеріального складу (літ. «Г-1»за планом земельної ділянки) загальною площею 353,2 кв.м., розташовані за адресою: Львівська область, м. Пустомити, вул. Глинська, 14, а покупець приймає об'єкти продажу, грошова сума за які вже сплачена.

Як вбачається із положень вказаних договорів, а саме п. 1.2., об'єкти продажу належали продавцю (ТзОВ «Райагропромбуд») на підставі рішень виконавчого комітету Пустомитівської міської ради від 14.02.2002р. за №02-03/58 та від 12.08.2004р. за №02-03/247.

23 грудня 2009 року шляхом заснування нової юридичної особи утворено Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Сервіс - М», із п. 1.4. Статуту якого вбачається, що співзасновником (учасником) даного Товариства є приватне підприємство «ЗахідТранс Логістик».

Відповідно до п. 6.3.1. Статуту, вкладом у статутний капітал ТОВ «Компанія Сервіс -М»згаданого приватного підприємства є, зокрема, нежитлові приміщення матеріального складу (приміщення з 1 по 7) загальною площею 353,2 кв.м., позначені за планом земельної ділянки літерою «Г-1»та нежитлові приміщення адмінбудинку, загальною площею 269,5 кв. м., позначені за планом земельної ділянки літерою «А-2», розташовані у місті Пустомити Львівської області по вулиці Глинська, 14.

Відповідно до ч. 1 ст. 85 ГК України та п. 1 ч. 1 ст. 115 ЦК України, господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 січня 2010 р. Виконавчим комітетом Пустомитівської міської ради прийнято рішення за №02-03/36 про оформлення за ТОВ «Компанія Сервіс - М»права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Пустомити, вул. Глинська, 14, а саме: на нежитлові приміщення матеріального складу (приміщення з 1 по 7), загальною площею 353,2 кв.м. та на нежитлові приміщення адмінбудинку, загальною площею 269,5 кв.м., які були передані ПП «ЗахідТранс Логістик»до статутного капіталу ТОВ «Компанія Сервіс —М»як вклад учасника Товариства.

Підпунктом «а»п. 8.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (із змінами) визначено, що оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками).

Частиною 1 ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонених законом, зокрема із правочинів.

Таким чином, Пустомитівська міська рада та Виконавчий комітет Пустомитівської міської ради, діючи в межах повноважень, наданих їм законом, прийняли рішення про оформлення за ТОВ «Компанія Сервіс - М»права власності на спірні об'єкти нерухомості та видали свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

З огляду на наведене, оскільки вказані договори, 03.12.2009р., укладені між ТзОВ «Райагропромбуд», підприємство - банкрут, (продавець) та приватним підприємством «ЗахідТранс Логістик»(покупець) у встановленому законом порядку недійсними визнані не були, як і не оскаржувалось рішення ТзОВ «Захід транс Логістик»про внесення у статутний фонд ТзОВ «Компанія Сервіс - М»придбаного майна, Відповідачем-2 при прийнятті рішення щодо оформлення права власності на зазначені об'єкти нерухомого майна, були дотримані усі вимоги чинного законодавства, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Окрім того, як було правильно встановлено місцевим господарським судом, рішення Виконавчого комітету Пустомитівської міської ради від 14.02.2002р. за №02-02/58 та від 12.08.2004р. за №02-03/247, на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності на згадані вже об'єкти нерухомості за ТзОВ «Райагропромбуд», і які згодом були придбані ПП «ЗахідТранс Логістик»були предметом дослідження при розгляді інших судових спорів та визнані недійсним не були.

Щодо твердження Скаржника про те, що оспорюваним рішенням Відповідач-2 порушив право користування спірним майном, користування яким здійснюється відповідно до договору оренди від 12.07.2007 року, то суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до наявного у справі рішення Господарського суду Львівської області у справі № 5015/1716/11 від 14.06.2011 року за позовом ТзОВ «Компанія Сервіс-М»до ПП «Пустомитиагробуд»про зобов'язання звільнити займані нежитлові приміщення, Договір оренди від 12.01.2007 року визнаний судом нікчемним.

Вказане рішення набуло законної сили, а тому відповідно до норми ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені у ньому, повторному доведенню не підлягають.

З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком Господарського суду Львівської області про те, що нікчемний договір не породжує для його сторін жодних прав та обов'язків.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності ТзОВ «Компанія Сервіс-М» на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Пустомити Львівської області, вул. Глинська, 14, зокрема на: матеріальний склад під літерою Г-2, загальною площею 353,2 кв. м. та адміністративний будинок № 1 під літ. А-2, загальною площею 269,5 кв.м., то суд апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. за №7/5 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 18.02.2002р. за №157/6445, правовий режим об'єктів нерухомості передбачає їх державну реєстрацію та оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності.

Згідно з п. 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування.

Свідоцтво про право власності видається на підставі відповідного правовстановлюючого документу та лише посвідчує наявність відповідного права, але не породжує, змінює або припиняє певні права та обов'язки, а тому не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України.

З огляду на зазначене, суд Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що висновок Господарського суду Львівської області про те, що провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, є обґрунтованим та таким, що відповідає наведеним вище нормам матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення в цій частині також підлягає залишенню без змін.

Враховуючи все вищенаведене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що приймаючи оскаржуване рішення, Господарський суд Львівської області належним чином дослідив усі обставини, які мають значення для справи при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому воно є таким, що підлягає залишенню без змін, а в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

п о с т а н о в и в:

Рішення від 24.10.2011р. у справі №5015/5405/11 Господарського суду Львівської області залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий          суддя                                                            Желік М.Б.

                                        суддя                                                            Кузь В.Л.

                                        суддя                                                            Юркевич М.В.