Рішення

від 17.06.2008 по справі 382/17-03/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

382/17-03/5

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" червня 2008 р.                                                                               Справа № 382/17-03/5

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Транс - Оболонь”, м. Київ

до Малого приватного підприємства “Єгортранс”, м. Славутич

про стягнення  16539,44 грн.

за участю представників:

позивача:Срібна О. А. –дов. від 24.03.08 р. Сіренко А. Г. –дов. від 16.01.08 р. № 1162/1

відповідача:не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

            суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства “Транс - Оболонь” (далі –Позивач) до Малого приватного підприємства “Єгортранс” (далі –Відповідач) про стягнення 15969,44 грн., з яких 15969,44 грн. збитків заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди та 570 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення водієм, який працює у відповідача, правил дорожнього руху сталася дорожньо –транспортна пригода, в результаті чого було пошкоджено автомобіль “ГАЗ –33021”, державний номер 422-28 КА, що є власністю позивача, в зв'язку з чим останньому було завдано майнову шкоду в розмірі заявленої до стягнення сумі.

В судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 21.12.2008р. та від 24.04.2008р., в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

12 березня 2003 року близько 15 год. в м. Києві на перехресті вулиць Богатирська –Героїв Дніпра сталася дорожньо –транспортна пригода (зіткнення) за участю транспортного засобу  “ГАЗ –33021”, державний номер 422-28 КА що належить позивачу, під керуванням Сірик О.І., та транспортного засобу “МАЗ”, державний номер 118-82 КМ що належить відповідачу, під керуванням Ватаманюка В.Ю., за наслідками якої автомобіль позивача отримав механічні пошкодження і згідно висновку автотоварознавчого дослідження від 31.03.2003р. № 17-2003/М, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю “Центр правової допомоги “Правозахист” за зверненням позивача, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля “ГАЗ –33021”, державний номер 422-28 КА, в результаті його пошкодження при ДТП, склав 15969,44 грн.

За проведення товарознавчого дослідження позивачем на згідно платіжного доручення № 605 від 26.03.2003р. було сплачено ТОВ “Центр правової допомоги “Правозахист” грошові кошти в розмірі 570 грн.

Відповідно до постанови Оболонського районного суду міста Києва від 16.04.2003р. провадження у справі про притягнення Сірик О.І. до  адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодекс України про адміністративні правопорушення було закрите у зв'язку з відсутністю в його діях ознак правопорушення.

Відповідно до постанови Славутицького міського суду Київської області від 12.03.2004р. провадження у справі відносно Ватаманюка В.В. закрите у зв'язку із закінченням двохмісячного строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Разом з тим в зазначеному судовому рішенні встановлено, що 12 березня 2003р. близько 15 години у м. Києві Ватаманюк В.Ю., керуючи автомобілем марки “МАЗ”, державний номер 118-82 КМ, проїхав перехрестя вул. Богатирська –вул. Героїв Дніпра на жовтий заборонений сигнал світлофора, не забезпечивши при цьому безпеки руху інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки “ГАЗ-33021”, державний номер 422-28 КА, чим порушив п. 8.7.3 (г) та п. 8.11 ПДР.

Також з мотивувальної частини постанови вбачається, що суд дійшов висновку, що Ватаманюк В.Ю. винний у  правопорушенні передбаченого ст. 124 Кодекс України про адміністративні правопорушення, оскільки згідно п. 8.11 ПДР у разі неможливості зупинити транспортний засіб, не вдаючись до екстреного гальмування, при ввімкненні жовтого сигналу світлофора водієві дозволяється рухатися далі лише за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. Не маючи умов для забезпечення  безпеки руху інших транспортних засобів, Ватаманюк В.Ю. повинен був припинити рух до в'їзду на перехрестя і мав для цього можливість, оскільки при швидкості 50 км/год завчасно побачив мигаючий зелений сигнал світлофора, а потім жовтий сигнал світлофора, який згідно п. 8.3.7 “г” ПДР забороняв рух. Також суд дійшов висновку, що невиконання зазначених вимог ПДР останнім було у причинному зв'язку із зіткненням автомобілів.     

Для з'ясування всіх обставин справи та необхідності встановити наявність та ступінь вини водіїв Ватаманюка В.Ю. та Сірика О.І., господарським судом Київської області ухвалою від 26.01.2004р. у даній справі призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково  - дослідному інституту судових експертиз.

Згідно висновку судово автотехнічної експертизи від 20.02.2008р. № 8398, складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз водій автомобіля “МАЗ –54323” Ватаманюк В.Ю. в даній дорожній обстановці повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 8.10 ПДР, технічна можливість запобігти зіткнення з автомобілем ГАЗ-33021 у водія автомобіля “МАЗ –54323” Ватаманюка В.Ю. полягала у відповідності його дій вимогам п. 8.10 ПДР, які не відповідали зазначеним вимогам ПДР. Водій автомобіля ГАЗ-33021 Сірик О.І. в данній дорожній обстановці повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.3 ПДР, одначе, застосовуючи екстрене гальмування, водій автомобіля ГАЗ-33021 Сірик О.І. в момент виникнення небезпеки для руху не мав технічної можливості запобігти зіткнення з автомобілем МАЗ-54323. В діях водія автомобіля ГАЗ-33021 Сірик О.І. невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР не вбачається. Причиною даної дорожньо транспортної пригоди з технічної точки зору являлась невідповідність дій водія автомобіля “МАЗ –54323” Ватаманюка В.Ю. вимогам п. 8.10 Правил дорожнього руху.  

Згідно п. 8.10. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306  у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Беручи до уваги зазначені обставини справи та вказаний висновок судово автотехнічної експертизи суд приходить до висновку про те, що порушення водієм відповідача правил дорожнього руху, призвело до дорожньо транспортної пригоди в якій було заподіяно матеріальну шкоду автомобілю “ГАЗ –33021”, державний номер 422-28 КА, який належить позивачу.

Той факт, що автомобіль “МАЗ”, державний номер 118-82 КМ, яким під час ДТП 12 березня 2003 року керував Ватаманюк В.Ю. належить відповідачу підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 12.03.2003р. серії КИ 168644.

Перебування  Ватаманюк В.Ю. на час ДТП в трудових відносинах з відповідачем та те, що ДТП сталося під час виконання останнім своїх трудових обов'язків підтверджується матеріалами справи, зокрема, постановою Славутицького міського суду Київської області від 12.03.2004р. та адміністративною справою відносно Ватаманюк В.Ю., завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

           Згідно із ч. 1. ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду,  завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується  особою,  яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом,   механізмом,   іншим  об'єктом, використання,  зберігання або утримання  якого  створює  підвищену небезпеку. Таким чином позивач має право звернутися за захистом своїх порушених прав саме до відповідача, як власника автомобіля.

Враховуючи, що Ватаманюк В.Ю. на час ДТП, знаходився в трудових відносинах з відповідачем і виконував свої трудові, службові обов'язки то в силу приписів ст. 1172 ЦК України відповідач повинен відшкодувати шкоду завдану його працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Аналогічна ж позиція викладена в п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”.

За таких обставин суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 16539,44 грн. збитків (15969,44 грн. - сума матеріального збитку, завданого позивачу, в результаті пошкодження належного йому автомобіля при ДТП та 570 грн. - сума понесених позивачем витрати за проведення автотоварознавчого дослідження) є доведеною, обґрунтованою, документально підтвердженою та правомірною, а відтак підлягає задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, оскільки спір виник в наслідок його не правомірних дій.

Також на відповідача у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається сума витрат, які були понесені позивачем за проведення судової автотоварознавчої експертизи, в розмірі 874,08 грн.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства “Єгортранс” (07100, Київська область, м. Славутич, Тбіліський квартал 1, кв. 57, код ЄДРПОУ 20619569) на користь Відкритого акціонерного товариства “Транс - Оболонь” (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 11, код ЄДРПОУ 05475216) 16539 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 44 коп. –матеріальних збитків, 165 (сто шістдесят п'ять) грн. 39 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 874 (вісімсот сімдесят чотири) грн. 08 коп. витрат за проведення судової експертизи.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя