Рішення

від 21.02.2012 по справі 5010/106/2012-п-28/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 лютого 2012 р.   

Справа № 5010/106/2012-П-28/7   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора Коломийського району

                     в інтересах держави -  Міністерства палива та енергетики України                                                

                     Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

                     Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-

                     Франківськгаз"  в особі

                     Коломийського управління по експлуатації газового господарства

                     вул. Хрещатик, 30, м. Київ, 01001

                     вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

                     вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 7600

                     вул. Крип'якевича, 40, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200

до відповідача: Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю  

                    "Джерело"

                     а/с 252, м. Коломия, 78200

                     с. Черемхів, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78236

про               стягнення   86587 грн. 21 коп., в тому числі:

                     79087 грн. 95 коп. основного боргу за спожитий природний газ;

                     1578 грн. 50 коп.  пені;

                     305 грн. 52 коп.  3% річних;

                     5536 грн. 15 коп. штраф 7% ,

                     79 грн. 09 коп.  інфляційних втрат

за участю представників сторін:

від позивача:  ОСОБА_1. - юрисконсульт Коломийського управління УЕГГ,  (довіреність № 05-16/366 від 06.02.12);

від відповідача:   представники не з'явились;

В судовому засіданні приймає участь: Гоголь В. В. - прокурор, (посвідчення НОМЕР_1  від 25.02.09)                                                                                         

ВСТАНОВИВ:

          у відповідності до ч.1 ст.2 ГПК України Прокурор Коломийського району  в інтересах держави - Міністерства палива та енергетики України Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі  Коломийського управління по експлуатації газового господарства звернувся до господарського суду, на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництва, з позовом до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю  "Джерело" про стягнення  86587 грн. 21 коп., в тому числі: 79087 грн. 95 коп.  основного боргу за спожитий природний газ, 1578 грн. 50 коп.  пені, 305 грн. 52 коп.  3% річних, 5536 грн.                   15 коп. 7% штрафу та 79 грн. 09 коп. інфляційних втрат.

          Керуючись ч.3 ст. 2 ГПК України, прокурор в позовній заяві № 94-164 вих-12  від 26.01.12 (вх.№ 238  від 27.01.12) визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.          

          В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору (технічна угода) № Км-11-1071 на постачання та транспортування природного газу (про порядок організації обліку газу) (для промислових підприємств та комунально-побутових організацій)  від 01.01.11 в частині здійснення розрахунку за поставлений природний газ, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі  79087 грн. 95 коп.  З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 1578 грн. 50 коп.  пені, 305 грн. 52 коп.  3% річних, 5536 грн. 15 коп. 7% штрафу та 79 грн. 09 коп. інфляційних втрат.

          Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 07.02.12.           

          Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.12, в зв»язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 21.02.12.

          21.02.12 відповідач в судове засідання повторно не з"явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 31.01.12 (вих.№ 121) та від 07.02.12 (вих. № 1420); отримання відповідачем вищезазначених ухвал підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 3, 35).

          Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

          Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

         Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

          Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні  21.02.12  не надходило.

          Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі та про те, що відповідачеві відомо про порушення провадження у даній справі.

          Отже, відповідач мав можливість скористатися правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, що ним зроблено не було. Вищезазначене свідчить про ігнорування відповідачем вимог суду щодо забезпечення явки свого уповноваженого представника в судові засідання по розгляду даної справи та подання письмового відзиву на позов.

          Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

          За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином  повідомлений  про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.          

          Прокурором та представником позивача в судовому засіданні підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

          Згідно вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.                    Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.          

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача та прокурора, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.01.11 між позивачем (надалі - виконавець) та відповідачем (надалі - замовник) укладено договір (технічна угода) № Км-11-1071 на постачання та транспортування природного газу (про порядок організації обліку газу) (для промислових підприємств та комунально-побутових організацій) (а.с. 12-13).

          Пунктами 1.1., 1.2. Договору встановлено, що предметом договору є надання виконавцем послуг замовнику по транспортуванню і постачанню природного газу та оплата наданих послуг замовником.

          У відповідності до умов Договору,  позивачем –ПАТ по газопостачанню та газифікації «Івано-Франківськгаз» Коломийське УЕГГ за листопад місяць 2011 року через транспортну систему подано відповідачеві - Сільськогосподарському Товариству з обмеженою відповідальністю  "Джерело"  42478 куб.м. природного газу на загальну суму 192728 грн. 12 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі природного газу від 30 листопада 2011 року, підписаним представниками сторін та скріпленим печатками юридичних осіб (а.с. 15).

          Порядок розрахунків визначений в розділі 6 договору.

          Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що за послуги по постачанню та транспортуванню природного газу оплата проводиться виключно грошовими коштами. Замовник зобов»язаний внести 100% попередньої оплати вартості запланованих місячних обсягів газу на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу.

          Пунктом 6.3. договору встановлено, що остаточний розрахунок за надані послуги по транспортуванню та постачанню газу здійснюється замовником на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним.

          В порушення договірних зобов'язань відповідач за поставлений природний газ не розрахувався.

          22.12.11, з метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 03/18-97, що підтверджується фіскальним чеком № 1945 (а.с. 16). Проте,сільськогосподарське ТзОВ «Джерело» лише частково оплатило суму заборгованості, оплату залишку вартості за спожитий природний газ та його транспортування  в сумі                79087 грн. 95 коп. станом на час розгляду справи не здійснено.

          Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

          Згідно з ч.ч.1,7 ст.193  Господарського кодексу  України,  суб'єкти господарювання  та  інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських  договорів  застосовуються  відповідні  положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

          У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України,  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК  України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).          

          Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.          

          Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.           

          Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.          

          Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 79087 грн. 95 коп. за спожитий відповідачем природний газ та його транспортування, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Приймаючи до уваги вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним боргу, а саме, часткову сплату заборгованості (а.с. 37-43),  у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача  заборгованості  в розмірі  79087 грн. 95 коп. обґрунтована та підлягає задоволенню.

          Факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором № Км-11-1071 на постачання та транспортування природного газу  від  01.01.11 підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований.          

          Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України,  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.  

          Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст.230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником  у разі порушення  зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України,  якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений,  розмір неустойки встановлюється договором.

          Пунктом 7.4. Договору № Км-11-1071 сторони погодили, що за порушення термінів виконання зобов»язань зазначених у розділі 6 даного договору, замовник сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

          Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

          Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.           

          Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на  вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов»язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

          Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування пені, 3 % річних, 7% штрафу,  інфляційних втрат та прийшов до висновку щодо задоволення зазначених вимог за розрахунком позивача (а.с. 17).

          Зважаючи на те, що факт прострочки  виконання  грошового зобов»язання  за договором № Км-11-1071 на постачання та транспортування природного газу  від 01.01.11 підтверджується  матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд вважає обгрунтованими  вимоги позивача  щодо стягнення  пені в сумі 1578 грн. 50 коп.,  7 % штрафу  в сумі  5536 грн. 15 коп., 3% річних в сумі  305 грн. 52 коп., інфляційних втрат в сумі  79 грн. 09 коп. та наявність підстав  для задоволення  позову в цій частині.     

          Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.                   

          Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, відповідно до ч.ч. 4, 5 статті 49 ГПК України судовий  збір, підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету.          

          На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України,                            ст.ст. 174, 193, 216, 230-232 ГК України,  ст.ст. 509,  525, 526, 546, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, 55,   ст. 82,  83- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          позов  Прокурора Коломийського району в інтересах держави - Міністерства палива та енергетики України Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано- Франківськгаз"  в особі Коломийського управління по експлуатації газового господарства до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю  "Джерело"  про стягнення  86587 грн. 21 коп., в тому числі: 79087 грн. 95 коп.  основного боргу за спожитий природний газ, 1578 грн. 50 коп.  пені, 305 грн. 52 коп.  3% річних, 5536 грн. 15 коп. 7% штрафу, 79 грн. 09 коп. інфляційних втрат задовольнити.

          Стягнути  з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю  "Джерело" (  с. Черемхів, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78236;                          код 03751988)  на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано- Франківськгаз"  в особі Коломийського управління по експлуатації газового господарства ( вул. Крип'якевича, 40, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200;                       код 24686657 ) - 79087 (сімдесят дев"ять тисяч вісімдесят сім) грн. 95 коп. основного боргу за спожитий природний газ, 1578 (одна тисяча п"ятсот сімдесят вісім) грн. 50 коп. пені,                     305 (триста п"ять) грн. 52 коп.  3% річних, 5536 (п"ять тисяч п"ятсот тридцять шість) грн.             15 коп.  7%  штрафу, 79 (сімдесят дев"ять) грн. 09 коп.  інфляційних втрат.

          Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю  "Джерело" (с. Черемхів, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78236; код 03751988)  в доход Державного бюджету  –судовий збір в розмірі 1731(одна тисяча сімсот тридцять одна) грн. 74 коп. за наступними платіжними реквізитами: найменування суду - господарський суд Івано-Франківської області, рахунок 31219206783002, назва рахунку - Державний м. Івано-Франківськ 22030001, назва одержувача - УДКСУ у м.Івано-Франківську, МФО одержувача - 836014, ЄДРПОУ 37952250, код класифікації доходів - 22030001, назва коду класифікації доходів - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

          Накази видати після набрання рішенням законної сили.     

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

          Суддя                                                                    І.П. Кавлак

          Повне рішення складено 27.02.12

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"