Рішення
від 13.02.2012 по справі 27/17-5061-2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/17-5061-2011

            

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2012 р.Справа  № 27/17-5061-2011

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Холіній Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Стефанов О.Ф. - директор;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Некст Степ";       

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Чорномортехфлот"    

про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення 70221,38 грн.;  

ВСТАНОВИВ:

          

СУТЬ СПОРУ: Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Некст Степ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача –Відкритого акціонерного товариства "Чорномортехфлот", в якій просить суд зобов'язати відповідача виконати умови мирової угоди від 15.09.2010 року, яка була затверджена 17.09.2010 року ухвалою господарського суду Одеської області по справі №19/100-10-2671 та стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 70221,38 грн., з яких 66840,01 грн. основна заборгованість, 1977,73 грн. –3% річних, 1403,64 грн. –інфляційні та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 17.09.2010р. ухвалою господарського суду Одеської області було затверджено укладену між позивачем та відповідачем мирову угоду від 15.09.2010р., згідно умов якої, ВАТ "Чорномортехфлот" зобов'язалось сплатити грошові кошти у розмірі 66840,01 грн. в два етапи рівними частками починаючи з 15 листопада 2010р., а саме: 15.11.2010р. –33420,05 грн. та 15.12.2010р. –33420,05 грн., між тим, в порушення взятих на себе зобов'язань за мировою угодою відповідач сплату грошових коштів у відповідності до графіку проведення платежів не здійснив, в зв'язку з чим ТОВ "Некст Степ" звернулося до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області із заявою про примусове виконання ухвали господарського суду Одеської області від 17.09.2010р. по справі №19/100-10-2671. Разом з тим, постановою Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 16.09.2011р. на підставі п.6 ч.1 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження” ТОВ "Некст Степ" було відмовлено у відкритті виконавчого провадження. Враховуючи, що ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 Закону України „Про виконавче провадження”, зокрема, не зазначено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, ТОВ "Некст Степ" звернулось до суду з відповідними позовними вимогами.

У судовому засіданні 13.02.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України станом на 30.01.2012 року та підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні у матеріалах справи. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

16.06.2010 року ТОВ "Некст Степ" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - ВАТ "Чорномортехфлот" про стягнення заборгованості за договором уступки права вимоги від 03 лютого 2009 року №3  у сумі  84391,60 грн.

Ухвалою господарського суду від 21.06.2010 року суддею Петренко Н.Д. за даним позовом порушено провадження у справі №19/100-10-2671.

Під час розгляду даної справи сторони подали до господарського суду заяву про затвердження між ними мирової угоди та припинення, у зв'язку з цим, провадження у справі, за наслідками розгляду якої, ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2010 року було затверджено мирову угоду між ТОВ "Некст Степ" та ВАТ "Чорномортехфлот" у редакції, погодженій між сторонами та припинено провадження у справі, на підставі п. 7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається із змісту мирової угоди укладеної 15.09.2010р. між ТОВ "Некст Степ" та                          ВАТ "Чорномортехфлот" сторони домовились про натупне: позовні вимоги позивача будуть задоволені на загальну суму 66840,01 грн. (п. 2 мирової угоди); в разі добровільного виконання умов мирової угоди відповідачем, позивач відмовляється від заявлених позовних вимог стосовно стягнення 3 % річних у розмірі 3256,05 грн. та інфляційних за весь час прострочення у розмірі 14295,54 грн. (п. 3 мирової угоди); сплата суми вказаної в п. 2 цього договору буде виконуватися відповідачем в два етапи рівними частками починаючи з 15 листопада 2010 року, а саме:

             - 15 листопада 2010 року –33420,05 грн.

             - 15 грудня 2010 року –33420,05 грн. (п. 5 мирової угоди).

Згідно з п. 6 мирової угоди, позивач заявляє, що з моменту підписання цієї мирової угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних претензій до відповідача з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї мирової угоди.

Відповідно до п. 8 мирової угоди, мирова угода укладається у письмовій формі і підлягає затвердженню господарським судом Одеської області. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження ухвалою господарського суду Одеської області, що вступила в законну силу і є обов'язковою для сторін.

Постановою Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 16.09.2011р. на підставі п.6 ч.1 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження” ТОВ "Некст Степ" було відмовлено у відкритті виконавчого провадження. Враховуючи, що ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 Закону України „Про виконавче провадження”, зокрема, не зазначено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ч. 5 ст. 11 цього кодексу, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Як встановлено матеріалами справи, згідно наданих позивачем пояснень, на момент розгляду справи ВАТ "Чорномортехфлот" умови мирової угоди від 15.09.2010 року не виконало, а саме грошові кошти у розмірі 66840,01 грн. у відповідності до графіку проведення платежів, не сплатило.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” №18 від 26.12.2011р. наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що ухвала суду від 17.09.2010 року про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 Закону України „Про виконавче провадження”, зокрема, не зазначено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, позовні вимоги про зобов'язання                               ВАТ "Чорномортехфлот" виконати умови мирової угоди, яка була затверджена 17.09.2010р. ухвалою господарського суду Одеської області по справі №19/100-10-2671, підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 66840,01 грн. не підлягають задоволенню, оскільки вказана сума заборгованості за своєю суттю є сумою боргу, визнаною за мировою угодою та зокрема є такою, що дублює позовні вимоги про зобов'язання виконати умови мирової угоди, наслідками якої є сплата грошових коштів у розмірі 66 840,01 грн.

Аналізуючи вимоги про стягнення індексу інфляції та 3% річних,  дотримуючись положень ст.ст. 82, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 04.07.2011р. по справі №13/210/10 та постанові від 08.11.2010р. у справі №4/719, суд зазначає наступне:

Як встановлено судом, предметом позову у справі, що розглядається, є, зокрема, вимога ТОВ "Некст Степ" про стягнення з ВАТ "Чорномортехфлот" за період з 16.12.2010 року по 12.12.2011 року 3% річних у розмірі 1977,73 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1403,64 грн. за період невиконання ВАТ "Чорномортехфлот" відповідної мирової угоди.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Водночас, згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, суд вважає, що вимоги позивача про сплату 3% річних та індексу інфляції є  правомірними.

Суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 1977,73 грн. за порушення обов'язку щодо сплати коштів за мировою угодою від 15.09.2010р. за період з 16.12.2010р. по 12.12.2011р., встановив, що позивач допустив помилку при здійсненні даного розрахунку, а саме у визначені кількості днів прострочення –360 днів, тоді як вірно 362 дні. Крім того, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних у розмірі 1403,64 грн. за період з 16.12.2010р. по 12.12.2011р., суд також встановив, що позивач допустив помилку при здійсненні даного розрахунку, а саме невірно визначив сукупний індекс інфляції –102,1%, тоді як вірно 104,4%.

З огляду на викладене суд здійснив власний розрахунок 3% річних та інфляційних та встановив, що їх сума значно перевищує суму 3% річних та інфляційних заявлену позивачем. При цьому, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить виключно позивачу, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає заявлену позивачем суму 3% річних та інфляційних до стягнення, наведену у розрахунку позивача та яка безпосередньо заявлена у позові.

Отже, загальна сума 3% річних,  що підлягає стягненню з відповідача становить 1977,73 грн. та інфляційних –1403,64 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ "Некст Степ" та щодо зобов'язання               ВАТ "Чорномортехфлот" виконати умови мирової угоди, яка була затверджена 17.09.2010р. ухвалою господарського суду Одеської області по справі №19/100-10-2671, а також щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1977,73 грн. та інфляційних у розмірі        1403,64 грн.

На підставі ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, сума судового збору у розмірі 902,50 грн., яка недоплачена позивачем при зверненні з позовом підлягає стягненню з ТОВ "Некст Степ" до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство "Чорномортехфлот" (м. Одеса, вул. Польська, 18, код ЄДРПОУ 01385479) виконати умови мирової угоди від 15.09.2010р., яка затверджена ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2010 року по справі №19/100-10-2671.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Чорномортехфлот" (м. Одеса, вул. Польська, 18, код ЄДРПОУ 01385479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Некст Степ" (65082, м. Одеса, вул. Сабанєєв міст, буд. 5/7, кв.6, код ЄДРПОУ 35818477) 1977/одна тисяча дев'ятсот сімдесят сім/грн. 73 коп. 3% річних та 1403/одна чотириста три/грн. 64 коп. інфляційних.

4.В решті позову відмовити.

5.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Чорномортехфлот" (м. Одеса, вул. Польська, 18, код ЄДРПОУ 01385479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Некст Степ" (65082, м. Одеса, вул. Сабанєєв міст, буд. 5/7, кв.6, код ЄДРПОУ 35818477) 1008/одна тисяча вісім/грн. 97 коп. судового збору.

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Некст Степ" (65082, м. Одеса, вул. Сабанєєв міст, буд. 5/7, кв.6, код ЄДРПОУ 35818477) до Державного бюджету України (п/р 31210206783008 отримувача коштів ГУ ДКСУ в Одеській області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050»), символ звітності банку 206, код за ЄДРПОУ отримувача 37607526) 902/дев'ятсот дві/грн. 50 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

                   Суддя                                                                                       Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення підписано 20.02.2012р.

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення13.02.2012
Оприлюднено01.03.2012
Номер документу21641615
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —27/17-5061-2011

Ухвала від 08.05.2012

Господарське

Господарський суд Одеської області

Невінгловська Ю.М.

Ухвала від 28.04.2012

Господарське

Господарський суд Одеської області

Невінгловська Ю.М.

Рішення від 13.02.2012

Господарське

Господарський суд Одеської області

Невінгловська Ю.М.

Ухвала від 16.01.2012

Господарське

Господарський суд Одеської області

Невінгловська Ю.М.

Ухвала від 19.12.2011

Господарське

Господарський суд Одеської області

Невінгловська Ю.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні