Рішення

від 17.02.2012 по справі 10/80/5022-1743/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2012 р. Справа № 10/80/5022-1743/2011

Господарський суд Терно пільської області

у складі судді Півторака М.Є.

Розглянув справу

За позовом: Товариства з об меженою відповідальністю "Ст имул", м. Тернопіль, вул. Бойків ська, 15

до відповідача 1: Товариство з обмеженою відповідальніст ю "Агроград" с. Йосипівка Терно пільського району Тернопіль ської області

до відповідача 2: Івано-Фран ківського інституту агропро мислового виробництва НААН У країни, м. Івано-Франківськ, ву л. Розумовського, 9а

про визнання нікчемним договору уступки вимоги

За участю представникі в:

позивача: ОСОБА_1 - пред ставника, довіреність № 6 від 2 0.10.11 р.; ОСОБА_2.- представника , довіреність № 6 від 20.10.11 р.

відповідача 1: Шмигельсько ї О.В. - представника ТзОВ "Агр оград", довіреність від 02.02.2012 р. ;

Відповідача 2: Бесенюка М.І. - заступника директора Іван о-Франківського інституту аг ропромислового виробництва , довіреність № 01/8-154 від 11.07.2011 року

В судовому засіданні при сутнім представникам сторін роз' яснено їх процесуальні права та обов' язки, передба чені статтями 20, 22, 81-1 Господарсь кого процесуального кодексу України.

У зв' язку з відс утністю клопотання сторін те хнічна фіксація судового про цесу за допомогою програмно- апаратного комплексу "Ділово дство суду" не здійснюється .

В судовому засіда нні оголошувалася перерва до 10 год. 20 хв. 17.02. 2012 року в порядку ст атті 77 ГПК України.

Суть справи: Товари ство з обмеженою відповідаль ністю "Стимул", м. Тернопіль, ву л. Бойківська, 15 звернулося до господарського суду Тернопі льської області з позовною з аявою до відповідача1: Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Агроград", с. Йосипівка Тернопільського району Терн опільської області, до відпо відача2: Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва НААН України, м. І вано-Франківськ, вул. Розумов ського, 9а про визнання дого вору уступки вимоги від 20.11.2009р. нікчемним, який не породжує н іяких правових наслідків.

Вважає, що Договір укладен ий на підставі обману та шахр айства зі сторони Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Агроград" і по своїй суті є н ікчемним.

Ухвалою господарського с уду від 21.12.2011р. порушено провадж ення у справі та призначено с удове засідання на 12 год. 13 січ ня 2012 року.

У зв' язку з неприбуттям у с удове засідання 13.01.2012 року пред ставників відповідача розгл яд справи було відкладено до 10 год. 03 лютого 2012 року в порядку статті 77 ГПК України.

У відзиві на позов ( вх. № 9028(н) від 03.02.2012 року відповідач 1: Това риство з обмеженою відповіда льністю "Агроград", с. Йосипівк а Тернопільського району не погоджується з позовними вим огами про визнання договору уступки вимоги нікчемним, вв ажає вимогу безпідставною і такою, що не підлягає до задов олення.

Вказує, що твердження позив ача, що зі сторони ТзОВ "Агрогр ад" мало місце обману є надума ним і не підтверджено жодним належним і допустимим доказ ом . Посилається на приписи ст . 215 ЦК України ; Постанови Плену му Верховного Суду України в ід 06.11.2009 року "Про практику розг ляду судами цивільних прав п ро визнання правочинів недій сними" . В позові просить відмо вити.

Відповідач 2 Івано-Ф ранківський інституту агроп ромислового виробництва НАА Н України, м. Івано-Франківськ у відзиві на позов за №01/8-5 від 05 .01.2012р. посилається на рішення г осподарського суду тернопіл ьської області від 12.04.2011р. у спр аві №17/9/5022-248/2011, яким визнано, що бо ргові зобов'язання на момент укладення договору уступки вимог від 20.11.2009р. Івано-Франківс ький інститут перед ТОВ "Стим ул" не існувало.

Вказує на те, що згідно п. 3 Договору про уступку вимо г від 20.11.2009р.правов вимоги засно вано на договорі №2020315 від 15.03.2002р. про спільну сумісну науково- виробничу діяльність та накл адні №420 "А" від 18.12.2003р.. По даній на кладній відповідач 2 та ДПДГ "П еремога" ніяких матеріальних цінностей від ТОВ "Стимул" та ТОВ "Агроград" не отримували, а сама накладна від 18.12.2003р. №420 "А" за повнювалась різними почерка ми, стоїть штамп ДПДГ "Перемог а", а не відправника товару, то бто ТОВ "Стимул", тому вважає, щ о вона є фіктивною.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши поясненн я представника позивача та з аперечення представника від повідача, третьої особи, досл ідивши представлені докумен ти, суд встановив наступне:

Стаття 16 Цивільного Коде ксу України визначає, що кожн а особа має право звернутися до суду за захистом свого осо бистого немайнового або майн ового права та інтересу та ви значає способи захисту цивіл ьних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільн е право або інтерес іншим спо собом, що встановлений догов ором або законом (частина дру га п. 1 ст. 16 ЦК України).

Статтею 20 Господарського К одексу України визначено, що кожен суб' єкт господарюван ня та споживач має право на за хист своїх прав і законних ін тересів та визначає шляхи їх захисту.

Позивач по справі: Товар иство з обмеженою відповідал ьністю "Стимул", місцезнаходж ення органів управління яког о м. Тернопіль, вул. вул. Бойків ська ,15, є юридичною особою, яке зареєстроване у встановлено му законом порядку виконавчи м комітетом Тернопільської м іської ради і включене до Єди ного Державного реєстру підп риємств та організацій Украї ни, ідентифікаційний код 30750336, щ о підтверджується Свідоцтв ом про державну реєстрацію ю ридичної особи серії АО1 № 193186, в иданого Державним реєстрато ром Демакова А.В., а тому наділ ене правом на звернення до су ду з позовом за захистом свої прав та охоронюваних законо м інтересів.

В розумінні статті 54 Господарського проц есуального кодексу України з міст позовних вимог та коло о сіб, до яких пред' являється позов, визначається позивач ем.

Предметом позо ву Товариство з обмеженою ві дповідальністю "Стимул", м. Тер нопіль визначило визнання до говору уступки вимоги від 20 ли стопада 2009 року нікчемним .

Спосіб захисту цивільних прав та інтересів особа обир ає при зверненні з позовною з аявою до суду.

Вказавши відповіда чами у справі : Товариство з об меженою відповідальністю " А гроград " , місцезнаходження я кого с. Йосипівка Тернопільс ького району Тернопільсько ї області " та Івано-Франківсь кий інститут агропромислово го виробництва НААН України м. Івано-Франківськ , позивач у справі Товариство з обмежен ою відповідальністю " Стимул ", м. Тернопіль вважає, що вказ ані юридичні особи порушили його права.

Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу У країни цивільні права та обо в' язки виникають із дій осі б, що передбачені актами циві льного законодавства, а тако ж із дій осіб, що не передбачен і цими актами, але за аналогіє ю породжують цивільні права та обов' язки.

Підставами виникн ення цивільних прав та обов' язків є зокрема договори та і нші правочини, інші юриди чні факти.

Згідно ст. 6 Цивільного ко дексу України сторони мають право укласти договір, який н е передбачений актами цивіль ного законодавства, але відп овідає загальним засадам цив ільного законодавства. Сторо ни в договорі не можуть відст упити від положень актів цив ільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'яз ковість для сторін положень актів цивільного законодавс тва випливає з їх змісту або і з суті відносин між сторонам и.

Статтею 627 Цивільного кодек су України передбачено, що ві дповідно до статті 6 цього Код ексу сторони є вільними в укл аденні договору, виборі конт рагента та визначенні умов д оговору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, звич аїв ділового обороту, вимог р озумності та справедливості .

Відповідно до ст. 174 Господар ського кодексу України госпо дарські зобов'язання можуть виникати, зокрема:

- безпосередньо із закону а бо іншого нормативно-правово го акта, що регулює господарс ьку діяльність;

- з господарського договору та інших угод, передбачених з аконом, а також з угод, не пере дбачених законом, але таких, я кі йому не суперечать.

У судовому засіданні вста новлено, що 20 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стимул", як Первісним кредитором, з одні єї сторони, та Товариством з о бмеженою відповідальністю "А гроград", як Новим кредитором , з іншої сторони, укладено Дог овір уступки вимог, за умовам и якого первісний кредитор п ередав Новому кредитору, а Но вий кредитор набув право вим оги, належне Первісному кред итору і став кредитором за до говором № 2020315 від 15 березня 2002 ро ку про спільну сумісну науко во-виробничу діяльність, укл адену між ТзОВ "Стимул" і Івано -Франківським інститутом агр опромислового виробництва У країнської академії аграрни х наук.

Відповідно до п. 2 даного Дог овору, Новий кредитор набува є право вимагати від боржник а належного виконання зобов' язань по розподілу результат ів сумісної діяльності та ст ягнення з Боржника коштів в с умі 155 500 грн. за реалізований ни м мак, який був переданий Перв існим кредитором Боржнику в особі його структурного підр озділу Дослідній станції "Пе ремога" при виконанні догово ру № 2020315 від 15.03.2002 року про спільн у сумісну науково-виробничу діяльність по накладній № 420(А ) від 18 грудня 2003 року про переда чу маку в кількості 1410 кг по цін і 220 грн. на загальну суму 310 200 грн .

Згідно п. 3 Договору про усту пку вимоги від 20.11.2009 року право вимоги засноване на договорі № 2020315 від 15.03.2002 року про спільну с умісну науково-виробничу дія льність та накладній № 420(А) ві д 18.12.2003 року.

Пунктом 5 Договору сторони в изначили, що дана уступка про ведена Первісним кредитором Новому кредитору в якості пе редання відступного Первісн им кредитором Новому кредито ру по боргу Первісного креди тора перед Новим кредитором в сумі 155 500 грн. за одержаний у нь ого 18 грудня 2003 року мак в кільк ості 710 кг по ціні 220 грн. на загал ьну суму 155 500 грн.

Договір складений у письмовій формі, підписаний повноважними представникам и сторін (директорами) та скрі плений відтисками мокрої печ атки підприємств.

Також у судовому зас іданні встановлено, що Товар иство з обмеженою відповідал ьністю "Агроград", с. Йосипівка Тернопільського району звер талося до господарського суд у з позовом до Товариства з об меженою відповідальністю "Ст имул" м. Тернопіль про стягнен ня 155 500 грн. збитків у вигляді не одержаного доходу та 1 790 грн. р еальних збитків у вигляді по несених судових витрат.

Рішенням господарськ ого суду Тернопільської обла сті у справі № 8/39/5022-690/2011 від 15 серпн я 2011 року позов задоволено: стя гнено з товариства з обмежен ою відповідальністю "Стимул" , м. Тернопіль, вул. Бойківська ,15( ід. код 30750336 ) на користь Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Агроград" с. Йосипівка Т ернопільського району 155 500 грн . збитків у вигляді не одержан ого доходу; 190 грн. реальних зби тків у вигляді понесених суд ових витрат, пов' язаних із с тягненням боргу; 1 572,90 грн. держа вного мита та 236 грн. витрат на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу.

Постановою Львівськ ого апеляційного господарсь кого суду від 27.10.2011р. дане рішен ня залишено в силі.

Згідно зі ст. 204 ЦК Укра їни правочин є правомірним, я кщо його недійсність прямо н е встановлена законом або як що він не визнаний судом неді йсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою для визна ння правочину недійсним є не додержання в момент вчинення правочину стороною (сторона ми) вимог, які встановлені час тинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Коде ксу. Недійсним є правочин, якщ о його недійсність встановле на законом (нікчемний правоч ин). У цьому разі визнання тако го правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановле них цим Кодексом, нікчемний п равочин може бути визнаний с удом дійсним. Якщо недійсніс ть правочину прямо не встано влена законом, але одна із сто рін або інша заінтересована особа заперечує його дійсніс ть на підставах, встановлени х законом, такий правочин мож е бути визнаний судом недійс ним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правоч ину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільн ого законодавства, а також мо ральним засадам суспільства ; особа, яка вчиняє правочин, п овинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; вол евиявлення учасника правочи ну має бути вільним і відпові дати його внутрішній волі; пр авочин має вчинятися у формі , встановленій законом; право чин має бути спрямований на р еальне настання правових нас лідків, що обумовлені ним.

Статтею 216 ЦК України встановлено правові наслідк и недійсності правочину. Так , недійсний правочин не створ ює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недій сністю. У разі недійсності пр авочину кожна із сторін зобо в'язана повернути другій сто роні у натурі все, що вона одер жала на виконання цього прав очину, а в разі неможливості т акого повернення, зокрема то ді, коли одержане полягає у ко ристуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - від шкодувати вартість того, що о держано, за цінами, які існуют ь на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вч иненням недійсного правочин у другій стороні або третій о собі завдано збитків та мора льної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною сторон ою.

Вимога про застосування на слідків недійсності нікчем ного правочину може бути пре д'явлена будь-якою заінтерес ованою особою.

Відповідно до ст . 228 ЦК України правочин вважає ться таким, що порушує публіч ний порядок, якщо він був спря мований на порушення констит уційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошк одження майна фізичної або ю ридичної особи, держави, Авто номної Республіки Крим, тери торіальної громади, незаконн е заволодіння ним.

Правочин, який порушує пуб лічний порядок, є нікчемним.

Згідно з п. 12 пост анови Пленуму Верховного Суд у України № 12 від 24.12.1999 р. публічн им порядком є правопорядок д ержави, як основоположні при нципи, що складають основу іс нуючого у ньому строю (стосую ться його незалежності, цілі сності, самостійності і недо торканості загальних консти туційних прав, свобод, гарант ій, тощо).

Статтею 228 Цивільног о України визначено коло пра вочинів, які є нікчемними. Так ими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та с оціальні основи держави, зок рема: правочини, спрямовані н а використання всупереч зако ну комунальної, державної аб о приватної власності; право чини, спрямовані на незаконн е відчуження або незаконне в олодіння, користування, розп орядження об'єктами права вл асності українського народу - землею як основним націонал ьним багатством, що перебува є під особливою охороною дер жави, її надрами, іншими приро дними ресурсами (стаття 14 Конс титуції України); правочини щ одо відчуження викраденого м айна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з о бігу або обмежених в обігу об 'єктів цивільного права тощо .

Усі інші правочини, сп рямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені і ншими нормами публічного пра ва, не є такими, що порушують п ублічний порядок.

Аналогічна правова п озиція викладена у главі 18 пос танови Пленуму Верховного Су ду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику в справах пр о визнання угод недійсними", я ка спрямована на надання від повідних роз'яснень, у тому чи слі й щодо нікчемності право чинів, що порушують публічни й порядок, з метою забезпечен ня судами правильного й одна кового застосування законод авства під час розгляду циві льних справ про визнання пра вочинів недійсними.

Об'єктивна ознака такого п равочину повинна вказувати н а його суперечність публічно -правовим актам держави (Конс титуції України, валютного, м итного, податкового, антимон опольного законодавства тощ о), які визначають основи держ авного ладу, політичної сист еми, економічної безпеки дер жави.

Суб'єктивна озн ака правочину, що порушує пуб лічний порядок, повинна поля гати у спрямованості дії сто рін (сторони) на досягнення пр отиправного результату та вк азувати на умисне його вчине ння.

При кваліфікаці ї правочину за статтею 228 ЦК Ук раїни має враховуватися вина , яка виражається в намірі пор ушити публічний порядок стор онами правочину або однією з і сторін. Доказом вини може бу ти вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо з нищення, пошкодження майна ч и незаконного заволодіння ни м тощо. (п. 18 Постанови Пленуму В ерховного Суду України № 9 від 06.112009 р.). У разі, якщо йдеться про підтвердження вини, яка пови нна братися до уваги при визн анні правочинів такими, що по рушують публічний порядок, я к це зазначено в пункті 18 пост анови, саме суд повинен визна чати, які докази слід вважати достатніми для підтвердженн я вини в тому чи іншому випадк у.

Як встановлено у судовому засіданні, догові р уступки вимоги від 20.09.2011 р., укл адений між відповідачами, за своїм змістом є правочином, а саме - юридичною дією, спрямов аною на досягнення цивільно- правових результатів, здійсн енних у господарської діяльн ості сторін договору. Цей дог овір не містить умов, спрямов аних на використання всупере ч закону комунальної, держав ної або приватної власності, або умов, спрямованих на неза конне відчуження або незакон не володіння, користування, р озпорядження об'єктами права власності українського наро ду (стаття 14 Конституції Украї ни). Спірний правочин не спрям ований на відчуження викраде ного майна та не порушує прав ового режиму вилучених з обі гу або обмежених в обігу об'єк тів цивільного права тощо.

Посилання скаржн ика на введення в його в оману , оскільки, сама операція по пе редачі маку є сумнівною та бу ла проведена директором ТОВ "Агроград" Науменко М.П, тобто стороною в накладній №420 "А" від 18.12.2003р. повинно бути ТОВ "Агрогр ад" а не ТОВ "Стимул" не є підст авою вважати договір уступки вимоги від 20.112009р. нікчемним, ос кільки згідно зі ст. 44 Господа рського кодексу України підп риємництво здійснюється, зок рема, на підставі вільного ви бору підприємцем видів підпр иємницької діяльності та вла сного комерційного ризику. В ідповідно до ст. 627 Цивільного Кодексу України, статті 6 цьог о Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні у мов договору з урахуванням в имог цього Кодексу, інших акт ів цивільного законодавства , звичаїв ділового обороту, ви мог розумності та справедлив ості.

Вищезазначеним рішен ням у справі №8/39/5022/690/2011 від 15.08.2011р. вс тановлено наступне, зокрема: підтвердження тверджень ТОВ "Агроград", с. Йосипівка та тре тьої особи (Інститут) про відс утність в останнього будь-як их боргових зобов'язань пере д відповідачем - ТОВ "Стимул ", адже на момент укладення дог овору уступки вимоги від 20.11.2009р . в Івано-Франківського інсти туту агропромислового вироб ництва НААН України не існув ало обов' язку щодо оплати Т ОВ "Стимул" вартості маку в роз мірі 155 500,00 грн. згідно договору №2020315 від 15.03.2002р. про спільну суміс ну науково-виробничу діяльні сть.

Окрім того, вказане бу ло встановлено і господарськ им судом під час розгляду спр ави №17/9/5022-248/2011 і стало підставою д ля відмови в задоволенні поз овних вимог у даній справі.

Тобто, суб' єкт пі дприємницької діяльності вп раві вибирати спосіб здійсне ння ним підприємницької діял ьності, здійснюючи її на свій ризик, і самостійно відповід ати за результати своїх дій, в ін вільний у виборі напрямкі в і методів роботи, незалежни й у прийнятті рішень, діє своє ю волею та за своїми інтереса ми, вільний у встановленні пр ав і обов' язків по договора м, що укладаються, у визначенн і будь-яких умов договорів, що не суперечать закону.

Отже, такі обстав ини як наявність чи відсутні сть економічного ефекту від укладених в ході підприємниц ької діяльності договорів та зростання договірних зобов' язань суб' єкта підприємниц ької діяльності є комерційни м ризиком і суб' єкт підприє мницької діяльності повинен самостійно нести відповідал ьність за власні комерційні ризики.

Пунктом 20 постан ови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про суд ову практику в справах про ви знання угод недійсними" зазн ачено, що правочин визнаєтьс я вчиненим під впливом обман у у випадку навмисного введе ння іншої сторони в оману щод о обставин, які впливають на в чинення правочину. На відмін у від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі стор ін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, іс тотність значення обставин, щодо яких особу введено в ома ну, і сам факт обману повинна д овести особа, яка діяла під вп ливом обману. Оман щодо мотив ів правочину не має істотног о значення.

Враховуючи вищев икладене, судом встановлено, що позивачем не надано доказ ів, що спірний правочин є таки м, що порушує публічний поряд ок та, за сукупності об'єктивн ої та суб'єктивної ознак, підп адає під дію ст. 228 Цивільного к одексу України, позивач тако ж не довів і існування умислу сторін (сторони) на досягненн я протизаконного результату та не довів в законному поряд ку і вину відповідачів, у зв' язку з чим, підстави для визна ння договору уступки боргу в ід 20.11.2009р. нікчемним у відповідн ості до ст. 228 Цивільного кодек су України - відсутні.

Відповідно до с т. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші ю ридичні особи (у тому числі ін оземні), громадяни, які здійсн юють підприємницьку діяльні сть без створення юридичної особи і в установленому поря дку набули статусу суб'єкта п ідприємницької діяльності, м ають право звертатися до гос подарського суду згідно з вс тановленою підвідомчістю го сподарських справ за захисто м своїх порушених або оспорю ваних прав і охоронюваних за коном інтересів.

Реалізуючи пере дбачене ст. 64 Конституції Укра їни, ст. 1 ГПК право на судовий з ахист, звертаючись до суду, ос оба вказує в позові власне су б'єктивне уявлення про поруш ене право чи охоронюваний ін терес та спосіб його захисту .

Вирішуючи спір, су д повинен надати об'єктивну о цінку наявності порушеного п рава чи інтересу на момент зв ернення до господарського су ду, а також визначити, чи відпо відає обраний позивачем спос іб захисту порушеного права тим, що передбачені законода вством, та чи забезпечить так ий спосіб захисту відновленн я порушеного права позивача.

Відсутність пору шеного права чи невідповідні сть обраного позивачем спосо бу його захисту способам, виз наченим законодавством вста новлюється при розгляді спра ви по суті та є підставою для п рийняття судового рішення пр о відмову в позові.

Відповідно до Поста нови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 р."Про судов у практику в справах про визн ання угод недійсними", угода м оже бути визнана недійсною л ише з підстав і з наслідками, п ередбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання у годи недійсною суд повинен в становити наявність тих обст авин, з якими закон пов'язує ви знання угоди недійсною і нас тання певних юридичних наслі дків.

За таких обставин суд визн ає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальніст ю " Стимул", м. Тернопіль безпід ставними та такими, що не підл ягають до задоволення.

Витрати по сплаті судов ого збору згідно статті 49 ГПК України, покладається на поз ивача.

Керуючись статтями 43, 49, 82, 84 Го сподарського процесуальног о Кодексу України, статтями 6,1 1, 15, 16, 203,204 215, 228,627 Цивільного кодексу України, статтями 20, 174 Господа рського кодексу України “, го сподарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1.В позові відмовити.

2.Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення десятиденног о строку з дня його підписанн я.

На рішення господарськог о суду, яке не набрало законно ї сили, сторони мають право по дати апеляційну скаргу, а про курор апеляційне подання про тягом десяти днів з дня підпи сання рішення через місцеви й господарський суд.

3.Повне рішення складено 22 лю того 2012 року.

Суддя М.Є. Півторак