Рішення

від 13.02.2012 по справі 51/523

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/523

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/523

13.02.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрії збуваються"

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсел"    

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю "Бебі Бум".

про стягнення 84 405, 35 грн.

Суддя  Пригунова А.Б.  

Представники :

від позивача: Ус О.О.

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсел" про стягнення заборгованості за договором № 31/10-р від 07.07.2010 р. та договором про переведення боргу 07.07.2010 р. у розмірі 69 940, 15 грн., а також 6 380, 64 грн. –інфляційних втрат, 5 774, 69 грн. –пені та 2 309, 87 грн. –3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості отриманого товару відповідно до умов вищевказаних договорів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2011 р. порушено провадження у даній справі, залучено до участі  у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю "Бебі Бум", призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 16.01.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився у зв'язку з нез'явленням у судове засідання повноважних представників відповідача та третьої особи, а також неналежним виконанням учасниками провадження у справі вимог суду.

Суд відзначає, що ухвали Товариству з обмеженою відповідальністю "Продсел" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Бебі Бум" направлялись на вказані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців адреси.

Однак конверти з ухвалами повернуто до Господарського суду міста Києва з відміткою пошти про те, що за вказаною адресою підприємство (Товариство з обмеженою відповідальністю "Продсел") не знаходиться та за закінченням терміну зберігання (Товариство з обмеженою відповідальністю "Бебі Бум").

У даному судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача та третьої особи на виклик суду не з'явились, вимог ухвал суду від 30.11.2011 р., від 16.01.2012 р. та від 30.01.2012 р. не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання повноважних представників відповідача та третьої особи не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.  

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 13.02.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрії збуваються" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продсел" укладено договір № 31/10-р (договір 1) за умовами якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором та у відповідності з замовленням  відповідача передати у власність відповідача, а відповідач –в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти товар і оплатити його вартість, за цінами, зазначеними в накладній. Поставка товару здійснюється позивачем з метою його роздрібної реалізації відповідачем через мережу магазинів "Бебі Бум".

Відповідно до п. 5.1. договору перехід права власності на товар від позивача до відповідача здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі відповідача та підписання накладної.

Відповідно до п. 5.2. договору приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється на складі відповідача.

Згідно з п. 7.1. договору відповідач сплачує товар, що поставляється, за цінами погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних.

У відповідності до п. 7.4. оплата за товар здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача в строк до 30 календарних днів з дати його реалізації

Строк дії договору, відповідно до п. 10.2., починає перебіг з моменту його підписання та закінчується 31.12.2010 р. та може бути подовжений за письмовою згодою сторін.

07.07.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрії збуваються", Товариством з обмеженою відповідальністю "Продсел" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бебі Бум" укладено договір про переведення боргу (договір 2), за умовами якого третя особа перевела на відповідача частину боргу (грошове зобов'язання) у розмірі 101 711, 62 грн., який відповідач мав сплачувати за графіком: з 01.09.2010 р. –до 30.09.2010 р. –25 000, 00 грн.; з 01.10.2010 р. –до 31.10.2010 р. –25 000, 00 грн.; з 01.11.2010 р. –до 30.11.2010 р. –25 000, 00 грн.; з 01.12.2010 р. –до 31.12.2010 р. –26 711, 62 грн.

Умовами договору передбачено, що він регулює відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони у зобов?язанні, що виникає із договору постачання № 230/07-р від 27.06.2007, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрії збуваються" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бебі Бум".

При цьому, договором передбачено, що зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсел" відносно погашення заборгованості зберігається у випадку здійснення позивачем постачання продукції в торгівельну мережу відповідача за договором постачання № 31/10-р від 07.07.2010 р.

У п. 3 договору зазначається, що позивач не заперечує проти заміни первісного боржника та, підписуючи договір, надає згоду на відповідне переведення боргу.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати отриманого за договором № 31/10-р від 07.07.2010 р. товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 43 228, 53 грн.

Також позивач зазначає, що відповідачем порушено умови договору про переведення боргу від 07.07.2010 р. щодо перерахування коштів, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 26 711, 62 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши умови договору № 31/10-р від 07.07.2010 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою зазначений договір є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач стверджує, що ним було поставлено відповідачу товар за договором № 31/10-р від 07.07.2010 р. на загальну суму 94 026, 04 грн.

Разом з тим суд відзначає, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Документами, які є підставою для оприбуткування товару є накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення запису в облікові бухгалтерські реєстри.

Первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»мають бути складені на паперових або машинних носіях і повинні містити такі обов'язкові реквізити:  назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, видаткові накладні № РН-0001083 від 19.07.2010 р. та № РН-0001086 від 19.07.2010 р. не містять печатки особи –одержувача товару.

При цьому, на видаткових накладних № РН-0001085 від 19.07.2010 р. та № РН-0001087 від 19.07.2010 р. міститься самонаборний штамп Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсел" та, при цьому, не надано суду документально підтверджених відомостей щодо наявності у особи, якою підписані накладні, повноважень на отримання товарно-матеріальних цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрії збуваються".

За таких обставин, суд не приймає як належні та допустимі докази на підтвердження поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрії збуваються" товару за видатковими накладними № РН-0001083 від 19.07.2010 р. та № РН-0001086 від 19.07.2010 р., № РН-0001085 від 19.07.2010 р. та № РН-0001087 від 19.07.2010 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Продсел".

З урахуванням вищевикладеного суд відзначає, що матеріалами справи підтверджується поставка товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Продсел" за договором № 31/10-р від 07.07.2010 р. на загальну суму 60 064, 94 грн.

Також матеріалами справи підтверджується повернення відповідачем товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрії збуваються" на суму 17 649, 04 грн. за накладними № PSПА00469 від 05.04.2011 р.,  № PSПА00685k від 31.03.2011 р., № PSПА00599 від 14.04.2011 р., № PSПА00467k від 07.04.2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Продсел" здійснено оплату отриманого за договором № 31/10-р від 07.07.2010 р. товару  на суму, про що свідчать банківські виписки, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, у матеріалах справи містяться докази перерахування відповідачем на рахунок позивача коштів за договором про переведення боргу від 07.07.2010 р. на суму 75 000, 00 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Разом з тим суд відзначає, що умовами договору № 31/10-р від 07.07.2010 р. передбачено, що оплата за товар здійснюється в строк до 30 календарних днів з дати його реалізації.

Тож, наведене свідчить, що строк оплати відповідачем товару за договором № 31/10-р від 07.07.2010 р. ставиться в залежність від його фактичної реалізації.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2011 р. у даній справі позивача було зобов?язано надати суду документально підтверджені відомості щодо реалізації відповідачем товару, одержаного за договором № 31/10-р від 07.07.2010 р.

Однак позивачем доказів на підтвердження реалізації відповідачем товару, отриманого за договором № 31/10-р від 07.07.2010 р., або обґрунтованих пояснень щодо об'єктивних причин неможливості надання витребуваних судом документів, не надано.

При цьому, клопотань про витребування доказів в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України від позивача не надходило.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності у нього прав заявляти вимогу про стягнення вартості товару, переданого позивачем за договором № 31/10-р від 07.07.2010 р., оскільки станом на день звернення позивача до суду строк оплати, встановлений п. 7.4. вищевказаного договору, не настав.

Такої ж позиції в аналогічній ситуації дотримується і Київський апеляційний господарський суд, що викладена у постанові від 30.11.2011 р. у справі № 51/331.

Що ж до посилань позивача на акти звірки взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю "Продсел" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бебі Бум", суд відзначає, що по-перше, акт звіряння взаєморозрахунків, не є первинним документом, якій підтверджує здійснення господарської операції та має на меті лише звіряння бухгалтерських операцій суб'єктів господарювання, а, по-друге, вищевказані акти не підписані контрагентами позивача –ані Товариством з обмеженою відповідальністю "Продсел", ані Товариством з обмеженою відповідальністю "Бебі Бум".

Вказана позиція викладена, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 22.07.2003 р. № 21/308.

На підставі вищевикладеного суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором № 31/10-р від 07.07.2010 р. у сумі 43 228, 53 грн. передчасними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 6 380, 64 грн. –інфляційних втрат, 5 774, 69 грн. –пені та 2 309, 87 грн. –3% річних, у зв'язку з простроченням виконання зобов'язань за договором  № 31/10-р від 07.07.2010 р.

Разом з тим, суд відзначає, що відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, оскільки позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору № 31/10-р від 07.07.2010 р., суд вважає вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат, пені та 3 % річних необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Що ж до вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості про переведення боргу від 07.07.2010 р. суд відзначає наступне.

В силу положень ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виконано у строк, вставлений у договорі.

Умовами договору про переведення боргу від 07.07.2010 р. встановлено графік сплати дебіторської заборгованості.

Між тим, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження повної оплати коштів, обумовлених вищевказаним договором, а відтак –вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором про переведення боргу від 07.07.2010 р. у розмірі 26 711, 62 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрії збуваються" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсел"  (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 25, код ЄДРПОУ 37038600), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрії збуваються" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Металургів, 4, код ЄДРПОУ 31722032) заборгованість у розмірі 26 711, 62 (двадцять шість тисяч сімсот одинадцять грн. 62 коп.) грн. та 534, 23 (п?ятсот тридцять чотири  грн. 23 коп.) –судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

         Суддя                                                                          Пригунова А.Б.

Повне рішення складено 20.02.2012 р.