Рішення

від 16.02.2012 по справі 5011-7/61-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-7/61-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5011-7/61-2012

16.02.12

За позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд-АДВ"    

про стягнення 80 771,06 грн.

                                                                                                                    Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області  звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд - АДВ" про стягнення 80 771,06 грн. неустойки за користування майном за час прострочення повернення майна на користь Державного бюджету.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повернення орендованого майна на підставі договору оренди № 3595/2008 від 19.12.2008 року.  

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 80 771,06 грн. – неустойки, 1 615,42 грн. –судового збору.

Ухвалою від 05.01.2012 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 02.02.2012.

25.01.2012 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових доказів.

В судове засідання 02.02.2012р. представники сторін не з'явилися, про день та час судового розгляду справи були повідомлені належним чином. В зв'язку з нез'явленням представників сторін судом оголошена ухвала про відкладення розгляду справи до 16.02.2012 р.

В судове засідання 16.02.2012р. представники сторін повторно не з'явилися про день та час судового розгляду справи були повідомлені належним чином.

Провадження у справі порушено ухвалою від 05.01.2012 р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.02.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, Господарський суд міста Києва, -                                                                

ВСТАНОВИВ:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкорд –АДВ" (орендар, відповідач) був укладений договір оренди № 3595/2008 від 19.12.2008р., згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - частину зовнішньої стіни (далі - Майно) окремо розташованої будівлі площею 360,00 кв.м., яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 189 та знаходиться на балансі Донецького державного палацу молоді "Юність" (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на "30" червня 2008р. і становить за незалежною оцінкою 334 750 (триста тридцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

Згідно акту приймання-передавання від 19.12.2008 року позивач передав, а відповідач в свою чергу прийняв майно в оренду.

Відповідно до п. 1.2. Договору майно передається в оренду з метою розміщення зовнішньої реклами.

Згідно п. 3.1. Договору за користування орендованим майном відповідач сплачує орендну плату, яка становить 7 741,92 грн.

Відповідно до п. 3.3. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно п.3.11. Договору у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно.

Відповідно до п. 9.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно п. 10.9. Договору у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем Балансоутримувачу.

Майно вважається повернутим з моменту підписання акта приймання-передавання.

На виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято в тимчасове платне користування державне майно.

Договір укладено строком на 360 (триста шістдесят) днів, що діє з 19 грудня 2008 р. до 13 грудня 2009 р. включно (п. 10.1. Договору)

Листом №.11-06-04-14392 від 28.12.2009р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області повідомило ТОВ "Конкорд –АДВ" про те, що строк дії договору оренди №3595/2008 від 19.12.2008р. закінчився 13.12.2009р. (надіслане 30.12.2009р. - у місячний термін після закінчення строку дії договору) та на новий термін продовжено не буде, а також зобов'язало повернути майно із оренди балансоутримувачу по акту приймання-передачі, про що свідчить поштова квитанція від 30.12.2009р. та реєстр №264(5) на відправку рекомендованих листів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області.

Таким чином, договір оренди від № 3595/2008 від 19.12.2008р. відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 10. 6 Договору припинив свою дію 13.12.2009р. у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Також, факт припинення правовідносин між позивачем та відповідачем в зв'язку з закінченням терміну дії договору встановлено рішенням Господарського суду Донецької області від 04.07.2011р. по справі №37/159, та зобов'язано відповідача повернути орендоване майно балансоутримувачу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регулюються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за  договором  найму  (оренди)  наймодавець  передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК за  користування  майном  з  наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно,  якщо інше не встановлено договором.

Статтею 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати. 

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Відповідно до ч. 1ст. 27 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Однак, на теперішній час майно за актом приймання-передачі балансоутримувачу не повернуто.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування державне майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, відповідач після закінчення строку договору у встановлений термін не повернув майно позивачу, чим порушив умови Договору.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм, викладених вище, а також на те, що відповідач у встановленому порядку обставини, які наведені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач припустився прострочення повернення майна, а тому позивач, посилаючись на норми закону, просить суд стягнути з відповідача неустойку, яка за розрахунком позивача становить  80 771,06 грн. за період з серпня 2011 р. по листопад 2011 р.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення неустойки за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 80 771,06 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Конкорд - АДВ" (03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 28А, код ЄДРПОУ 35643724) на користь Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 97, код ЄДРПОУ 13511245) 80 771 (вісімдесят тисяч сімсот сімдесят одну) грн. 06 коп. –неустойки, 1 615 (одну тисячу шістсот п'ятнадцять) грн. 42 коп. –судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя                                                                                                                        М.М. Якименко

Дата підписання рішення:21.02.2012р.