Рішення

від 09.02.2012 по справі 18/112-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/112-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2012 р.                                                                  Справа № 18/112-11

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термастіл-Україна», м.Полтава

до  Колективного експериментального підприємства «Нафто», с.Проліски

про стягнення 1 093 303,58 грн.,

Суддя А.Кошик

за участю представників сторін

від позивача: Пархоменко В.А. (директор); Шейко Р.В.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Термастіл–Україна»(далі – позивач) до Колективного експериментального підприємства «Нафто»(далі – відповідач) про стягнення 1093303,58 грн. заборгованості за виконані роботи та надані послуги за Договором  субпідряду № 14 від 15.02.2011року, Договором виготовлення № 23/03-1 від 23.03.2011 року та Договором на виготовлення № 29/01 від 29.03.2011 року.

Відповідно до ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Враховуючи, що вищезазначені Договори пов'язані між собою єдиним циклом виконання замовлення відповідача, а відтак, засобами доказування, суд вважає  за можливе розглядати спір щодо сплати заборгованості за такими Договорами  в межах одного провадження.

Провадження у справі №18/112-11 порушено відповідно до ухвали суду від 21.12.2011 року та призначено справу до розгляду на 12.01.2012 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 12.01.2012 року не з‘явився та надіслав суду телеграмму, в якій просить суд відкласти розгляд справи. Розгляд справи відкладався на 26.01.2012 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.01.2012 року подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості скористатися правовою допомогою адвоката, яке судом задоволено.   Розгляд справи відкладався до 09.02.2012 року.

В той же час, відповідачем подано клопотання про припинення провадження у справі та про повернення позовної заяви без розгляду з одних і тих же підстав –неусунення позивачем недоліків, зазначених в ухвалі № 02-03/1657/24 судді Лутак Т.В. щодо об'єднання позовних вимог.

Розглянувши такі клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки позивачем обґрунтовано об'єднання позовних вимог, яке прийнято судом.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання  09.02.2012 року не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Після засідання суду, від позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи  у зв'язку з відрядженням уповноважених представників.

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України термін вирішення спору, те, що розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями відповідача і у нього було достатньо часу для надання обґрунтованих заперечень чи пояснень по суті спору, чим останній  не скористався,  суд дійшов висновку про  розгляд справи  у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані сторонами докази, суд встановив.

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором  субпідряду № 14 від 15.02.2011року, Договором виготовлення № 23/03-1 від 23.03.2011року та Договором на виготовлення № 29/01 від 29.03.2011 року.

За умовами Договору субпідряду № 14 від 15.02.2011року позивач узяв на себе зобов'язання з виготовлення, поставки та монтажу металевих конструкцій і наданню супутніх послуг на будівництві терміналу «D»Бориспільського аеропорту, а відповідач - прийняти та оплатити такі роботи і матеріали.

В ході виконання Договору субпідряду № 14 від 15.02.2011 року були укладені Договір виготовлення № 23/03-1 від 23.03.2011року та Договір на виготовлення № 29/01 від 29.03.2011року, предметом яких є виготовлення та поставка металоконструкцій, які  також необхідні для виконання  Договору субпідряду № 14 від 15.02.2011року.

На підставі Договору субпідряду № 14 від 15.02.2011року, укладеного  між ТОВ «Термастіл-Україна»та КЕП «НАФТО»позивач узяв на себе зобов'язання з виготовлення, поставки та монтажу металевих конструкцій і наданню супутніх послуг на будівництві терміналу «D»Бориспільського аеропорту, а відповідач - прийняти та оплатити такі роботи.

Відповідно до умов Розділу 6 Договору субпідряду № 14 загальна договірна ціна робіт та матеріалів складає 3 211 100,00 грн., вона не є кінцевою, та буде сформована у відповідності до кількості металопрокату та його монтажу, використаного субпідрядником нижчого рівня.

Згідно Додатку №1 до Договору субпідряду № 14 загальна вартість металопрокату становить 556391,52 грн., фактично було поставлено металопрокат на суму 579415,74 грн., що підтверджується рахунками, видатковими накладними та довіреностями, актами виконаних робіт, які оглянуті судом, їх копії наявні в матеріалах справи. Відповідні обставини в ході розгляду спору відповідачем по суті не заперечено та не спростовано.

Згідно Додатку №2 до Договору субпідряду № 14 загальна вартість виготовлення двотаврових балок складає 1 950 322,75 грн., фактично було виготовлено двотаврові балки  на суму  1 970 542,48 грн., що підтверджується рахунками, видатковими накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, які оглянуті судом, їх копії наявні в матеріалах справи. Відповідні обставини в ході розгляду спору відповідачем по суті не заперечено та не спростовано.

Згідно Додатку №3 до Договору субпідряду № 14 загальна вартість монтажних робіт становить 704 383,42 грн., фактично вартість монтажних робіт склала  674 493,61 грн., що підтверджується рахунками та актами виконаних робіт, які оглянуті судом, їх копії наявні в матеріалах справи. Відповідні обставини в ході розгляду спору відповідачем по суті не заперечено та не спростовано.

Відповідно до Розділу 23 Договору субпідряду № 14 відповідач повинен здійснити  авансовий платіж в  сумі 2 019 133,58 грн. для виготовлення двотаврових балок та придбання іншого металопрокату та 211 315,03 грн.  вартості монтажних робіт. Фактично відповідачем було сплачено авансовий платіж для виготовлення двотаврових балок та придбання іншого металопрокату в сумі 2 026 142,58  грн., на монтаж металоконструкцій -  в сумі 211 315,03 грн. Крім того,  24.06.2011 року відповідачем була проведена оплата у сумі 100 000,00  грн.

Також Відповідачу були надані послуги з порізки металевих конструкцій загальною вартістю 15 800,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт. Відповідні обставини в ході розгляду спору відповідачем по суті не заперечено та не спростовано.

Таким чином, за Договором субпідряду № 14 від 1.02.2011року заборгованість відповідача з врахуванням фактичних обсягів виконаних робіт та сплачених авансових платежів, становить 902 794,22  грн., з яких за виготовлення двотаврової балки та поставку сортового металопрокату - 473 815, 64  грн.; за монтаж металоконструкцій - 413 178,58 грн.; за порізку металевих конструкцій -15 800,00  грн.

Згідно Розділу 24 Договору субпідряду № 14 Субпідрядник нижчого рівня зобов'язаний підготувати та надати Субпідряднику в кінці кожного календарного місяця (разом з Актом виконаних робіт) Місячні звіти виконаних робіт (з відповідними розрахунками об'ємів робіт виконаними згідно специфікацій та вимог Замовника), які включають роботи виконані станом на кінець місяця відповідно з одиницями продукції, що вказані у відомості об'ємів продукції цього Договору та згідно об'ємів та цін затверджених Замовником та включених у Місячні звіти Підрядника). Субпідрядник повинен перевірити та затвердити звіт та підготувати його до оплати. Роботи, які обґрунтовано не затверджені Субпідрядником не будуть внесені в Місячний звіт та, відповідно, будь-який додатковий об'єм, окрім затвердженого оплаті не підлягає.

Відповідно до Розділу 25 Договору субпідряду № 14 розрахунки проводяться протягом 10 днів з моменту затвердження Субпідрядником Місячних звітів. Субпідрядник повинен оплатити згідно поданого рахунку послуги Субпідрядника нижчого рівня відповідно до затвердженої суми за вирахуванням авансових платежів, суми утримання та будь-яких інших зборів, якщо такі існують.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, 19.10.2011 року цінним листом з описом вкладення на адресу відповідача були направлені необхідні документи, в тому числі Місячні звіти. Враховуючи нормативний строк  пересилання  поштових відправлень   та поштових переказів, які затверджені наказом Міністестерства транспорту та зв'язку від 12.12.2007 № 1149, відповідач мав отримати повний пакет документів 24.10.2011року.

Таким чином, з моменту отримання відповідачем Місячних звітів, у останнього виник обов'язок у 10-й термін погасити свої грошові зобов'язання за Договором субпідряду № 14.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав заперечень до Місячних звітів, а відтак вони вважаються погодженими. Жодних заперечень щодо об'ємів та якості виконаних робіт відповідачем не надано суду вході розгляду даного спору.

Враховуючи, що факт існування між сторонами  господарських відносин за Договором субпідряду № 14 підтверджується фактом сплати відповідачем авансових платежів, доказами виконання такого Договору позивачем, що відповідачем не заперечено та не спростовано, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, відповідач має сплатити позивачу заборгованість в сумі 902794,22 грн.

Крім того, на підставі Договору виготовлення № 23/03-1 від 23.03.2011року позивач зобов'язався виготовити металоконструкції та передати їх Покупцю (відповідачу). Сторони погодили загальну вартість Договору  в сумі 652 292,00 грн., однак, фактично   позивачем було поставлено металоконструкцій на суму  602 211,85 грн.

Відповідно до п.3.7 Договору виготовлення № 23/03-1 Покупець вносить аванс у розмірі 70% вартості, що становить 456 605,00 грн. Платіж у розмірі 30% вартості, що становить 195 687,00 грн. має бути внесений покупцем перед відвантаженням із заводу Виготовлювача. Фактично відповідачем було сплачено 450 304,40 грн. авансу. Товар був відвантажений 13.05.2011 року, що підтверджується видатковою накладною №ТУПо-0000038, однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі не сплатив решту вартості товару.

Таким чином, заборгованість відповідача за Договором на виготовлення №23/03-1, виходячи з обсягу фактично поставленого товару та сплаченого авансу, становить 151 907,45 грн.

Також, на підставі Договору на виготовлення № 29/01 від 29.03.2011 року позивач зобов'язався виготовити металоконструкції та передати їх Покупцю. Сторони погодили загальну вартість Договору  в сумі 178 552,00 грн., яка визначається як сукупна вартість всієї продукції та послуг (п.3.6 Договору). Фактична вартість металоконструкцій склала 163 588,30  грн.

Відповідно до п. 3.7 Договору виготовлення № 29/01 Покупець вносить аванс у розмірі 70% вартості, що становить 124 986, 40 грн. Фактичний розмір авансового платежу склав 124 986, 40 грн. Платіж у розмірі 30% вартості, що становить 53 565,60 грн. мав бути внесений Покупцем перед відвантаженням продукції із заводу виготовлювача. Товар був відвантажений 13.05.2011 року, що підтверджується видатковою накладною №ТУПо-0000038, однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі не сплатив решту вартості товару.

Таким чином, заборгованість відповідача Договором на виготовлення № 29/01, виходячи з обсягу фактично поставленого товару та сплаченого авансу, становить 38 601,90 грн.

Також, як вбачається з наданих позивачем доказів, 01.08.2011 року ним на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення були повторно направлені: Договори № 23/03-1 від 23.03.2011року та № 29/01 від 29.03.2011року; Акти виконаних робіт №1, №2, Місячні звіти №1, №2, рахунки фактури та Акти виконаних робіт на порізку металу.

Також, засобами електронного зв'язку відповідачу було направлено лист № 03/10-1 від 03.10.2011 року, в якому викладений детальний розрахунок заборгованості та вимога про сплату, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

19.10.2011 року  позивач надіслав на адресу відповідача (після проведення додаткового узгодження між Сторонами) Місячні звіти №1, 2, 3 та рахунки-фактури № ТУПо-110,111,112, які були підписані відповідачем та повернуті на адресу позивача.

Відповідно до ст.  509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з правочинів.

Згідно з ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Як передбачено  ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.   193  Господарського кодексу України учасники господарських відносин повинні   виконувати   господарські   зобов'язання   належним   чином   відповідно  до  закону,   інших правових актів,  договору,  а  за  відсутності   конкретних  вимог  щодо   виконання   зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона  повинна вжити  усіх заходів, необхідних для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення  загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання  є підставою для застосування  господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, відповідач вважається таким,  що прострочив оплату виконаних позивачем  робіт та поставленої продукції, а відтак зобов'язаний сплатити на користь позивача  1 093 303,58 грн. боргу, з яких 902 794,22 грн. за Договором субпідряду № 14,  151 907, 46 грн. за Договором виготовлення  № 23/03-1 та 38 601,90  за Договором  виготовлення № 29/01.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають  задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача в сумі 21866 грн.

Решта сум сплаченого судового збору є зайво сплаченими, тому не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, а підлягають поверненню з державного бюджету в разі подання відповідної заяви.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області,

ВИРІШИВ:

1.   Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Колективного експериментального  підприємства «НАФТО»(08322, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Промислова, 3, код 03481307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Термастіл-Україна»(36008, м. Полтава, вул. Половка, 70, к. 11, код 34204609) 1 093 303,58 грн. боргу та  21 866 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       КошикА.Ю.