Постанова

від 30.01.2012 по справі 22/347

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2012                                                                                           № 22/347

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ткаченка Б.О.

суддів:            Федорчука  Р.В.

          Лобаня О.І.

при секретарі                        Криворотько В.В.

за участю представників:

від позивача  -   ОСОБА_1 – дов. № Д07/2011/04/22-10 від 22.04.2011 р.;   

від відповідача -    не з'явились;

дослідивши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства Печерської районної у місті Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик»

на рішення Господарського суду м. Києва

від   25.11.2011 р.  

у справі № 22/347 (суддя – Самсін Р.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства Печерської районної у місті Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик»

про стягнення заборгованості

                                                         ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2011 року по справі                      № 22/347 позов задоволено частково. Стягнуто з  Комунального підприємства Печерської районної у місті Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 994 048,84 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 238 803,76 грн. інфляційних збитків, 72 649,94 грн. 3% річних, 13 116,94 грн. судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство Печерської районної у місті Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

          Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Ухвалою від 22.12.2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження в наступному складі колегії: Головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді – Лобань О.І., Федорчук Р.В.

          30.01.2012 року, в зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Лобаня О.І. та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, змінено склад колегії, а саме: суддю Лобаня О.І. на суддю Яковлєва М.Л.

Представник відповідача в поясненнях, наданих в судовому засіданні 16.01.2012 р., підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2011 року по справі № 22/347 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в поясненнях, наданих в судовому засіданні 16.01.2012 та 30.01.2012, заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

 01.12.2003 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією  “Київенерго”, правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі – позивач, постачальник) та ЖЕО-601 Печерського району КП УЖГ “Печерськжитло”, правонаступником якого є Комунальне підприємство Печерської у місті Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» (далі – відповідач, споживач) укладено договір № 1532251 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі – договір).

Згідно з п. 1 договору постачальник зобов'язувався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач (відповідач у справі) зобов'язувався отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в договорі.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2004 року (п. 4.1. договору).

За п. 4.3 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до п. 2.2.1. договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати  теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання – протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження зазначеними в додатку № 1, вартість якої, згідно з п. 2.3.1 договору, споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати в терміни та за тарифами зазначеними в додатку № 2.

01.12.2003 р. між сторонами також підписано додаток № 2 до договору № 1532251.

Як передбачено п.10 додатку № 2 до договору, споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком. Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 10 додатку № 2 (Тарифи та порядок розрахунків), і такі відповідачем у відношенні суми боргу що виник за період з 01.11.2009р. по 01.09.2011р. порушені.

Позивачем було подано розрахунок, що проведений у відповідності з умовами договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) який підтверджує факт поставки позивачем відповідачу протягом спірного періоду теплової енергії за договором на суму 10 704 782, 17 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості в останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію, з урахуванням переплати станом на початок періоду (01.11.2009р.) в сумі 311 766, 84 грн. та зарахованої оплати в сумі  9 398 966, 49 грн. в погашення боргу, який станом на час вирішення спору складає 994 048, 84 грн..

Проте, сума боргу в розмірі 196 123, 02 грн. згідно представленої суду довідки про надходження коштів, що ведеться по особовому рахунку № 1532251 була погашена відповідачем протягом вересня 2011р., тобто до звернення позивача з позовом до суду.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

У періоді з 01.11.2009р. по 01.09.2011р.  для нарахування плати за  відпуск теплової енергії позивачем застосовувались тарифи згідно Розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зокрема:

за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. - № 1192 від 15.10.2009 р.;

за період з 01.01.2010 р. по 30.01.2010 р. - №1333 від 30.11.2009 р.;

за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р. - № 392 від 31.05.2010 р.;

за період з 01.01.2011 п. - № 1729 від 14.12.2010 р.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі,  з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 994 048, 84 грн. за періоді з 01.11.2009р. по 01.09.2011р. (враховуючи часткове погашення заборгованості відповідачем протягом вересня 2011 р. на суму 196 123, 02 грн.).

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 238 803,76 грн. інфляційної складової боргу та 72 649,94 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Як передбачено п. 3.1 Договору за невиконання своїх обов'язків або неналежне їх виконання винна сторона сплачує іншій пеню.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, судова колегія погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 238 803, 76 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 72 649, 94 грн. наданими позивачем і вважає такі обґрунтованими.

Щодо доводів апелянта, що рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2011 р. винесене без його участі, незважаючи на те, що останнім подавалось клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з перебуванням повноважного представника у відпустці.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не був позбавлений права направити у судове засідання іншого представника.

Окрім того, згідно з ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

За таких обставин, твердження позивача про  порушення судом першої інстанції норм процесуального права є необґрунтованим.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона  посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2011 року по справі № 22/347 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

                                                        ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Комунального підприємства Печерської районної у місті Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2011 року по справі № 22/347  – залишити без змін.

2.          Матеріали справи № 22/347 повернути до Господарського суду міста Києва.

3.          Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      Ткаченко Б.О.

Судді                                                                                          Федорчук  Р.В.

                                                                                          Лобань О.І.