5017/418/2012
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ОКРЕМА УХВАЛА
"28" лютого 2012 р.Справа № 5017/418/2012
За заявою кредитора: ТОВ „Страж-Україна”, м.Київ
до боржника: ТОВ „Агрофонд України”, м.Одеса
про визнання банкрутом
Суддя Лепеха Г.А.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Страж-Україна” звернулось до господарського суду з заявою про визнання товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофонд України” банкрутом в порядку ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.02.2012р., крім іншого, порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофонд України”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на майно боржника.
Пунктом 7 резолютивної частини цієї ухвали суд зобов'язав Одеську філію державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України в десятиденний строк надати до канцелярії суду докази виконання пункту 3 резолютивної частини ухвали, а саме –витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
27.02.2012р. до суду надійшов лист (вх. №6084/2012) Одеської філії державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України, підписаний директором Сєдовою В.М. (виконавець Прохорова М.А.), з відмовою від виконання обов'язків, покладених судом.
Дослідивши матеріали справи та надіслані документи, суд дійшов до висновку, що директор Одеської філії державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України ухиляється від виконання обов'язків, покладених судом, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне винести окрему ухвалу з посиланням на наступне:
Підставою для відповідної дії є процесуальний документ, передбачений приписами ст.67 Господарського процесуального кодексу України, а саме –ухвала. Заповнення документів, які надіслав директор Одеської філії державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України, не входять та не можуть входити до обов'язків суду, оскільки це не передбачено господарським процесуальним законодавством.
Крім того, припущення інформцентру щодо недостовірності даних, викладених в ухвалах суду, та наполягання на з'явленні судді з незрозумілою заявою сприймається як повна некомпетентність службовців та намагання у будь-який спосіб уникнути від виконання своїх службових обов'язків.
В пункті 1 статті 4 ГПК України чітко зазначено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України „Про господарські суди”, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, суд в першу чергу керується Законами України та насамперед Господарським процесуальним Кодексом України.
Щодо інструкцій, положень та наказів, тим більше, якщо їх текст звужує або обмежує права суду, то вони не є законодавчими актами, а тому посилання на них директором Одеської філії державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України є недоречним.
Відповідно до приписів пункту 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/503 від 29.08.2008р. „Про деякі питання, пов'язані з веденням Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна” (далі –лист ВГСУ) однією з підстав для внесення до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна визначено заяву про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна.
Також в листі ВГСУ чітко зазначено, що Законами України не передбачено й такого способу дії (і відповідних повноважень) господарських судів України, як подання реєстраторові згаданих заяв.
Вищий господарський суд України у названому листі чітко наголосив, що Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв внесення записів до Реєстру здійснюється на підставі відповідних рішень суду або заяви обтяжувачів.
Відповідно до положень ст.12 спеціального Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” одне з важливих завдань господарського суду полягає в застосуванні заходів щодо забезпечення грошових вимог кредиторів. Неприйняття таких заходів призводить до можливості передачі майна боржника іншим особам. Використання зазначених заходів є правом суду й реалізується за клопотанням сторін, учасників у справі про банкрутство, або з ініціативи суду.
Загальні заходи щодо забезпечення вимог кредиторів закріплені в ст.67 ГПК України.
Отже, господарський суд Одеської області при винесенні ухвал про порушення провадження у справах про банкрутство вживає заходи щодо забезпечення грошових вимог кредиторів: вводить мораторій, накладає арешт на майно боржника та інше, що вкрай необхідне та виправдане, про що суд переконувався неодноразово при провадженні у справах про банкрутство відсутніх боржників.
Зазначена ухвала для термінового виконання була направлена до Одеської філії державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України для подальшого отримання відповіді у вигляді витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Крім іншого, у резолютивній частині ухвали суд наголосив на безумовному виконанні.
Поряд з цим, вважаю за необхідне зазначити, що такі ж дії директора Одеської філії державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України вбачаються в інших справах: №№ 5017/417/2012, 5017/363/2012, 5017/332/2012, 5017/296/2012, 5017/293/2012, 7/17-5152-2011, 7/17-5153-2011, 7/17-5142-2011, 7/17-5120-2011, 7/17-5123-2011, 7/17-5050-2011, 7/17-5037-2011, 7/17-5020-2011, 7/17-4981-2011, 7/17-4986-2011, 7/17-5196-2011.
Згідно приписів статті 90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.
Також вважаю за доцільне нагадати, що невиконання ухвали суду, яка набрала законної сили та була направлена для виконання, може бути підставою для порушення кримінальної справи у відповідності до ст.382 Кримінального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 90 ГПК України суд
У Х В А Л И В:
1. Окрему ухвалу надіслати Міністерству юстиції України.
2. Звернути увагу Міністерства юстиції України на певні недоліки працівників та службовців Одеської філії державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України щодо виконання вимог суду.
3. Про результати розгляду окремої ухвали повідомити господарський суд Одеської області у встановлений Законом термін.
Додаток на 14 аркушах.
Суддя Лепеха Г.А.
Про банкрутство
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2012 |
Оприлюднено | 05.03.2012 |
Номер документу | 21681969 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Лепеха Г.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні